Ухвала

від 03.04.2023 по справі 641/1172/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2/641/1439/2023 Справа № 641/1172/23

У Х В А Л А

03 квітня 2023 року Суддя Комінтернівськогорайонного судум.Харкова МузиченкоВ.О.,перевіривши позовнузаяву ОСОБА_1 до ТОВ«Регіонпродукт» простягнення середньоїзаробітної платита компенсаціїпри звільненні,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд: зобов`язати ТОВ «Регіонпродукт» нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 01.05.2022 року по 31.10.2022 року в сумі 261218,95 грн., стягнути з ТОВ «Регіонпродукт» на користь ОСОБА_1 недоплату компенсації за звільнення на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП в сумі 22655,00 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.03.2023 року позовну заяву залишено без руху, надано термін для усунення недоліків.

На виконання зазначеної вище ухвали, позивачем направлено до суду заяву відповідно до якої він сплатив судовий з бір за звернення до суду у розмірі 1073,60 грн. та зазначив, що відповідно до позиції викладеної в постанові Великої Палати ВС від 08.02.2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) де викладено, що середній заробіток за своїм змістом є заробітною платою, право на яку виникло у робітника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свої трудові функції з незалежних від нього причин. Таким чином, під час пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку відповідно до ч.2 ст. 235 КЗоТ України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Разом з тим, суддя дослідивши пояснення позивача, вбачає, що недоліки були усунуті не в повній мірі, а саме:

Як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 року у справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом частини другоїстатті 235 КЗпП України,якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.

Таке тлумачення відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, сприяє дотриманню балансу прав і законних інтересів незаконно звільнених працівників, які були позбавлені можливості працювати та отримувати гарантовану на конституційному рівні винагороду за виконану роботу, та стимулює несумлінних роботодавців, які порушили таке конституційне право працівників, у подальшому дотримуватися норм чинного законодавства.

Правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати бо є заробітною платою.

Отже, спір щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не зі своєї вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці.

Позивач ОСОБА_1 звільнений з посади на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП, таким чином до виниклих правовідносин неможливо застосувати позицію викладену в постанови у справі № 755/12623/19 та позивачу за подання позову потрібно сплатити 1 % від суми позову у розмірі 2838,74 грн. Оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., то необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1765,14 грн.

Відповідно дост. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином подану ОСОБА_1 позовну заяву слід повторно залишити без руху та повторно надати позивачу строк для усунення недоліків,шляхом сплати судового збору у розмірі 1765,14 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.175,177,185 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТОВ «Регіонпродукт»про стягненнясередньої заробітноїплати такомпенсації призвільненні - залишити без руху повторно.

Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі, у встановлений судом строк, позов вважатиметься неподаним та буде їм повернутий.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -В. О. Музиченко