Рішення

від 31.03.2023 по справі 600/1794/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 р. м. Чернівці Cправа № 600/1794/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці-Моноліт" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці-Моноліт" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, задоволено частково.

Відповідно до постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 - без змін.

Разом з тим, до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці-Моноліт", про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу розмірі 39000,00 грн. та витрат на оплату судової економічної експертизи у розмірі 27000,00 грн.

Від відповідача надійшло клопотання, в якому Головне управління ДПС у Чернівецькій області просить суд, застосувати принцип співмірності судових витрат із реальністю та необхідністю наданих адвокатських послуг та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача в обґрунтування заяви зазначив, що рішенням суду задоволено позовні вимоги позивача частково та стягнуто на його користь сплачений судовий збір. Однак, в ході розгляду справи не було вирішено питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу та на проведення судово - економічної експертизи.

Обґрунтовуючи заяву в частині витрат на проведення експертизи також зазначається, що оскільки рішенням суду позові вимоги позивача задоволені частково, а тому витрати пов`язані з призначенням судової економічної експертизи, які понесені позивачем слід стягнути на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог, що становить 27000,00 грн, при цьому посилався на вимоги КАС України.

2. Представником відповідача подано до суду клопотання про відмову в задоволенні клопотання, про стягнення витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначається, що сума гонорару за надання правничої допомоги є необґрунтованою та не підтвердженою. Зокрема, вважає, що розмір заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеним та неспівмірним із складністю та категорією справи та заявленими позовними вимогами. Разом з тим, відповідач не зазначає, яка на його думку сума для відшкодування є співмірною.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду призначено до розгляду заяву про ухвалення додаткового судового рішення.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Представник позивача подав до суду заяву, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

2. Представником відповідача подано до суду заяву, про розгляд справи в порядку письмового провадження.

СУДОМ ВСТАНОВЛЕННІ НАСТУПНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВІДПОВІДНІ ЇМ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. 19.07.2022 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці-Моноліт" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області - задоволено частково.

Зазначеним рішення серед іншого стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівці-Моноліт" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області судовий збір в сумі 19975,30 грн.

Питання щодо розподілу витрат на правову допомогу та витрат на проведення судово-економічної експертизи судом не вирішено.

2. 28 квітня 2022 року судовим експертом Перепелюк С.М. наданий для суду висновок експерта судово-економічної експертизи № 10.

3. Витрати по проведенню судової економічної експертизи понесені позивачем становлять 30000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1213 від 25.07.2022 року та актом здачі - прийняття експертних робіт від 25.07.2022 року.

3. Адвокатом Зайцевою О.О. подано заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу у даній справі в сумі 39000,00 грн та витрат на проведення судово - економічної експертизи в сумі 27000,00 грн.

4. До заяви на підтвердження зазначених витрат адвокатом додано:

- акт № 4 від 20.07.2022 року про прийняття - передачу наданих послуг відповідно до договору № 7 від 23.03.2020 року (із змінами і доповненнями) на суму 39000, 00 грн;

- платіжне доручення № 716 від 08.10.2020 року на суму 85002,90 грн, згідно якого здійснено платіж відповідно до договору № 7 про надання правової (правничої) допомоги від 23.03.2020 року.

- додатковий договір № 2 до договору про надання правової допомоги (правничої допомоги) від 23.03.2020 року №7.

- платіжне доручення № 1213 від 25.07.2022 року на суму 30000,00 грн, згідно якого оплачено витрати на проведення експертизи;

- акт здачі - прийняття експертних робіт від 25.07.2022 року;

Дослідивши зазначені вище докази та матеріали справи , судом встановлено, що згідно умов договору про надання правової допомоги № 7 від 23.03.2020 року (із змінами та поповненнями) та з урахуванням умов додаткового договору № 2 від 21.03.2022 року, "Адвокатське об`єднання Західна правова група" взяло на себе зобов`язання надавати правову допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "Чернівці - Моноліт".

Відповідно до акту № 4, про прийняття - передачу наданих послуг від 20.07.2022 року (вартість 1 години послуг становить - 4875,00 грн) виконані такі роботи:

- складання та подання до Чернівецького окружного адміністративного суду адміністративного позову - 2 год. 00 хв. - 9750,00 грн;

- складання та подання до Чернівецького окружного адміністративного суду відповіді на відзив - 2 год. 00 хв. - 9750,00 грн;

- участь адвоката у судових засіданнях при розгляді справи - 4 год. 00 хв. - 19500,00 грн.

Крім того, згідно платіжного доручення № 1213 від 25.07.2022 року позивачем здійснено оплату витрат за проведену експертизу в сумі 30000,00 грн.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з приписами частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом частин 1 та 3 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 статті 143 КАС України).

Відповідно до вимог статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

2. Аналізуючи наведене вище в контексті встановлених обставин у справі, з огляду на задоволені судом вимоги позивача, понесені ним витрати на правову допомогу, подання ним заяви, у встановлений ст.139 КАС України строк, суд вважає, що є підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу таких витрат.

3. Перевіривши доводи заяви представника позивача про стягнення судових витрат на правову допомогу та заперечення представника відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Положення статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт, та платіжне доручення.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання - передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Перевіривши докази, надані на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, на предмет реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також відповідності критерію розумності їхнього розміру, суд зазначає, що такі витрати є частково необґрунтованими.

Крім того, враховуючи правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд бере до уваги дійсність, необхідність та розумність юридичних послуг, вартість яких заявлено позивачем до відшкодування, виходячи з конкретних обставин справи, а також докази, надані позивачем на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на професійну правничу допомогу, що сплачена адвокату 39000,00 грн, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню виходячи із принципу співмірності, що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 134 КАС України.

Суд вважає, що зазначена сума не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є не співмірною з вимогами майнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 13000 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання в частині відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково з підстав наведених вище, та стягнути вказану суму витрат (13000,00 грн).

4. Надаючи оцінку доводам представника позивача в частині відшкодування витрат на проведення судово - економічної, суд зазначає наступне.

Частиною 4 статті 137 КАС України передбачено, що у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 5 статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

У відповідності до статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 10 від 28.04.2022 року.

На підтвердження здійснення оплати за проведену судово-економічну експертизу до суду надано платіжне доручення № 1213 на суму 30000,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Відсутність документального підтвердження судових витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, тощо.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 137 КАС України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Учасниками справи є, зокрема, сторони, треті особи (частина перша статті 42 КАС України). Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).

Таким чином, КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що проведення вказаної вище експертизи в ході розгляду справи зумовлено змістом спірних правовідносин, та відсутністю числових (фінансових) розрахунків в частині спірних сум, які власне і визначені податковим органом у спірних ППР.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування позивачу витрат на проведення експертизи пропорційно до задоволених вимог, а саме в сумі 27000,00 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що судом не вирішено питання щодо розподілу витрат на проведення експертизи в сумі 27000,00 грн при ухваленні рішення по суті - суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви в цій частині, а відтак заяву адвоката Зайцевої Олени Олександрівни, про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково з підстав наведених вище.

Керуючись статтями 241 - 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву адвоката Зайцевої Олени Олександрівни, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" понесені судові витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Чернівецькій області у сумі 13000,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" понесені судові витрати на проведення судової - економічної експертизи за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Чернівецькій області у сумі 27000,00 грн.

4. В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на додаткове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя О.В. Боднарюк