Ухвала

від 30.03.2023 по справі 756/8127/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

Іменем України

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 756/8127/16

провадження № 61-2465ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва

від 10 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду

від 17 січня 2023 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадима Івана Сергійовича, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Прайм-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Волков А. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), начальника Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадима І. С., заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Прайм-Банк» (далі - ПАТ «Прайм-Банк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Волков А. Ю.

Скарга мотивована тим, що 06 грудня 2018 року Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 756/3170/17 про примусове стягнення з ПАТ «Прайм-Банк» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 9 320,80 грн.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного ВДВС м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, правонаступником якого є Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 від 21 січня 2019 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 756/3170/17.

ОСОБА_1 стало відомо, що виконавчий лист від 26 грудня 2018 року

№ 756/3170/17 втрачено, через що виконавчі дії не проведено у встановлений законом строк.

17 вересня 2021 року він хотів ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження у державного виконавця Коваленка Є. І., який здійснював виконання судового рішення, однак виконавець не надав для ознайомлення матеріали виконавчого провадження. Йому стало зрозуміло, що однією з причин ненадання матеріалів для ознайомлення було неотримання дублікату виконавчого листа № 756/3170/17.

Посилаючись на викладене, просив суд визнати неправомірними дії та бездіяльність начальника Шевченківського ВДВС у м. Києві Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) державного виконавця Нещадима І. С. та державного виконавця Коваленка Є. І. під час виконання виконавчого провадження № НОМЕР_1 з 21 січня 2019 року по 22 вересня 2021 року.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Шевченківського ВДВС у м. Києві Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі начальника Нещадима І. С. щодо здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення суду в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.

У задоволенні іншої частини вимог скарги відмовлено.

20 лютого 2023 року до Верховного Суду подано касаційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.

Заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року отримано ним 24 січня 2023 року, на підтвердження викладених обставин додано копію супровідного листа апеляційного суду з датою направлення 23 січня 2023 року.

Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи те, що наведені підстави пропущення строку на касаційне оскарження є поважними, процесуальний строк підлягає поновленню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім встановлених у частині 2 цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши порушення прав стягувача, яке полягало у ненаправленні йому виконавчого документа та тривале неповідомлення про хід виконавчого провадження, неналежний контроль з боку начальника виконавчої служби за виконанням посадових обов`язків підпорядкованих йому державних виконавців, дійшов правильного висновку про часткове задоволення вимог скарги.

Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) строк на касаційне оскарження ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду

від 17 січня 2023 року.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 10 травня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2023 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нещадима Івана Сергійовича, заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Прайм-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Волков А. Ю., відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

А. Ю. Зайцев

М. Є. Червинська