Рішення

від 14.03.2023 по справі 910/7786/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.03.2023Справа № 910/7786/22

За позовом: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (Івано-Франківська обл., м. Калуш)

2. Компанії "Карпати Кемікал Бі.Ві." (Нідерланди, м. Амстердам)

до: 1. Офісу Генерального прокурора (м. Київ)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" (Донецька обл., м. Маріуполь)

про спростування недостовірної інформації,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача-1: Бєлкін М.Л.

Від позивача-2: Бєлкін М.Л.

Від відповідача-1: Кудіна Т.А.

Від відповідача-2: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" та Компанія "Карпати Кемікал Бі.Ві." (Karpaty Chemical B.V.) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до: 1. Офісу Генерального прокурора, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" про визнання недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, інформації, поширеної відповідачем-1 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора - www.gp.gov.ua, та відповідачем-2 на власному сайті - ubr.ua.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачами поширено недостовірну, таку, що не відповідає дійсності, інформацію про позивачів, що завдало шкоди їх діловій репутації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2022 відкрито провадження у справі №910/7786/22, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.10.2022.

14.09.2022 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості.

04.10.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 01.11.2022.

04.10.2022 позивачем-1 було подано клопотання про об`єднання в одне провадження справ Господарського суду міста Києва №910/7786/22 та № 910/7809/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання позивача-1.

31.10.2022 від позивачів надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій наведено доводи на спростування тверджень Офісу Генерального прокурора.

01.11.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 22.11.2022.

09.11.2022 до суду надійшли заперечення відповідача-1 на відповідь на відзив.

15.11.2022 та 21.11.2022 до суду надійшли пояснення позивачів щодо даного спору.

22.11.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 13.12.2022.

13.12.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.01.2023.

17.01.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.02.2023.

У судовому засіданні 07.02.2023 представник позивачів заявив клопотання про оголошення перерви.

07.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.02.2023.

23.02.2023 від позивачів надійшли пояснення щодо власника сайту ubr.ua.

23.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 14.03.2023.

У судовому засіданні 14.03.2023 представник позивачів підтримав позовні вимоги до відповідачів у повному обсязі. Представник відповідача-1 проти задоволення позовних вимог до Офісу Генерального прокурора повністю заперечила. Представник відповідача-2 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, та неявка його представника не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

По виходу з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.03.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивачів та відповідача-1, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2022 на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора www.gp.gov.ua було розміщено інформаційний матеріал під назвою: "Накладено арешт на корпоративні права вартістю 2,3 млрд. грн та об`єкти, нерухомості підприємства, пов`язаного з компаніями РФ", за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/nakladeno-arest-na-korporativni-prava-vartistyu-23-mlrd-gm-ta-obiekti-neruxomosti-pidprijemstva-povyazanogo-z-kompanivami-rf, наступного змісту:

"За клопотаннями прокурорів Офісу Генерального прокурора накладено арешт на корпоративні права підприємства, пов`язаного з компаніями РФ, на загальну суму понад 2,3 млрд грн, а також на 35 об`єктів нерухомості цього підприємства.

За даними слідства, службові особи підприємства - одного з найбільших виробників органічних хімічних речовин на території України, упродовж 2017-2022 років ухилилися від сплати податків на суму понад 3 млрд грн. При цьому вони протиправно перерахували на користь юридичної особи - нерезидента, підконтрольної нафтовій компанії, понад 5 млрд грн з метою їх легалізації.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактами ухилення від сплати податків та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, здійснюється детективами Бюро економічної безпеки України за оперативного супроводу Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції України та у взаємодії з Державною податковою службою України (ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 209 КК України.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається не винуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду".

Позивачі вважають, що вказана інформація, поширена Офісом Генерального прокурора, є недостовірною, такою, що шкодить їх діловій репутації та містить прямі звинувачення позивачів у вчиненні злочинних діянь, за відсутності вироку суду, яким встановлено вину позивачів, їх посадових осіб, власників чи бенефіціарів. Така інформація створює у пересічного читача уявлення про наявність зв`язку ТОВ "Карпатнафтохім" з російською федерацією або її юридичними особами, що не відповідає дійсності.

Позивачі вказують на те, що Офісом Генерального прокурора цей інформаційний матеріал подано таким чином, щоб у стороннього читача не було сумнівів у тому, що мова йде саме про ТОВ "Карпатнафтохім", зокрема матеріал проілюстровано фотографіями головного входу ТОВ "Карпатнафтохім".

Єдиним засновником та, відповідно, єдиним власником ТОВ "Карпатнафтохім" є позивач-2, компанія - нерезидент "Карпати Кемікал Бі.Ві." (Нідерланди, м. Амстердам), тож Офісом Генерального прокурора поширено недостовірну інформацію щодо обох позивачів.

Про те, що такий інформаційний матеріал з відповідними ілюстраціями дає можливість ідентифікувати ТОВ "Карпатнафтохім", а отже, стосується прав та інтересів ТОВ "Карпатнафтохім", на думку позивачів, свідчать численні публікації, які поширили засоби масової інформації в мережі Інтернет.

Як вказують позивачі, неправдивою та недостовірною є наступна інформація (цитати з опублікованого повідомлення):

- "… підприємства, пов`язаного з компаніями РФ …";

- "… службові особи підприємства… упродовж 2017-2022 років ухилилися від сплати податків на суму понад з млрд грн. При цьому вони протиправно перерахували на користь юридичної особи-нерезидента, підконтрольної російській нафтовій компанії, понад 5 млрд грн з метою їх легалізації".

У даному матеріалі застосовано стверджувальні обороти мовлення, тобто інформація подається як доконаний факт вчинення злочину.

Позивачі зазначають, що станом на дату публікації спірного інформаційного матеріалу не існувало та не існує жодного вироку або іншого судового рішення, яким встановлені факти, що "службові особи підприємства... ухилилися від сплати податків" та/або "вони протиправно перерахували... понад 5 млрд грн з метою їх легалізації". Також недостовірним, неправдивим та бездоказовим є твердження про "перерахування на користь юридичної особи-нерезидента, підконтрольної російській нафтовій компанії" грошових коштів.

Ще в 2017 році ТОВ "Карпатнафтохім" припинило взаємовідносини з компаніями, пов`язаними російською федерацію, а компанія "Карпати Кемікал Бі.Ві." перейшла у власність осіб, які не пов`язані із російською федерацією, тож станом на дату оприлюднення недостовірної інформації та на теперішній час позивачі не мають зв`язків з росією.

Офіс Генерального прокурора вважає позов є безпідставним та необґрунтованим, посилаючись на те, що:

- спірна інформація була опублікована на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про прокуратуру", за якою органи прокуратури не менш як двічі на рік інформують суспільство про свою діяльність шляхом повідомлень у засобах масової інформації;

- така інформація є достовірною, оскільки прокурорами відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення посягань на функціонування економіки держави управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням посягань на функціонування економіки держави Департаменту здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42022000000000634 від 26.05.2022 за фактами умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ "Карпатнафтохім", вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та вчинення службовими особами ТОВ "Карпатнафтохім" легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 3ст. 209 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється другим відділом детективів захисту економіки у сфері обігу підакцизних товарів Бюро економічної безпеки України. У ході досудового розслідування 28.07.2022 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва задоволено відповідні клопотання прокурора у кримінальному провадженні та накладено арешт на корпоративні права нідерландської компанії "KARPATY CHEMICAL B.V." у вигляді 100 % частки статутного капіталу ТОВ "Карпатнафтохім", що становить 2.321.013.145,89 грн, а також на об`єкти нерухомості (виробничі приміщення та земельні ділянки, загалом 35 об`єктів), що на праві власності належать ТОВ "Карпатнафтохім".

Підставою для накладення арешту на корпоративні права та на вказане майно ТОВ "Карпатнафтохім" була необхідність збереження речових доказів, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин стосовно протиправних дій службових осіб цього товариства щодо умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, про які йдеться у висновку аналітичного дослідження № 69/99-00-08-01-03-20/3312983 від 12.07.2022 Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС про результати дослідження фінансово- господарської діяльності ТОВ "Карпатнафтохім" за період з 01.01.2015 по 31.05.2022, та які встановлюються під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, у згаданому висновку викладено обставини, які сторона обвинувачення вважає достатніми для твердження про пов`язаність ТОВ "Карпатнафтохім" у своїй фінансово-господарській діяльності з російською федерацією та/або її резидентами, оскільки, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ТОВ "Карпатнафтохім" в період 2011-2016 років укладено ряд угод щодо отримання позики з компанією-нерезидентом "LUKOIL INVESTMENTS CYPRUS LTD" (Кіпр), якою, в свою чергу, для забезпечення надання позики ТОВ "Карпатнафтохім" отримано кошти від компаній-нерезидентів "LUKOIL Finance Limited" (Гібралтар) та "LUKOIL Intemetioinal Limited" (Британські Віргінські острови), засновником яких є російська компанія ПАТ "Нафтова компанія "ЛУКОЙЛ", при цьому службовими особами ТОВ "Карпатнафтохім" наявна заборгованість по поверненню позики та сплаті відсотків використовувалась з метою ухилення від сплати податків, що і є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Опосередкований контроль за компанією-нерезидентом "LUKOIL INVESTMENTS CYPRUS LTD" (Кіпр) здійснюється ПАТ "Нафтова компанія "ЛУКОЙЛ" з часткою володіння 100 %.

На даний час у цьому кримінальному провадженні проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів, встановлення істини та забезпечення прийняття кінцевого рішення.

Крім того, 10.09.2022 Генерального директора ТОВ "Карпатнафтохім" повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в межах кримінального провадження №42022000000000634 від 26.05.2022;

- оскаржувану інформацію оприлюднено не у формі категоричного судження, а з посиланням на обставини, встановлені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000634, зміст публікації носить загально-інформативний характер;

- поширена інформація не містить будь-яких даних, які можуть ідентифікувати позивачів, так як у публікації відсутні назви позивачів або імена їх посадових осіб. Доводи позивачів про те, що інформаційний матеріал викладено таким чином, щоб у стороннього читача не було сумнівів у тому, що йдеться саме про ТОВ "Карпатнафтохім", унаслідок розміщення на офіційному сайті фотознімка головного приміщення (входу) товариства, є безпідставними, оскільки до текстової інформації були додані стандартні фото будівлі підприємства, на яких таблички з написами заблюрені таким чином, щоб неможливо було ідентифікувати назву чи логотип.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

За статтею 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 ст. 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних із особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору).

При цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Оцінивши в сукупності забрані в матеріалах справи та досліджені судом докази в частині позовних вимог до відповідача-1, суд встановив наступне:

1. Офісом Генерального прокурора на офіційному веб-сайті www.gp.gov.ua було розміщено інформаційний матеріал під назвою: "Накладено арешт на корпоративні права вартістю 2,3 млрд. грн та об`єкти, нерухомості підприємства, пов`язаного з компаніями РФ", за посиланням https://www.gp.gov.ua/ua/posts/nakladeno-arest-na-korporativni-prava-vartistyu-23-mlrd-gm-ta-obiekti-neruxomosti-pidprijemstva-povyazanogo-z-kompanivami-rf. Вказана інформація опублікована за матеріалами кримінального провадження №42022000000000634 від 26.05.2022.

2. В опублікованому Офісом Генерального прокурора повідомленні відсутні назви позивачів, імена їх посадових осіб та інші відомості, як б надали змогу сторонньому читачу пов`язати цей інформаційний матеріал з особами позивачів.

Доводи про те, що така ідентифікація можлива у зв`язку з ілюструванням цього повідомленнями фотографіями офісу позивача-1, судом відхиляються як необґрунтовані та недоведені, оскільки на ілюстративних фото належним чином приховано вивіску на будівлі.

Суд звертає увагу позивачів на те, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про те, що сама будівля офісу позивача-1 має певні унікальні особливості чи характеристики, та викликає у стороннього спостерігача асоціації саме з ТОВ "Карпатнафтохім".

Доводи позивачів про те, що саме поширена відповідачем-1 інформація надала можливість засобам масової інформації публікувати статі щодо ТОВ "Карпатнафтохім" відхиляються як недоведені, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують отримання цих відомостей саме з даної публікації Офісу Генерального прокурора, а не з інших джерел.

3. Як уже вказувалося судом, спірна інформація опублікована Офісом Генерального прокурора за матеріалами кримінального провадження №42022000000000634 від 26.05.2022 та містить відомості, наявні в таких матеріалах, що підтверджується поданими до суду матеріалами з цього кримінального провадження, дозвіл на розкриття яких надано у встановленому законом порядку.

При цьому суд звертає увагу позивачів на те, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Господарський суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції інших органів, зокрема, здійснювати оцінку матеріалів кримінального провадження на предмет їх достовірності та обґрунтованості.

Подібна за змістом правова позиція з даного приводу висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №333/6816/17.

Отже, при розгляді даної справи судом встановлено, що поширена Офісом Генерального прокурора інформація, за її безпосереднім викладом у спірному повідомленні, не стосується позивачів у справі; доводи про недостовірність цієї інформації є недоведеними та не підтверджуються належними доказами; та її поширення не призвело до порушення особистих немайнових прав позивачів у справі.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог, пред`явлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" та Компанією "Карпати Кемікал Бі.Ві." (Karpaty Chemical B.V.) до Офісу Генерального прокурора належить відмовити в повному обсязі.

Щодо позовних вимог до відповідача-2, суд встановив наступне.

09.08.2022 на веб-сайті ubr.ua було опубліковано статтю під назвою "Заарештовано корпоративні права на 2,3 млрд грн та об`єкти нерухомості Карпатнафтохіму" (далі - стаття), за посиланням https://ubr.ua/uk/ukraine-and-world/events/arestovany-korporatlvnye-prava-karpatneftehim-stoimostyu-2-3-mlrd-grn-i-obekty-nedvizhimosti, наступного змісту:

"З 2017-го до 2022 року власники підприємства ухилялися від сплати податків на суму понад 3 млрд грн. А також незаконно перерахували понад 5 млрд грн юрособі, яка є підконтрольною російській компанії.

Суд наклав арешт на корпоративні права и 35 об`єктів нерухомості одного з найбільших виробників органічних хімічних речовин на території України за зв`язок з компаніями Росії. Загальна сума заарештованих прав становить понад 2,3 млрд грн. Про це повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора.

Відомство не називає компанії, проте, сидячи з фото, йдеться про "Карпатнафтохім" (див. головне фото). Під час слідства виявлено, що посадові особи підприємства з 2017-го до 2022 року ухилялися від сплати податків на суму понад 3 млрд грн А також незаконно перерахували на користь юридичної особи-нерезидента, підконтрольного російській нафтовій компанії, понад 5 млрд грн з метою їх легалізації".

Як вказують позивачі, неправдивою та недостовірною є наступна інформація (цитати зі статті):

- "… власники підприємства хилялися від сплати податків на суму понад 3 млрд грн. А також незаконно перерахували понад 5 млрд грн юрособі, яка є підконтрольною російській компанії…";

- "… суд наклав арешт … за зв`язок з компаніями Росії…";

- "… посадові особи підприємства з 2017-го до 2022 року ухилялися від сплати податків на суму понад 3 млрд грн. А також незаконно перерахували на користь юридичної особи-нерезидента, підконтрольного російській нафтовій компанії, понад 5 млрд грн з метою їх легалізації".

Позивачі вважають, що інформація, поширена у цій статті, є недостовірною, такою, що шкодить їх діловій репутації та містить прямі звинувачення позивачів у вчиненні злочинних діянь, за відсутності вироку суду, яким встановлено вину позивачів, їх посадових осіб, власників чи бенефіціарів. Така інформація створює у пересічного читача уявлення про наявність зв`язку ТОВ "Карпатнафтохім" з російською федерацією або її юридичними особами, що не відповідає дійсності.

Єдиним засновником та, відповідно, єдиним власником ТОВ "Карпатнафтохім" є позивач-2, компанія - нерезидент "Карпати Кемікал Бі.Ві.", тож поширена інформація стосується обох позивачів.

За результатом дослідження цієї статті суд встановив, що подана в ній інформація безпосередньо стосується ТОВ "Карпатнафтохім", та компанії "Карпати Кемікал Бі.Ві.", як єдиного засновника товариства. Наведена у цій статті інформація про ТОВ "Карпатнафтохім" є негативною та такою, що завдає шкоди діловій репутації позивачів, а також викладена у стверджувальній формі.

При цьому в статті, хоча і міститься посилання на відповідне повідомлення Офісу Генерального прокурора, викладено спотворену інформацію, яка відсутня в опублікованому відповідачем-1 матеріалі, зокрема, про накладення арешту на майно та корпоративні права позивачів за зв`язок з компаніями росії. Така інформація є недостовірною та спростовується наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі наданими прокуратурою.

Так само, недостовірним є посилання на те, що судячи з ілюстративного фото, розміщеного повідомлення Офісом Генерального прокурора, можливо встановити належність сфотографованої будівлі ТОВ "Карпатнафтохім".

Отже, суд дійшов висновку про недостовірність поширеної у спірній статті інформації щодо позивачів.

Як стверджують позивачі, така недостовірна інформація опублікована на сайті ubr.ua Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп".

З цього проводу суд встановив наступне.

Як зазначено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

У спірній статті вказаний її автор - ОСОБА_1 , проте ні з її змісту, ні з сайту ubr.ua неможливо ідентифікувати цю особу. ТОВ "ЄС Продакшен Груп" не надано суду будь-яких відомостей про автора даної статті.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відтак, власник сайту ubr.ua є належним відповідачем у даній справі.

Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, серед іншого, що:

- веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, зокрема об`єктів авторського права та/або суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту та/або облікового запису власника такого веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу в мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики та/або числової адреси за Інтернет-протоколом;

- власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, та/або отримувач послуг хостингу;

- обліковий запис - формалізований згідно із стандартами мережі Інтернет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад власника веб-сайту) на такому обладнанні, містить дані про доступ до частини каталогів і комп`ютерної програми, комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати цифровий контент і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частини, окремих даних іншим особам.

У пункті 2 частини 7 статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що якщо на веб-сайті та в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) відсутні відомості про власника веб-сайту в обсязі, що дає змогу звернутися до нього із заявою про припинення порушення, передбаченою частиною другою цієї статті. Такими відомостями є інформація про адресу електронної пошти для зв`язку з власником веб-сайту та інші відомості, розміщення яких передбачено частиною одинадцятою цієї статті.

У статті 2 Закону України "Про електронні комунікації" визначено, що домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, що має унікальну назву (доменне ім`я), що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Отже, власник веб-сайту може бути встановлений, серед іншого, з публічних баз даних (WHOIS).

За даними сервісу WHOIS, доступ до якого міститься в загальному доступі в мережі інтернет, зокрема, на сайті реєстратора доменних імен "Imena.UA" (https://www.imena.ua/domains/whois?domain=ubr.ua), реєстрантом веб-сайту ubr.ua є MEDIA HOLDING VESTI UKRAINE LTD.

У той же час, позивачами 23.02.2023 надано суду письмові пояснення, з яких вбачається, що інформаційний ресурс UBR (Український Бізнес Ресурс" та сайт цього ресурсу ubr.ua входить до медіа-холдингу "Вести Україна".

Відомості про ТОВ "ЄС Продакшен Груп" як власника інформаційного порталу UBR містяться на самому веб-сайті ubr.ua, а також неодноразово зазначались статтях інших інформаційних ресурсів.

Обставини того, що ТОВ "ЄС Продакшен Груп" є власником веб-сайту ubr.ua були також встановлені Святошинським районним судом міста Києва при розгляді цивільної справи №757/13856/17-ц, докази чого наявні в матеріалах справи.

ТОВ "ЄС Продакшен Груп" жодних заяв, клопотань чи пояснень до суду не надало, доводів і тверджень позивачів у встановленому законом порядку не спростувало.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд вважає доводи позивачів про те, що інформація у спірній статті щодо позивачів була поширена саме ТОВ "ЄС Продакшен Груп", як особою, яка контролює інформаційне наповнення веб-сайту ubr.ua, - обґрунтованими, доведеними, підтвердженими належними та вірогідними доказами та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку.

Отже, за результатом розгляду даної справи в частині позовних вимог до відповідача-2 судом встановлено, що ТОВ "ЄС Продакшен Груп" на веб-сайті ubr.ua за посиланням https://ubr.ua/uk/ukraine-and-world/events/arestovany-korporatlvnye-prava-karpatneftehim-stoimostyu-2-3-mlrd-grn-i-obekty-nedvizhimosti, було поширено недостовірну, тобто таку, яка не відповідає дійсності, інформацію про позивачів, що порушує їх немайнові права на недоторканність ділової репутації.

Відтак вимоги позивачів, пред`явлені до ТОВ "ЄС Продакшен Груп", підлягають задоволенню.

З огляду на вказане в сукупності суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог до Офісу Генерального прокурора та задоволення позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп".

Понесені позивачами витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються: на позивачів - за розгляд вимог до відповідача-1, та на ТОВ "ЄС Продакшен Груп" - за розгляд пред`явлених до нього вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог до Офісу Генерального прокурора відмовити повністю.

2. Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" задовольнити.

3. Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, інформацію, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" на веб-сайті ubr.ua, а саме:

"Заарештовано корпоративні права на 2,3 млрд. грн. та об`єкти нерухомості Карпатнафтохіму

З 2017-го до 2022 року власники підприємства ухилялися від сплати податків на суму понад 3 млрд. грн. А також незаконно перерахували понад 5 млрд. грн. юрособі, яка є підконтрольною російській компанії.

Суд наклав арешт на корпоративні права и 35 об`єктів нерухомості одного з найбільших виробників органічних хімічних речовин на території України за зв`язок з компаніями Росії. Загальна сума заарештованих прав становить понад 2,3 млрд. грн. Про це повідомляє прес-служба Офісу генерального прокурора.

Відомство не називає компанії, проте, судячи з фото, йдеться про "Карпатнафтохім" (див. головне фото). Під час слідства виявлено, що посадові особи підприємства з 2017-го до 2022 року ухилялися від сплати податків на суму понад З млрд. грн. А також незаконно перерахували на користь юридичної особи-нерезидента, підконтрольного російській нафтовій компанії, понад 5 млрд. грн. з метою їх легалізації."

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд. 7/17; ідентифікаційний код 31745458) розмістити спростування поширеної недостовірної інформації у спосіб, найбільш близький до способу їх поширення, шляхом розміщення публікації про те, що поширена інформація є недостовірною.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄС Продакшен Груп" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд. 7/17; ідентифікаційний код 31745458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" (77306, Івано-Франківська обл., місто Калуш, вулиця Промислова, будинок 4; ідентифікаційний код 33129683) 4.962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 30.03.2023

Суддя Т.М. Ващенко