Постанова

від 22.03.2023 по справі 389/448/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2023 року м. Кропивницький

справа № 389/448/21

провадження № 22-ц/4809/413/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2022 року у складі головуючого судді Берднікової Г.В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

23.02.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , правонаступниками яких є ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в якому просила визнати право власності в порядку спадкування за законом на частину земельної ділянки кадастровий номер 3522285400:02:000:0021, площею 13,53 гектарів, яка розташована на території Петрівської сільської ради, стягнути з відповідача на її користь 3000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_6 , 1928 року народження, її останнє місце проживання було за адресою: АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку з кадастровим номером 3522285400:02:000:0021, площею 13,53 га, розташовану на території Петрівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю №011944.

05 серпня 2019 року приватним нотаріусом Знам`янського районного нотаріального округу Кіровоградської області Тепляковим В.М. заведена спадкова справа ОСОБА_6 , заяви про прийняття спадщини подали позивач та її брат ОСОБА_4 . Позивач 02 лютого 2020 року отримала від нотаріуса роз`яснення, про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку, у зв`язку з неподанням йому документів, які посвідчують право власності спадкодавця на вказане майно. Одночасно в роз`яснені вказано, якщо документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку знаходиться у іншого спадкоємця, який у встановлений законом термін прийняв спадщину, але не бажає отримувати свідоцтво про право на спадщину, позивач може звернутися до суду для вирішення питання стосовно спадщини після смерті ОСОБА_6 .

З приводу вищевказаних роз`яснень позивач, через свого представника, звернулася до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області зі скаргою на дії нотаріуса. Рішення по скарзі не прийнято.

Зазначає, що другий спадкоємець ОСОБА_4 не бажав надавати нотаріусу оригінал правовстановлюючого документа на земельну ділянку, чим завдав сильних душевних переживань позивачу. Зазначені обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні позову.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відмовляючи узадоволенні позову,суд першоїінстанції виходивз того,щовідомостей про те, що позивачем подавалися заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_6 та нотаріусом виносились постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, матеріали справи не містять. Як свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, видана 19 грудня 2022 року, свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_6 не видавалися.

Суд дійшов висновку, що роз`яснення нотаріуса від 02 лютого 2020 року не є неналежним доказом відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу, тим більше, що після його отримання дії нотаріуса представником позивача були оскаржені до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та за наслідками розгляду скарги управлінням на адресу позивача було надіслано листа, в якому акцентовано на необхідності звернення до нотаріуса з вимогою винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Суд вказував, що не встановлено порушення особистого немайнового або майнового права та інтересу позивача та не встановлено обставин, які позбавляють позивача права на отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Представник позивача адвокат Іващенко І.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказує, що позивач 02 лютого 2020 року отримала від нотаріуса роз`яснення, про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку, у зв`язку з неподанням йому документів, які посвідчують право власності спадкодавця на вказане майно. Одночасно в роз`яснені вказано, якщо документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку знаходиться у іншого спадкоємця, який у встановлений законом термін прийняв спадщину, але не бажає отримувати свідоцтво про право на спадщину, позивач може звернутися до суду для вирішення питання стосовно спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач подала скаргу на дії нотаріуса до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та за наслідками розгляду скарги управлінням на адресу позивача було надіслано листа, в якому акцентовано на необхідності звернення до нотаріуса з вимогою винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Після розгляду скарги позивачу не запропоновано звернутися до нотаріуса для видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, як вважає суд першої інстанції, а отримати не роз`яснення а Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Зазначає, що оригінал правоустановчого документу на земельну ділянку для оформлення спадщини були подані нотаріусу іншим спадкоємцем ОСОБА_4 , до подання даного позову, але нотаріус не повідомив про це позивача. Те, що в матеріалах спадкової справи з`явився оригінал державного акту на земельну ділянку свідчить про зловживання правом з боку інших спадкоємців та правомірну вимогу про відшкодування моральної шкоди, яку суд не задовольнив.

Вважає висновки суду про те, що є можливості вирішення спору в позасудовому порядку помилковими.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник відповідачів адвокат Перемот О.Г. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Іващенка І.Ю., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника відповідачів адвоката Перемот О. Г., яка заперечувала проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.17 т.1).

Позивач є донькою померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.8 т.1).

Відповідно до копії державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-КР №011944, виданого Знам`янською районною державною адміністрацією 29 серпня 2002 року, померлій ОСОБА_6 на підставі розпорядження Знам`янської районної державної адміністрації від 12 березня 2002 року №99-р. передано у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 13,53 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Петрівської сільської ради, кадастровий номер3522285400:02:000:0021 (а.с.7 т.1).

Після смерті ОСОБА_6 приватним нотаріусом Знам`янського районного нотаріального округу Кіровоградської області 05 серпня 2019 року заведено спадкову справу №61/2019, номер у спадковому реєстрі 64558973 (а.с.5 т.1).

З заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 до нотаріуса 05 серпня 2019 року звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 (а.с.57-79 т.1).

На день смерті ОСОБА_6 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 .

19 жовтня 2005 року ОСОБА_6 складено заповіт, яким вона заповіла ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в рівних частках належну їй відповідно до державного акта ІV-КР №011044, виданого Знам`янською районною державною адміністрацією 29 серпня 2002 року, земельну ділянку розміром 13,53 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Петрівської сільської ради, посвідчений у Петрівській сільській раді за № 71, номер у спадковому реєстрі 43473758.

02 лютого 2020 року на усне звернення ОСОБА_1 стосовно оформлення спадкового майна (земельної ділянки) нотаріусом було видане роз`яснення, в якому повідомлено наступне, що згідно підп. 4.12, 4.15, п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 282/20595, зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів що посвідчують право власності щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Також підпунктом 4.20 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього. Якщо документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку знаходиться у іншого спадкоємця, який у встановлений законом термін прийняв спадщину але не бажає отримувати свідоцтво про право на спадщину пропоную Вам звернутись до суду для вирішення питання щодо спадщини після смерті ОСОБА_6 , 1928 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6 т.1).

20 лютого 2021 року представником позивача адвокатом Іващенком І. Ю. подано скаргу до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с.40-43 т.1).

За результатами проведеної перевірки не встановлено порушень нотаріусом вимог чинного законодавства при оформленні спадщини. Разом з цим встановлено, що станом на 23 лютого 2021 року ніхто із спадкоємців ОСОБА_6 , в тому числі і ОСОБА_1 , до приватного нотаріуса не звертався з вимогою винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії відповідно до п.3 глави 13Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

20 лютого 2021 року нотаріусом Тепляковим В.М. до відділу у Знам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області направлено запит про видачу Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (повний), площею 13,53 га, розташовану на території Петрівської сільської ради, кадастровий номер3522285400:02:000:0021. Метою витребування витягу вказано - видача свідоцтв про право на спадщину на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_1 .

У матеріалах спадкової справи міститься оригінал державного акта на право приватного власності на землюсерії ІV-КР №011044, виданого Знам`янською районною державною адміністрацією 29 серпня 2002 року на ім`я ОСОБА_6 , та витяг з Державного земельного кадастру про вказану земельну ділянку, наданий на замовлення ОСОБА_4 26 лютого 2021 року, з якого також вбачається, що власником вказаної земельної ділянки є ОСОБА_6 . Вказані документи нотаріусу подані спадкоємцем ОСОБА_4 .

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки3522285400:02:000:0021 становить 460876 грн. 60 коп., що підтверджується витягом з технічної документації на нормативну грошову оцінку земельної ділянки.Інформація стосовно обмежень, обтяжень, відчужень на земельну ділянку відсутня.

Матеріали спадкової справи не містять відомостей про те, що спадкоємцями, у тому числі позивачем подавались заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину ОСОБА_6 , і про наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії матеріали справи не містять. Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданої 19 грудня 2022 року, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_6 не видавалися.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 відповідач ОСОБА_4 , який подав заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після його смерті в Другій Знам`янській державній нотаріальній конторі Кіровоградської області 14 липня 2021 року заведена спадкова справа за №207/20021 (а.с.138-150 т.1). Спадкоємцем ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_5 , який також подав заяву про прийняття спадщини ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_5 . Після його смерті у Знам`янській районній державній нотаріальній конторі 25 травня 2020 року заведено спадкову справу за №129/2020 (а.с.162-176 т.1). Заяву про прийняття його спадщини подала дружна ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповіднодост.1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1ст.1225 ЦК Україниправо власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу

Відповідно до ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Частиною першою та другоюстатті 1269 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За змістом статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі статтею 49 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 9) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно до пунктів 3 та 4 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбаченоправо кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Визнання права власності на спадкове майно, в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину . Слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.Уразі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бутипідставою для відмови у позові.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції, та передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 2-390/2006 вказав на те, що позивач не надав суду доказів того, що він в установленому законом порядку подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину та що нотаріус відмовив йому у видачі указаного свідоцтва, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У постанові Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 339/369/18 сформульовано висновок про те, що якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Зміст висновків Верховного Суду у наведених справах зводяться до того, що захист спадкових прав в судовому порядку відбувається тоді, коли оформити спадкові права в позасудовому порядку немає можливості, а саме: за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності перешкод для оформлення спадкових прав після смерті спадкодавця ОСОБА_6 у нотаріальному порядку, того, що вона в установленому законом порядку подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, та що нотаріус відмовив йому у видачі указаного свідоцтва.

Встановлено, що оригінали документів, відсутність яких за твердженням ОСОБА_1 була перешкодою для оформлення нею спадщини, були подані нотаріусу іншим спадкоємцем ОСОБА_4 , і наявні у матеріалах спадкової справи .

Тобто, у позивача відсутні об`єктивні перешкоди звернутися до нотаріальної контори із заявою про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_6 та отримати свідоцтво про право на спадщину на підставі оригіналу правовстановчого документа - оригінала державного акта на право приватного власності на землюсерії ІV-КР №011044, який міститься у матеріалах спадкової справи №61/2019.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що за відсутності постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені передчасно, тому правильно відмовив у задоволенні позову за його безпідставністю.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, не порушено норми процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України.

Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник