Постанова

від 03.04.2023 по справі 908/1395/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023 року м. Дніпро Справа № 908/1395/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Березкіної О.В.(доповідача),

суддів: Дарміна М.О., Антонік С.Г. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжоблторггромадхарч"

на рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 року у справі №908/1395/22

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Правда 20"

до Приватного акціонерного товариства "Запоріжоблторггромадхарч"

про стягнення 20 674, 59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Правда 20" звернувся до Приватного акціонерного товариства "Запоріжоблторггромадхарч" із позовом про стягнення заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 18 243,84 грн. за період з квітня 2021 по липень 2022 включно, 2087,34 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2021 по травень 2022, 343,41 грн. 3% річних, нарахованих за період з 30.04.2021 по 31.07.2022.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 року у справі №908/1395/22 позов задоволено частково.

Суд стягнув з Приватного акціонерного товариства "Запоріжоблторггромадхарч" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Правда 20" 18173 (вісімнадцять тисяч сто сімдесят три) грн. 76 коп. заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2021 по липень 2022 включно, 2 079 (дві тисячі сімдесят дев`ять) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 314 (триста чотирнадцять) грн. 14 коп. 3% річних, 2 468 (дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн. 17 коп. судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач Приватне акціонерне товариство "Запоріжоблторггромадхарч" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 року по справі № 908/1395/22 та в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, яке ґрунтується на висновках, зроблених після неповного та необ`єктивного з`ясування всіх дійсних обставин, що мають значення для справи.

Апелянт посилається на те, що судом було відмовлено у праві подання відзиву Відповідачем, в т.ч. навіть з клопотанням про поновлення строку у випадку, якщо суд вбачає прострочення його подання. В даній справі суд першої інстанції позбавив сторону Відповідача первинного права на подання основної процесуальної заяви по суті з надуманих підстав, що суперечили тексту ухвали про відкриття провадження від 30.08.2022 року.

Апелянту було відмовлено також у задоволенні клопотання про подовження строку для надання доказів, які мають бути надані разом із відзивом на позовну заяву, оскільки на момент судового засідання такі докази (первинні документи про проведення капремонтів: договори та акти) ще не були знайдені, а строк для надання Відзиву не був вичерпаний відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 30.08.2022 року.

Також апелянт звертає увагу на встановлення судом факту, що Позивач мав намір повідомити про своє утворення більше ніж через 12 місяців після свого створення, яке відбулося 17.12.2020 року (відповідно до даних ЄДР).

Судом першої інстанції проігноровано той факт, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі відповідних договорів, в той час як позивачем ані договору, ані актів виконання наданих послуг надано не було, що підтверджується відсутністю такого документу у судовій справі. Судом такі доводи Відповідача були проігноровані й не узяті до уваги при винесенні оспорюваного рішення.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 року у справі № 908/1395/22 та відмови у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Правда 20" до Приватного акціонерного товариства "Запоріжоблторггромадхарч" про стягнення 20 674, 59 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В. (доповідач), судді Антонік С.Г., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Запоріжоблторггромадхарч" на рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 року у справі №908/1395/22 для здійснення розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5 ст.12 ГПК України).

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивачем Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Правда 20" надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2020 проведено державну реєстрацію юридичної особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Правда 20, ідентифікаційний код 43958275 (далі ОСББ Правда 20).

Згідно зі Статутом, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Правда 20 створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирного будинку № 20, що розташований за місцезнаходженням: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Леоніда Жоботинського, 20. Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (п. 1 р. І, п. 1 р. ІІ Статуту).

Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання (п. 3 р. II Статуту).

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (п. 3 р. II Статуту).

Приватному акціонерному товариству "Запоріжоблторггромадхарч" (відповідачу) належить на праві приватної власності нежиле приміщення І підвалу літ. А-5 загальною площею 111,69 кв.м та нежиле приміщення ІІІ першого поверху літ. А-5 загальною площею 129,47 кв.м за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, буд. 20.

Загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Правда 20 було прийнято рішення, оформлене протоколом № 2 від 30.01.2021, яким з 30.03.2021 встановлено перехід до самостійного утримання будинку та прибудинкової території (пункт 2); затверджено з 01.01.2021 внески та платежі на утримання будинку для житлових та нежитлових приміщень у розмірі 4,71 за 1 кв.м (пункт 3); члени ОСББ сплачують внески на утримання будинку на банківський рахунок ОСББ Правда 20 до 20 числа наступного місяця за попередній (пункт 7).

Згідно листа КП Запоріжремсервіс Запорізької міської ради від 11.03.2021 № 671/01-05, з 01.04.2021 житловий будинок № 20 по вул. Л. Жаботинського планується вилучити з управління КП Запоріжремсервіс.

Договором № 389-УБ/1 від 31.03.2021, у відповідності до протоколу загальних зборів співвласників від 30.01.2021, КП Запоріжремсервіс Запорізької міської та ОСББ Правда 20 розірвали з 01.04.2021 договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком по вул. Л. Жаботинського, 20 у м. Запоріжжі.

31.03.2021 між вказаними сторонами складено акт приймання-передачі технічної документації на будинок по вул. Л. Жаботинського, 20.

Оскільки відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення по вул. Леоніда Жаботинського, 20 у м. Запоріжжі загальною площею 241,16 кв.м., то він щомісячно мав сплачувати внески в сумі 1135,86 грн., із розрахунку: 241,16 кв.м х 4,71 грн. за 1 кв.м.

Позивач надіслав відповідачу лист вих. № 18 від 31.12.2021, яким повідомив про створення ОСББ Правда 20. Вказаний лист отримано відповідачем 27.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 09.02.2022 вих. № 27 позивач пропонував відповідачу подати певні документи та сплатити борг за 2021 рік. Вказаний лист отримано відповідачем 15.03.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Листом від 22.07.2022 вих. № 52 позивач вимагав у відповідача сплатити борг.

Звертаючись до Приватного акціонерного товариства "Запоріжоблторггромадхарч" із позовом про стягнення заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 18 243,84 грн. за період з квітня 2021 по липень 2022 включно, 2087,34 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2021 по травень 2022, 343,41 грн. 3% річних, нарахованих за період з 30.04.2021 по 31.07.2022, позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Правда 20" посилався на несплату відповідачем внесків на утримання будинку та прибудинкової території, розмір яких затверджено рішенням загальних зборів ОСББ "Правда 20" (протокол № 2 від 30.01.2021), а саме: з 01.01.2021 внески для житлових та нежитлових приміщень встановлено 4,71 грн. за 1 кв.м.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що

відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку по вул. Жаботинського Леоніда, 20 у м. Запоріжжя Запорізької області, зобов`язаний щомісячно здійснювати внески та платежі на утримання спільного майна незалежно від членства у створеному в будинку ОСББ.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно ст. 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Відповідно статті 1 даного Закону, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Основна діяльність об`єднання, відповідно до частини 4 статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та Статутом ОСББ Правда 20 передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами, та за власний кошт робити з них копії та виписки.

Відповідно ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, нежитлове приміщення це ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Згідно зі статтею 23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласник зобов`язаний, зокрема, виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі. Згідно ст. 7 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, співвласник зобов`язаний виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Статтею 17 даного Закону передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Оскільки рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку по вул. Жаботинського Леоніда, 20 у м. Запоріжжя Запорізької області, зобов`язаний щомісячно здійснювати внески та платежі на утримання спільного майна, а тому стягнув на користь позивача заборгованість за період з квітня 2021 по липень 2022 включно у сумі 18173,76 грн., із розрахунку: 1135,86 грн. х 16 місяців.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 2079 (дві тисячі сімдесят дев`ять) грн. 79 коп. інфляційних втрат, 314 (триста чотирнадцять) грн. 14 коп. 3% річних, перерахованих судом в межах заявленого позивачем періоду з травня 2021 по травень 2022.

При цьому, доводи відповідача про те, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі відповідних договорів, в той час як позивачем ані договору, ані актів виконання наданих послуг надано не було, є неспроможними, оскільки відсутність договору не звільняє споживача від оплати фактично наданих послуг, а складання актів виконаних робіт не передбачено законодавством щодо діяльності ОСББ.

Відповідач, у свою чергу, не був позбавлений права та можливості звернутися до позивача з пропозицією укласти індивідуальний договір щодо обслуговування будинку, надання відповідних калькуляцій, тощо.

Посилання апелянта на те, що Позивач повідомив про своє утворення більше ніж через 12 місяців після свого створення, яке відбулося 17.12.2020 року (відповідно до даних ЄДР), не спростовує висновки суду першої інстанції щодо обов`язку відповідача, як співвласника багатоквартирного будинку, брати участь у загальних витратах на утримання будинку та прибудинкової території за період з квітня 2021 по липень 2022 включно.

Доводи відповідача стосовно відмови суду у прийнятті відзиву, поновленні пропущеного строку для його подання, клопотань, колегія суддів відхиляє як безпідставні, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2022 року ухвалою суду у даній справі було прийнято позову заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 27.09.2022 рік, явку представників сторін визнано обов`язковою ( а.с. 89).

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, він має право надати заяву з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в строк протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду від 30.08.2022 про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана відповідачу на адресу його місцезнаходження, зазначену в позовній заяві та згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Можайська, буд. 63, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, та була повернута відділенням Укрпошти на адресу суду з відміткою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою господарського суду від 30.08.2022 року судове засідання призначено на 27.09.2022.

Ухвалою від 27.09.2022 розгляд справи відкладено на 13.10.2022, проте, у зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, регулярними обстрілами міста, зокрема, будівель критичної інфраструктури, судом ухвалою від 13.10.2022 розгляд справи, призначений на 13.10.2022, перенесено без визначення дати наступного засідання, про що повідомлено сторін.

Ухвалою від 02.11.2022 розгляд справи призначено на 29.11.2022, і справу було розглянуто у присутності представників сторін, що свідчить про вжиття судом заходів щодо належного повідомлення сторін.

Згідно ч. 8 ст. 165 ГПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду від 27.09.2022, від 12.10.2022, що надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, повернуто відділенням Укрпошти на адресу суду з відміткою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідач не повідомляв суд про зміну місця проживання, копії ухвал у даній справі надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка співпадає з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвалу про відкриття провадження у справі було повернуто на адресу суду 19.10.2022, а тому останнім днем строку для подання відзиву на позовну заяву було 03.11.2022.

Згідно ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Оскільки до закінчення встановленого судом строку на подання відзиву від відповідача не надходило заяви про продовження процесуального строку на подання відзиву, будь-яких доказів щодо наведеного в клопотанні обґрунтування неможливості подання відзиву у встановлений судом строк відповідачем не надано та не наведено, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання відповідача про продовження встановленого судом процесуального строку на подання відзиву.

Доводи відповідача про те, що не задоволення клопотання про відкладення розгляду справи позбавило його можливості надати докази на спростування позовних вимог, є неспроможними, оскільки апелянт при подані апеляційної скарги мав право зазначити нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Разом з цим, таких обставин відповідач не зазначив, не вказав докази, які мав би дослідити суд апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Запорізької області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275,276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Запоріжоблторггромадхарч" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2022 року у справі №908/1395/22 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя С.Г.Антонік