Рішення

від 23.01.2024 по справі 641/1172/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2-др/641/20/23 Справа № 641/1172/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Музиченко В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Подосокорської А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ТОВ «Регіонпродукт» - Шевченко А.М. про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Регіонпродукт» про стягнення середньої заробітної плати та компенсації при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача ТОВ «Регіонпродукт» - Шевченко А.М. звернулась до суду з заявою про вирішення питання про судові витрати, в якій зазначила, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.12.2023 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено. У відзиві на позовну заяву від 14.07.2023 року відповідач виклав заяву, що відповідно до вимог ч.1 ст. 134 ЦПК України попередній орієнтовний розмір витрат, що відповідач планує понести на професійну правничу допомогу становить 50000,00 грн. Сума, яку відповідач поніс становить 45000,00 грн. та складається з наступного: підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву від 14.07.2023 року (витрачено 20 годин); участь в судових засіданнях, 18.07.2023, 22.08.2023, 18.09.2023, 16.10.2023, 15.11.2023, 06.12.2023; підготовка та подання до суду додаткових пояснень та заперечень проти клопотання позивача від 14.-09.2023 (витрачено 8 годин), підготовка та подання до суду додаткових пояснень від 13.10.2023 з питань, що виникли під час судового засідання 18.09.2023 (витрачено 3 години). Всього надано послуг на сум 45000,00 грн., вказану суму просить стягнути з позивача.

Матеріали справи містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Зазначено, що сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена та не відповідає складності справи. При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставин. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом пропорційності, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу (документів), витрачений адвокатом час тощо є неспіввісними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Враховуючи, що дана справ є незначної складності, позивач вважає неспіввісними та незрозумілими судові витрати у суді першої інстанції у розмірі 50000 грн. та такими, що були фактичними та неминучими. Просив у задоволенні витрати на правничу допомогу відмовити, або встановити суму, що є співмірною із складністю справи та часом.

Позивач надав клопотання в якому зазначив, що сума яку просить стягнути відповідач є неспіввісною, на підтвердження надав роздруківку цін на юридичні послугу м. Києві.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву підтримала в повному обсязі.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.12.2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Регіонпродукт» про стягнення середньої заробітної плати та компенсації при звільненні - відмовлено в повному обсязі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п. 6 ст. 1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ст. 1 Закону № 5076).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України»», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн., представником відповідача надано до суду: копію договору про надання правової допомоги від 03.08.2021, додаткову угоду № 3 від 28.04.2023 року до Договору № 030821 про надання правової допомоги від 03.08.2021 р., акт здачі-приймання наданих послуг № 96 від 07.12.2023 року, відповідно до яких вартість послуг адвоката склала 45000 грн., платіжна інструкція № 883 від 11.05.2023 р. на суму 47520,00 грн., платіжна інструкція від 08.12.2023 року № 2374 на суму 22500,00 грн.

Матеріали справи містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В якому позивач наголосив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказує, що витрати, які понесе відповідач не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт. Дана справа не є складною та відноситься до категорії малозначних і доводи наведені в позовній заяві ґрунтуються на загально відомих висновках, які зазначені у постановах Верховного Суду і практику за такою категорією справ.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 137 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 р. у справі № 910/906/18.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 р.) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд враховує, зокрема, ті обставини, що справа розглядалась у спрощеному провадженні, представник відповідача приймала участі у судовому засіданні в режимі відео конференції за допомогою власних технічних засобів, відзив, додаткові пояснення подавала за допомогою поштового зв`язку або через Електронний суд, також суд бере до уваги матеріальний стан позивача, який звертався до суду про поновлення своїх трудових прав, пов`язаних із виплатою заробітної плати.

Суд, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, враховуючи клопотання представника позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлена представником відповідача сума витрат на правову допомогу в розмірі 45000 грн. є неспівмірною із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим представником відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 137, 141, 270 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Заяву представника відповідача ТОВ «Регіонпродукт» - Шевченко А.М. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Регіонпродукт» про стягнення середньої заробітної плати та компенсації при звільненні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Регіонпродукт» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

В стягненні решти витрат на правничу допомогу - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: В. О. Музиченко