Рішення

від 06.03.2023 по справі 910/18355/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.03.2023Справа № 910/18355/16 (910/20098/20)

За позовом Підприємства "Малинівський державний машинобудівний завод" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В.

Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В.

Державного науково-виробничого підприємства "Вега" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В.

Державного спеціалізованого підприємства "Бакор" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В.

до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Фонд державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна міграційна служба України

про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди

В межах справи № 910/18355/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" (ідентифікаційний код 05796251)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивачів Жураковська Л.В.

Від відповідача Семібратов В.С. - представник

Від Фонду державного майна України Ковтяга О.В. - представник

Від Державної міграційної служби України Прокопченко С.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/18355/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.11.2016.

18.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Підприємства "Малинівський державний машинобудівний завод" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Державного науково-виробничого підприємства "Вега" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Державного спеціалізованого підприємства "Бакор" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В. до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачам п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом здійснення оплати судового збору в розмірі 224 686,57 грн. та надання відповідного підтвердження суду.

31.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивачів про усунення недоліків позовної заяви та зменшення ціни позову до суми 129 738,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2021 прийнято позовну заяву № 910/20098/20 Підприємства "Малинівський державний машинобудівний завод" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Державного науково-виробничого підприємства "Вега" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Державного спеціалізованого підприємства "Бакор" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В. до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди до розгляду в межах справи № 910/18355/16 про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" та підготовче засідання призначено на 24.02.2021.

У судовому засіданні 24.02.2021 оголошено перерву до 10.03.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання позивачів про забезпечення безперешкодного допуску до кабінету № 116 в приміщення Державної науково- виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" для вжиття заходів забезпечення надання додаткових доказів позивачами 1,2,3,4.

Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2021 залучено Державну міграційну службу України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено підготовче засідання на 12.04.2021.

У судовому засіданні 12.04.2021 оголошено перерву до 19.05.2021.

28.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивачів про забезпечення доказів шляхом допуску до кабінету № 116 в приміщенні Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2021 задоволено заяву позивачів про забезпечення доказів.

До Господарського суду м. Києва надійшла апеляційна скарга Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики".

Матеріали справи № 910/18355/16 (910/20098/20) відправились до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 апеляційну скаргу Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" задоволено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.05.2021 про задоволення заяви позивачів про забезпечення доказів скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви голови ліквідаційних комісій позивачів Жураковської Л.В. про забезпечення доказів.

Матеріали справи № 910/18355/16 (910/20098/20) повернулись до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2021 розгляд справи відкладено на 22.11.2021.

22.11.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2021 розгляд справи відкладено на 10.01.2022.

10.01.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат.

Судове засідання 10.01.2022 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.01.2022 розгляд справи призначено на 07.02.2022.

07.02.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2022 розгляд справи відкладено на 28.03.2022.

Судове засідання 28.03.2022 не відбулось, у зв`язку з запровадженням Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.06.2022 підготовче засідання призначено на 22.08.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено позов Підприємства "Малинівський державний машинобудівний завод" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Державного науково-виробничого підприємства "Вега" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В., Державного спеціалізованого підприємства "Бакор" в особі голови ліквідаційної комісії Жураковської Л.В. до Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди до розгляду в межах справи № 910/18355/16 про банкрутство Державної науково-виробничої корпорації "Київський інститут автоматики" та розгляд справи призначено на 03.10.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.10.2022 розгляд справи відкладено на 05.12.2022.

У судових засіданнях 05.12.2022, 11.01.2023 та 20.02.2023 оголошувались перерви.

У судовому засіданні 06.03.2023 представник позивача надав пояснення по суті позову, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив.

Представник Фонду державного майна України позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Державна міграційна служба України щодо задоволення позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державна науково-виробнича корпорація "Київський інститут автоматики" (відповідач) є балансоутримувачем державного майна, а саме: лабораторного корпусу № 1, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Нагірна, 22.

Зазначене державне майно відповідач використовує для забезпечення власної виробничої та господарської діяльності, що передбачена статутом підприємства.

За твердженнями позивачів у 2018 році з дозволу керівництва відповідача та за погодженням із уповноваженим органом управління державних підприємств: Підприємства "Малинівський державний машинобудівний завод", Вишнівецького державного виробничо-торгівельного підприємства "Шкіргалантерея", Державного науково-виробничого підприємства "Вега", Державного спеціалізованого підприємства "Бакор", якими на той час було Міністерство економіки України, було досягнуто угоди щодо безоплатного користування та зберігання документів, речей та майна (майнових цінностей) вищевказаних державних підприємств, головою ліквідаційної комісії яких є Жураковська Л.В.

Позивачі стверджують, що 01.03.2019 ними було виявлено залиття нежитлового приміщення кабінету № 116 за адресою вул. Нагірна, 22, м. Київ, 04107, що знаходиться на першому поверсі лабораторного корпусу № 1.

У результаті залиття були пошкоджені документи, речі та майнові цінності позивачів, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями акту огляду № 1/01.03.19 від 01.03.2019 та опису пошкодженого майна та документів.

Також, позивачі стверджують, що в подальшому відбулось повторне залиття нежитлового приміщення кабінету № 116 за адресою м. Київ, вул. Нагірна, 22, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями акту огляду № 2/05.03.19 від 05.03.2019 та опису пошкодженого майна та документів.

Для встановлення розміру матеріального збитку, завданого майну державних підприємств між головою ліквідаційної комісії державних підприємств та суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР РЕДЖІО» було укладено договір на проведення оцінки майна № 05.03/19 від 05.03.2019.

Відповідно до Висновку суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР РЕДЖІО" від 11 березня 2019 року розмір матеріального збитку, завданого майну державних підприємств внаслідок залиття нежитлового приміщення кабінету № 116 становить:

Підприємству «Малинівський державний машинобудівний завод» - 3 416,50 грн.;

Вишнівецькому ДВТП «Шкіргалантерея» - 23 546,00 грн.;

ДНВП «Вега» - 41 532,00 грн.;

Сєвєродонецькому ДСП «Бакор» - 444,00 грн.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого майну державних підприємств - позивачів 1, 2, 3, 4, згідно Висновку суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР РЕДЖІО" від 11 березня 2019 року становить 69 581,50 грн.

Відповідно до рахунку - фактури № 05.03/19 від 11.03.2019 за проведення незалежної оцінки майна/встановлення розміру матеріального збитку згідно Договором № 05.03/19 від 05.03.2019 становить 5 000,00 грн.

Крім того, позивачами також заявлено вимоги, які складають моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Статтями 526 та 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України наголошено на тому, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спір у справі виник з правовідносин, що виникли між сторонами на підставі укладення договору зберігання майна, і спірні правовідносини регулюються главою 66 ЦК України.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 938 Цивільного кодексу України, а саме частиною 1 унормовано, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

У статті 942 Цивільного кодексу України передбачені обов`язки зберігача щодо забезпечення схоронності речі, а саме, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України) та якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну (ч. 2 ст. 942 Цивільного кодексу України).

При цьому, жодного документу, який би свідчив про укладення договору чи наміру його укласти, предметом якого було б зберігання документів речей та майна позивачів, останнім до матеріалів справи не додано

У відзиві відповідач вказує, що між відповідачем та фізичною особою Жураковскою Людмилою Валеріївною 01.02.2014 укладено договір зберігання № 66/з-2014, відповідно до якого згідно акту прийому-передачі від 01.02.2014 до договору зберігання № 66/з-2014 Жураковська Л.В. передала, а відповідач прийняв наступне майно: системний блок - 5 шт.; монітори - 5 шт.; безперебійники - 5 шт.; принтер - 4 шт.; стіл - 1 шт.; стілець - 7 шт.; шафа-2 шт.

В подальшому вносились додаткові угоди до основного договору в частині зміни розміру коштів щомісячної плати за зберігання вище вказаних предметів.

У рішенні Господарського суду м. Києва від 26.05.2021 у справі № 910/18355/16 (910/10509/20) судом встановлено, що договір зберігання № 66/з-2014 від 01.02.2014 розірвано 01.03.2019 на підставі направленого 01.02.2019 листа № 0101/26 на адресу Жураковської Л.В.

Також відповідач вказує, що будь-які інші договори зберігання між сторонами не укладались. Протилежного позивачем суду не доведено.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Обов`язок доведення таких складових правопорушення, як протиправність поведінки, причинно-наслідкового зв`язку та збитків покладається законом на позивача.

В свою чергу, позивачами не доведено суду та не надано достатніх доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та внаслідок цього отриманими збитками позивачів.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам, розпоряднику майна та кредиторам боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17.03.2023.

Суддя П.П. Чеберяк