Постанова

від 28.02.2023 по справі 910/6263/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2023 р. Справа№ 910/6263/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Косун Ю.Ю. (в залі суду);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022, повне рішення складено 20.12.2022

у справі № 910/6263/22 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі"

до Державного підприємства "Гарантований покупець",

третя особа - 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

третя особа - 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 5 534 707,80 грн,

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22 заяву державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2022 зі справи №910/6263/22 задоволено повністю; відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2022 у справі № 910/6263/22 до 05.12.2023 включно.

Ухвала мотивована тим, що дослідивши заяву відповідача, суд погоджується з доводами останнього, що стан виконання Підприємством своїх зобов`язань перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є також позивач у даній справі, зумовлений певними об`єктивними обставинами, про що свідчать не тільки темпи накопичення відповідачем боргів перед такими виробниками, а й запровадження державою з серпня 2020 року інших механізмів фінансування вартості електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (Закон України від 21.07.2020 № 810-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії»). Ці обставини не свідчать про відсутність вини відповідача, проте вказують на її ступінь як таку, що не пов`язана з його умислом. Підприємство хоч і є суб`єктом господарювання, однак договірні правовідносини сторін виникли на підставі вказівки закону, і майнова самостійність Підприємства обмежена обсягом прав, закріплених за ним власником. Отже, враховуючи, що предметом даного спору є стягнення з відповідача нарахованих позивачем сум пені, 3% річних і втрат від інфляції за порушення Підприємством строків виконання зобов`язань за укладеним з Товариством договором від 06.12.2019 за період з березня по жовтень 2020 року, з урахуванням ведення на території України воєнного стану, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної статтею 331 ГПК України процедури відстрочення виконання судового рішення на один рік.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22 та ухвалити нову, якою у задоволенні заяви ДП "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення суду від 09.12.2022 відмовити повністю; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в складі судового збору.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вважає, що доводи відповідача про множинність зобов`язаних осіб перед позивачем та відсутність вини заявника у неналежному виконанні своїх зобов`язань, не є тими обставинами, які можуть бути покладені в основу відстрочки виконання рішення суду, так як вони належать до доводів,я кі свідчать про обґрунтованість позову і підлягають оцінці при прийнятті рішення по суті спору, а не виконанні рішення суду. Щодо твердження заявника про ненадходження коштів від ПАТ "Укренерго" і, як наслідок, відсутність фінансової спроможності відповідача, то слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, крім того, ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України, визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

На думку скаржника, суд в ухвалі від 19.12.2022 не навів жодного обґрунтування доводам заявника, зокрема, які саме з перелічених в заяві підстав є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення і чому.

Скаржник вважає, що існують об`єктивні підстави для скасування ухвали суду від 19.12.2022 про відстрочення виконання рішення суду, також вважає недоведеними та невстановленими твердження заявника щодо необхідності відстрочити виконання рішення суду.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Учасниками справи не було надано відзивів на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Узагальнені доводи письмових пояснень

14.02.2023 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, у яких відповідач вказує на те, що при постановленні ухвали, суд скористався своїми дискредиційними повноваженнями.

Також відповідач вказує на те, що спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що зводяться до оплати виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом, та виконання яких є змістом грошового зобов`язання за договором покладені законом та постановою НКРЕКП на відповдіача та на НЕК "Укренерго", і, у свою чергу, невиконання НЕК "Укренерго" визначених Законом та актом НКРЕКП спеціальних обов`язків, що передбачені і умовами вказаного договору, виключає фактичну можливість здійснення повних розрахунків з такими виробниками відповідачем.

Відповідач вважає, що відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22, тоді як згадана ухвала прийнята відповідно до вимог законодавства України, судом повно та всебічно досліджено всі обставини справи щодо вирішення питання відстрочки виконання рішення суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/6263/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22. Призначено справу № 910/6263/22 до розгляду у судовому засіданні 22.02.2023.

На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 оголошено перерву у розгляді справи № 910/6263/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 до 28.02.2023.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/6263/22 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представник позивача у судове засідання 28.02.2023 не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.02.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Підприємства: 19 458,69 грн пені; 1 419 733,15 грн 3% річних та 4 095 515,96 грн втрат від інфляції, а всього 5 534 707,80 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2022 позов Товариства задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства: 3 983 569,21 грн втрат від інфляції; 1 419 733,15 грн 3% річних; 19 458,69 грн пені та 81 341,42 грн судового збору.

Підприємство 09.12.2022 подало суду заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2022 на один рік.

Заява мотивована тим, що стан виконання відповідачем своїх зобов`язань перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії, яким є також позивач у даній справі, зумовлений певними об`єктивними обставинами, про що свідчать не тільки темпи накопичення відповідачем боргів перед такими виробниками, а й запровадження державою з серпня 2020 року інших механізмів фінансування вартості електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (Закон України від 21.07.2020 №810-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії"). Відповідач зазначає про відсутність вини у не виконанні спірних зобов`язань та складний фінансовий стан відповідача, невиконання іншим учасником спірних правовідносин спеціальних обов`язків, ускладнять виконання рішення. Відповідач хоч і є суб`єктом господарювання, однак договірні правовідносини сторін виникли на підставі вказівки закону, і майнова самостійність відповідача обмежена обсягом прав, закріплених за ним власником. Обсяг виконання зобов`язання відповідача з оплати відпущеної електроенергії виробника за "зеленим" тарифом ставиться Законом в залежність від виконання зазначених спеціальних обов`язків НЕК "Укренерго".

Також відповідач зазначає про те, що 24.02.2022 відбулась збройна агресія російської федерації проти України, тому, з урахуванням ситуації, в якій опинилась як енергетична галузь, так і країна вцілому, відстрочення виконання рішення на строк, що не перевищує 1 рік буде кореспондувати практиці Європейського суду та порядку купівлі відповідачем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 641, оскільки дозволять Регулятору затвердити розмір вартості послуги за відповідні розрахункові періоди 2021р. та отримати відповідачем кошти, у передбаченому нормативними актами порядку.

Дослідивши матеріали заяви, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22, враховуючи наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 331 ГПК визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення суд має врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Підстави, на які посилається відповідач в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення є те, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються спеціальним законодавством у сфері ринку електричної енергії, наявністю заборгованості контрагентів перед відповідачем, прийняття державою низки нормативних актів, які мають сприяти погашенню заборгованості відповідача та запровадження воєнного стану на території України.

Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Воно впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2019 у справі № 2-54/08 вказав, що при розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Наявність заборгованості інших контрагентів, збитковість підприємства та специфіка відносин між сторонами, які регулюються спеціальним законодавством у сфері електричної енергії не можуть вважатися обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Крім того, договір, укладений між позивачем та відповідачем, не ставить у залежність виконання зобов`язання відповідача щодо оплати за куповану електричну енергію з діями інших осіб.

Верховний Суд вважає, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення (подібний за змістом правовий висновок щодо відстрочки виконання рішення суду міститься у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №813/8842/13-а).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 29.06.2004 Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини".

В рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Питання про надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочки.

В порушення вищезазначеного, судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 19.12.2022 не було надано оцінки балансу інтересів сторін та майновому стану позивача, враховуючи те, що саме лише запровадження воєнного стану не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення, відповідач є лише покупцем електричної енергії, а не виробником, те, що зобов`язання з оплати виникло до запровадження воєнного стану, натомість відповідачем не наведено наявності виняткових обставин для відстрочки виконання судового рішення та не зазначено, яким чином відстрочка виконання судового рішення до 05.12.2022 залежить від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду, навіть за умови запровадження воєнного стану.

Щодо твердження заявника про ненадходження коштів від ПАТ "Укренерго" і, як наслідок, відсутність фінансової спроможності відповідача, то слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, крім того, ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України, визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Статтею 269 ГПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що суд першої інстанції при прийнятті ухвали 19.12.2022 у справі № 910/6263/22 не з`ясував обставин, що мають значення для справи, а обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими є не доведеними, в результаті чого апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22 підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали, якою відмовити Державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у справі № 910/6263/22.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судові витрати за апеляційний перегляд ухвали покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у справі № 910/6263/22 скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити Державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у справі № 910/6263/22.

3. Стягнути з державного підприємства "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алвеор-Енерджі" (вул. Суворова, буд. 15, м. Снігурівка, Снігурівський р-н, Миколаївська обл., 57300; ідентифікаційний код 41829649) 2 684,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/6263/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 03.04.2023, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гаврилюка О.М.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Андрієнко