Рішення

від 30.03.2023 по справі 320/5576/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2023 року справа №320/5576/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-Автотранс» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакура - Автотранс» (далі по тексту позивач, ТОВ «Сакура-Автотранс») з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДФС у Київській області:

- від 26.06.2019 №0019491414, яким визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 3056048,00 грн., у тому числі: 2037365,00 грн. - за основним платежем, та 1018683,00 грн. - за штрафними санкціями;

- від 26.06.2019 №0019481414, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1112313,00 грн. за листопад 2018 року.

Позивач вважає протиправним визначення суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи з того, що господарські операції із контрагентами ТОВ «Агростандарт-Плюс» за період з 01.10.2018 по 31.10.2018, ТОВ «Крета Люкс» за період з 01.10.2018 по 31.10.2018, ТОВ «Землера» за період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ТОВ «Триірта» за період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ТОВ «Провнел» за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 та з ТОВ «Нафтотрейдингова компанія «Каскад» за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 підтверджені належним чином оформленими первинними та податковими документами, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ «Сакура-Автотранс» дотримано передбачені законодавством умови для формування витрат та податкового кредиту.

Позивач наголошує, що незважаючи на наявність первинних документів, що підтверджують як факт укладення договірних відносин, так і факт їх виконання, переміщення товару, а також розрахунки за товар відповідачем все-таки зроблено висновки про нереальність операцій. До таких висновків контролюючий орган прийшов у зв`язку з наявністю податкової інформації, що свідчить про відсутність у контрагентів-постачальників джерела первинного походження товару, відсутності у контрагентів достатнього трудового ресурсу, матеріально-технічних та технологічних можливостей, адміністративних, фінансових та інших витрат, які необхідні для здійснення господарської діяльності.

Однак, на думку позивача, з такою позицією неможливо погодитися, оскільки, вона не узгоджується з нормами податкового законодавства та правовими висновками судової практики Верховного Суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, позивачу необхідно було надати уточнену позовну заяву (два примірники), із обґрунтуванням товарності та реальності господарських операцій із посиланням на первинні документи, копії яких додано до позовної заяви.

13 листопада 2019 року до Київського окружного адміністративного суду позивачем було уточнено позовну заяву із обґрунтуванням товарності та реальності господарських операцій із посиланням на первинні документи, копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.01.2020.

14.01.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому податковий орган підтримує позицію перевіряючих, що зазначена в акті перевірки. Зокрема, на думку відповідача, у відносинах позивача із контрагентами неможливо дослідити яким чином здійснювалось зберігання та навантаження товарі, чи є в наявності у платників податків відповідне обладнання для розвантаження та навантаження товару, який в свою чергу було реалізовано на адресу ТОВ «Сакура-Автотранс».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 клопотання Головного управління ДПС у Київській області задоволено. Замінено відповідача у даній справі Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області.

27.01.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій, з посиланням на позицію Верховного Суду, позивач зазначає, що наявність податкової інформації про ймовірне порушення позивачем вимог податкового законодавства не свідчить про те, що такі порушення дійсно мали місце у взаємовідносинах із контрагентами за спірний період.

Підготовче судове засіданні 16.01.2020 відкладено на 11.02.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 закрито підготовче провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.03.2020.

10.03.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 14.04.2020.

08.04.2020 надійшли письмові пояснення позивача, в яких останній надав детальну інформацію про подальше використання у власній господарський діяльності придбаних товарів (до пояснення додані копії документів на їх підтвердження).

Судові засіданні 14.04.2020, 19.05.2020, 25.06.2020 відкладенні через неявку сторін.

У судовому засіданні 14.07.2020 оголошено перерву до 15.09.2020.

15.09.2020 позивачем надано письмові пояснення з приводу номеру договору.

Судове засідання 15.09.2020 відкладено на 24.09.2020.

У судовому засіданні 24.09.2020 суд на підставі клопотань сторін, на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України продовжив розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

в с т а н о в и в:

На підставі наказу ГУ ДФС у Київській області від 19.04.2019 №851 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сакура-Автотранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Агростандарт-Плюс» (код ЄДРПОУ 41321593) за період з 01.10.2018 по 31.10.2018, ТОВ «Крета Люкс» (код ЄДРПОУ 41959172) за період з 01.10.2018 по 31.10.2018, ТОВ «Землера» (код ЄДРПОУ 41953846) за період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ТОВ «Триірта» (код ЄДРПОУ 42193309) за період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ТОВ «Провнел» (код ЄДРПОУ 41956454) за період з 01.11.2018 по 30.11.2018 та з ТОВ «Нафтотрейдингова компанія «Каскад» (код ЄДРПОУ 42401543) за період з 01.11.2018 року по 30.11.2018.

За результатами перевірки складено акт від 08.05.2019 № 355/10-36-14-14/41930698 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки контролюючим органом було встановлено порушення:

п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 112 313,00 грн., в тому числі за листопад 2018 року в сумі 1 112 313,00 грн.;

п. 44.1, 44.3 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 037 365,00 грн., у тому числі за жовтень 2018 року в сумі 833 608,00 грн., за листопад 2018 року в сумі 1 203 757,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 26.06.2019 №0019491414, яким визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 3 056 048,00 грн., у тому числі: 2 037 365,00 грн. - за основним платежем, та 1 018 683,00 грн. - за штрафними санкціями;

від 26.06.2019 №0019481414, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 112 313,00 грн. за листопад 2018 року.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України позивачем оскаржено їх у адміністративному порядку.

Так, за результатами розгляду скарги, ДПС України своїм рішенням від 26.09.2019 залишено скаргу ТОВ «Сакура-Автотранс» без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пункти 201.1, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пункт 201.6 статті 201 Кодексу встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або у разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності складених документів чи сплати грошових коштів.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з цим, формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Так, досліджуючи питання пов`язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю та реальність господарських операцій, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону №996-ХІV та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктами 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Згідно усталеної судової практики при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами ТОВ «Агростандарт-Плюс» (код ЄДРПОУ 41321593), ТОВ «Крета Люкс» (код ЄДРПОУ 41959172), ТОВ «Землера» (код ЄДРПОУ 41953846), ТОВ «Триірта» (код ЄДРПОУ 42193309), ТОВ «Провнел» (код ЄДРПОУ 41956454) та з ТОВ «Нафтотрейдингова компанія «Каскад».

Матеріали справи свідчать, що в процесі здійснення господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Агростандарт-Плюс» в період з 01.10.2018 по 31.10.2018, ТОВ «Крета Люкс» в період з 01.10.2018 по 31.10.2018, ТОВ «Землера» за період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ТОВ «Триірта» в період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ТОВ «Провнел» в період з 01.11.2018 по 30.11.2018 та з ТОВ «Нафтотрейдингова компанія «Каскад» в період з 01.11.2018 по 30.11.2018.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Агростандарт-Плюс» в період з 01.10.2018 по 31.10.2018, судом встановлено наступне (т.1, а.с.198-250, Т.2, а.с.1-64).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Агростандарт-Плюс» (Постачальник) було укладено договір поставки від 15.10.2018 №151001-18 відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати у власність автозапчастини та паливно-мастильні матеріали в асортименті (Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати цей Товар.

На виконання договору були виписані видаткові накладні: 23.10.2018 №231003 сума ПДВ 24218,94 грн.; 30.10.2018 №3301004 сума ПДВ 15812,99 грн.; 29.10.2018 №291001 сума ПДВ 19221,82 грн.; 31.10.2018 №311004 сума ПДВ 6875,00 грн.; 25.10.2018 року №251102 сума ПДВ 20690,52 грн.; 31.10.2018 №311003 сума ПДВ 11020,62 грн.; 29.10.2018 №291002 сума ПДВ 21276,86 грн.; 24.10.2018 №241001 сума ПДВ 18944,98 грн.; 26.10.2018 №261004 сума ПДВ 15934,62 грн.; 31.10.2018 №311002 сума ПДВ 17829,44 грн.; 31.10.2018 №311001 сума ПДВ 18378,82 грн.; 30.10.2018 №301001 сума ПДВ 18485,99 грн.; 30.10.2018 №301330 сума ПДВ 19330,56 грн.; 25.10.2018 №251003 сума ПДВ 19249,98 грн.; 23.10.2018 №231001 сума ПДВ 18998,10 грн.; 24.10.2018 №241002 сума ПДВ 21656,96 грн.; 23.10.2018 №231002 сума ПДВ 18632, 59 грн.; 26.10.2018 №261002 сума ПДВ 18138,66 грн.; 24.10.2018 №241004 сума ПДВ 18828,76 грн.; 24.10.2018 №241003 сума ПДВ 18769,75 грн.; 29.10.2018 №291003 сума ПДВ 7812,5 грн.; 25.10.2018 № 251004 сума ПДВ 6749,88 грн.; 30.10.2018 № 301002 сума ПДВ 16078,99 грн.; 25.10.2018 №251001 сума ПДВ 20909,26 грн.; 29.10.2018 №291005 сума ПДВ 8084,99 грн.; 29.10.2018 №291004 сума ПДВ 11020,62 грн.; 26.10.2018 №261003 сума ПДВ 19496,62 грн.; 26.10.2018 №261001 сума ПДВ 15662,62 грн.; 23.10.2018 №231004 сума ПДВ 8294,19 грн.

Оплату здійснено згідно рахунків на оплату: 23.10.2018 №231003 сума ПДВ 24218,94 грн.; 30.10.2018 №301004 сума ПДВ 15812,99 грн.; 29.10.2018 №291001 сума ПДВ 19221,82 грн.; 31.10.2018 №311004 сума ПДВ 6875,00 грн.; 25.10.2018 №251102 сума ПДВ 20690,52 грн.; 31.10.2018 №311003 сума ПДВ 11020,62 грн.; 29.10.2018 №291002 сума ПДВ 21276,86 грн.; 24.10.2018 №241001 сума ПДВ 18944,98 грн.; 26.10.2018 №261004 сума ПДВ 15934,62 грн.; 31.10.2018 №311002 сума ПДВ 17829,44 грн.; 31.10.2018 №311001 сума ПДВ 18378,82 грн.; 30.10.2018 №301001 сума ПДВ 18485,99 грн.; 30.10.2018 №301330 сума ПДВ 19330,56 грн.; 25.10.2018 №251003 сума ПДВ 19249,98 грн.; 23.10.2018 №231001 сума ПДВ 18998,10 грн.; 24.10.2018 року №241002 сума ПДВ 21656,96 грн.; 23.10.2018 №231002 сума ПДВ 18632,59 грн.; 26.10.2018 № 261002 сума ПДВ 18138,66 грн.; 24.10.2018 року №241004 сума ПДВ 18828,76 грн.; 24.10.2018 №241003 сума ПДВ 18769,75 грн.; 29.10.2018 №291003 сума ПДВ 7812,5 грн.; 25.10.2018 №251004 сума ПДВ 6749,88 грн.; 30.10.2018 №301002 сума ПДВ 16078,99 грн.; 25.10.2018 №251001 сума ПДВ 20909,26 грн.; 29.10.2018 №291005 сума ПДВ 8084,99 грн.; 29.10.2018 року №291004 сума ПДВ 11020,62 грн.; 26.10.2018 №261003 сума ПДВ 19496,62 грн.; 26.10.2018 №261001 сума ПДВ 15662,62 грн.; 23.10.2018 року №231004 сума ПДВ 8294,19 грн.

На підтвердження транспортування було надано товарно-транспортні накладні: від 26.10.2018 №261001 на суму ПДВ 155 666,00 грн.; від 26.10.2018 №261002 на суму ПДВ 129509,42 грн.; від 31.10.2018 №311001 на суму ПДВ 92083,72 грн.; від 31.10.2018 №311002 на суму ПДВ 92145,47 грн.

За результатами наданих послуг постачальниками складено податкові накладні та зареєстровано їх в установленому законом порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 476 405,63 грн.: №36 від 23.10.2018 на суму 24218,94 грн.; №37 від 23.10.2018 на суму 8294,19 грн.; №38 від 23.10.2018 на суму 18998,10 грн.; №39 від 23.10.2018 на суму 18632,59 грн.; №40 від 24.10.2018 на суму 18944,98 грн.; №41 від 24.10.2018 на суму 21656,96 грн.; №42 від 24.10.2018 на суму 18769,75 грн.; №43 від 24.10.2018 на суму 18828,76 грн.; №44 від 25.10.2018 на суму 20690,52 грн.; №45 від 25.10.2018 на суму 20909,26 грн.; №46 від 25.10.2018 на суму 19249,98 грн.; №47 від 25.10.2018 на суму 6749,88 грн.; №48 від 26.10.2018 на суму 19496,62 грн.; №49 від 26.10.2018 на суму 15662,62 грн.; №50 від 26.10.2018 на суму 18138,66 грн.; №51 від 26.10.2018 на суму 15934,62 грн.; №52 від 29.10.2018 на суму 19221,82 грн.; №53 від 29.10.2018 на суму 21276,86 грн.; №54 від 29.10.2018 на суму 7812,50 грн.; №55 від 29.10.2018 на суму 11020,62 грн.; №56 від 29.10.2018 на суму 8084,99 грн.; №57 від 30.10.2018 на суму 18485,99 грн.; №58 від 30.10.2018 на суму 16078,99 грн.; №59 від 30.10.2018 на суму 19330,56 грн.; №60 від 30.10.2018 на суму 15812,99 грн.; №61 від 31.10.2018 на суму 6875,00 грн.; №62 від 31.10.2018 на суму 18378,82 грн.; №63 від 31.10.2018 року на суму17829,44 грн.; №64 від 31.10.2018 на суму 11020,62 грн.

Суми податку на додану вартість по даним податковим накладним Позивачем включено до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Крета-Люкс» в період з 01.10.2018 по 31.10.2018, судом встановлено наступне (т.2, а.с. 65-139).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Крета Люкс» (Постачальник) було укладено договір поставки від 19.09.2018 №1909 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність автозапчастини та паливно-мастильні матеріали в асортименті (Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати цей Товар.

На виконання договору були виписані видаткові накладні: від 18.10.2018 №181004 сума ПДВ 17790,74 грн.; від 19.10.2018 №191003 сума ПДВ 21439,96 грн.; від 18.10.2018 року №181005 сума ПДВ 5468,75 грн.; від 18.10.2018 №181002 сума ПДВ 13421,25 грн.; від 16.10.2018 №161002 сума ПДВ 22988,21 грн.; від 19.10.2018 №191001 сума ПДВ 18809,92 грн.; від 19.10.2018 року №191004 сума ПДВ 13763,74 грн.; від 22.10.2018 №221001 сума ПДВ 18206,48 грн.; від 16.10.2018 №161001 сума ПДВ 23204,96 грн.; від 22.10.2018 №221004 сума ПВД 21018,56 грн.; від 17.10.2018 №171002 сума ПДВ 21749,47 грн.; від 16.10.2018 №161004 сума ПДВ 8437,50 грн.; від 18.10.2018 №181001 сума ПДВ 15291,78 грн.; від 17.10.2018 №171001 сума ПДВ 21908,73 грн.; від 22.10.2018 №221003 сума ПДВ 8750,00 грн.; від 19.10.2018 №191002 сума ПДВ 20994,95 грн.; від 16.10.2018 №161003 сума ПДВ 16650,43 грн.; від 22.10.2018 №221002 сума ПДВ 20705,93 грн.; від 18.10.2018 №181003 сума ПДВ 19827,81 грн.; від 17.10.2018 №171004 сума ПДВ 10625,00 грн.; від 17.10.2018 №171003 сума ПДВ 16148,50 грн.

Оплату здійснено згідно рахунків на оплату: від 18.10.2018 №181004 сума ПДВ 17790,74 грн.; від 19.10.2018 №191003 сума ПДВ 21439,96 грн.; від 18.10.2018 №181005 сума ПДВ 5468,75 грн.; від 18.10.2018 №181002 сума ПДВ 13421,25 грн.; від 16.10.2018 №161002 сума ПДВ 22988,21 грн.; від 19.10.2018 №191001 сума ПДВ 18809,92 грн.; від 19.10.2018 №191004 сума ПДВ 13763,74 грн.; від 22.10.2018 №221001 сума ПДВ 18206,48 грн.; від 16.10.2018 №161001 сума ПДВ 23204,96 грн.; від 22.10.2018 №221004 сума ПДВ 21018,56 грн.; від 17.10.2018 №171002 сума ПДВ 21749,47 грн.; від 16.10.2018 №161004 сума ПДВ 8437,50 грн.; від 18.10.2018 року №181001 сума ПДВ 15291,78 грн.; від 17.10.2018 року №171001 сума ПДВ 21908,73 грн.; від 22.10.2018 №221003 сума ПДВ 8750,00 грн.; від 19.10.2018 №191002 сума ПДВ 20994,95 грн.; від 16.10.2018 № 161003 сума ПДВ 16650,43 грн.; від 22.10.2018 №221002 сума ПДВ 20705,93 грн.; від 18.10.2018 №181003 сума ПВД 19827,81 грн.; від 17.10.2018 №171004 сума ПДВ 10625,00 грн.; від 17.10.2018 №171003 сума ПДВ 16148,50 грн.

На підтвердження транспортування надано товарно-транспортні накладні: від 22.10.2018 №221001 на суму ПДВ 151099,00 грн.; від 22.10.2018 №221002 на суму ПДВ 206000,39 грн.

За результатами наданих послуг постачальниками складено податкові накладні та зареєстровано їх в установленому законом порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 357 202,67 грн.: №33 від 16.10.2018 на суму 23204,96 грн.; №34 від 16.10.2018 на суму 22988,21 грн.; №35 від 16.10.2018 на суму 16650,43 грн.; №36 від 16.10.2018 на суму 8437,50 грн.; №37 від 17.10.2018 на суму 21908,73 грн.; №38 від 17.10.2018 на суму 10625,00 грн.; №39 від 17.10.2018 на суму 21749,47 грн.; №40 від 17.10.2018 на суму 16148,50 грн.; №41 від 18.10.2018 на суму 13421,25 грн.; №42 від 18.10.2018 на суму 17790,74 грн.; №43 від 18.10.2018 на суму 15291,78 грн.; №44 від 18.10.2018 на суму 19827,81 грн.; №45 від 18.10.2018 на суму 5468,75 грн.; №46 від 19.10.2018 на суму 13763,74 грн.; №47 від 19.10.2018 на суму 18809,92 грн.; №48 від 19.10.2018 на суму 20994,95 грн.; №49 від 19.10.2018 на суму 21439,96 грн.; №50 від 22.10.2018 на суму 18206,48 грн.; №51 від 22.10.2018 на суму 20705,93 грн.; №52 від 22.10.2018 на суму 8750,00 грн.; №53 від 22.10.2018 на суму 21018,56 грн.

Суми податку на додану вартість по даним податковим накладним позивачем включено до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Землера» за період з 01.11.2018 по 30.11.2018, судом встановлено наступне (т.1, а.с.54-128).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Землера» (Постачальник) було укладено договір поставки від 01.11.2018 №1/11 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність автозапчастини та паливно-мастильні матеріали в асортименті (Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати цей Товар.

На виконання договору були виписані видаткові накладні: від 07.11.2018 №71101 сума ПДВ 28856,52 грн.; від 08.11.2018 №81101 сума ПДВ 28992,58 грн.; від 12.11.2018 №121102 сума ПДВ 30026,8 грн.; від 05.11.2018 №51102 сума ПДВ 29920,66 грн.; від 01.11.2018 №21103 сума ПДВ 141833,3 грн.; від 05.11.2018 №51101 сума ПДВ 26971,84 грн.; від 12.11.2018 №121101 сума ПВД 29866,46 грн.; від 05.11.2018 №51103 сума ПДВ 24478,98 грн.; від 09.11.2018 91103 сума ПДВ 29011,76 грн.; від 13.11.2018 №131102 сума ПДВ 29184,23 грн.; від 07.11.2018 №71103 сума ПДВ 141833,33 грн.; від 13.11.2018 №131101 сума ПДВ 28814,35 грн.; від 06.11.2018 №61102 сума ПДВ 28566,72 грн.; від 02.11.2018 №21102 сума ПДВ 28366,54 грн.; від 12.11.2018 року №121103 сума ПДВ 141833,33 грн.; від 08.11.2018 №81102 сума ПДВ 28931,66 грн.; від 09.11.2018 №91102 сума ПДВ 28653,78 грн.; від 02.11.2018 №21101 сума ПДВ 28682,32 грн.; від 01.11.2018 №11101 сума ПДВ 29110,56 грн.; від 01.11.2018 №71102 сума ПДВ 29177,55 грн.; від 01.11.2018 №11102 сума ПДВ 26856,5 грн.; від 06.11.2018 №61101 сума ПДВ 28350,74 грн.; від 09.11.2018 №91101 сума ПДВ 31682,37 грн.

Оплату здійснено згідно рахунків на оплату: від 07.11.2018 №71101 сума ПДВ 28856,52 грн.; від 08.11.2018 №81101 сума ПДВ 28992,58 грн.; від 12.11.2018 №121102 сума ПДВ 30026,8 грн.; від 05.11.2018 №51102 сума ПДВ 29920,66 грн.; від 01.11.2018 №21103 сума ПДВ 141833,33 грн.; від 05.11.2018 №51101 сума ПДВ 26971,84 грн.; від 12.11.2018 №121101 сума ПДВ 29866,46 грн.; від 05.11.2018 №51103 сума ПДВ 24478,98 грн.; від 09.11.2018 №91103 сума ПДВ 29011,76 грн.; від 13.11.2018 №131102 сума ПДВ 29184,23 грн.; від 07.11.2018 №71103 сума ПДВ 141833,33 грн.; від 13.11.2018 №131101 сума ПДВ 28814,35 грн.; від 06.11.2018 №61102 сума ПДВ 28566,72 грн.; від 02.11.2018 №21102 сума ПДВ 28366,54 грн.; від 12.11.2018 №121103 сума ПДВ 141833,33 грн.; від 08.11.2018 № 81102 сума ПДВ 28931,66 грн.; від 09.11.2018 №91102 сума ПДВ 28653,78 грн.; від 02.11.2018 №21101 сума ПДВ 28682,32 грн.; від 01.11.2018 №11101 сума ПДВ 29110,56 грн.; від 01.11.2018 №71102 сума ПДВ 29177,55 грн.; від 01.11.2018 №11102 сума ПДВ 26856,5 грн.; від 06.11.2018 №61101 сума ПДВ 28350,74 грн.; від 09.11.2018 №91101 сума ПДВ 31682,37 грн.

На підтвердження транспортування надано товарно-транспортні накладні: від 07.11.2018 №0711-01 на суму ПДВ 285037,07 грн.; від 07.11.2018 №0711-02 на суму ПДВ 37968,52 грн.; від 13.11.2018 №1311-01 на суму ПДВ 148527,90 грн.; від 13.11.2018 №1311-02 на суму ПДВ 258469,47 грн.

За результатами наданих послуг постачальниками складено податкові накладні та зареєстровано їх в установленому законом порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1 000 002,91 грн.: №27 від 01.11.2018 на суму 29110,56 грн.; №28 від 01.11.2018 на суму 26856,50 грн.; №29 від 02.11.2018 на суму 28366,54 грн.; №30 від 02.11.2018 на суму 28682,32 грн.; №31 від 02.11.2018 на суму 141833,33 грн.; №32 від 05.11.2018 на суму 26971,84 грн.; №33 від 05.11.2018 на суму 29920,66 грн.; №34 від 05.11.2018 на суму 24478,98 грн.; №35 від 06.11.2018 на суму 28566,72 грн.; №36 від 06.11.2018 на суму 28350,74 грн.; №37 від 07.11.2018 на суму 29177,55 грн.; №38 від 07.11.2018 на суму 28856,52 грн.; №39 від 07.11.2018 на суму 141833,33 грн.; №40 від 08.11.2018 на суму 28992,58 грн.; №41 від 08.11.2018 на суму 28931,66 грн.; №42 від 09.11.2018 на суму 29011,76 грн.; №43 від 09.11.2018 на суму 31682,37 грн.; №44 від 09.11.2018 на суму 28653,78 грн.; №45 від 12.11.2018 на суму 29866,46 грн.; №46 від 12.11.2018 на суму 30026,80 грн.; №47 від 12.11.2018 на суму 141833,33 грн.; №48 від 13.11.2018 на суму 28814,35 грн.; №49 від 13.11.2018 на суму 29184,23 грн.

Суми податку на додану вартість по даним податковим накладним позивачем включено до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Триіта» в період з 01.11.2018 по 30.112018, судом встановлено наступне (т.1, а.с.129-164).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Триіта» (Постачальник) було укладено договір поставки від 18.11.2018 № 1811/2018 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність автозапчастини в асортименті (Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати цей Товар.

На виконання договору були виписані видаткові накладні: від 23.11.2018 №62 сума ПДВ 85439,5 грн.; від 28.11.2018 №63 сума ПДВ 107203,96 грн.; від 19.11.2018 року №55 сума ПДВ 66118,52 грн.; від 21.11.2018 №57 сума ПДВ 30594,01 грн.; від 22.11.2018 року №59 сума ПДВ 71752,67 грн.; від 29.11.2018 №60 сума ПДВ 59758,47 грн.; від 21.11.2018 №58 сума ПДВ 71355,21 грн.; від 20.11.2018 №56 сума ПДВ 30888,46 грн.

Оплату здійснено згідно рахунків на оплату: від 23.11.2018 №62 сума ПДВ 85439,5 грн.; від 28.11.2018 №63 сума ПДВ 107203,96 грн.; від 19.11.2018 №55 сума ПДВ 66118,52 грн.; від 21.11.2018 №57 сума ПДВ 30594,01 грн.; від 22.11.2018 року №59 сума ПДВ 71752,67 грн.; від 29.11.2018 №60 сума ПДВ 59758,47 грн.; від 21.11.2018 №58 сума ПДВ 71355,21 грн.; від 20.11.2018 №56 сума ПДВ 30888,46 грн.

На підтвердження транспортування надано товарно-транспортні накладні: від 29.11.2018 №2911 на суму ПДВ 523110,81 грн.

За результатами наданих послуг постачальниками складено податкові накладні та зареєстровано їх в установленому законом порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 523 110,8 грн.: №55 від 19.11.2018 на суму 66118,52 грн.; №56 від 20.11.2018 на суму 30888,46 грн.; №57 від 21.11.2018 на суму 30594,01 грн.; №58 від 21.11.2018 на суму 71355,21 грн.; №59 від 21.11.2018 на суму 71752,67 грн.; №60 від 29.11.2018 на суму 59758,47 грн.; №62 від 29.11.2018 на суму 85439,50 грн.; №63 від 29.11.2018 на суму 107203,96 грн.

Суми податку на додану вартість по даним податковим накладним позивачем включено до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Провнел» в період з 01.11.2018 по 30.11.2018, судом встановлено наступне (т.1, а.с.165-197).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Провнел» (Постачальник) було укладено договір поставки від 15.06.2018 №15/06-2018 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця автозапчастини в асортименті (Товар), а Покупець зобов`язується приймати та оплачувати цей Товар.

На виконання договору були виписані видаткові накладні: від 16.11.2018 № 79 сума ПДВ 30230,62 грн.; від 16.11.2018 №78 сума ПДВ 142166,67 грн.; від 16.11.2018 №77 сума ПДВ 82710,50 грн.; від 19.11.2018 №84 сума ПДВ 142166,67 грн.; від 19.11.2018 №82 сума ПДВ 33964,37 грн.; від 19.11.2018 №83 сума ПДВ 34830,35 грн.; від 19.11.2018 №81 сума ПДВ 51516,46 грн.; від 19.11.2018 №80 сума ПДВ 5 7181,13 грн.; від 20.11.2018 №86 сума ПДВ 33058,46 грн.; від 20.11.2018 №85 сума ПДВ 51797,41 грн.

Оплату здійснено згідно рахунків на оплату: від 16.11.2018 №79 сума ПДВ 30230,62 грн.; від 16.11.2018 №78 сума ПДВ 142166,67 грн.; від 16.11.2018 №77 сума ПДВ 82710,50 грн.; від 19.11.2018 №84 сума ПДВ 142166,67 грн.; від 19.11.2018 №82 сума ПДВ 33964,37 грн.; від 19.11.2018 №83 сума ПДВ 34830,35 грн.; від 19.11.2018 №81 сума ПДВ 51516,46 грн.; від 19.11.2018 №80 сума ПДВ 57181,13 грн.; від 20.11.2018 № 86 сума ПДВ 33058,46 грн.; від 20.11.2018 №85 сума ПДВ 51797,41 грн.

На підтвердження транспортування надано товарно-транспортні накладні: від 20.11.2018 №201101 на суму ПДВ 379321,74 грн.; від 20.11.2018 №201102 на суму ПДВ 280310,80 грн.

За результатами наданих послуг постачальниками складено податкові накладні та зареєстровано їх в установленому законом порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 659 622,64 грн.: №77 від 16.11.2018 на суму 82710,50 грн.; №78 від 16.11.2018 на суму 142166,67 грн.; №79 від 16.11.2018 на суму 30230,62 грн.; №80 від 19.11.2018 року на суму 57181,13 грн.; №81 від 19.11.2018 на суму 51516,46 грн.; №82 від 19.11.2018 на суму 33964,37 грн.; №83 від 19.11.2018 на суму 34830,35 грн.; №85 від 20.11.2018 на суму 51797,41 грн.; №86 від 20.11.2018 року на суму 33058,46 грн.

Суми податку на додану вартість по даним податковим накладним Позивачем включено до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Нафтотрейдингова Компанія «Каскад» в період з 01.11.2018 по 30.11.2018 судом встановлено наступне (т.1, а.с.42-53).

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Нафтотрейдингова Компанія «Каскад» (Постачальник) було укладено договір поставки від 21.11.2018 року №20181121 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти й оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в термін, відповідно до Договору і Додаткових угод до нього.

До вказаного Договору підписано додаткову угоду від 27.03.2019 №1, відповідно до якої постачальник (ТОВ «Нафтотрейдингова Компанія «Каскад») прийняв на себе зобов`язання передати у власність Покупця (позивач), а Покупець прийняв на себе зобов`язання оплатити Постачальнику і прийняти у власність дизельне паливо в кількості 31250 літрів.

На виконання договору була виписана видаткова накладна: від 27.03.2019 №94 сума ПВД 13333,33 грн.

Оплату здійснено згідно рахунку на оплату від 21.11.2018 № 94 сума ПДВ 13333,33 грн.

На підтвердження транспортування надано товарно-транспортну накладну від 27.03.2019 №37.

За результатами наданих послуг постачальниками складено податкову накладну №115 від 21.11.2018 на суму 133333,33 грн. та зареєстровано її в установленому законом порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суми податку на додану вартість по даним податковим накладним позивачем включено до складу податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року.

Суд наголошує, що документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання ТМЦ.

Посилання відповідача в акті перевірки, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію щодо неподання вказаними контрагентами фінансової звітності, відсутності трудових ресурсів для проведення господарських операцій по ланцюгу постачання, на думку суду, не є доказами порушення саме позивачем норм податкового законодавства.

Суд зазначає, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати законність державної реєстрації, видачі свідоцтва платника ПДВ, сплату до бюджету податків та ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Так, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року у справі № 815/2946/13-а (№ К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

При цьому, в акті перевірки вказано, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Як зазначено вище, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача) щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом здійснення господарських операцій було постачання контрагентами товарів, а саме: автозапчастин та паливно-мастильні матеріали в асортименті.

Щодо подальшої реалізації продукції контрагентами позивач надав наступні докази (т.3, а.с.208-248; т.4, а.с. 1-250; т.5, а.с. 1-11): копія договору від 10.05.2018 року №12/П/0; копії товарно-транспортних накладних за березень 2019 року; копії товарно-транспортних накладних за квітень 2019 року; копія податкової накладної від 31.03.2019 року №22; копія квитанції №1; копія Акту надання послуг від 31.03.2019 року №2937; копія договору від 11.09.2018 року №К00179Т; копія податкової накладної від 31.03.2019 року №20; копія рахунку на оплату від 31.03.2019 року №31/03, копія акту виконаних робіт від 31.03.2019 року №31/03; копія реєстру-розрахунку до акту від 31.03.2019 року №31/03; копія заявки на перевезення від 17.03.2019 року №Z_018837; копія податкової накладної від 09.04.2019 року №3; копія рахунку на оплату від 09.04.2019 року №9/04; копія акту виконаних робіт від 09.04.2019 року №9/04; копія реєстру-розрахунку до акту від 09.04.2019 року №9/04; копії товарно-транспортних накладних за березень 2019 рік; копії товарно-транспортних накладних за квітень 2019 рік; копія договору від 03.01.2019 року №030101; копія податкової накладної від 10.04.2019 року № 9; копія рахунку на оплату від 10.04.2019 року №10/04; копія протоколу узгодження договірної ціни від 30.04.2019 року; копія акту здачі-прийняття робіт від 10.04.2019 року №100401; копія товарно-транспортної накладної від 09.04.2019 року №005615; копія відомості про видачу дизельного палива за березень 2019 року. Копія відомості про видачу дизельного палива за квітень 2019 року; копія звіту №1 про видачу дизельного палива за березень 2019 року; копія звіту №2 про видачу дизельного палива за квітень 2019 року; копія договору оренди нежитлової будівлі від 01.06.2018 року №2; копія договору оренди нежитлового приміщення від 01.06.2018 року №1; копія договору дарування нежитлової будівлі від 22.01.2010 року; копія договору дарування нежитлової будівлі від 22.01.2010 року; копія оборотно-сальдової відомості по рах.203 за період березень-квітень 2019 року; копія оборотно-сальдової відомості по рах.631 за період листопад-березень 2019 року; копія витягу від 30.05.2018 року №125768601; копія договору від 01.07.2018 року № 0107/18; копія договору від 27.06.2018 року №РП-27.06.18/01; копії товарно-транспортних накладних за липень 2018 року; копії товарно-транспортних накладних за листопад 2018 року.

З наданих документів судом встановлено, що придбані у вказаних вище контрагентів автозапчастини, були використані позивачем у господарській діяльності для ремонту транспортних засобів, які підприємство використовує в ході здійснення своєї господарської діяльності.

Так, в період березень-квітень 2019 року, ТОВ «Сакура-Автотранс» надавало транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на території України за замовленням наступних суб`єктів господарювання:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімусагро Трейд» (код ЄДРПОУ 41161689) за договором від 10.05.2018 №12/П/О, про що між сторонами були складені належним чином товарно-транспортні накладні, податкові накладні, акти наданих послуг. Згідно укладеного договору та товарно-транспортних накладних, ТОВ «Сакура-Автотранс» здійснювало своїм транспортним засобом перевезення соняшнику;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (код ЄДРПОУ 31454383) за договором про надання послуг по перевезенню вантажів від 11.09.2018 № К00179Т. Згідно укладеного договору ТОВ «Сакура-Автотранс» здійснювало перевезення такого товару як насіння соняшнику, лушпиння соняшникового шроту (гранульованого та не гранульованого) та зернових вантажів, про що між сторонами були складені належним чином товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки на оплату, акти виконаних робіт, реєстр-розрахунок до акту виконаних робіт, заявка на перевезення;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Агро» (код ЄДРПОУ 34060696) за генеральним договором на транспортне експедирування від 03.01.2019 №030101. Відповідно до укладеного договору ТОВ «Сакура-Автотранс» надавало замовнику транспортно-експедиційні послуги, про що між сторонами було складено та підписано наступні первинні документи: податкову накладну, рахунок на оплату, протокол узгодження договірної ціни, акт здачі-прийняття-робіт.

Стосовно пункту розвантаження товару придбаного у ТОВ «Крета-Люкс», ТОВ «Землера» та ТОВ «Провнел», а саме: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Кременецька, 19/1, слід зазначити наступне.

ТОВ «Сакура-Автотранс» укладено договір надання послуг по відстою транспортних засобів, з Приватним підприємством «Західекспотранс» від 01.07.2018 № 0107/18 (далі - Договір), згідно умов якого, Виконавець (ПП «Західекспотранс») зобов`язується надати Замовнику (ТОВ «Сакура-Автотранс») на своїй території за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Кременецька, 19/1 - місце для відстою автомобілів та здійснювати охорону зазначеного автомобіля своїми силами за весь час перебування автомобіля на даній території.

Відповідно до п.7.1 Договору, цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2018 року.

Так, на підставі вищевказаного Договору, позивач мав право користування місцем для відстою автомобілів за адресою: Рівненська обл., м. Дубно, вул. Кременецька, 19/1, яке використовував у господарській діяльності, а саме як пункт розвантаження придбаних у ТОВ «Крета Люкс», ТОВ «Землера» та ТОВ «Провнел» автозапчастин.

Також, у вказаному пункті розвантаження, позивач здійснював ремонт транспортних засобів, які перебувають у нього в оренді та якими здійснювалось перевезення товарів.

Стосовно пункту розвантаження товару придбаного у ТОВ «Агростандарт- Плюс» та ТОВ «Триірта», а саме: Сумська обл., смт. Степанівка, вул. Заводська, 1, встановлено наступне.

Так, за вказаною адресою знаходиться автомобільна стоянка для вантажних автомобілів, яка належить ТОВ «Райз Північ» (код ЄДРПОУ 34264631), якому позивач надавав послуги перевезення на підставі договору від 27.06.2018 №РП-27.06.18/01.

Так, згідно укладеного договору ТОВ «Сакура-Автотранс» здійснювало перевезення такого товару як озима пшениця, про що між сторонами були складені належним чином товарно-транспортні накладні, згідно яких, пунктом розвантаження товару є: Сумська обл., смт. Степанівка, вул. Заводська, 1.

За взаємною домовленістю сторін, ТОВ «Райз Північ» надало позивачу можливість користуватись цією стоянкою для здійснення ремонту своїх транспортних засобів, якими ТОВ «Сакура-Автотранс», у свою чергу, здійснює господарську діяльність з перевезення товарів.

Таким чином, позивач здійснював розвантаження автозапчастин, придбаних у ТОВ «Агростандарт-Плюс», ТОВ «Крета Люкс», ТОВ «Землера», ТОВ «Триірта» та ТОВ «Провнел», які у подальшому були використані для ремонту орендованих транспортних засобів, за допомогою яких, позивач надавав послуги з перевезення іншим контрагентам.

Перевезення товарів по взаємовідносинам як з контрагентами зазначеними в Акті перевірки, так із: ТОВ «Оптімусагро Трейд», ТОВ «Кернел-Трейд», ТОВ «Обрій- Агро» та ТОВ «Райз Північ», здійснювалось силами та транспортом ТОВ «Сакура-Автотранс», який перебуває в оренді підприємства, згідно договорів оренди транспортні засобів:

від 24.07.2018 - транспортний засіб марки MAN, моделі TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 ; транспортний засіб марки ASKO NV, і моделі 35.29, державний номерний знак НОМЕР_2 ; транспортний засіб марки SCANIA, моделі R420, державний номерний знак НОМЕР_3 ; транспортний засіб марки RENAULT, моделі MASTER, державний номерний знак НОМЕР_4 ; транспортний засіб марки SCANIA, моделі R420 LB6X2HNB, державний номерний знак НОМЕР_5 ;

від 03.07.2018 - транспортний засіб марки КАМАЗ моделі 65117 030, державний номерний знак НОМЕР_6 ; транспортний засіб марки SCHMITZ моделі GOTHA, державний номерний знак НОМЕР_7 ; транспортний засіб КАМАЗ моделі 65117, державний номерний знак НОМЕР_8 ; транспортний засіб марки СЗАП моделі 8305, державний номерний знак НОМЕР_9 ; транспортний засіб марки SCHMITZ моделі AFW 18, державний номерний знак НОМЕР_10 ; транспортний засіб марки ANIA моделі R420, державний номерний знак НОМЕР_11 ; транспортний засіб марки SCHMITZ моделі AFW 18, державний номерний знак НОМЕР_12 ; транспортний засіб № 16 - марки КАМАЗ моделі 65117 030, державний номерний знак НОМЕР_13 ; транспортний засіб марки СЗАП моделі 8305, державний номерний знак НОМЕР_14 ; транспортний засіб марки MAN, моделі TGX 26,440, державний номерний знак НОМЕР_15 ; транспортний засіб марки KRONE AZW18, державний номерний знак НОМЕР_16 ; транспортний засіб марки SCANIA R420, державний номерний знак НОМЕР_17 ; транспортний засіб марки KRONE AZW 18, державний номерний знак НОМЕР_18 ; транспортний засіб марки КАМАЗ моделі 5320, державний номерний знак НОМЕР_19 ;

від 01.05.2018 №01/05/02 - транспортний засіб марки КАМАЗ 65117-029, державний номерний знак НОМЕР_20 ; транспортний засіб марки KRONE ADP 27, державний номерний знак НОМЕР_21 ;

від 30.04.2018 року - транспортний засіб марки MAN, моделі TGA 26.480, реєстраційний номер НОМЕР_22 ; транспортний засіб марки KOGEL, моделі ANCO 24, реєстраційний номер НОМЕР_23 ; транспортний засіб марки MAN, моделі TGA 26.430; транспортний засіб марки SCHMITZ, моделі GOTHA, реєстраційний номер НОМЕР_24 ; транспортний засіб марки MAN, моделі TGA 26.430, реєстраційний номер НОМЕР_25 ; транспортний засіб марки KOGEL, моделі AWE 18, реєстраційний номер НОМЕР_26 ; транспортний засіб марки КАМАЗ, моделі 5320, реєстраційний номер НОМЕР_27 ; транспортний засіб марки KRONE, моделі AZW 18, реєстраційний номер НОМЕР_28 .

Стосовно номеру договору поставки з ТОВ «Нафтотрейдингова Компанія «Каскад» та використання придбаного за цим договором товару, що зазначено відповідачем в акті перевірки та у відзиві, слід зазначити наступне.

Так, між позивачем та ТОВ «Нафтотрейдингова Компанія «Каскад» було укладено договір поставки нафтопродуктів від 21.11.2018 №20181121.

За вказаним договором, Позивач придбав: паливо дизельне, паливо дизельне ДТ-3-К5 сорт F (л), пальне дизельне 3-ЄВРО 5-ВО.

Зазначене вище пальне, у подальшому було використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме для заправки транспортних засобів, якими підприємство надає послуги з перевезення та транспортного експедирування, про що надаємо суду копії наступних документів: відомості про видачу дизельного палива придбаного у ТОВ «Нафтотрейдингова Компанія «Каскад» за березень та квітень 2019 року.

Також, надано суду документи щодо пункту розвантаження придбаного товару за адресою: Запорізька обл., Приазовський р-н, смт. Нововасилівка, вул. Вознесенська, буд.1 «д».

Так, згідно договору оренди нежитлової будівлі від 01.06.2018 №2, позивач орендує у фізичної особи автозаправну станцію разом з ємкостями для зберігання палива (посудина типу Р-25 та Р-50, п.1.2. Договору), за місцезнаходженням якої здійснювалась поставка дизельного палива та його зберігання.

Крім того, за договором оренди нежитлового приміщення від 01.06.2018 №1, позивач орендує у тієї ж фізичної особи нежитлову будівлю механізованої майстерні за адресою: Запорізька обл., Приазовський р-н, смт. Нововасилівка, вул. Вознесенська, буд.1 «г», де позивач здійснює ремонт своїх транспортних засобів.

Щодо доводів відповідача про неможливість встановлення ланцюгу постачання поставленого позивачем товару та обрив такого ланцюга постачання, суд зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.

Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-покупців будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 23 рішення у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі статей 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними вище контрагентами були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем також не заперечується.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура-Автотранс» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір на суму 19210,00 грн. згідно платіжного доручення від 04.10.2019 №1429 (т.1, а.с.3).

Враховуючи задоволення позовних вимог судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у сумі 19210,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 26.06.2019 №0019491414 та від 26.06.2019 №0019481414.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377; місцезнаходження: 03051, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакура -Автотранс» (ідентифікаційний код 41930698; місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Черкаська, 26) судовий збір у сумі 19210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 30.03.2023.

Суддя Кушнова А.О.