Рішення

від 31.03.2023 по справі 420/18854/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18854/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Одеса

29 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.,

за участю секретаря судового засідання Нейкової В.М.,

представника позивача Бартко О.І.,

представника відповідача Жукової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО АГРО» (вул. Літературна,8, прим. 6, м. Одеса, 65016) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська,5 м. Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО АГРО» (далі ТОВ «ЗЕРНО АГРО») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 08.12.2022 року №1095715320705 про зменшення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач зазначив, що рішення, які оскаржуються до суду прийняті на підставі Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНО АГРО, код ЄДРПОУ 43084026 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість №12720/15-32-07-05/43084026 від 17.11.2022 року, в якому вказано, що ТОВ ЗЕРНО АГРО порушено норми діючого податкового законодавства в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які було безпідставно складено постачальниками за нібито реалізований товар на користь ТОВ ЗЕРНО АГРО. Посадові особи ТОВ ЗЕРНО АГРО мали можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжили достатніх заходів щодо їх дотримання. Навпаки, отримали податкову вигоду, у зв`язку із використанням складених первинних документів постачальниками, при визначені показників податкової звітності у відповідних періодах з ПДВ. Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ПДВ заявленого до відшкодування з бюджету ТОВ «ЗЕРНО АГРО» у декларації з ПДВ за серпень 2022року встановлено порушення платником податків: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, оскільки платником завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації), на суму 2035556грн.

За змістом акту перевірки період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: серпень - листопад 2020, січень-квітень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, лютий 2022.

Позивач звертає увагу в позові на те, що ні в Акті перевірки, ні в ППР взагалі не зазначено в чому полягає порушення ТOB «Зерно Агро» вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ. При цьому в мотивувальній частині Акту перевірки наведений лише зміст даних пунктів ПК України.

Контролюючим органом безпідставного вказано, що укладені між ТОВ ЗЕРНО АГРО та постачальниками договори не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. Податковий орган зазначає, що фактично постачальниками здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з поставки товарів (послуг) на користь ТОВ «ЗЕРНО АГРО».

Позивач у позові не погоджується з висновками Акту, з якого вбачається, що фактично перевіряючи мають претензії до його контрагентів, з яким и були укладені договори та виконані у повному обсязі, про що свідчать первинні бухгалтерські документи. Висновки акту перевірки ґрунтуються на інформації баз контролюючого органу відносно контрагентів ТОВ «ЗЕРНО АГРО».

Позивач стверджує, що контролюючий орган покладає на ТОВ «ЗЕРНО АГРО» відповідальність за дії третіх осіб, в тому числі і за дії тих, з якими товариство взагалі не мало будь-яких господарських відносин, що є порушенням ч.2 ст.61 Конституції України, яка встановлює індивідуальний характер юридичної відповідальності особи. При цьому Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання. Крім того, чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов`язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу усіх постачальників по ланцюгу постачання товарів та дотримання ними вимог податкового та трудового законодавства.

Крім того, ТОВ «ЗЕРНО АГРО» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, оскільки платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, ТОВ «ЗЕРНО АГРО» не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посилання в акті перевірки на ненадання ТТН не заслуговує уваги, оскільки будь-який акт про відмову надати вказані ТТН під час перевірки не складався. Всі ТТН з вказаними в акті перевірки контрагентами щодо надання послуг з перевезення вантажів надаються до позову.

Позивач вказує, що таке право у нього наявне згідно з правовими висновками Верховного Суду, якій в постановах від 19.06.2019 року у справі №826/7704/16, від 12.11.2018 року у справі №806/434/16, від 12.02.2019 року у справі №820/6512/16 зазначив, що суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. У свою чергу, контролюючий орган в такому випадку повинен навести переконливі доводи і надати докази на їх підтвердження.

Позивач зазначив, що під час перевірки були надані первинні документи, які підтверджують у повному обсязі здійснення господарських операцій, які безпосередньо стосуються перевозки вантажів та на його думку, навіть відсутність дослідження ТТН не є підставою при наявності інших документів для висновків про нереальність здійснення господарських операцій. Верховним Судому в постанові від 29 квітня 2021 року по справі №810/3 713/16 висловлена правова позиція, що ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Позивач стверджує, що всі надані первинні документи містять усі обов`язкові реквізити, які дають можливість встановити зміст та обсяг господарської операції (в тому числі щодо обсягу наданих послуг). Крім того, первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості.

Посилання в Акті перевірки, що у ТОВ ТОР ЛОГІСТИК, ТОВ ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ, TOB ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК відсутні машини та працівники для виконання такого роду послуг є лише припущенням працівників контролюючого органу. Стосовно ж посилання перевіряючих на податкову інформацію по контрагентам в обґрунтування нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «ЗЕРНО АГРО» позивач звернув увагу на те, що за сталою судовою практикою податковий орган повинен оцінювати та досліджувати ті документи, які стосуються безпосередньо учасників господарської операції, а відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції. В акті перевірки не наведено фактів про недобросовісність ТОВ «ЗЕРНО АГРО» як платника податків, які б свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів.

В контексті спірних правовідносин позивач посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес АД проти Болгарії" (2009 рік, заява №3991/03) щодо дотримання правила індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.12.2022 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків. Позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою суду від 24.01.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Представник відповідача подав відзив на позов (т.6, а.с.1-41).

У відзиві представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, вважав податкове повідомлення-рішення правомірним, прийнятим у відповідності до вимог законодавства.

Представник відповідача навів зміст акту перевірки, на підставі висновків якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а також норми законодавства.

Представник відповідача у відзиві, як и перевіряючи в акті перевірки, зазначив, що до перевірки не були надані ТТН щодо господарських відносин позивача з ТОВ ТОР ЛОГІСТИК, ТОВ ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ, TOB ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК, проте основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Представник також посилався на використану податкову інформацію, яка зібрана згідно зі ст.ст.72 і 73 ПКУ та опрацьовано відповідно до вимог ст.ст.73,74 ПКУ, згідно з якою контрагенти позивача з урахуванням ланцюга постачання товарів (послуг) не мали можливості здійснити вказані господарські операції.

Представник стверджує, що перевіркою взаємовідносин даних постачальників з ТОВ «ЗЕРНО АГРО» у відношенні можливості та правомірності здійснення господарської операцій встановлено, що податкові накладні зареєстровані контрагентами позивача не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки не опосередковуються реальним виконанням операцій і не мають статусу юридично значимих, оскільки відсутнє підтвердження реальності здійснення першої події (документальне підтвердження реальності отримання (зберігання) товару саме від даних постачальників відсутнє), крім того відсутнє документальне підтвердження походження товару, у зв`язку з чим не можливо підтвердити достовірність інформації зазначеної в зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, а саме відповідності (номенклатури, кількості, вартості товару та інших реквізитів) відповідності первинним документам передбаченим Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 №281, у зв`язку з чим відповідно данні податкові накладні не мають статусу юридично значимих.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (т.6 а.с.47-49), в якій наполягав на задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем не спростовані доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог, а лише викладена позиція зазначена в Акті перевірки №12720/15-32-07-05/43084026 від 17.11.2022 року. На думку представника позивача відсутність заперечень у відзиві на позовну заяву з боку відповідача свідчить про визнання ним вимог позовної заяви.

Позивач також зазначив, що ним надано до суду докази фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами, складення за їх результатами первинних бухгалтерських документів, які відображають реальність операцій, а також фактичного спричинення реальних змін майнового стану платника податків.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав вказаних у позові, а також просив звернути увагу, крім іншого, на те, що у кожній ТТН вказано вага поставленого зерна, яке приймалось на склад ТОВ «ЗЕРНО АГРО». Всі операції є реальними та відображені в бухгалтерському та податковому обліку.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вважала ППР правомірним, оскільки податковим органом досліджена податкова інформація та не підтверджено можливість здійснення господарських операцій контрагентами позивача по ланцюгу постачання товару (послуг).

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши заяви по суті та надані ними докази, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО АГРО» зареєстровано 01.07.2019 року, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби, є платником податків, у тому числі ПДВ.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «ЗЕРНО АГРО» орендує нежитлові приміщення на підставі договорів №01/06/1-АЛ від 01.06.2022 року, №30/04-1 АФ від 30.04.2021 року, а також зерносховище місткістю 65 тис. тон з господарськими (допоміжними) будівельними спорудами за адресою: Дніпропетровська область, П`ятихатський район, смт. Вишневе, Центральна, 45а на підставі договору від 15.08.2022 року №15/08-2022/3.

На підставі наказу від 19.10.2022 року №4062-п та направлень на перевірку з 28.10.2022 року по 10.11.2022 року ГУ ДПС проведено перевірку позивача, за результатами якої складений Акт № 12720/15-32-07-05/43084026 від 17.11.2022 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНО АГРО, код ЄДРПОУ 43084026 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2022 року заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість (т.1 а.с12-35).

У висновку Акту від 17.11.2022 року вказано:

Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведенні цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, та за результатами її опрацювання є відповідно до пп.19-1.1.46 п.19-1 ст.19-1, п.74.3 ст.74, пп.83.1.2 п.83.1 ст.83 Кодексу підставою для нижче висновків.

Перевіркою встановлено порушення податкового законодавства ТОВ ЗЕРНО АГРО в частині включення до складу податкового кредиту податкових накладних, які було безпідставно складено постачальниками за нібито реалізований товар на користь ТОВ ЗЕРНО АГРО. Посадові особи ТОВ ЗЕРНО АГРО мали можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачена відповідальність, проте не вжили достатніх заходів щодо їх дотримання. Навпаки, отримали податкову вигоду, у зв`язку із використанням складених первинних документів постачальниками, при визначені показників податкової звітності у відповідних періодах з ПДВ.

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні ПДВ заявленого до відшкодування з бюджету ТОВ «ЗЕРНО АГРО» у декларації з ПДВ за серпень 2022року встановлено порушення платником податків: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, оскільки платником завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації), на суму 2035556грн (т.1 а.с.29/зв.).

На підставі акту перевірки ГУ ДПС прийняло податкове повідомлення рішення від 08.12.2022 року №1095715320705 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 2035556грн за декларацією №9186058075 від 16.09.2022 року за звітний період серпень 2022 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 508889,00грн за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ (т.1 а.с.56).

Стаття 198 ПКУ регламентує питання податкового кредиту.

Згідно з п.198.1 ст.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ визначено, крім іншого, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.193 ПКУ щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Дослідивши акт перевірки, надані сторонами докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення згідно з актом перевірки був висновок перевіряючих про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ ТОР ЛОГІСТИК, ТОВ ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ, TOB ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК, ТОВ «ІНОКС СЕРВІС», при цьому в Акті перевірки не заперечується наявність первинних документів щодо здійснення господарських операцій з ними та відображення цих господарських операцій на підставі вказаних документів у бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (90 % від загальної суми податкового кредиту) є: придбання сільськогосподарської продукції (пшениця м`яка 4 класу, пшениця 3 кл ячменю, ріпаку) на митній території України у платників ПДВ з подальшим вивезенням товарів за межі митної території України, оподаткування податком на додану вартість яких здійснюється за нульовою ставкою, а саме: експорт зернової продукції (країна виробництва Україна - пшениця українського походження, врожаю 2021 року, 3-го класу, пшениця м`яка, не насіннєва, українського походження, врожаю 2021 року, 2-го класу, пшениця м`яка, не насіннєва, українського походження, врожаю 2021 року, 4-го класу, насіння продовольчого ріпаку, призначеного для промислової переробки) нерезидентам: Agropec Dionis SRL. Країна призначення: Непал, Румунія; Sunflower Resources Ltd. Країна призначення: Віргінські Острови, Брит, Руминія,Бангладеш.

Проведеною перевіркою відображеного показника у додатку № 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до податкових декларацій з податку на додану вартість (серпень 2022) в облікових регістрах бухгалтерського обліку відображено, зокрема, по взаєморозрахунках з постачальниками, оприбуткування товарів (Дт 28 Кт 631),послуг на баланс підприємства (Дт 93 Кт 63) та відповідно здійснено формування податкового кредиту з ПДВ (Дт 64 Кт 631) з відображенням його в податковій звітності ПДВ на загальну суму 2035555,90 грн, у тому числі у розрізі постачальників формування податкового кредиту: ТОВ "ТОР ЛОГІСТИК " (код ЄДРПОУ 44203156), ТОВ "ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 43431825), ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" (код ЄДРПОУ 42171387), TOB «ІНОКС СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41122148).

Між тим, перевіряючи в акті зазначили, що в охопленому перевіркою звітному періоді, а саме у серпні 2022 (додаток 3 за період липень 2020 липень 2022) платник податків ТОВ ЗЕРНО АГРО здійснював оформлення взаємовідносин з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації з ПДВ за серпень 2022 заявленого до бюджетного відшкодування: ТОВ "ТОР ЛОГІСТИК" у звітних періодах листопад 2021, липень 2022 на суму ПДВ 484189,86грн; ТОВ "ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ" у звітному періоді квітень 2021 на суму ПДВ 19619,80грн; ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" у звітних періодах серпень - листопад 2020, січень-квітень 2021 на суму ПДВ 565809,97грн; TOB «ІНОКС СЕРВІС» у звітних періодах листопад 2020, січень-лютий 2021 на суму ПДВ 965936,27грн (т.1 а.с.16).

Судом встановлено, що ТОВ ЗЕРНО АГРО під час здійснення господарської діяльності укладало с TOB «ІНОКС СЕРВІС» договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та з ТОВ "ТОР ЛОГІСТИК", ТОВ "ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ", ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" договори про надання послуг щодо перевезення вантажів.

Договір купівлі-продажу №19/11/20 с TOB «ІНОКС СЕРВІС» (продавець) укладений позивачем (покупець) 19.11.2020 року за умовами якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження врожаю 2020 року (п.1.1). Ціна товару визначається у Специфікаціях (п.2.1). Поставка товару здійснюється на умовах DАТ за адресою: елеватор ТОВ ЗЕРНО АГРО, якій розташований за адресою: Україна, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, смт. Вишневе, вул. Центральна,45 (п.4.1).

Умовами договору також визначено, що продавець зобов`язується здійснити належне оформлення та реєстрацію податкових накладних, розрахунків корегування до них відповідно до вимог чинного податкового законодавства України, а у разі неналежного виконання вимог ПКУ щодо реєстрації податкових накладних, якщо таке неналежне виконання призвело до втрати покупцем податкового кредиту, відшкодувати покупцю суму такого податкового кредиту та штраф в порядку визначеному цим договором (п.4.7) (т.1 а.с.38-41).

Згідно зі Специфікаціями до договору №19/11/20 продавцем TOB «ІНОКС СЕРВІС» був поставлений товар позивачу (т.1 а.с.42-108). Відповідно до ТТН поставлявся перевізником ТОВ «ФАКТОР ТОРГ» з пункту навантаження с. Острійки Білоцерківський район, Київська область до пункту розвантаження за адресою: елеватор ТОВ ЗЕРНО АГРО, якій розташований за адресою: Україна, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, смт. Вишневе, вул. Центральна,45. Виконання господарських операцій підтверджено також видатковими накладними та податковими накладними, які зареєстровані в ЄРПН, що стало підставою для відображення позивачем в податковому обліку податкового кредиту.

Відносно TOB «ІНОКС СЕРВІС» в акті наведена інформація, зокрема, що стан платника 12. Припинено, але не знято з обліку, основний вид діяльності 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, платник ПДВ дата початку дії свідоцтва: 22.03.2019 по 29.06.2022 (43-ліквідація банкрута). Відповідно до форми №20-ОПП про об`єкти через які провадиться діяльність зазначений, зокрема, склад за адресою Київська область, Білоцерківський район, с. Острійки, вул. Гагаріна,64-А). Остання податкова декларація з ПДВ надана за червень 2021 року.

Проаналізувавши податкову інформацію відносно TOB «ІНОКС СЕРВІС» наявну в базах контролюючого органу відповідач ГУ ДПС в акті перевірки зазначило, що фінансово-господарська діяльність TOB «ІНОКС СЕРВІС» здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності TOB «ІНОКС СЕРВІС», фінансово - господарські взаємовідносини між TOB «ІНОКС СЕРВІС» та контрагентами є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

В акті також зазначено, що у сукупності наведених фактів, вказане свідчить про нереальність господарських операцій по придбанню транспортних послуг у постачальника TOB «ІНОКС СЕРВІС».

Між тим, в акті перевірки наведені видаткові накладні, податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН та відображені в податковому обліку позивача, останній придбав у TOB «ІНОКС СЕРВІС» не транспортні послуги, а товар насіння соняшникове.

В постанові Верховного Суду від 01.02.2023 року по справі № 380/9660/21вказаний висновок, що товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є лише одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів. Згідно з позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі №803/1684/17, від 21.01.2021 року у справі №813/2204/17, від 24.05.2019 року у справі №826/7423/16 транспортні документи не є обов`язковими для оподаткування операцій за договорами купівлі продажу.

При цьому відповідно до досліджених первинних документів вказані господарські операцій були здійснені у звітних періодах листопад 2020, січень-лютий 2021 на суму ПДВ 965936,27грн, тобто у період, коли TOB «ІНОКС СЕРВІС» здійснювало господарську діяльність та подавало податкову звітність. Зміна наступного статусу суб`єкта господарювання TOB «ІНОКС СЕРВІС» (припинено, ліквідація банкрута, неподання декларацій) ніяким чином не може впливати на реальність господарських операцій, здійснених до з позивачем до зміни цього статусу.

Належних доказів нереальності господарських операцій по придбанню соняшникова насіння позивачем у TOB «ІНОКС СЕРВІС» акт перевірки не мітить. Наявність у TOB «ІНОКС СЕРВІС» відповідно до форми №20-ОПП про об`єкти через які провадиться діяльність складу за адресою Київська область, Білоцерківський район, с. Острійки, вул. Гагаріна,64-А, навпаки, поряд з іншими первинними документами, свідчить про реальність господарських операцій, оскільки згідно з ТТН товар перевозився з пункту навантаження с. Острійки Білоцерківський район, Київська область до пункту розвантаження за адресою: елеватор ТОВ ЗЕРНО АГРО, якій розташований за адресою: Україна, Дніпропетровська область, П`ятихатський район, смт. Вишневе, вул. Центральна,45.

Також в межах здійснення господарської діяльності ТОВ ЗЕРНО АГРО укладені:

з ТОВ "ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ" договір перевезення транспортом 1112-1 від 11.12.2020 року (т.1 а.с.109-111);

з ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" договір надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом №1 від 04.01.2021 року, договір №15 від 15.06.2020 року (т.1 а.с.126-127);

з ТОВ "ТОР ЛОГІСТИК" договір перевезення автомобільним транспортом №1 від 18.10.2021 року (т.3 а.с.52-53).

Наявність вказаних договорів не оспорюється в акті перевірки, також не оспрюється відповідність їх змісту вимогам законодавства, тобто договори є чинними та правомірними. Договори недійсними не визнавались.

Вказані договори виконані у повному обсязі. За результатами їх виконання сторонами складені та підписані первинні документи, які були надані перевіряючим та відображені в акті перевірки, а саме акти надання послуг, в яких зазначено по перевезенню якого товару, його кількість та за яким маршрутом надані послуги; податкові накладні, які зареєстровані в ЄОПН та відображені в деклараціях; дані бухгалтерських рахунків, в яких операції відображені відповідними бухгалтерськими проводками. В акті перевірки зазначено, що позивач ТОВ ЗЕРНО АГРО не надав ТТН.

Висновки акту перевірки про нереальність здійснення операцій з вказаними контрагентами ґрунтуються лише наявній в податкових базах інформації відносно цих контрагентів позивача.

В акті зазначено, що ТОВ "ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ" перебуває на обліку в ГУ ДПС в Одеській області, платник ПДВ з 01.02.2020 року, численність працюючих 12 осіб, свідоцтво платника ПДВ діюче, остання податкова декларація подана за серпень 2022 року 19.09.2022 року. Наявне рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податків від 16.02.2022 року №10089.

Відносно ТОВ "ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК" зазначено про наявність податкової інформації про облік платника податку в ГУ ДПС Дніпропетровської області, платник ПДВ з 01.07.2018 року, численність працюючих 3 особи, свідоцтво платника ПДВ діюче, остання податкова декларація подана за серпень 2022 року 23.09.2022 року. Наведені контрагенти вказаного платника податків.

Також наведена інформація відносно ТОВ "ТОР ЛОГІСТИК", яке перебуває на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області, платник ПДВ з 01.10.2021 року, численність працюючих 9 осіб, свідоцтво платника ПДВ діюче, остання податкова декларація подана за серпень 2022 року 20.09.2022 року. Наведені контрагенти вказаного платника податків.

Проаналізувавши вказані відомості, а також постачання товару та послуг по ланцюгу постачання контрагентами позивача, перевіряючи дійшли висновку про неможливість здійснення господарських операцій з надання транспортних послуг по перевезенню вантажу постачальника наявним трудовим ресурсом, а фінансово-господарська діяльність вказаних контрагентів позивача здійснюється поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності цими контрагентами.

Суд вважає, що така позиція перевіряючих не відповідає положенням законодавства.

Зокрема, суб`єкт господарювання для виконання своїх договірних зобов`язань має право долучати інших суб`єктів господарювання, при цьому ПКУ та інші нормативні акти не вимагають наявність у суб`єкта господарювання, якій долучає до виконання своїх договірних зобов`язань інших контрагентів, первинних документів такого контрагента щодо виконання ним взятих на себе зобов`язань, якщо такий контрагент долучав також інших контрагентів. Оскільки у позивача наявні всі первинні документи щодо виконання договірних відносин з вказаними контрагентами, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень перевіряючих в акті перевірки щодо нереальності господарської операції.

Крім того, відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» у бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

В акті перевірки не заперечувалось, що за результатами здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ ТОР ЛОГІСТИК, ТОВ ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ, TOB ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК, ТОВ «ІНОКС СЕРВІС» спричинені реальні зміни майнового стану платника податків позивача.

Твердження перевіряючих в Акті перевірки про нереальність здійснення господарських операцій із зазначеними контрагентами з посиланням лише на наявну в базах контролюючого органу інформації відносно цих контрагентів є неспроможним, оскільки стосується фактично господарської діяльності контрагентів позивача, первинних документів якого позивач не зобов`язаний мати, та не зобов`язаний будь-яким чином контролювати діяльність контрагента, його бухгалтерський та податковий облік. Для позивача є важливим виконання господарських зобов`язань за договором укладеним з контрагентами для виконання своїх господарських зобов`язань перед іншими контрагентами.

Господарські операції повинні бути дослідженні у сукупності всіх документів, які дозволяють встановити реальність господарських операцій. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 року у справі №825/1391/17, якій зазначив, що з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Суд вважає необґрунтованим посилання в Акті перевірки як на підставу висновків про нереальність господарських операцій на податкову інформацію інформаційних баз контролюючого органу.

Акт перевірки відносно позивача свідчить про те, що його контрагенти не перевірялись, тобто не зазначено порушення ним податкового законодавства у встановленому порядку. Посилання на порушення податкового законодавства платником податків без проведення перевірки в установленому законом порядку їх господарської діяльності не відповідає вимогам ПКУ, Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 року №727 (далі - Порядок №727).

Твердження перевіряючих в акті перевірки про здійснення контрагентами позивача господарської діяльності поза межами не можуть бути прийняті до уваги як такі, що не підтверджені неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Акт перевірки не містить зазначених відомостей, а висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки інформація, на яку посилаються перевіряючі не свідчить жодним чином про порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Висновки-припущення податкової служби прямо суперечать усталеній судовій практиці Верховного Суду, який у своїх постановах від 27.11.2018 року за проваджен ням №К/9901/3463/17, від 21.08. 2018 року за провадженням №К/9901/8273/18 та інших, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не ви ключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про оде ржання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є важливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда пгрсоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Також Великою Палатою Верховного суду викладена правова позиція у постанові від 07.07.2022 року у справі № 160/3364/19, відповідно до якої висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблено контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач (п.114).

Суд вважає, що надані до позову ТОВ ЗЕРНО АГРО первинні документи по його взаємовідносинам із контрагентами ТОВ ТОР ЛОГІСТИК, ТОВ ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ, TOB ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК, ТОВ «ІНОКС СЕРВІС» підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

Саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям з вказаними контрагентами не допустив та надав всі документи, які свідчать про здійснення вказаних господарських операцій.

Суд вважає обґрунтованими посилання позивача на неправомірне зазначення в акті перевірки про ненадання перевіряючим ТТН та покладення як однієї з підстав своїх висновків ненадання ТТН. Позивач вказує, що у нього наявні всі ТТН. Будь-який акт про відмову у надання ТТН під час перевірки не складався.

Представник відповідача у відзиві не спростував вказаних тверджень позивача.

В акті перевірки №12720/15-32-07-05/43084026 від 17.11.2022 року відсутні відомості про складання акту про відмову платника податків надати документи, зокрема, ТТН.

Між тим, відповідно до пп.2 п.4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі відмови платника податків, посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків, посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки. Згідно з п.1 розділу IV (Інформативні додатки до акта (довідки) документальної перевірки) такий акт є додатком до акту перевірки.

Враховуючи викладене, суд дослідив надані позивачем ТТН щодо спірних правовідносин, які додатково підтверджують реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ ТОР ЛОГІСТИК, ТОВ ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ, TOB ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК, ТОВ «ІНОКС СЕРВІС». Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що вказані ТТН є лише одним з доказів реальності здійснення господарських операцій та навіть їх відсутність при сукупності всіх наданих первинних документів свідчила про відсутність порушень податкового законодавства зі сторони ТОВ ЗЕРНО АГРО.

У відповідності до положень ч.5 ст.242 КАС України, згідно з якими при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, суд враховує правові висновки Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а дійшов висновку, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Вказаний правовий висновок підтверджений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 року по справі № 380/9660/21.

Такий же правовий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 21.06.2019 року №803/817/14. Крім того, колегія суддів зазначила, що контролюючим органом всупереч вимог ст.71 КАС України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів поставки, укладених з позивачем, як не було надано і доказів про наявність встановлених судами фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору ст.70 КАС України, частиною четвертою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Аналогічна норма закріплена ч.2 ст.74 КАС України.

У пункті 25 постанови від 05.01.2021 року у справі №820/1124/17 Верховний Суд також зазначив, що контролюючим органом всупереч вимог КАС України також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Вказані правові висновки Верховного Суду суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховує при вирішенні спірних правовідносин по даній справі №420/19776/21.

Крім того, відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

В акті перевірки відсутні відомості про недотримання позивачем вказаних вимог ПКУ, тобто про включення до податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ ТОР ЛОГІСТИК, ТОВ ЕНЕРГЕТІК ТРАНС КОМПАНІ, TOB ІНВЕСТ-ТРАНС ЛОГІСТИК, ТОВ «ІНОКС СЕРВІС» сум податку по податковим накладним не зареєстрованим в ЄРПН. Всі податкові накладні виписані вказаними контрагентами були зареєстровані в ЄРПН, що також свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.73-76 КАС України).

Статтею 76 КАС України визначено, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного суд вважає, що з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати відповідно до платіжного доручення №1984 від 13.01.2023 року (т.5 а.с.151) судового збору у сумі 26840,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО АГРО» (вул. Літературна,8, прим. 6, м. Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 43084026) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 08.12.2022 року №1095715320705 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 2035556грн за декларацією №9186058075 від 16.09.2022 року за звітний період серпень 2022 року та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 508889,00грн.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНО АГРО» судові витрати у сумі 26840,00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва