Ухвала

від 21.10.2019 по справі 320/5576/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 жовтня 2019 року справа № 320/5576/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сакура-Автотранс" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сакура-Автотранс" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДФС у Київській області:

- від 26.06.2019 №0019491414, яким визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 3056048,00 грн., у тому числі: 2037365,00 грн. - за основним платежем, та 1018683,00 грн. - за штрафними санкціями;

- від 26.06.2019 №0019481414, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1112313,00 грн. за листопад 2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин , якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Отже, суд звертає увагу, що адміністративний позов має письмову форму, містить вимоги щодо предмета спору, тобто прохальну частину позову та їх обґрунтування, які є підставою позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує про незаконність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 26.06.2019 №0019491414 та від 26.06.2019 №0019481414, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на період здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ "Агростандарт-Плюс" в період з 01.10.2018 по 31.10.2018, ТОВ "Крета Люкс" у період з 01.10.2018 по 31.10.2018, ТОВ "Землера" у період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ТОВ "Триірта" у період з 01.11.2018 по 30.11.2018, ТОВ "Провнел" у період з 01.11.2018 по 30.11.2018 та з ТОВ "Нафтотрейдингова компанія "Каскад" у період з 01.11.2018 по 30.11.2018 контрагенти позивача на момент здійснення господарських операцій мали повний об`єм цивільної правоздатності та дієздатності, не перебували в процесі припинення, були зареєстровані платниками податку на додану вартість тощо.

Позивач вказує, що на підтвердження виконання умов договорів поставки між позивачем та вказаними його контрагентами-постачальниками за перевіряємий період до перевірки були надані усі первинні документи, будь-яких недоліків в їх оформленні в ході перевірки не встановлено, зареєстровані в установленому законом порядку податкові накладні вже є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Посилається на те, що реальність здійснення операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками у перевіряємий період повністю підтверджується наданими первинними документами та можуть бути достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а отже надають право для віднесення спірної суми податку до складу податкового кредиту.

Також в обґрунтування незаконності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачем зазначено про безпідставність посилання в акті перевірки на невідповідність адрес розташування складів контрагентів адресам, зазначеним в товарно-транспортних накладних, оскільки у документах зазначена одна й та сама вулиця, яку було перейменовано з "Білостоцького" на "Любарського" відповідно до розпорядження Дніпропетровського міського голови від 24.11.2015 №882-р.

Крім цього, позивачем відмічено про необґрунтоване твердження відповідача про те, що перевіркою неможливо встановити наявності у контрагентів необхідного обладнання для розвантаження та навантаження товару, який був реалізований ТОВ "Сакура-Автотранс", оскільки такі факти, на думку позивача, можливо повноцінно дослідити лише провівши комплекс контрольно-перевірочних заходів відносно самих контрагентів-постачальників, при цьому, акт перевірки не містить доказів вжиття відповідачем відповідних заходів.

У той же час, судом встановлено, що у позовній заяві не описано суті операцій позивача з його шістьма контрагентами, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит, а податковим органом зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість на суму 1112313,00 грн., та визначено грошові зобов`язання з податку на додану вартість на суму 3056048,00 за результатами проведеної документальної перевірки платника податків на підставі оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Також, позивач не посилається на наявність та не конкретизує у позовній заяві первинних документів бухгалтерського обліку, якими підтверджено спірні операції із зазначеними у позовній заяві шістьма контрагентами.

При цьому, до позовної заяви в якості додатків позивачем додано значний обсяг первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, штатний розпис підприємства, акти звіряння, договори поставки, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату товару, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, проте доцільність додавання до позовної заяви вказаних документів в самій позовній заяві в розрізі кожного з контрагентів та вплив на формування об`єкта оподаткування податком на додану вартість жодним чином не обґрунтовано.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду уточнену позовну заяву із обґрунтуванням товарності та реальності господарських операцій позивача з кожним із шістьма контрагентів окремо із посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, копії яких додано до позовної заяви, із зазначенням того, які з наданих до позовної заяви документів свідчать про реальність господарських операцій та вплинули на об`єкт оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати уточнену позовну заяву (два примірники), із обґрунтуванням товарності та реальності господарських операцій із посиланням на первинні документи, копії яких додано до позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Кушнова А.О.