Рішення

від 21.03.2023 по справі 380/14743/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/14743/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі

головуючої судді Желік О.М.,

за участю секретаря судового засідання Роздіна Ю.Н.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Скоробогатого М.В.,

представника відповідача Герасимюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівської області від 26.09.2022 року № 2696 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ЛРУП № 1» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ Головного управління Національної поліції у Львівської області від 03.10.2022 року № 486 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ;

- поновити позивача, на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівської області;

- стягнути з ГУ НП у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.10.2022 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебував на службі в органах поліції з дня її створення. Наказом ГУ НП від 26.09.2022 № 2696 щодо позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Повідомив, що із вищезазначеного наказу слідує, що застосування такого стягнення пов`язане із тим, що 12.09.2022 до відповідача надійшов рапорт начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Цимбали Т. про те, що ним 10.09.2022 о 02:30 год спільно з працівниками УГІ ГУ НП у Львівській області під час перевірки блокпосту «Винники» у м. Львові по вул. Галицькій було виявлено поліцейських Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області, які несли службу за вказаною адресою та зокрема позивача, в якого, як зазначив у рапорті начальник відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. В подальшому дисциплінарне стягнення реалізовано оскаржуваним наказом від 03.10.2022 № 486 о/с.

Позивач стверджує, що висновки службового розслідування та, відповідно, наказу про застосування дисциплінарного стягнення є помилковими. Навів наступну версію подій, які були підставою для прийняття оскаржуваних наказів. Так, вказав, що 09.09.2022 о 20:00 позивач згідно із встановленим графіком заступив на чергування на блокпост «Винники» у АДРЕСА_1 . Службу несли в режимі 12 годин, 24 години відпочинку. Повідомив, що 09.09.2022 заступив на чергування з дізнавачем ВД Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Коваликом Ю., ДОП СДОП ВП Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції Куликом О. та старшим оперуповноваженим СРЗПВ ВКП Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області майором поліції Шипітком А. Крім того, на блокпості несли службу військовослужбовці ЗСУ, працівники СБУ. Оскільки після початку комендантської години рух автотранспорту та громадян фактично припинявся, вони усі домовлялися почергово відпочивати. Як стверджує позивач, приблизно о 01:00 год вже 10.09.2022 на блокпост приїхали працівники УГІ ГУ НП у Львівській області та з невідомих для позивача причин почали перевіряти несення працівниками поліції служби на блокпості. Зазначив, що працівники УГІ ГУ НП у Львівській області почали пропонувати поліцейським пройти тест на алкоголь за допомогою алкотестера «Драгер». На запитання про причини проведення такої перевірки повідомили, що поліцейські, які несуть службу на блокпості, перебувають у стані сп`яніння, підстав для проведення такого огляду не роз`яснили. Позивачу сказали, що в останнього червоні очі та обличчя. Вказав, що намагався пояснити те, що позивач відпочивав, тільки прокинувся, тривалий час у нього діагностовано гіпертонію, але такі пояснення не взято до уваги. Зазначив, що двоє працівників поліції, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продули «Драгер», то результат показав відсутність алкоголю. Позивач вказав, що оскільки упереджене ставлення працівників УГІ до усіх поліцейських, які несли службу на блокпості, відсутність будь-яких підстав для проведення огляду на стан сп`яніння та для перевірки несення служби, обурило поліцейських, позивач відмовився продувати алкотестер. Як стверджує позивач, в лікарню ніхто не пропонував їхати, оскільки була пізня ніч. Згодом на блокпост працівниками УГІ викликано відповідального по Львівському РУП № 1 ГУ НП у Львівській області Цимбалу Т., який на вимогу працівників УГІ почав пропонувати аналогічну процедуру, від чого позивач відмовився. Вказав, що приблизно о 06:00 год його та ОСОБА_4 було знято з чергування. Лише після цього, позивач звернувся до медичного закладу, де здав аналіз крові на вміст етанолу в крові. Зазначений результат показав відсутність алкоголю в крові. Повідомив, що у подальшому у позивача відбиралося пояснення з приводу вищенаведених подій на блокпості. Прохання долучити результат аналізу крові було проігнороване. Позивач стверджує також, що на його прохання надати матеріали службового розслідування йому відмовили, і тоді ОСОБА_1 звернувся до адвоката. Вказав, що яким чином, на підставі чого і як проводилося службове розслідування, йому не відомо, тому надати аналіз цим матеріалам та висновку, на думку позивача, неможливо. На підставі вищезазначеного, позивач стверджує, що за вказаних обставин працівниками УГІ порушено порядок проведення перевірки на встановлення стану сп`яніння особи, який регулюється Тимчасовою інструкцією про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженого заступником Міністра охорони здоров`я СРСР 01.09.1988 № 06-14/33-14, яка є доповненням до наказу Міністерства охорони здоров`я СРС від 08.09.1988 № 694 «Про заходи для подальшого вдосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння». Також звернув увагу на неправильне зазначення у висновку службового розслідування місця розташування блокпосту «Винники». Позивач вважає висновок службового розслідування упередженим, а службове розслідування таким, що проведено неповно, без урахування усіх обставин події, з порушенням прав позивача. Відтак звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 24.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 13.12.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі та вирішено перейти до розгляду справи по суті.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 73909 від 25.11.2022) у якому проти позовну заперечив. В обґрунтування заперечень вказав, що службове розслідування проведено відповідачем відповідно до норм чинного законодавства, під час проведення такого розслідування встановлено обставини події, які мали місце 10.09.2022 на блокпості «Винники» у Львівській ОТГ та правомірно складено висновок службового розслідування та за наслідками розслідування прийнято спірні накази. Відповідач зазначив, що 12.09.2022 до ГУ НП у Львівській області надійшов рапорт заступника начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Цимбали Т. О. від 10.09.2022 у якому містилась інформація щодо здійснення перевірки ОСОБА_5 несення служби поліцейськими ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області на блокпосту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у м. Львові, а саме у Винниках по вул. Галицькій. У ході такої перевірки встановлено, що на вказаному блокпосту залучено 4-х працівників поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В ході спілкування з позивачем і ОСОБА_10 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та шкірних покривів обличчя, невиразність мови. Після чого про дану подію повідомлено працівників УГІ ГУ НП у Львівській області. Відповідач вказав, що ОСОБА_11 і ОСОБА_12 відмовилися від проходження огляну на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі, у зв`язку з чим складено акти про відмову від такого огляду.

У ході службового розслідування допитано заступника начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Цимбалу Тараса Орестовича, інспектор ВП УГІ ГУ НП у Львівській області підполковника поліції Ковальчука Володимира Богдановича, старшого інспектора СРПП ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Шегінського Назара Михайловича, поліцейського СРПП ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Стецика Андрія Михайловича, позивача, старшого оперуповноваженого СРЗПВ ВКП Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області майора поліції Шепітка Андрія Йосиповича. На підставі наданих пояснень, відповідачем застосовано до позивача дисціплінарне стягнення зокрема до ОСОБА_1 звільнення зі служби в поліції, а 03.10.2022 позивача звільнено зі служби в поліції.

У судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд заслухав вступне слово позивача, представника позивача, представниці відповідача, заслухав свідчення свідків, а саме: заступника начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Цимбали Т. О., дізнавача ВД Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Ковалика Ю. Б., інспектора ВП УГІ ГУ НП у Львівській області підполковника поліції Ковальчука Володимира Богдановича, старшого інспектора СРПП ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Шегінського Назара Михайловича, поліцейського СРПП ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Стецика Андрія Михайловича, з`ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01.09.1999 по 06.11.2015, у Національній поліції України - з 07.11.2015, на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській із березня 2022 року.

Заступник начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Цимбала Тарас подав начальнику ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області полковнику поліції Павлу Гарасиму рапорт від 10.09.2022, який зареєстровано у ГУ НП 12.09.2022, про те, що ним 10.09.2022 в якості відповідального по ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області здійснено перевірку несення служби поліцейськими ЛРУП № 1 ГУ НП на блокпосту «Винники» у м. Львів-Винники по вул. Галицькій. У ході такої перевірки встановлено, що на вказаному блокпосту залучено 4-х працівників поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Зазначені поліцейські перебували в однострої та з вогнепальною зброєю. В ході спілкування з вищезазначеними працівниками поліції у майора поліції ОСОБА_8 та майора поліції ОСОБА_9 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та шкірних покривів обличчя, невиразливість мови. Після чого про цю подію повідомлено працівників УГІ ГУНП у Львівській області.

Після приїзду працівників УГІ ГУ НП, даним поліцейським запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі. За результатами проходження вказаного огляду у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та лейтенанта поліції ОСОБА_7 алкогольного сп`яніння не виявлено. Водночас, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 відмовилися від проходження огляну на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі, у зв`язку з чим складено акти про відмову від такого огляду.

Також із змісту рапорту слідує, що майор поліції ОСОБА_13 та майор поліції ОСОБА_12 здійснювали охорону громадського порядку на визначеному посту без спеціальних засобів захисту (бронежилетів). Окрім цього, у позивача відсутній спеціальний нагрудний знак та посвідчення поліцейського не відповідає займаній посаді. У подальшому, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до ч. 4 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, відсторонено від виконання службових обов`язків.

Листом від 12.09.2022 № 16359/37-2022 вищезазначений рапорт скеровано начальнику ГУ НП у Львівській області.

Наказом від 13.09.2022 № 2586 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» у зв`язку з надходженням рапорта заступника начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Тараса Цимбали, призначено за фактом порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ЛРУП № 1 ГУ НП службове розслідування у формі письмового провадження. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у визначеному цим наказом складі.

В ході службового розслідування опитано заступника начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Цимбалу Тараса Орестовича, інспектора ВП УГІ ГУ НП у Львівській області підполковника поліції Ковальчука Володимира Богдановича, старшого інспектора СРПП ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції Шегінського Назара Михайловича, поліцейського СРПП ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції Стецика Андрія Михайловича, інспектора сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області Карпа Тараса Івановича, старшого оперуповноваженого СРЗПВ ВКП Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області майором поліції ОСОБА_14 , дільничного офіцера поліції сектора дільничних інспекторів поліції відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції Кулика Олександра Миколайовича, дізнавача відділу дізнання Львівського РУА № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції Ковалика Юрія Богдановича, начальника ВКП ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області підполковника поліції Сорокача Миколу Михайловича, заступника начальника ВКП ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області майора поліції Терлецького Олександра Валерійовича, старшого оперуповноваженого сектор розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_15 , начальника сектору ювенальної превенції ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції Кіндзерського Ігоря Олеговича та начальника Львівського РУП № 1 у Львівській області полковника поліції Гарасима Павла Станіславовича.

Службовим розслідування установлено, що інспектор сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП майор поліції Тарас Карп та старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського РУП № 1 ГУ НП майор поліції ОСОБА_12 унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно правових актів МВС України, НП України та Головного управління НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни як працівники поліції, будучи зобов`язані, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, 10.09.2022 здійснюючи патрулювання на блокпості «Винники», в однострої поліцейського, з вогнепальною зброєю перебували з ознаками алкогольного сп`яніння та у подальшому відмовилися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі, чим порушили службову дисципліну, зокрема вимоги абз. 6 ч. 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейського», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підпунктів 1.1, 1.2, п. 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 27.02.2020 №803 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» пункту 1, 4, 14 частини 3 статті 1 Розділу І «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.

Крім цього, під час перевірки виявлено, що майори ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснювали охорону громадського порядку на визначеному посту без спеціальних засобів захисту (бронежилетів), чим порушили вимоги пункту 10 розділу ХІІІ «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 19.08.2017 № 718.

Вказані обставини відображені у висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області від 23.09.2022, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Також із висновку слідує, що враховуючи вищенаведене та на виконання наказу НП України від 19.07.2022 № 507, вказівки Голови Національної України від 18.02.2019 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та законності в діяльності поліції», протоколу № 13 наради керівництва Національної поліції від 05.09.2019 та Доручення Голови Національної поліції України від 24.02.2020 № 2299/01/50-2020 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення контролю за її дотримання» дисциплінарна комісія уважала б подальше проведення службового засідання завершити. Вказано, що відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 1, 4, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абз. 6 ч. 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейського», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також основних обов`язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1.1, 1.2, п. 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 27.02.2020 № 803 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», пункту 10 розділу ХІІІ «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 19.08.2017 № 718 та скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, застосувати до інспектора сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП майора поліції ОСОБА_1 (0078734), дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.09.2022 № 2696 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ЛРУП № 1 ГУ НП, за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 1, 4, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абз. 6 ч. 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейського», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також основних обов`язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1.1, 1.2, п. 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 27.02.2020 № 803 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», пункту 10 розділу ХІІІ «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 19.08.2017 № 718 та скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, застосовано до інспектора сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП майора поліції ОСОБА_1 (0078734), дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції. Із вказаним наказом позивача ознайомлено 02.10.2022.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.10.2022 № 486 о/с «Про особовий склад» звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП, з 03.10.2022. Копію наказу позивача отримав 04.10.2022.

Позивач вважає таке звільнення протиправним, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Спірні правовідносини в даній справі пов`язані з проходженням публічної служби на підставі Закону України Про Національну поліцію від 02.07.2015 року №580-VIII, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, в тому числі порядок призначення та звільнення поліцейських зі служби, Дисциплінарного статуту Національної поліції, Правил етичної поведінки поліцейських (далі - Правила етичної поведінки поліцейських) затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року №1179.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями частини 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно ст. 18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.

Позивач і його представник, мотивують свою позовну заяви тим, що позивач не перебував у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби 10.09.2022 на блокпосту «Винники», а також стверджує, що висновки відповідача про перебування позивача в зазначеному стані, що є порушенням службової дисципліни, є помилковими з огляду на порушення процедури визначення стану алкогольного сп`яніння особи. З цього приводу суд зазначає таке.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" визначено, щодо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут).

Згідно зі ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно зі ст. 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (ст.1 Статуту).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно ч. 1 ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.

Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Пунктом 1 розділу 1 цих Правил встановлено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

Згідно з абзацом 7 пункту 2 розділу 2 наведених Правил під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Як вже встановлено судом, пунктами 1, 2, 4, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Частинами 1 і 2 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 визначено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння в будь-який час робочого дня, незалежно від того, чи були вони відсторонені від роботи, чи продовжували виконувати трудові обов`язки, для працівника з ненормованим робочим днем час знаходження на роботі понад встановленої його загальну тривалість вважається робочим.

Нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп`яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» при розгляді справ нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Отже, нетверезий стан працівника може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності поліцейських, висновки та пропозиції. Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби в поліції, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.

З наведеного слідує, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни.

Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Як було встановлено під час судового розгляду, позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

У цій справі підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції був висновок відповідача про перебування позивача на службі в нетверезому стані.

Чинним законодавством не визначено характеру та обсягу доказів, якими може підтверджуватися факт перебування особи на службі (на роботі) в стані алкогольного сп`яніння, а тому під час підтвердження або спростування таких обставин необхідно застосовувати загальні положення КАС України, що регулюють порядок надання доказів і розкривають поняття їхньої належності, достатності, допустимості.

Нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Аналогічний висновок був висловлений у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18.

Матеріалами справи підтверджується, що при проведенні перевірки 10.09.2022 на блокпості «Винники» Львівської ОТГ заступник начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_16 виявив позивача під час несення служби із ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри, нетипова поведінка, яка виразилася у перебуванні в холодну пору без верхнього одягу). Вказані обставини не спростовані наданими позивачем доказами.

Суд погоджується з доводами позивача та представника позивача про те, що відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція № 1413/27858), передбачено, що ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому, до спірних правовідносини не застосовуються норми Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, оскільки вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, однак не застосовується для процедури огляду працівників на стан алкогольного сп`яніння (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі № 819/1394/17).

Разом з тим, відповідно до підп.1 п.І Положення про Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого Наказом ГУНП у Львівській області № 36 від 30.11.2021, Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - УГІ) є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції у Львівській області , який здійснює контроль за службовою діяльністю структурних підрозділів ГУНП у Львівській області, сприяє вдосконаленню їх службової діяльності та зміцненню службової дисципліни.

Відповідно до підп.6 п.IV Положення про Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Львівській області, затвердженого Наказом ГУНП у Львівській області № 36 від 30.11.2021 працівники УГІ під час виконання службових обов`язків відповідно до вимог законодавства України мають право:

1) безперешкодно в будь-який час доби відвідувати підрозділи Головного управління та здійснювати їх перевірки з питань, що належать до компетенції УГІ, мати доступ до їх службових приміщень, сховищ, сейфів, персональних комп`ютерів, носіїв інформації, документів і матеріалів, у тому числі режимних, із дотриманням вимог законодавства України у сфері охорони державної таємниці, проводити їх огляд за участю працівника та/або керівника відповідного підрозділу Головного управління чи іншої уповноваженої особи;

2) здійснювали нагляд за працівниками підрозділів Головного управління під час виконання ними службових обов`язків, моніторинг їх робочого часу, позапланову, вибіркову та іншу перевірку несення служби, у тому числі згідно з критеріями оцінювання ефективності їх професійної діяльності;

3) використовувати автотранспорт, сертифіковані або передбачені законодавством засоби фото-, відеозйомки, прилади нічного бачення, спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, інше обладнання, техніку, пристрої та засоби.

Згідно зі ст. ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

Аналогічні положення містить Посадова інструкція інспектора відділу підтримки управління головної інспекції ГУНП у Львівській області, затвердженої наказом Начальника УГІ ГУНП у Львівській області від 01.09.2022.

Представником відповідача надано копію Сертифіката перевірки типу засобів вимірювальної техніки № UA.TR/001 101-17-МІ/1-96-2014, виданого 05.10.2017 Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт»), дійсного до 05.10.2027, згідно якого тип засобів вимірювальної техніки «Газоаналізатори Alcotest…, Interlock…», виробництва Drager Safety AG and Co. KGaA, Німеччина, відповідає Технічному регламенту законодавчо врегульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ №94 від 13 січня 2016 року; копію Сертифіката відповідності забезпечення функціонування системи управління якістю під час виробництва, дійсного до 07.06.2023, виданого Органом з оцінки відповідності ДП «Український медичний центр сертифікації» МОЗ України, відповідно до якого газоаналізатори Drager Alcotest виробництва Drager Safety AG and Co. KGaA, Німеччина, відповідають Технічному регламенту медичних виробів, затвердженого постановою КМУ №753 від 2 жовтня 2013 року.

Матеріалами справи, зокрема долученим представником відповідача відеозаписом, встановлено, що після пропозиції працівників УГІ ГУНП позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом - газоаналізатора Drager Alcotest виробництва Drager Safety AG and Co. KGaA, позивач відмовився від такого огляду, також відмовився надати пояснення щодо причин відмови. Однак на думку суду, позивач, при виникненні сумнівів у законності та етичності його поведінки, зобовязний був усувати їх всіма можливими засобами.

Слід зазначити, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.08.2019 р. по справі №806/2555/17, сам факт відмови позивача від виконання законних вимог працівників УГІ щодо проходження огляду на стан сп`яніння можна вважати невиконанням службової дисципліни, тобто дисциплінарним проступком в розумінні статті 12 Статуту.

При цьому позивачем надано довідку про результат токсикологічного дослідження від 12.09.2022, відповідно до якої етанолу в крові не виявлено. Дата та час відбору зразка крові: 10.09.2022 о 15:10.

В контексті наведених вище обставин суд враховує, що за своєю специфікою стан алкогольного сп`яніння супроводжується лише тимчасовою зміною свідомості, викликаною дією етилового спирту на центральну нервову систему, з огляду на що як науковці, так законодавець дотримуються єдиної думки (позиції) та вказують, що з метою забезпечення достовірності результатів медичного обстеження на стан алкогольного сп`яніння, огляд особи повинен бути проведений не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. В іншому випадку результати такого огляду слід вважати недійсними.

З цього приводу, суд звертає увагу на те, що у постанові від 04.10.2018 у справі № 806/2272/16 Верховний Суд дійшов висновку про необхідність проведення огляду особи на перебування у стані алкогольного сп`яніння протягом двох годин після виявлення ознак такого сп`яніння. Разом з тим, від проходження такого огляду позивач відмовився о 04:15 год 10.09.2022, а здав кров для аналізу о 15:10, відтак дисциплінарна комісія дійшла правильного висновку про неприйняття вказаного доказу до матеріалів службового розслідування.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що він приймав медичні препарати, з огляду на не підтвердження таких доводів належними та допустимими доказами. Надані позивачем виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого стосуються періоду після виявлення проступку позивача, яке мало місце 10.09.2022.

Також судом з`ясовано, що позивача попереджено про неприпустимість випадків вчинення порушень службової дисципліни, як у робочий та позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом у стані сп`яніння: алкогольного, наркотичного чи іншого; перебування у такому стані на службі, у службовому приміщенні, чи у однострої. Також позивачем підписано присягу на вірність Українському народові, відповідно до якої позивач присягнув вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського і сумлінно виконувати службові обов`язки.

Отже, вищевказані порушення (перебування під час служби поліцейським у стані алкогольного сп`яніння) вважаються грубими порушеннями службової дисципліни і такими, що дискредитують та підривають авторитет поліції. До поліцейських, які допустили вищевказані дисциплінарні проступки, застосовується найсуворіший захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.

Суд критично оцінює доводи позивача, оскільки такі доводи спростовуються наявними у справі письмовими доказами та поясненнями свідків.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення до позивача було застосоване за поведінку, що є несумісною з проходженням служби в поліції та не відповідає званню працівника поліції.

Аналіз зібраних та досліджених судом доказів повністю підтверджує правильність висновків службового розслідування та факт порушення позивачем службової дисципліни внаслідок невиконання визначених законом обов`язків поліцейського та недотримання позивачем професійно-етичних норм поведінки поліцейських, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського.

Прийнята позивачем при вступі на службу в поліції Присяга відповідно до ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає взяття на себе обов`язків поваги та охорони прав і свобод людини, честі держави, несення високого звання поліцейського з гідністю та сумлінного виконання своїх службових обов`язків.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги поліцейського. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання поліцейського. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду у постановах від 21.09.2018 у справі № 824/227/17-а, від 08.08.2019 у справі № 824/1015/16-а з подібних правовідносин.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби.

Проступком, який ганьбить честь і гідність, порочить поліцейського та підриває авторитет Національної поліції України, є дія чи бездіяльність, яка за своїм характером несумісна з високим званням поліцейського і робить неможливим виконання ним своїх службових обов`язків, грубе порушення загальноприйнятих норм і правил поведінки, що принижує авторитет державної служби Національної поліції.

Вищенаведені фактичні обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, а також показами свідків, відтак свідчать про те, що позивачем у справі допущено порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію» та Правил етичної поведінки поліцейських.

Частинами 1 та 9 ст.20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом.

Повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

При звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, шкоду, заподіяну авторитету поліції, обставин, що обтяжують відповідальність, особу порушника, його попередню поведінку та ставлення до виконання службових обов`язків, а також встановлено несумісність подальшого проходження позивачем служби в поліції, а оскаржені накази прийнято відповідачем у межах наданих повноважень.

Положення ст.ст. 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати вчинення дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, порушення етики поведінки поліцейського.

З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, які підтвердились під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.

Крім того, суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 2593/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022 продовжений зокрема з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. За вказаних умов і обставин, несення служби поліцейським, зокрема на блокпості, вимагає додаткової концентрації сил, умінь та навиків, які мають бути притаманні поліцейському, а не нехтування гідністю та обов`язками працівника правоохоронних органів.

Суд наголошує на нетерпимості свавільного ставлення до виконання службових обов`язків поліцейським за умови надання збройної відсічі агресії Російської Федерації незалежно від місця несення такої служби на території України.

Оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, а саме: перебування позивача під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння, тому при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом. Не можуть впливати на вирішення справи обставини врахування посадовими особами Інструкції № 1413/27858, оскільки підставою для проведення службового розслідування був факт перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби.

Таким чином, суд дійшов висновку про підтвердження обставин недодержання позивачем вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, внаслідок чого, відповідач при винесенні оскаржуваних наказів діяв у межах та на підставі наданих йому повноважень, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати оскаржувані накази протиправними, відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що вказана позовна вимога є похідною від вимог про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції у Львівської області від 26.09.2022 року № 2696 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ЛРУП № 1» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ Головного управління Національної поліції у Львівської області від 03.10.2022 року № 486 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 , внаслідок чого, суд також дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачем, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

вирішив:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2023.

Суддя Желік О.М.