Ухвала

від 20.03.2023 по справі 760/17086/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_5 ,

представника власника майна - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у м. Києві, матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 та накладено арешт на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №42022110000000155, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме на розрахункові рахунки та грошові кошти на них, які відкриті в AT «ОТП БАНК» (м. Київ):

- IBAN НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 ;

- IBAN НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 ;

- IBAN НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_6 ;

- IBAN НОМЕР_7 , рахунок НОМЕР_8 ;

- IBAN НОМЕР_9 , рахунок НОМЕР_10 ;

- IBAN НОМЕР_11 , рахунок НОМЕР_12 .

Відповідно до ухвали, слідчий суддя враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст.170-173 КПК України, дійшов до переконання, що клопотання про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 ,подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у клопотанні прокурора про арешт майна ОСОБА_7 .

Щодо строку апеляційного оскарження представник зазначає, що про існування арешту власниці майна ОСОБА_7 стало відомо лише після реалізації ухвали слідчої судді, а саме припинення операцій із списання коштів на рахунках у банку 25 січня 2023 року, та 27 січня 2023 року було отримано копію оскаржуваної ухвали.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги представник посилається на витяг з ЄДРПОУ, відповідно до якого ТОВ «Управлінські інформаційні системи» було засноване 02 лютого 2009 року, а вже 11 липня 2011 року прийняло рішення про ліквідацію і 18 листопада 2016 року процедура ліквідації була завершена. Тобто Товариство могло вести якусь діяльність з 2009 по 2011 рік.

Просить врахувати, що норми ст. 110-2 КК України в 2009-2011 роках ще не існувало.

Також вказує, що засновниками Товариства було 6 осіб, з яких три громадяни рф, а три - громадяни України. Статутний капітал в загальному розмірі 66 500,00 гривень за весь час існування компанії так сформований і не був.Директором Товариства обрано ОСОБА_8 , яка як засновник виконувала функції керівника компанії без заробітної плати. При цьому товариство жодного дня не вело господарської діяльності: не отримувало доходів, не відкривало рахунків в банках, не винаймало персонал, не сплачувало заробітні плати і податків..

Таким чином, Товариство не вело діяльності, не мало коштів і навіть банківських рахунків, тому воно не могло сплачувати кошти до федерального бюджету рф.

Як стверджує представник ОСОБА_7 не має жодних фінансових взаємовідносин з громадянами рф, і як наслідок фінансування дій на захоплення влади, зміні кордонів України є лише нічим не підтвердженою вигадкою.

Крім того, як зазначає представник, ОСОБА_7 не є підозрюваною, обвинуваченою чи засудженою у кримінальному провадженні. Стверджує, що ОСОБА_7 не перераховувала кошти особам з рф чи бюджету рф, про що є підтвердження банку. ОСОБА_7 як співвласник бізнесу законно отримувала дохід від прибуткової діяльності заснованих нею компаній.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що представником власника майна не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року, з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження,слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42022110000000155, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 липня 2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що майно (грошові кошти), які знаходяться на рахунках ОСОБА_7 були предметом вчинення кримінального правопорушення, а рух коштів з вказаних рахунків містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв`язку з викладеним, 14жовтня 2022 року постановою слідчого вказані розрахункові рахунки з наявними на них грошовими коштами визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022110000000155.

18 листопада 2022 року прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладенняарешту на майно ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №42022110000000155, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме на розрахункові рахунки та грошові кошти на них, які відкриті в AT «ОТП БАНК» (м. Київ):

- IBAN НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 ;

- IBAN НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 ;

- IBAN НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_6 ;

- IBAN НОМЕР_7 , рахунок НОМЕР_8 ;

- IBAN НОМЕР_9 , рахунок НОМЕР_10 ;

- IBAN НОМЕР_11 , рахунок НОМЕР_12 .

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року, задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно ОСОБА_7 , заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме, фактично на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, які відкриті в AT «ОТП БАНК» (м. Київ).

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК України та бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для збереження речових доказів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченого п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 вказаного Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевіривши при цьому, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Крім того, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, постановою слідчого другого відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_9 , від 14 жовтня 2023 року визнане речовим доказом у даному кримінальному провадженні (том 1 а.с. 19-20).

Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій, та саме такого заходу як накладення арешту на майно належне ОСОБА_7 .

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на зазначене майно.

А тому доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту вищевказаного майна, не є переконливими.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив його співрозмірність з потребами кримінального провадження.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Посилання представника в апеляційні скарзі на те, що слідчим судде в ухвалі не визначено, в чому полягає необхідність арешту майна, є безпідставними, та в даному випадку не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи сумнівного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника, з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 та накладено арешт на майно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №42022110000000155, заборонивши до завершення досудового розслідування та судового розгляду користуватися та розпоряджатися ним у будь-який спосіб, а саме, фактично на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, які відкриті в AT «ОТП БАНК» (м. Київ):

- IBAN НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 ;

- IBAN НОМЕР_3 , рахунок НОМЕР_4 ;

- IBAN НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_6 ;

- IBAN НОМЕР_7 , рахунок НОМЕР_8 ;

- IBAN НОМЕР_9 , рахунок НОМЕР_10 ;

- IBAN НОМЕР_11 , рахунок НОМЕР_12 - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1322/2023

Єдиний унікальний номер справи - 760/17086/22

Категорія: ст. 171 КПК України

Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_10

Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1