Рішення

від 27.03.2023 по справі 914/3057/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2023 Справа № 914/3057/22

За позовом: Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, місто Пустомити,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Центр «Львів», Львівська область, Львівський район, село Нагоряни,

про: стягнення 290 117, 71 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Дицька С.З.

Представники учасників справи:

від позивача: Гунька О.К.-представник;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Центр «Львів» про стягнення 290 117, 71 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 12.02.2023 суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження та призначив підготовче засідання у справі на 27.02.2023.

У судовому засіданні 27.02.2023 суд закрив підготовче провадження у справі № 914/3057/22. Розгляд справи № 914/3057/22 по суті призначив на 27.03.2023.

У судове засідання 27.03.2023 представник позивача з`явився, надав пояснення, позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 27.03.2023 представник відповідача не з`явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений.

Поштова кореспонденція надсилалась судом на адресу відповідача згідно ЄДРЮОФОПГФ.

Поштова кореспонденція надсилалась судом на адресу відповідача згідно ЄДРЮОФОПГФ.

Поштова кореспонденція з ухвалами суду, які надсилались відповідачу повернулась з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд констатує, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд їхньої справи у суді та мали можливість передбачену законом на реалізацію своїх прав та виконання обов`язків.

У судовому засіданні 27.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтвані тим, що 13.03.2018 між Пустомитівською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «Велич Граніту П» укладено договір оренди землі.

Проте, відповідачем орендна плата вносилась не в повному обсязі, визначеному умовами договору, та допущено заборгованість на загальну суму 269 508,32 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.08.2021 у справі №914/1146/20 за позовом Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Львів» про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки позов задоволено, розірвано договір оренди землі від 13.03.2018р., укладений між Пустомитівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Львів»» щодо земельної ділянки площею 0,5200га, кадастровий номер: 4623610100:01:010:0266, яка знаходиться у м. Пустомити, вул. Глинська.

У зв`язку з порушенням умов договору позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 5 003,00 грн та інфляційних нарахувань 15 606,39 грн.

Позиція відповідачів.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений законом і судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини справи.

13 березня 2018 року Пустомитівською міською радою Львівської області (далі Орендодавець, позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Велич граніту П» (далі Орендар, який 15.08.2018 змінив найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр Львів") укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до п. 1.1, 2.1 якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості загальною площею 0, 5200 га, кадастровий номер: 4623610100:01:010:0266, яка розташована за адресою: Львівська область, м. Пустомити, вул. Глинська.

Пунктом 2.2 договору визначено, що на земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер: 4623610100:01:010:0266) на дату укладення договору становить 1 118 416, 00 грн (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.1. договору визначено, що його укладено на 49 років з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 13.03.2018 зареєстровано речове право відповідача, а саме право оренди земельної ділянки загальною площею 0,5200 га, яка знаходиться у м. Пустомити на вул. Глинській.

Актом приймання-передачі об`єкта оренди від 13.03.2018, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду зазначену земельну ділянку.

Відповідно до вимог п. 4.1. договору сторони за наслідками земельних торгів погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 191 079,12 гривень в рік, що становить 17,0848% від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно рівними частинами до 20-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.6. договору).

Згідно з п. 13.3 договору, дія такого припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.14.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Позивачем долучено до матеріалів справи довідку згідно з якою заборгованість по орендній платі станом на 01.11.2022 становить 269 508,32 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листом №02-08/2045 від 20.09.2021 з претензією, в якій просив сплатити заборгованість по орендній платі за земельну ділянку.

У зв`язку з порушенням умов договору позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 5 003,00 грн та інфляційних нарахувань 15 606,39 грн.

Висновки суду.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними Договору оренди землі від 13.03.2018.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до частини другої статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до вимог п. 4.1. договору сторони за наслідками земельних торгів погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 191 079,12 гривень в рік, що становить 17,0848% від нормативної грошової оцінки та вноситься щомісячно рівними частинами до 20-го числа місяця наступного за звітним (п. 4.6. договору)..

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем долучено до матеріалів справи довідку згідно з якою заборгованість по орендній платі станом на 01.11.2022 становить 269 508,32 грн.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, про наявність таких не повідомив, відтак, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленої суми основного боргу в розмірі 269 508,32 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само, як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у пп. 4.1 п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вказане нарахування проведено правильно, а сума 3% річних в розмірі 5 003,00 грн та інфляційні нарахування в розмірі 15 606,39 грн є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати.

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, судовий збір в розмірі 4 351, 78 грн покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 13, 14, 46, 73, 74, 76-80, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ «Комерційний центр «Львів»» (81131, Львівська обл., Львівський район, с. Нагоряни, вул. Тарнавського, 1; ЄДРПОУ 41952051) на користь Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області (81100, Львівська обл., Львівський р-н, м. Пустомити, вул. Грушевського, 46; ЄДРПОУ 04372187) 269 508,32 грн основного боргу, 5 003,00 грн 3% річних, 15 606,39 грн інфляційних втраті та 4351,78 сплаченого судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 03.04.2023.

Суддя Синчук М.М.