Ухвала

від 03.04.2023 по справі 910/760/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.04.2023Справа № 910/760/22

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Валлерком"

до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання права власності

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валлерком" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю, в якому просило суд: - визнати право власності на: приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 33) - офіс (літера А) загальною площею 473,5 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, № 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 370752980000; нежилі приміщення з № 1 по № 7, № ІІ, тераса 30 % (групи приміщень № 43) - офіс (літера А) загальною площею 469,6 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, № 4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 370817380000; - заборонити вчинення Фірмою "Т.М.М." - ТОВ будь-яких дій, направлених на перешкоджання здійсненню ТОВ "Валлерком" його правомочностей власника стосовно вказаних нежилих приміщень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що на момент подання цього позову ТОВ "Валлерком" є власником спірних нежилих приміщень і здійснює свої правомочності власника у повній відповідності з вимогами закону. Водночас, дії Фірми "Т.М.М." - ТОВ, зокрема, зміст позовних вимог у справі № 910/6820/20, свідчать про те, що нею ставиться під сумнів належність вказаних нежилих приміщень позивачу; відповідач демонструє власний інтерес у межах існуючих правовідносин - зміна власника з позивача на відповідача, зокрема, шляхом визнання недійсними результатів торгів, актів про реалізацію, свідоцтв, скасування відомостей Державного реєстру речових прав на нежилі приміщення та відновлення чинності запису про право власності - і все це без вирішення питання про правові наслідки задоволення відповідних позовних вимог та/чи інших питань, пов`язаних із правовим режимом нежилих приміщень. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що дії відповідача свідчать про оспорення його права власності, що зумовило пред`явлення вимоги про визнання права власності згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України. При цьому, позивач зазначив, що у справі № 910/6820/20 не вирішувались питання про право власності ТОВ "Валлерком" на нежилі приміщення та їх витребування. Також, за доводами позивача, дії відповідача дають підстави передбачити можливість подальшого порушення права власності позивача, що теж потребує судового захисту шляхом заборони вчинення відповідачем будь-яких дій, направлених на перешкоджання здійснення позивачем його правомочностей власника, що відповідає положенням ч. 2 ст. 386 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 18.11.2022 закрито провадження у справі № 910/760/22.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валлерком" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2022 у справі № 910/760/22 скасовано. Справу № 910/760/22 передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 907/1066/21 розподілено до розгляду судді Усатенко І.В.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти справу до розгляду. Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивачем не дотримані вимоги статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України щодо зазначення інформації з приводу особи у якої перебувають оригінали доказів, поданих до позовної заяви.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивачем не дотримано вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем не надано повного викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги.

Так, на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача, а також третіх осіб, а саме: Акціонерне товариство "Альфа-Банк" та Міністерство юстиції України.

Однак, позивачем у позові не зазначено правових підстав щодо залучення вказаних осіб до участі у справі, відтак, позивачем не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, зазначених у позові самим позивачем.

Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, позивач із заявою про залучення до участі у справі третіх осіб, до суду не звертався, а рівно позивач не зазначив, на які права чи обов`язки визначених ним у позові третіх осіб, та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Позивачем у вступній частині позовної заяви вказано, що даний спір немайнового характеру.

Однак, позивачем заявлено вимоги про визнання за ним права власності на нерухоме майно та про заборону відповідачу вчиняти дії.

З зазначеного вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру щодо визнання права власності на нерухоме майно та вимогу немайнового характеру про заборону вчиняти дії.

Відповідно до ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Позивачем заявлено вимогу саме про визнання права власності, що згідно приписів ст. 163 ГПК України є майновою вимогою і ціна позову визначається у розмірі дійсної вартості майна.

З огляду на зазначене, позивач зобов"язаний визначити дійсну вартість майна та надати належні та допустимі докази в її підтвердження.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 року становить 2481,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем долучено до позовних матеріалів платіжне доручення № 295 від 19.01.2022 на суму 4962,00 грн.

Тобто позивачем оплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру та частково за майнову вимогу.

Позивач зобов"язаний визначити дійсну вартість нерухомого майна та сплати з цієї вартості відповідний судовий збір за вирахуванням суми 2841,00 грн.

Отже, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що всупереч ст. 162, 164, 174 ГПК України, позивачем в позовній заяві не вказано повне найменування позивача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись 174, 176, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Прийняти справу до розгляду.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Залишити без руху позовну заяву, надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- шляхом подання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви у письмовому вигляді;

- шляхом викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, які зазначені у позові позивачем;

- шляхом визначення дійсної вартості спірного нерухомого майна та подання до суду належних та допустимих доказів в її підтвердження і подання суду доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру, сплаченого з визначеної позивачем дійсної вартості майна.

5. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Усатенко