Рішення

від 21.03.2023 по справі 915/13/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року Справа № 915/13/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Сулейманової С.М.;

від сторін представники не з?явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/13/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ",

vernydubov@ukr.net;

до фермерського господарства "Золота Рибка",

вул. Олександра Коротченка, 1, кв. 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200;

про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в сумі 444000 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ВИСОКЕ" пред?явлено позов про стягнення з фермерського господарства (ФГ) "Золота Рибка", у порядку ст.ст. ст.ст. 1172, 1187-1188, 1191 ЦК України, грошових коштів у сумі 444000 грн. ? шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, а саме, шкоди, завданої належним позивачу автомобілю DAF XF105.460 д/н НОМЕР_1 та причіпу FEBER 35 NURG, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка відбулася 05.03.2020 о 15:15 на автомобільній дорозі Київ-Одеса при зіткненні указаного автотранспортного засобу з причепом з автомобілем DAF TE95XF 380 д/н НОМЕР_2 з причіпом BODEX KIS3WH, належних ФГ "Золота Рибка", під керуванням працівника відповідача ОСОБА_1 , якого постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13.04.2020 у справі № 484/936/20 визнано винним у скоєнні цієї ДТП.

Позивач також просить про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 05.02.2021 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.03.2021.

Ухвалою від 03.03.2021 задоволено клопотання фермерського господарства "Золота Рибка" від 03.03.2021 про витребування доказів та заяву від 26.02.2021 про продовження строку для подання відзиву на позов; зобов?язано приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" та Миколаївську філію ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" у строк п?ять днів з моменту отримання даної ухвали подати суду належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" було здійснено розрахунок належної до сплати суми страхового відшкодування, яке було виплачено на користь ТОВ "ВИСОКЕ" відповідно до платіжного доручення від 15.06.2020 № 10932, а саме, але не виключно, висновки (якщо складалось декілька висновків) або висновок експертизи щодо оцінки транспортного засобу автомобіля DAF XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з причіпом FEBER 35 NURG д/н НОМЕР_3 , акт огляду автомобіля, фотографії, страхові акти тощо та будь-які інші документи, які складались ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" (та будь-якими філіями ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія") щодо страхового випадку, який стався 05.03.2020 о 15:15 год. на 349 км + 792 м а/д Київ-Одеса за участі автомобіля DAF TE 95 XF 380 д/н НОМЕР_4 з причіпом BODЕX KIS3 WH д/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_1 , водія ФГ "Золота рибка" та автомобіля DAF XF 105.460 д/н НОМЕР_1 з причіпом FEBER 35 NURG д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , винуватцем якої визнано водія ФГ "Золота рибка" ОСОБА_1, страховий поліс АО № 4473900.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, ? п?ятнадцять днів з моменту отримання документів (ознайомлення з документами), указаних у п. 2 резолютивної частини даної ухвали; продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 07.04.2021.

Ухвалою від 07.04.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 05.05.2021, проте в указану дату засідання не відбулося у зв?язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, про що сторін 30.04.2021 повідомлено телефонограмою.

Ухвалою від 17.05.2021 призначено підготовче засідання в даній справі на 25.05.2021.

Ухвалою від 25.05.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021.

У подальшому ухвалою від 09.06.2021 до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання ФГ "Золота Рибка" та призначено у даній справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Ухвалою від 09.06.2021 також зупинено провадження в даній справі; справу 23.06.2021 направлено до експертної установи для проведення дослідження.

У подальшому справу 02.02.2022 повернуто експертною установою до Господарського суду Миколаївської області разом із висновком експерта від 28.01.2022 № 21-429 по питанням, поставленим судом на вирішення експертизи.

Ухвалою від 07.02.2022, з урахуванням ухвали від 22.02.2022 про виправлення описки, поновлено провадження в даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.04.2022, проте в указану дату засідання не відбулось у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 16.11.2022 призначено дану справу до розгляду на 17.01.2023, проте в указану дату в період часу з 12 год. 00 хв. до 12 год. 15 хв. виникли перебої з електропостачанням, про що головним спеціалістом Будановим Є. Ю. у присутності секретаря судового засідання Сулейманової С. М. складено відповідний акт.

Ухвалою від 23.01.2023 призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2023.

Від сторін, належним чином повідомлених про час та місце проведення засідання, представники не з?явилися.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, проте ним подано заяву від 20.05.2021 про визнання позову в частині, в якій викладено позицію позивача щодо спору в даній справі.

Так, ФГ "Золота Рибка" зазначило, що позовні вимоги визнає частково, а саме в сумі 100400 грн., а в задоволенні решти позовних вимог на суму 343600 грн. ? заперечує.

При цьому, відповідач указав, що його цивільно-правова відповідальність на момент ДПТ була застрахована у Миколаївській філії Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" відповідно до Страхового полісу АО № 4473900. Як зазначає сам позивач у позовній заяві, в результаті звернення позивача до страхової компанії, експертом страхової компанії було встановлено, що транспортний засіб не підлягає відновленню, та 15.06.2020 страховою компанією було виплачено позивачу максимальний розмір страхової виплати в сумі 130000 грн.

Однак, із посиланням на "Звіт про оцінку майна: колісного транспортного засобу, а саме: спеціалізованого вантажного сідлового тягача - Е марка DAF, марка - XF 105.460 н.н.з. НОМЕР_1 , з метою визначення ринкової вартості", виконаний ТОВ "Експертцентр" 24.04.2020, відповідно до якого ринкову вартість автомобіля позивача встановлено в сумі 574000 грн., позивач на підставі приписів ст.ст. 1166, 1187, 1172, 1192 ЦК України, із урахуванням здійсненої страхової виплати, просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 444000 грн. (574000 грн. - 130000 грн.).

Відповідач заперечує проти суми заявлених до стягнення збитків з огляду на положення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якими встановлено, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, на думку відповідача, в даному випадку сума збитків, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача, має становити різницю між визначеною вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю залишків після ДПТ та за мінусом вже виплаченого страхового відшкодування.

При цьому, на думку відповідача, поданий позивачем звіт про оцінку пошкодженого транспортного засобу не може бути застосований в якості доказу вартості цього транспортного засобу, оскільки він складений із порушенням приписів та вимог чинного законодавства України, яким врегульовано вимоги до оцінки майна та викладення її результатів, а саме:

- містить неточності у зазначені експертом інформації, з посиланням на джерела її отримання;

- не містить посилання на джерела отримання "маркетингової інформації про вартість аналогічного майна";

- із додатку до звіту не представляється можливим встановити з яких джерел (сайтів у мережі Інтернет) було взято використану інформацію, та неможливо визначити, коли саме були опубліковані оголошення щодо продажу аналогічних транспортних засобів, та чи існували взагалі такі оголошення;

- з поданого позивачем звіту неможливо перевірити достовірність використаної експертом інформації щодо вартості аналогів, що робить сумнівною визначену експертом оціночну вартість транспортного засобу позивача;

- у звіті вказано, що у процесі оцінки були використані результати натурного обстеження об?єкта оцінки, однак, у порушення пп. "и" п. 4.4 Методики не вказано дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем.

Відповідач також звернув увагу суду на те, що як вбачається із поданого ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" Аварійного сертифікату від 20.03.2020 № 10-D/68/4, аварійним комісаром при визначенні вартості ТЗ позивача також був використаний порівняльний метод оцінювання. При цьому вартість, визначена аварійним комісаром, є значно меншою ніж вартість, визначена у звіті, поданому позивачем (396000 грн. замість 574000 грн.).

При отриманні компенсації від страхової компанії позивач проти визначеної аварійним комісаром вартості не заперечував, що, на думку відповідача, свідчить про визнання та погодження визначеної суми ринкової вартості транспортного засобу до ДПТ (396000 грн.) та вартості залишків після ДТП (165600 грн.).

З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що в даному випадку поданий позивачем Звіт не може бути прийнятий судом в якості доказу, а для визначення суми завданого позивачу збитку, слід застосовувати ринкову вартість транспортного засобу позивача до ДТП, визначену у Аварійному сертифікаті від 20.03.2020 № 10-D/68/4.

За розрахунком відповідача, з урахуванням наданого страховою компанією пакету документів щодо оцінки транспортного засобу позивача, та ураховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, можна дійти висновку, що сума невідшкодованих збитків, завданих позивачу внаслідок ДТП, становить 100400 грн. (396000 грн. - 165600 грн. - 130000 грн.), і саме така сума збитків підлягає стягненню на користь позивача.

Інших документів по суті справи від сторін не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

За твердженнями позивача, 05.03.2020 о 15:15 на автомобільній дорозі (а/д) Київ-Одеса, на 349 км +792 м, трапилась дорожньо-транспортна пригода (ДТП), а саме, водій ФГ "Золота Рибка" ОСОБА_1 керував належним відповідачу автомобілем DAF ТЕ95ХF 380 д/н НОМЕР_2 з причіпом ВОDEX КІS3WH; під час руху в автомобілі відповідача лопнула передня ліва шина і водій не впорався з керуванням, здійснив зіткнення з відбійником та в подальшому виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з автомобілем DAF XF105.460 д/н НОМЕР_1 та з причіпом FEBER 35 NURG, який належить позивачу.

Внаслідок ДТП автомобілю марки DAF XF 105.460 НОМЕР_1 , що належить ТОВ "ВИСОКЕ" , завдано механічні пошкодження, а саме: пошкоджено кабіну, передню ліву та праву фару, у причіпа FEBER 35 NURG пошкодження правої передньої фари, а у автомобіля DAF TE95XF 380 д/н НОМЕР_2 , що належить ФГ "Золота Рибка", пошкоджена кабіна, паливний бак, передня фара, у причіпа BODEX KIS3WH пошкоджено задню стойку причіпа.

Своїми діями водій відповідача порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 124 КУпАП.

Викладені обставини встановлені в постанові Первомайського міськрайонного суду від 13.04.2020 у справі № 484/936/20, якою визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 340 грн. на користь держави.

Зазначена вище постанова Первомайського міськрайонного суду від 13.04.2020 у справі № 484/936/20 не оскаржувалася та набрала законної сили 24.04.2020 у порядку, визначеному законодавством.

Законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов?язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.ч. 4, 6 ст. 75 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає викладені вище обставини, встановлені Первомайським міськрайонним судом у постанові від 13.04.2020 у справі № 484/936/20, ? такими, що не підлягають доведенню, а в частині, визначеній ч. 6 ст. 75 ГПК України, ? такими, що є обов?язковими для господарського суду.

Позивач зазначає, що цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована відповідно до полісу АО № п4473900 у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" з лімітом для виплат в разі заподіяння шкоди майну в 130000 грн.; позивач звернувся до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" з заявою про страхове відшкодування, експертом ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" було встановлено, що транспортний засіб не підлягає відновленню та 15.06.2020 зазначеною страховою компанією виплачено позивачу максимальний розмір страхової виплати.

Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 15.06.2020 № 10932 на суму 13000 грн.

Позивач зазначає, що з метою встановлення реальних збитків, спричинених ДТП за участю відповідача, ТОВ "ВИСОКЕ" звернулося до ТОВ "Експертцентр", яким було підготовлено "Звіт про оцінку майна: колісного транспортного засобу, а саме: Спеціалізованого вантажного сідлового тягача - Е марка - БАР, марка ХР 105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , з метою визначення ринкової вартості". Згідно указаного звіту, на момент ДТП реальна ринкова вартість об`єкту оцінки (автомобіля позивача) становила 574000 грн.

З урахуванням викладеного, позивач з посиланням на положення ст.ст. 1172, 1187-1188, 1191 ЦК України, вважає підлягаючими до стягнення з ФГ "Золота Рибка" збитки у вигляді грошових коштів у сумі 444000 грн., визначеній як різниця між указаною у зазначеному вище звіті ТОВ "Експертцентр" ринковою вартістю знищеного автомобіля позивача та вже сплаченою позивачу ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" страховою виплатою (574000 грн. ? 130000 грн.).

Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

У клопотанні від 07.06.2021 про призначення в даній справі судової автотоварознавчої експертизи ФГ "Золота Рибка" також зазначило, що хоча відповідач частково визнає позовні вимоги, між сторонами у справі існує спір щодо суми відшкодування, яка підлягає стягненню з ФГ "Золота Рибка".

Зазначений спір пов?язаний з визначенням ринкової вартості належного позивачу автотранспортного засобу (спеціалізованого вантажного сідлового тягача) DAF XF105.460 д/н НОМЕР_1 , розмір якої впливає і на визначення відповідної суми збитків.

Судом встановлено, що дійсно на даний момент в матеріалах справи наявні два висновки про ринкову вартість транспортного засобу позивача до ДТП (висновок оцінювача ТОВ "ЕКСПЕРТЦЕНТР" та аварійний сертифікат), виконані при використанні одного і того самого порівняльного підходу у наближений період часу, проте зі значними розбіжностями у висновках.

При цьому у висновку ТОВ "ЕКСПЕРТЦЕНТР" ринкова вартість знищеного автомобіля визначена в сумі 574000 грн., а у Аварійному сертифікаті від 20.03.2020 № 10-D/68/4, складеному на замовлення ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" аварійним комісаром ОСОБА_3 з метою визначення підлягаючої до відшкодування позивачу суми, ринкова вартість знищеного автомобіля встановлена в сумі 396000 грн.; вартість залишків автомобіля після ДТП визначена в сумі 165600 грн.

На думку ФГ "Золота Рибка", встановлення відповідних обставин, щодо яких між сторонами існує спір, потребувало спеціальних знань у відповідній сфері, а саме, проведення експертного дослідження.

Як зазначалося вище, розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення, з огляду на те, що дійсно в матеріалах справи наявні два висновки про ринкову вартість транспортного засобу позивача до ДТП, виконані при використанні одного і того самого порівняльного підходу у наближений період часу, проте зі значними розбіжностями у висновках; такі обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення ринкової вартості спеціалізованого вантажного сідлового тягача ТОВ "ВИСОКЕ".

У зв?язку з наведеними обставинами ухвалою від 09.06.2021 до початку розгляду справи по суті задоволено клопотання ФГ "Золота Рибка" та призначено у даній справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

- Яка ринкова вартість автомобіля DAF ХF 105.460 д/п НОМЕР_6 2006 року випуску, VIN код НОМЕР_7 , станом на 04.03.2020?

- Який розмір матеріального збитку (шкоди) завдано власнику автомобіля DAF ХF 105.460 д/п НОМЕР_6 2006 року випуску, VIN код НОМЕР_7 , в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 05.03.2020, з урахуванням втрати товарної вартості без ПДВ та з урахуванням ПДВ?

У висновку експерта від 28.01.2022 № 21-429 по питанням, поставленим судом на вирішення експертизи, зазначені наступні відповіді на поставлені судом запитання.

По першому питанню ? що ринкова вартість автомобіля DAF ХF 105.460 д/п НОМЕР_6 2006 року випуску, VIN код НОМЕР_7 , станом на 04.03.2020 складає 351188,16 грн.

По другому питанню ? що транспортний засіб DAF ХF 105.460 д/п НОМЕР_6 2006 року випуску, VIN код НОМЕР_7 відновлювати економічно недоцільно. Розмір матеріального збитку (шкоди), завданого власнику ТЗ в результаті його пошкодження під час ДТП, що сталося 05.03.2020, складає 350509,65 грн.

Цивільним законодавством визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України).

Частиною першою статті 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність пов?язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України).

У відповідності до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових обов?язків.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст.1194 ЦК України).

Як вже було вказано вище, та не заперечується самим позивачем, страховою компанією було встановлено, що транспортний засіб позивача внаслідок ДПТ не підлягає відновленню.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2012 № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Таким чином, у даному випадку для визначення обсягу відповідальності відповідача за завдану шкоду, розмір відшкодування на користь позивача має визначатись відповідно до приписів Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, частиною 2 ст. 30 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, в даному випадку сума збитків, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача, має становити різницю між визначеною вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю залишків після ДПТ та за мінусом вже виплаченого страхового відшкодування.

При визначенні суми збитків, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, суд виходить з суми ринкової вартості знищеного автомобіля позивача, визначеної у висновку експерта від 28.01.2022 № 21-429, а саме, суми 351188,16 грн.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В даному випадку суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20.

В даному випадку судом приймається до уваги те, що наявні матеріалах справи висновки про ринкову вартість транспортного засобу позивача до ДТП, виконані при використанні одного і того самого порівняльного підходу у наближений період часу, містили значні розбіжності, що викликало обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення відповідної суми. Саме з метою встановлення більш вірогідної ринкової вартості знищеного автомобіля ТОВ "ВИСОКЕ" судом було призначено експертне дослідження в даній справі. За такого доцільним є прийняття до уваги висновку саме цього дослідження.

Отже, відшкодуванню підлягає сума 351188,16 грн. (ринкова вартість знищеного автомобіля) ? 165000 грн. (вартість залишків автомобіля після ДТП) ? 130000 грн. (сума вже сплаченого позивачу страхового відшкодування) = 56188,16 грн.

Разом із тим, судом приймається до уваги те, що ФГ "Золота Рибка" частково визнало позовні вимоги в сумі 100400 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 4 ст. 191 ГПК України).

Суд враховує, що заява про визнання позову підписана уповноваженим представником відповідача; заява не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб; при цьому судом не встановлено обставин, за яких визнання відповідачем позову у визначеній ним сумі може порушити права чи інтереси інших осіб.

За такого стягненню з відповідача підлягає визнана ним сума позову ? 100400 грн.

Отже, позов ТОВ "ВИСОКЕ" належить задовольнити частково.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути сплаченим судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визнані судом підлягаючими задоволенню позовні вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 100400 грн. підлягають оплаті судовим збором у сумі 2270 грн., яка є мінімальною сумою судового збору за позовними вимогами майнового характеру на 2021 рік (рік звернення позивача до суду з позовом у даній справі), а тому указану суму судового збору належить відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 21.03.2023, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ" задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства "Золота Рибка", вул. Олександра Коротченка, 1, кв. 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ідентифікаційний код 31997672, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВИСОКЕ", вул. Бевзюка, с. Високе, Тетіївський район, київська область, 09851, ідентифікаційний код 00131742, грошові кошти в сумі 100400 грн. ? шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 2270 грн.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2023.

Суддя Т.М. Давченко