Рішення

від 24.03.2023 по справі 120/9973/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 березня 2023 р. Справа № 120/9973/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Марисік В.Ю.,

представників позивача: Іщенка Д.М., Міровського В.А.,

представника відповідача: Крутоузова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в режимі відеоконференції, адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкових повідомлень-рішень №00494040101 та №00495040101 від 07 вересня 2022 року.

Викладаючи обставини, якими обґрунтовують свої вимоги, позивачем викладено мотиви про безпідставність висновків контролюючого органу та зазначено про реальність господарських операцій із контрагентами ТОВ "Агропросперіс Трейд", ТОВ "Дубов`язівський елеватор", ТОВ "Вагонкомплектсервіс" та відсутність сировинних втрат при переробці насіння соняшнику, що підлягали оподаткуванню у січні 2022 року.

Таким чином, позивач вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення №00494040101 та №00495040101 від 07 вересня 2022 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 05.12.2022 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви.

15.12.2022 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 20.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

20.01.2023 року позивачем подано письмові пояснення щодо реальності господарських операцій з ТОВ "Вагонкомплектсервіс" з маневрування вагонів та природи сировинних втрат ПрАТ "Вінницький ОЖК" при переробці, у яких вказано наступне.

Посилання в акті перевірки, що ТОВ "Вагонкомплектсервіс" не мав можливості надавати послуги з маневрування вагонів, оскільки не мав власних чи орендованих вагонів, локомотивів та персоналу який міг би їх обслуговувати, на переконання позивача є безпідставними, через те що виконавець може здійснювати послугу як самостійно, так і делегувати її виконання іншим особам.

Така специфіка здійснення господарської діяльності ТОВ "Вагонкомплектсервіс", у зв`язку із відсутністю в них на балансі матеріально-технічної бази для ремонтування та обслуговування вагонів, полягає у залученні для надання вище згаданих послуг ПАТ "Укрзалізниця" в особі її структурних підрозділів на умовах договорів підряду.

Щодо природи втрат соняшника при виробництві олійно-жирової продукції звернули увагу, що відповідно до звіту про дослідну роботу Українського науково-дослідного інституту олій та жирів від 02.06.2020 року величина сировинних втрат не є постійною величиною, вона змінюється в залежності від якості вхідної сировини, напівфабрикатів та готової продукції, якості пари та інших технологічних параметрів.

Таким чином, у ході здійснення переробки придбаної олійної сировини у січні 2022 року не відбулося втрати сировини (соняшнику, продукту наданого на переробку), а відбувся технологічний процес переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом олії, шроту (макухи) та фуза. При цьому, відбулися сировинні втрати, тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини передбачені Порядком обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі.

20.01.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки згідно наданих до перевірки документів, сировину (соняшник) втрачено, така сировина не може бути використана у подальших (дохідних) операціях підприємства пов`язаних із господарською діяльністю, а отже підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Стосовно дотримання вимог податкового законодавства позивача з ТОВ "Дубов`язівський елеватор", ТОВ "Вагонкомплектсервіс" та ТОВ "Агропросперіс Трейд" вказали, що проведені між ними господарські операції мають ознаки безтоварних, оскільки перевіркою не можливо встановити та підтвердити ланцюг походження товарів/послуг.

Додатково зазначено, що встановивши, зокрема відсутність можливості у контрагентів позивача здійснити господарські операції з постачання товарів внаслідок відсутності у нього транспортних засобів для транспортування будівельних матеріалів, машин та механізмів на об`єкт; не підтвердження факту придбання контрагентом такої послуги із залученням третіх осіб; ненадання доказів позивачем щодо реального виконання робіт зазначеним в акті перевірки контрагентом; не спростування доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагента необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників, слід дійти висновку, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій із зазначеними вище контрагентами, є формально складеними, а господарські операції між позивачем та цим підприємствами не є реальними.

31.01.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідач в жодному документі, складеному в процедурі адміністративного оскарження та даній справі, не зазначив, чому надані до перевірки документи не доводять реальність господарських операцій та якими документами має підтверджуватись реальність таких господарських операцій.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 16.02.2023 року продовжено строк проведення підготовчого судового засідання на 30 днів.

16.03.2023 року представником відповідача подано пояснення щодо відповіді на відзив, у яких останній просить суд, при ухвалення рішення у даній справі, не враховувати подану представником позивача відповідь на відзив, оскільки вона подана за межами строку встановленого судом.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 16.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

24.03.2023 року позивачем долучено пояснення щодо листа Державного бюро розслідувань від 07.07.2022 року №10-6-04-11516 у яких вказано, що жодних конкретних фактів про порушення законодавства у зазначеному листі Державного бюро розслідувань не викладено та не підтверджено жодним первинним документом.

Щодо доказів, які не надавались позивачем до перевірки, вказали, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. В іншому випадку, обмеження судом предмету дослідження призвело б до неповноти дослідження та порушення справедливого судового розгляду.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

На підставі наказу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №110 від 01.06.2022 року посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат".

За результатами проведеної перевірки Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету №417/31-00-04-01-01-26/00373758 від 26.07.2022 року /том 3 а.с. 1-43/.

Перевіркою встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, підпункту "б" пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 12971332 грн., та завищенню від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 11773038 грн.

В акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки №417/31-00-04-01-01-26/00373758 від 26.07.2022 року вказано:

- ПрАТ "Вінницький ОЖК" не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника, що призвело до заниження суми рядок 4.3 декларації з ПДВ, нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за: ставкою 14% розділу І. Податкові зобов`язання та рядок 19 декларації з ПДВ, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 347808 грн.;

- на відсутність легального джерела походження товарів/послуг, відсутність придбання відповідного товару/сировини, відсутність достатньої кількості необхідних трудових ресурсів у контрагента, майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, тобто встановлено формування активу з джерела невідомого походження від контрагентів-постачальників, з легалізацією використання його документів. Аналізом наявної податкової інформації яка зберігається в інформаційних базах контролюючих органів, податкової звітності з ТОВ "Агропросперіс Трейд" встановлено проведення операцій з реалізації товарів/послуг в адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК" при відсутності легального (законного) джерела їх походження;

- на відсутність легального джерела походження товарів/послуг, відсутність придбання відповідного товару/сировини, відсутність достатньої кількості необхідних трудових ресурсів у контрагента з ТОВ "Дубов`язівський елеватор", майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, тобто встановлення формування активу з джерела невідомого походження від контрагентів-постачальників, з легалізацією використання його документів, встановлення проведення операцій з реалізації товарів/послуг в адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК" при відсутності легального (законного) джерела їх походження.

- на відсутність легального джерела походження товарів/послуг, відсутність придбання відповідних послуг, відсутність достатньої кількості необхідних трудових ресурсів у контрагента ТОВ "Вагонкомплектсервіс", майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, тобто встановлено формування активу з джерела невідомого походження від контрагентів-постачальників, з легалізацією використання його документів, встановлено проведення операцій з реалізації товарів/послуг в адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК" при відсутності легального (законного) джерела їх походження.

Не погоджуючись із актом про результати документальної позапланової перевірки 17.08.2022 року ПрАТ "Вінницький ОЖК" подано заперечення до акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки №417/31-00-04-01-01-26/00373758 від 26.07.2022 року /том 3 а.с. 45-74/.

Однак, 07.09.2022 року Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкові повідомлення-рішення №00494040101 та №00495040101 /том 1 а.с. 19-20, 22-23/.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №00494040101 та №00495040101 від 07.09.2022 року, ПрАТ "Вінницький ОЖК" подано до Державної податкової служби України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення /том 3 а.с. 81-115/.

Втім, 10.11.2022 року за результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення №14256/6/99-00-06-01-02-06, яким вирішено податкові повідомлення-рішення №00494040101 та №00495040101 від 07.09.2022 року залишити без змін, а скаргу без задоволення /том 3 а.с. 116-122/.

Вважаючи такі податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно зі статтею 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 139.1.9 пунктом 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій із придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Судом встановлено, що податковим органом поставлено під сумнів та не підтверджено реальність вчинення господарських операцій у взаємовідносинах позивача із ТОВ "Агропросперіс Трейд", ТОВ "Дубов`язівський елеватор" та ТОВ "Вагонкомплектсервіс".

Верховний Суд у постанові від 01 березня 2023 року №120/1010/20-а направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції у подібних правовідносинах вказав, що для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Агропросперіс Трейд" судом встановлено наступне.

21.01.2022 між Приватним акціонерним товариством "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропросперіс Трейд" (постачальник) укладено договір на поставку продукції №010921-В /том 2 а.с. 101-106/.

У порядку та на умовах, передбачених даним Договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану високоолеїнову наливом українського походження (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. сума Договору орієнтовно становить 85988000,00 (вісімдесят п`ять мільйонів дев`ятсот вісімдесят вісім тисяч гривень), в тому числі ПДВ 20% - 14331333,00 грн.

У пункті 4.1. Договору вказано, що постачальник поставляє товар на умовах EXW порт Чорноморськ (Рісоил термінал) (Інкотермс 2010) за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 23-А.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що разом з кожною партією товару постачальник надає покупцю наступні документи: копії рахунків-фактур, тристоронній акт приймання-передачі за підписом та печаткою постачальника (копії); копію видаткової накладної.

Партія товару вважається переданою постачальником та прийнятою покупцем за кількістю, відповідно до видаткової накладної та тристороннього акту приймання-передачі (п. 4.4 Договору).

Згідно з пунктом 7.1. Договору покупець здійснює 100% оплату за товар, в строк, що не перевищує 3 (трьох) банківських днів з дати, яка зазначена у видатковій накладній на такий товар, підписаній обома сторонами та при наявності зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також при наявності у покупця копій документів згідно пункту 4.2. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до пунктів 8.1.-8.2. Договору датою поставки, переходу права власності і ризиків на товар вважається дата підписання сторонами видаткової накладної та трьохстороннього акту приймання-передачі.

За умовами даного договору товар поставляється в строк до 21.01.2022 року включно.

Постачальник гарантує покупцеві, що: постачальник є власником товару та має право розпоряджатися товаром, в тому числі відчужувати його; товар не знаходиться у заставі, в т.ч. податковій, відсутні будь-які діючі зареєстровані та не зареєстровані заборони (арешти) або інші обтяження товару; треті особи не мають жодних прав чи вимог щодо товару; операція з постачання товару за даним Договором підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою (п. 9.1. Договору).

Пунктом 12.1. вказано, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 25.03.2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Відповідно до пункту 12.9. після укладення та виконання даного Договору кожна сторона зобов`язується на перше прохання іншої сторони надати стороні, що запитує, чи контролюючому органу копії документів, необхідних для зустрічних перевірок (звірок) постачальника або покупця, а щодо постачальника - також копії документів, що підтверджують правомірність набуття у власність товару постачальником на момент поставки товару за даним Договором.

Із акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №417/31-00-04-01-01-26/00373758 від 26.07.2022 року вбачається, що у контролюючого органу виникли сумніви щодо наявності у ТОВ "Агропросперіс Трейд" достатньої кількості придбаного соняшнику для подальшої переробки та реалізації готової продукції "олія соняшникова" в адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК".

Для спростування вказаного, ПрАТ "Вінницький ОЖК" враховуючи пункт 12.9. Договору, звернулось до ТОВ "Агропросперіс Трейд" із запитом №32/779 від 09.08.2022 року /том 3 а.с. 123/ у якому просили надати інформацію та документальне підтвердження легального джерела походження олії соняшникової нерафінованої високоолеїнової, поставленої ПрАТ "Вінницький ОЖК" за Договором поставки продукції №010921-В від 21.01.2022 року, укладеним між підприємствами, а також, наявність у ТОВ "Агропросперіс Трейд" достатньої кількості необхідних трудових ресурсів для здійснення такої господарської діяльності.

У відповідь на запит, ТОВ "Агропросперіс Трейд" направлено в адресу позивача лист з первинними документами, що підтверджують походження шроту та олії.

Зазначено, що ТОВ "Агропросперіс Трейд" у період з листопада по грудень 2021 року було закуплено понад 16200 тон насіння соняшника високоолеїнового, із якого, зокрема, у грудні 2021 року було перероблено 9900 тон на давальницьких умовах на ПрАТ "Вінницький ОЖК", з якого було отримано 4200 тон олії соняшникової високоолеїнової.

Отже сировина була придбана в достатній кількості, переробка здійснена на давальницьких умовах з використанням об`єктів оподаткування, які необхідні для досягнення економічної мети відповідно до специфіки господарської діяльності з виробництва олії.

На підтвердження наведеного ТОВ "Агропросперіс Трейд" надано:

- копії залізничних накладних на переміщення олії високоолеїнової на склад ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" /том 3 а.с. 133-139/;

- копії складських квитанцій на зерно /том 3 а.с. 140-148/;

- копії актів приймання-передачі соняшника для виробництва олеїнової кислоти, які підписані електронним підписом /том 3 а.с. 149-178/.

На переконання суду вказані первинні документи в повній мірі підтверджують наявність у ТОВ "Агропросперіс Трейд" достатньої кількості соняшнику для подальшої переробки та реалізації готової продукції "олія соняшникова" в адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Агропросперіс Трейд" позивачем надано до суду копії наступних документів:

- товарно-транспортні накладні, які підтверджують доставку соняшника для виробництва олеїнової кислоти /том 1 а.с. 109-139, 141-145, 147-166, 168-192, том 2 а.с. 1-2, 4-23, 25-51, 53-72, 74-100/;

- реєстри квитанцій на прийняття до переробки насіння /том 1 а.с. 108, 140, 146, 167, том 2 а.с. 3, 24, 52, 73/;

- договір №2021/09-24 від 24.09.2021 року на транспортно-експедиційне обслуговування, додаткова угода до Договору №2021/09-24, акти здачі-прийняття робіт /том 2 а.с. 191-199/, які підтверджують транспортування олії соняшникової, яку придбав позивач у порту;

- акти приймання передачі /том 2 а.с. 108-109/, відповідно до яких постачальник, згідно договору на поставку продукції №010921-В від 21.01.2022 року, передає у власність покупцю, на умовах EXW порт Чорноморськ (Рісоил термінал), олію соняшникову нерафіновану високоолеїнову наливом українського походження;

- митні декларації форми МД-2, рахунки-фактури від 28.01.2022 року та електронно-транспортні накладні, які підтверджують факт реалізації олії соняшникової нерафінованої високоолеїнової /том 2 а.с. 126-162/;

- договір на переробку соняшнику на давальницьких умовах №543/21 від 21.04.2021 року /том 2 а.с. 202- 212/;

- акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №1177, №1180, №1185, №1186, №1189, №1200, №1203, №1206, №1209, №1211, №1213, №1216, №1227, №1232, №1233, №1234, №1244, №1256, №1270, №1272, які підтверджують переробку соняшнику в олію соняшникову високоолеїнову нерафіновану, шрот соняшниковий тостований (гранульований), фуз олійний /том 2 а.с. 219-238, 242/.

Отже, здійснені господарські операції між ПрАТ "Вінницький ОЖК" та ТОВ "Агропросперіс Трейд" підтверджені належними доказами та відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.

Крім того, слід звернути увагу, що посадовими особами Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проводилась перевірка ТОВ "Агропросперіс Трейд" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету, що підтверджується актом перевірки №69/34-07-01/36328597 від 22.07.2022 року /том 3 а.с. 179-183/.

За результатами перевірки жодних порушень в частині формування податкового кредиту/зобов`язань з ПДВ по взаємовідносинам з ПрАТ "Вінницький ОЖК" перевіркою не встановлено, що додатково вказує на необґрунтованість доводів посадових осіб контролюючого органу в частині не підтвердження реальності здійснення вище вказаних господарських операцій.

Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій позивача із ТОВ "Дубов`язівський елеватор" судом встановлено наступне.

21.01.2022 між Приватним акціонерним товариством "Вінницький олійножировий комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дубов`язівський елеватор" (постачальник) укладено договір на поставку продукції №011121-В /том 2 а.с. 112-116/.

У порядку та на умовах, передбачених даним Договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця олію соняшникову нерафіновану високоолеїнову наливом українського походження (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (п. 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. сума Договору орієнтовно становить 59163000,00 (п`ятдесят дев`ять мільйонів сто шістдесят три тисячі гривень), в тому числі ПДВ 20% - 9860500,00 грн.

У пункті 4.1. Договору вказано, що постачальник поставляє товар на умовах EXW порт Чорноморськ (Рісоил термінал) (Інкотермс 2010) за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 23-А.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що разом з кожною партією товару постачальник надає покупцю наступні документи: копії рахунків-фактур, тристоронній акт приймання-передачі за підписом та печаткою постачальника (копії); копію видаткової накладної.

Партія товару вважається переданою постачальником та прийнятою покупцем за кількістю, відповідно до видаткової накладної та тристороннього акту приймання-передачі (п. 4.4 Договору).

Згідно з пунктом 7.1. Договору покупець здійснює 100% оплату за товар, в строк, що не перевищує 3 (трьох) банківських днів з дати, яка зазначена у видатковій накладній на такий товар, підписаній обома сторонами та при наявності зареєстрованої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також при наявності у покупця копій документів згідно пункту 4.2. Оплата здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до пунктів 8.1.-8.2. Договору датою поставки, переходу права власності і ризиків на товар вважається дата підписання сторонами видаткової накладної та трьохстороннього акту приймання-передачі.

За умовами даного договору товар поставляється в строк до 21.01.2022 року включно.

Постачальник гарантує покупцеві, що: постачальник є власником товару та має право розпоряджатися товаром, в тому числі відчужувати його; товар не знаходиться у заставі, в т.ч. податковій, відсутні будь-які діючі зареєстровані та не зареєстровані заборони (арешти) або інші обтяження товару; треті особи не мають жодних прав чи вимог щодо товару; операція з постачання товару за даним Договором підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою (п. 9.1. Договору).

Пунктом 12.1. вказано, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 25.03.2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором.

Відповідно до пункту 12.9. після укладення та виконання даного Договору кожна сторона зобов`язується на перше прохання іншої сторони надати стороні, що запитує, чи контролюючому органу копії документів, необхідних для зустрічних перевірок (звірок) постачальника або покупця, а щодо постачальника - також копії документів, що підтверджують правомірність набуття у власність товару постачальником на момент поставки товару за даним Договором.

Із акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №417/31-00-04-01-01-26/00373758 від 26.07.2022 року вбачається, що у контролюючого органу виникли сумніви щодо наявності у ТОВ "Дубов`язівський елеватор" достатньої кількості придбаного соняшнику для подальшої переробки та реалізації готової продукції "олія соняшникова" в адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК".

Вважаючи такі твердження безпідставними, позивач звернувся до ТОВ "Дубов`язівський елеватор" із запитом №32/778 від 09.08.2022 року /том 1 а.с. 26/ у якому просив надати інформацію та документальне підтвердження легального джерела походження олії соняшникової нерафінованої високоолеїнової, поставлених ПрАТ "Вінницький ОЖК" за договором на поставку продукції №011121-В від 21.01.2022 року, укладеним між підприємствами, а також, наявність у ТОВ "Дубов`язівський елеватор" достатньої кількості необхідних трудових ресурсів для здійснення такої господарської діяльності.

У відповідь на запит, ТОВ "Дубов`язівський елеватор" направлено в адресу позивача лист з первинними документами, що підтверджують походження олії соняшникової.

Вказано, що ТОВ "Дубов`язівський елеватор" у період з вересня по грудень 2021 року було закуплено понад 30000 тон насіння соняшника високоолеїнового, 5000 тон соняшнику некласного, який було перероблено на давальницьких умовах на ПрАт "Вінницький ОЖК", з якого було отримано понад 12000 тон олії соняшникової високоолеїнової, 2100 тон олії соняшникової, а також понад 12000 тон шроту.

Таким чином, сировина була придбана в достатній кількості, переробка здійснена на давальницьких умовах з використанням об`єктів оподаткування, які необхідні для досягнення економічної мети відповідно до специфіки господарської діяльності з виробництва олії.

В підтвердження наведеного ТОВ "Дубов`язівський елеватор" надано:

- копії залізничних накладних на переміщення олії високоолеїнової на склад ТОВ "СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" /том 1 а.с. 37-42/;

- копії актів приймання-передачі соняшника для виробництва олеїнової кислоти, які підписані електронним підписом /том 1 а.с. 44-81/;

- копії складських квитанцій на зерно, відповідно до яких елеватор прийняв на зберігання соняшник некласний /том 1 а.с. 82-94/.

Суд вважає, що вказані первинні документи в повній мірі підтверджують наявність у ТОВ "Дубов`язівський елеватор" достатньої кількості соняшнику для подальшої переробки та реалізації готової продукції "олія соняшникова" в адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК".

ПрАТ "Вінницький ОЖК" на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Дубов`язівський елеватор" надано до суду копії таких документів:

- видаткову накладну №2 від 21 січня 2022 року, яка підтверджує передачу олії соняшникової нерафінованої високоолеїнової наливом українського походження та коригування реалізації №1 від 24 січня 2022 року до видаткової накладної №2 від 21 січня 2022 року /том 2 а.с. 119-120/;

- акти приймання передачі /том 2 а.с. 121-122/, відповідно до яких постачальник, згідно договору на поставку продукції №011121-В від 21.01.2022 року, передає у власність покупцю, на умовах EXW порт Чорноморськ (Рісоил термінал), олію соняшникову нерафіновану високоолеїнову наливом українського походження;

- платіжні доручення №176, №178, які підтверджують оплату за олію соняшникову нерафіновану високоолеїнову /том 2 а.с. 124-125/;

- митні декларації форми МД-2, рахунки-фактури від 28.01.2022 року та електронно-транспортні накладні, які підтверджують факт реалізації олії соняшникової нерафінованої високоолеїнової /том 2 а.с. 126-162/;

- договір на переробку соняшнику на давальницьких умовах №785/21 від 09.09.2021 року /том 2 а.с. 163- 173/;

- акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №1170, №1184, №1187, №1199, №1204, №1207, №1212, №1214, №1215, №1226, №1236, які підтверджують переробку соняшнику в олію соняшникову високоолеїнову нерафіновану, шрот соняшниковий тостований (гранульований), фуз олійний /том 2 а.с. 180-190/.

Таким чином, належними доказами підтверджено, що зазначені господарські операцій призвели до зміни майнового стану кожного їх учасника та обумовлені рухом товарно-матеріальних цінностей.

Також, проведені господарські операції ПрАТ "Вінницький ОЖК" з ТОВ "Дубов`язівський елеватор" належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліку, звітності.

При цьому, суд звертає увагу, що посадовими особами Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проводилась перевірка ТОВ "Дубов`язівський елеватор" з питань бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року, що підтверджується актом перевірки №78/35-00-07-02-05/34072570 від 28.07.2022 року /том 1 а.с. 95-103/.

За результатами перевірки жодних порушень в частині формування податкового кредиту/зобов`язвнь з ПДВ по взаємовідносинам з ПрАТ "Вінницький ОЖК" перевіркою не встановлено, що додатково вказує на необґрунтованість доводів посадових осіб контролюючого органу в частині не підтвердження реальності здійснення вище вказаних господарських операцій.

Досліджуючи реальність господарських операцій ПрАТ "Вінницький ОЖК" з ТОВ "Вагонкомплектсервіс", то суд зазначає наступне.

03 січня 2020 року між ТОВ "Вагонкомплектсервіс" (виконавець) та ПрАТ "Вінницький ОЖК" (замовник) укладено договір №01/20_ВОЖК /том 4 а.с. 17-20/.

Відповідно до пункту 1.1. Договору виконавець зобов`язується, відповідно до цього Договору, на свій ризик та за завданням замовника виконати роботу (далі - робота) з планового виду ремонту цистерн, переводу на пробіг, переводу до харчової групи, подовження терміну служби вагонів (з внесенням в електронну базу обліку Укрзалізниці) власності замовника або орендованих замовником в іншого власника або якими замовник розпоряджається згідно до зобов`язань по іншим угодам (далі - вагонів), згідно Керівництва по деповському ремонту вагонів ЦВ-0017 та Керівництва по капітальному ремонту вагонів ЦВ-0016, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 2.1. передбачено, що замовник надає вагони виконавцю для виконання робіт за цим Договором, на коліях залізничної станції Знам?янка та інших депо, або іншої залізничної станції погодженої між виконавцем та замовником. Всі витрати, пов`язані з простоєм, передислокацією вагонів до подачі на колії депо та після повернення з ремонту на колії станції, та в разі не здійснення замовником передоплати, а також затримки вагонів на коліях залізничної станції через погодження сторонами нової вартості робіт, несе замовник. Зазначені у цьому пункті Договору витрати оплачуються Замовником, за окремим рахунком виконавця, протягом п`яти банківських днів з моменту отримання рахунку замовником.

Виконавець має право залучити до виконання даного Договору третіх осіб, при цьому виконавець несе повну відповідальність за дії таких осіб, як за свої власні (п. 2.6. Договору).

Згідно з пунктом 2.8. Договору ремонтонепридатні запасні частини, зняті з вагонів замовника при виконанні ремонту, є власністю замовника і повертаються виконавцем зі складанням відповідного акту здачі-приймання. Виконавець зобов`язаний за власний рахунок вивезти ремонтонепридатні запасні частини з території ремонтного депо (ВЧД), та доставити їх на територію замовника, на кінець року за умови якщо кількість бракованих деталей складає не менше 8 штук.

Відповідно до пункту 2.12. Договору виконавець після виконання обумовлених договором робіт зобов`язується оформити та надати замовнику: рахунок остаточний; повідомлення форми ВУ-36М, що підтверджує проведення робіт; два примірники підписаного зі своєї сторони акта виконаних робіт; довідки №2612, №2731.

У відповідності до пункту 4.1. Договору вартість робіт за одиницю ремонту є договірною, і визначається в Додатку №2, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що розрахунки за виконання робіт проводяться шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця в розмірі 100% попередньої оплати не пізніше 3 (трьох) банківських днів після отримання рахунка від виконавця. Остаточні розрахунки проводяться не пізніше 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунка від виконавця.

Із акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №417/31-00-04-01-01-26/00373758 від 26.07.2022 року вбачається, що посадові особи контролюючого органу не змогли встановити та підтвердити ланцюг походження послуг з номенклатурою маневрова робота локомотива №57241515, №77244200, №77253870, №77244374 та маневрова робота по зважуванню вагонів №57241515, №77244200, №77253870, №77244374 оформлені ТОВ "Вагонкомплектсервіс" та зареєстровані в адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК".

На підтвердження здійснення господарських операцій ПрАТ "Вінницький ОЖК" з ТОВ "Вагонкомплектсервіс" позивачем надано до суду:

- акти наданих послуг №27, №28, №78, №79, №84, №85 з яких вбачається, що виконавцем були виконані наступні роботи: маневрова робота локомотива №57241515, №77253870, №77244374, №77244200 та маневрова робота по зважуванню вагонів №57241515, №77253870, №77244374, №77244200 /том 4 а.с. 40-45/;

- договір підряду про виконання планового ремонту вантажних вагонів від 02.02.2021 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вагонкомплектсервіс" (замовник), пунктом 1.1. якого встановлено, що підрядник зобов`язується за завданням замовника на підставі та на умовах цього Договору виконати плановий ремонт вагонів що знаходяться у користуванні замовника на законних підставах, силами та на базі виробничого підрозділу підрядника - "Ремонтне вагонне депо Знам?янка", а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу /том 4 а.с. 46-58/;

- повідомлення форми ВУ-36М про прийняття вантажних вагонів /том 4 а.с. 59-61/;

- платіжні доручення №147, №157, №389, №410, №467, 475, які підтверджують факт оплати за отримані послуги з ремонту тепловозів та локомотивів /том 4 а.с. 62-67/;

- акти виконаних робіт між Ремонтним вагонним депо Знам?янка та ТОВ "Вагонкомплектсервіс" за маневрову роботу локомотивом залізниці /том 4 а.с. 133-135/;

- податкові накладні №33 від 28.12.2021 року, №62 від 31.01.2022, №45 від 26.11.2021 року складені між Акціонерним товариством "Українська залізниця" Регіональної філії "Одеська залізниця" ВП Ремонтне вагонне депо Знам?янка (продавець) та ТОВ "Вагонкомплектсервіс" (покупець) /том 4 а.с. 136-138/;

- пам`ятки про подання вагонів, пам`ятки про забирання вагонів, акти форми ГУ-23, відомості плати за подання, забирання вагонів та маневрову роботу, накопичувальні картки /том 4 а.с. 139-170/.

Під час розгляду справи досліджено вищезазначені докази та встановлено, що позивачем в повному обсязі доведено факт реальності здійснених господарських операцій ПрАТ "Вінницький ОЖК" з ТОВ "Вагонкомплектсервіс".

Стосовно доказів, які не надавались позивачем до перевірки, то суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові № 380/7319/21 від 26 січня 2023 року де суд касаційної інстанції вказав, що право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду.

Також колегія суддів Верховного Суду у вказаній вище постанові вказала, що вважає помилковим посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах ДПС, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не є самостійною та достатньою підставою для висновку про нездійснення господарських операцій платників податків та про порушення саме позивачем податкового законодавства, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, не може слугувати підтвердженням нереальності господарської операції, оскільки така інформація містить лише загальну оцінку господарської діяльності.

В ході розгляду справи судом з`ясовувалось у представника відповідача, якими належними та допустимими доказами підтверджуються усі посилання на наявну податкову інформацію, оскільки контролюючим органом надано саме їй перевагу над первинними документами, що надавались позивачем.

Втім, жодних доказів стороною відповідача суду не надано та в судовому засіданні обмежились лише покликанням на зміст акту перевірки та лист Державного бюро розслідувань від 07.07.2022 року №10-6-04-11516 /том 5 а.с. 129/.

Водночас, суд бере до уваги лист Державного бюро розслідувань від 07.07.2022 року №10-6-04-11516, однак як доказ правомірності висновків перевірки оцінює його критично, оскільки зміст листа не містить викладу фактичних обставин та конкретизованої інформації, фактів нереальності здійснених господарських операцій ПрАТ "Вінницький ОЖК" у взаємовідносинах з контрагентами.

Суд звертає увагу, що, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування, не надав жодних доказів на підтвердження викладених у відзиві та акті перевірки обставин щодо не підтвердження факту здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зокрема про не підтвердження поставки товару по ланцюгу постачання про відсутність трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності.

При цьому, суд враховує позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №814/788/14, від 30 листопада 2018 року у справі №820/4698/17, від 14 лютого 2018 року у справі №804/15887/14, згідно з якою інформація про ознаки фіктивної діяльності контрагента (як-то: податковий стан платника податків, відсутність необхідних та достатніх матеріально-технічних ресурсів та персоналу тощо), одержана контролюючим органом з його власних інформаційних систем, що не оформлена рішенням суб`єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації.

Також слід наголосити, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Зворотне призвело б до неправомірного покладення на платника тягаря відповідальності за дії третіх осіб у багатостадійному господарському обороті.

В постанові від 12 січня 2023 року по справі № 640/7945/20 Верховний Суд зазначив, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 березня 2023 року у справі №821/3484/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами-постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податку (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Висновок Верховного Суду, викладений, зокрема в постановах від 17 квітня 2018 року у справі №826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі №816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19 категоричний: відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Таким чином, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція висловлена 07 березня 2023 року Верховним Судом в рамках справи № 810/1754/18.

У будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 у справі №803/2094/15, від 20 грудня 2018 року у справі №815/4992/16.

Суд зазначає, що, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність трудових ресурсів, на які посилається відповідач, не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

З наведеного вище видно, що податкова інформація про порушення допущені контрагентами платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Безпідставними є доводи податкового органу про відсутність у контрагентів позивача легального джерела походження товарів/послуг, відсутність придбання відповідного товару/сировини, відсутність достатньої кількості необхідних трудових ресурсів у контрагента, майна, яке економічно необхідне для здійснення такої діяльності, з огляду на те, що жодного доказу суду на підтвердження цієї інформації відповідачем не надано, як і не доведено неможливості контрагентів укладати договори в межах своєї господарської діяльності з іншими суб`єктами господарювання з метою виконання зобов`язань перед товариством (позивачем у справі).

Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Стосовно висновків контролюючого органу, що ПрАТ "Вінницький ОЖК" не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на сировинні втрати під час переробки насіння соняшника, що призвело до заниження суми рядок 4.3 декларації з ПДВ, нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються за: ставкою 14% розділу І. Податкові зобов`язання та рядок 19 декларації з ПДВ, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 347808 грн., суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 11.09.2009 року № 656 затверджено Порядок обліку сировини, матеріалів та готової продукції на підприємствах олійно-жирової галузі (далі - Порядок № 656).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 656 даний порядок встановлює організацію та ведення первинного обліку олійно-жировими підприємствами, їх структурними підрозділами, іншими виробництвами незалежно від форм власності і господарювання, що здійснюють переробку олійної і жирової сировини та виробляють олію, маргаринову продукцію, майонез та соуси з використанням олій, миловарну продукцію та інші види олійно-жирової продукції.

У Додатку 27 до Порядку наведена форма Виробничого звіту олієзаводу (Форма 23), що складається за результатами переробляння олійної культури і відображає повну інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі, кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати.

Пунктом 2.25 Порядку зазначено, що терміни "загальні втрати", "втрати олії в шроті (макусі) лушпинні" буквально не відповідають цим поняттям. Втрати олії в шроті (макусі), втрати олії в лушпинні є тією частиною олії, яка не витягується (а не втрачається) з насіння. До втрат як таких належать невраховані втрати. "Сировинні втрати" показують зміну ваги насіння за рахунок зменшення вмісту сміття і вологи в процесі виробництва. Наведені терміни міцно ввійшли в практику олійно-жирової галузі, і тому, незважаючи на їх умовність, вони зберігаються і в цьому Порядку.

Таким чином, сировинні втрати є тією частиною сировини і матеріалів, яка безповоротно втрачається в процесі отримання продукту.

Пунктом 12.8. Порядку встановлено, що облік давальницької сировини в складах і у виробництві здійснюється в тому самому порядку, що і облік купованої (власної) сировини. Витрати давальницької сировини на виробництво визначаються з урахуванням природного убутку, втрат, відходів, передбачених технічними умовами і іншими нормативними документами, а також з урахуванням утворення фузів.

При цьому, величина технологічних відходів і втрат обумовлена технічним рівнем технологічного обладнання та якісними характеристиками матеріальних ресурсів.

Отже, при здійснені виробничого процесу переробки сировини існують й інші втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов`язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини.

Наявність таких втрат відображено ПрАТ "Вінницький ОЖК" у відповідних Виробничих звітах (Форма № 23) /том 3 а.с. 196-197, 208-209, том 4 а.с. 3-4/.

Позивачем було надано виробничі звіти за січень 2022 року, складені за результатами перероблення олійної культури і в яких відображено інформацію щодо кількісних та якісних показників сировини та отриманої готової продукції, в тому числі кількісні показники виходу: олії, шроту (макухи), лушпиння, сировинні втрати (2,42%, 1,01%, 0,39%).

Отже, згідно з Виробничими звітами сировинні втрати в процесі переробки склали 2,42%, 1,01%, 0,39%.

Таким чином, суд погоджується із позицією позивача, що ПрАТ "Вінницький ОЖК" під час технологічного процесу переробки насіння соняшнику з кінцевим виходом - олії, шроту (макухи) та лушпиння, відбулися сировинні втрати, тобто ті, які безповоротно втрачаються у процесі технологічної переробки олійної сировини, зокрема за рахунок зменшення вмісту вологи в процесі виробництва.

Судом також встановлено, що згідно Звіту про дослідну роботу Українського науково-дослідного інституту олії та жирів Національної академії аграрних наук України від 02.06.2020, величина сировинних витрат не є постійною величиною, вона змінюється в залежності від якості вхідної сировини, напівфабрикатів та готової продукції, якості пари та інших технологічних параметрів.

При вирішенні даного питання суд враховує правові висновки Верховного Суду у постанові №440/7141/20 від 19 січня 2023 року де вказано, що при здійсненні виробничого процесу переробки сировини існують втрати, які не можуть контролюватись позивачем та пов`язані виключно з виробничим процесом перероблення сировини. У процесі виробництва готової продукції (олії) втрату (убуток) вологи з сировини (насіння соняшника) внаслідок її переробки слід розглядати як невід`ємну частину звичайного технологічного процесу. Втрату вологи у процесі виробництва готової продукції, в межах відповідних гранично допустимих норм, не можна розглядати як втрату сировини (насіння соняшника), що зумовлює необхідність обчислення платником податку податкових зобов`язань зі сплати ПДВ.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, зокрема, що виробництво олії є безпосередньою господарською діяльністю позивача, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що сировинні втрати, які утворилась в результаті переробки давальницької сировини, є невід`ємною частиною виробничого (технологічного) процесу виготовлення олії та пов`язані із здійсненням господарської діяльності Товариства, а тому в останнього не виникло обов`язку щодо визначення податкових зобов`язань з ПДВ на такі сировинні втрати на підставі підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Відповідно відсутній і обов`язок щодо складення та реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 440/4066/21 від 28 лютого 2023 року.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення №00494040101 від 07 вересня 2022 року та №00495040101 від 07 вересня 2022 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, з огляду на результат розгляду справи та з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 24810,00 грн. судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №00494040101 від 07 вересня 2022 року та №00495040101 від 07 вересня 2022 року.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" (вул. Немирівське шосе, 26, м. Вінниця, 21034, ЄДРПОУ 00373758) судовий збір в розмірі 24810,00 грн. (дванадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ ВП 44082145).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Вінницький олійножировий комбінат" (вул. Немирівське шосе, 26, м. Вінниця, 21034, ЄДРПОУ 00373758);

Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ ВП 44082145).

Рішення у повному обсязі складено 03.04.2023 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович