Ухвала

від 29.03.2023 по справі 308/1068/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1068/21

1-кс/308/1259/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 та його адвоката - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції - ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12021070000000024 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 362 КК України,-

запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором та доданих до нього матеріалів слідує, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування №12021070000000024 від 21.01.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , державний службовець 6 рангу, призначений на посаду Державного кадастрового реєстратора відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.

Положенням про відділ у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, затвердженого 04.01.2017 наказом №1, визначено, що працівниками відділу здійснюється ведення Державного земельного кадастру, державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, внесення відомостей до Державного земельного кадастру (зміни до них) про об`єкти Державного земельного кадастру, забезпечується створення, формування і ведення місцевого фонду документації із землеустрою, здійснюється державний нагляд у сфері землеустрою.

На посаді державного кадастрового реєстратора відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області ОСОБА_5 несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, в порушення вимог ст. ст. 78, 79, 79-1, 81, 82, 152, 153, 154 Земельного Кодексу України, Закону України «Про державний земельний кадастр» та «Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051», використав службове становище всупереч інтересам служби, що призвело до спричинення тяжких наслідків охоронюваним законом державним інтересам за наступних обставин.

25.05.2020 на розгляд державного кадастрового реєстратора ОСОБА_5 з порталу Держгеокадастру України через електронний кабінет е-сервіс в електронному вигляді надійшла розроблена ТОВ «Хуст-Земля Карпат» документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_2 на прізвище ОСОБА_8 , виготовлена на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №028323.

При розгляді зазначеної документації, ОСОБА_5 , як кадастровий реєстратор, діючи у відповідності до Порядку ведення кадастру, встановивши, що технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на прізвище ОСОБА_8 , не відповідає вимогам земельного законодавства та електронний документ не відповідає інформації, що міститься в документах, та те, що земельна ділянка знаходиться в кварталі 24 виділах 19, 20, Данилівського лісництва у відповідності до п. 34 Порядку № 1051 повинен був прийняти рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи про належність земельної ділянки ОСОБА_8 до земель лісового фонду, умисно, 20.05.2020 здійснив реєстрацію земельної ділянки та відкриття поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:09:001:0321 площею 0, 6000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 2125355300:09:001:0321 знаходиться в кварталі 24 виділах 19, 20 Данилівського лісництва та відноситься до земель лісового фонду.

Так, ОСОБА_5 , будучи службовою особою та займаючи посаду державного кадастрового реєстратора, достовірно знаючи в силу своїх службових обов`язків про порядок та підстави реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, використав службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, всупереч вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051 в приміщенні службового кабінету за адресою м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21 з використанням ключа доступу користувача Національної кадастрової системи з доступом «реєстратор районного рівня» незаконно здійснив реєстрацію та відкриття поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:09:001:0321 площею 0, 6000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка відноситься до земель лісового фонду та розташована в кварталі 24 виділах 19, 20 Данилівського лісництва, таким чином земельна ділянка, загальною вартістю 751 888, 20 гривень незаконно вибули із власності держави, чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам.

Крім цього, ОСОБА_5 , будучи службовою особою та займаючи посаду державного кадастрового реєстратора, достовірно знаючи в силу своїх службових обов`язків про порядок та підстави реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, 20.05.2020, діючи умисно, всупереч вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051 в приміщенні службового кабінету за адресою м. Хуст, вул. Карпатської Січі, 21 з використанням ключа доступу користувача Національної кадастрової системи з доступом «реєстратор районного рівня» безпідставно здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, єдиній державній геоінформаційній системі - Державному земельному кадастрі, шляхом реєстрації та відкриття поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 2125355300:09:001:0321 площею 0, 6000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, які відноситься до земель лісового фонду та розташована в кварталі 24 виділах 19, 20 Данилівського лісництва.

Тобто, в порушення вимог ст. ст. 78, 79, 79-1, 81, 82, 152, 153, 154 Земельного Кодексу України, Закону України «Про державний земельний кадастр» та «Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051», внаслідок умисних дій службової особи ОСОБА_5 - державного кадастрового реєстратора відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області відомості про земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства 2125355300:09:001:0321 площею 0, 6000 га незаконно внесені до Державного земельного кадастру.

Викладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_5 у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а також несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, вчинене особою, яка має право доступу до неї, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 362 КК України.

24.03.2023 ОСОБА_9 в порядку, ч. 1 ст. 278, ч. 1 ст. 111, ч. 1, 2 ст. 135 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362 КК України.

Зокрема, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 362 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, документами, допитами свідків, висновками судових експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження є наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступеню тяжкості.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому в сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Злочини, які інкримінується ОСОБА_5 , а саме ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362 КК України є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. Незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні.

ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені, та осіб, які володіють відомостями щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_5 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Аналогічним чином ОСОБА_5 зможе впливати на експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні до проведення судових експертиз та слідчих дій, що негативно вплине на хід досудового розслідування та/або до підбурювання дачі ними неправдивих показань, або відмови від надання таких.

3. Знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може створити неправдиві, фіктивні документи для легалізації свої незаконних дій. Перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе знищити або спотворити документи, які на даний час ще не вилучені та не встановлені.

4. Може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме впливати на інших на даний час не встановлених осіб, з якими ОСОБА_5 можливо діяв у змові, в тому числі із службовими особами відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, знаходячись на свободі може інформувати та скеровувати дії та показання осіб, які також причетні до його вчинення, однак на даний час не допитані. Крім цього, може підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання у кримінальному провадженні.

З метою запобігання вчинення підозрюваним ОСОБА_5 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Крім цього, лише за допомогою застосування до ОСОБА_5 заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді домашнього арешту, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

На думку органу досудового розслідування саме такий вид запобіжного заходу у виді домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, експертів, спеціалістів, перешкоджати проведенню досудового розслідування.

На підставі викладеного, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування та судового провадження, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням на останнього відповідних обов`язків.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_10 клопотання підтримав з викладеними в такому мотивами. Зауважив, що оголошена ОСОБА_5 підозра є обґрунтованою, а наведені в клопотанні ризики є реальними. Просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього відповідні обов`язки.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення внесеного слідчим клопотання. Просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід. Зауважив також, що хворіє і потребує часто відвідувати лікарів.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення заявленого слідчим клопотання. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати відносно його довірителя запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно положень ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

З матеріалів клопотання слідує, що органом досудового розслідування, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 362 КК України, один із яких відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 362 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, документами, допитами свідків, висновками судових експертиз, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за ч.2 ст.364, ч.1 ст. 362 КК України, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вказаних кримінальних правопорушеннях, дані про особу підозрюваного, який є пенсіонером, стан здоров`я підозрюваного, який хворіє, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання, сімейний стан - одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.

Беручи до уваги наведене, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків та експертів, можливість знищення документів, які мають істотне значення по справі чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 та суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Враховуючи наведене та фактичні обставини кримінального провадження, характер діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 , потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що матеріали клопотання містять достатньо даних, які свідчать, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж нічний домашній арешт, можуть бути недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, з врахуванням фактичних обставин справи та особи підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення і застосування відносно ОСОБА_5 саме такого запобіжного заходу, як нічний домашній арешт, призведе до виконання завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Поряд з цим, на думку слідчого судді, застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту може бути надмірним та призвести до порушення гарантованого Конституцією України права особи на належну медичну допомогу, оскільки як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 хворіє та потребує частого відвідування лікарів.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Також слід роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до вимог ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Керуючись ст. ст. 176, -178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого - задоволити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст. 362 КК України - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю - до 22.05.2023 року, заборонивши залишати місце проживання, у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.

Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, експертами та спеціалістами у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1