Постанова від 15.06.2023 по справі 380/14743/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/14743/22 пров. № А/857/7198/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Бруновська Н.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Юник А.А.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, Скоробогатий М.В.

відповідача - Герасимюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року (головуючий суддя Желік О.М., м.Львів, проголошено 16:07:43) у справі № 380/14743/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

20.10.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив: визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.09.2022 року № 2696 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ЛРУП № 1» в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.10.2022 року № 486 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ; поновити позивача на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівської області; стягнути з ГУ НП у Львівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.10.2022 року.

Позов обґрунтовує тим, що перебував на службі в органах поліції з дня її створення. Наказом ГУ НП від 26.09.2022 № 2696 щодо позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Повідомив, що із вищезазначеного наказу слідує, що застосування такого стягнення пов`язане із тим, що 12.09.2022 до відповідача надійшов рапорт начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_16 про те, що ним 10.09.2022 о 02:30 год., спільно з працівниками УГІ ГУ НП у Львівській області, під час перевірки блокпосту «Винники» у м. Львові по вул. Галицькій було виявлено поліцейських Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області, які несли службу за вказаною адресою та зокрема позивача, в якого, як зазначив у рапорті начальник відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. В подальшому дисциплінарне стягнення реалізовано оскаржуваним наказом від 03.10.2022 № 486 о/с. Стверджує, що висновки службового розслідування та, відповідно, наказу про застосування дисциплінарного стягнення є помилковими. Навів наступну версію подій, які були підставою для прийняття оскаржуваних наказів. Так, вказав, що 09.09.2022 о 20:00 позивач, згідно із встановленим графіком, заступив на чергування на блокпост «Винники» у АДРЕСА_1 . Службу несли в режимі 12 годин, 24 години відпочинку. Повідомив, що 09.09.2022 заступив на чергування з дізнавачем ВД Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2, ДОП СДОП ВП Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенантом поліції ОСОБА_3 та старшим оперуповноваженим СРЗПВ ВКП Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області майором поліції ОСОБА_4 Крім того, на блокпості несли службу військовослужбовці ЗСУ, працівники СБУ. Оскільки після початку комендантської години рух автотранспорту та громадян фактично припинявся, вони усі домовлялися почергово відпочивати. Як стверджує позивач, приблизно о 01:00 год. - вже 10.09.2022 на блокпост приїхали працівники УГІ ГУ НП у Львівській області та з невідомих для позивача причин почали перевіряти несення працівниками поліції служби на блокпості. Зазначив, що працівники УГІ ГУ НП у Львівській області почали пропонувати поліцейським пройти тест на алкоголь за допомогою алкотестера «Драгер». На запитання про причини проведення такої перевірки повідомили, що поліцейські, які несуть службу на блокпості, перебувають у стані сп`яніння, підстав для проведення такого огляду не роз`яснили. Позивачу сказали, що в останнього червоні очі та обличчя. ОСОБА_1 вказав, що намагався пояснити те, що відпочивав, тільки прокинувся, тривалий час у нього діагностовано гіпертонію, але такі пояснення не взято до уваги. Зазначив, що двоє працівників поліції, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продули «Драгер», результат показав відсутність алкоголю. Позивач вказав, що оскільки упереджене ставлення працівників УГІ до усіх поліцейських, які несли службу на блокпості, відсутність будь-яких підстав для проведення огляду на стан сп`яніння та для перевірки несення служби, обурило поліцейських, позивач відмовився продувати алкотестер. Як стверджує позивач, в лікарню ніхто не пропонував їхати, оскільки була пізня ніч. Згодом на блокпост працівниками УГІ викликано відповідального по Львівському РУП № 1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_16, який на вимогу працівників УГІ почав пропонувати аналогічну процедуру, від чого позивач відмовився. Вказав, що приблизно о 06:00 год. його та ОСОБА_4 було знято з чергування. Лише після цього, позивач звернувся до медичного закладу, де здав аналіз крові на вміст етанолу в крові. Зазначений результат показав відсутність алкоголю в крові. Повідомив, що у подальшому у позивача відбиралося пояснення з приводу вищенаведених подій на блокпості. Прохання долучити результат аналізу крові було проігнороване. Позивач стверджує також, що на його прохання надати матеріали службового розслідування йому відмовили, і тоді ОСОБА_1 звернувся до адвоката. Вказав, що яким чином, на підставі чого, та як проводилося службове розслідування, йому не відомо, тому надати аналіз цим матеріалам та висновку, на думку позивача, неможливо. На підставі вищезазначеного, позивач стверджує, що за вказаних обставин працівниками УГІ порушено порядок проведення перевірки на встановлення стану сп`яніння особи, який регулюється Тимчасовою інструкцією про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженого заступником Міністра охорони здоров`я СРСР 01.09.1988 № 06-14/33-14, яка є доповненням до наказу Міністерства охорони здоров`я СРС від 08.09.1988 № 694 «Про заходи для подальшого вдосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння». Також звернув увагу на неправильне зазначення у висновку службового розслідування місця розташування блокпосту «Винники». Позивач вважає висновок службового розслідування упередженим, а службове розслідування таким, що проведено неповно, без урахування усіх обставин події, з порушенням прав позивача.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Крім того, наголошує, що дії працівників УГІ ГУ НП у Львівській області та відповідального по ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_16 є протиправними, службове розслідування проведено неповно, без врахування усіх обставин події, з порушенням прав позивача, а відповідно накази № 2696 від 26.09.2022 року про застосування дисциплінарного стягнення та № 486 о/с від 03.10.2022 року про звільнення зі служби в поліції є незаконними.

24.05.2023 відповідачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що під час розгляду справи судом детально розглянуто усі матеріали службового розслідування, відповідачем надано значну кількість пояснень, якими у повній мірі спростовується викладене як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі, допитано свідків, які безпосередньо виявили працівника поліції-позивача на місці несення служби з ознаками алкогольного сп`яніння. Вказує, що допущені позивачем порушення стали можливими внаслідок його неналежного ставлення до виконання своїх службових обов`язків, ігнорування вимог Дисциплінарного статуту НП України, Правил етичної поведінки поліцейських. Вважає, що судом першої інстанції не було порушено норм матеріального та процесуального права, а висновки суду відповідають обставинам справи та є законними та справедливими. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримує вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01.09.1999 по 06.11.2015, у Національній поліції України - з 07.11.2015, на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській із березня 2022 року.

Заступник начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції Цимбала Тарас подав начальнику ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області полковнику поліції Павлу Гарасиму рапорт від 10.09.2022, який зареєстровано у ГУ НП 12.09.2022, про те, що ним 10.09.2022, в якості відповідального по ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області, здійснено перевірку несення служби поліцейськими ЛРУП № 1 ГУ НП на блокпосту «Винники» у м. Львів-Винники по вул. Галицькій. У ході такої перевірки встановлено, що на вказаному блокпосту залучено 4-х працівників поліції - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Зазначені поліцейські перебували в однострої та з вогнепальною зброєю. В ході спілкування з вищезазначеними працівниками поліції у майора поліції ОСОБА_1 та майора поліції ОСОБА_4 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей та шкірних покривів обличчя, невиразливість мови. Після чого про цю подію повідомлено працівників УГІ ГУНП у Львівській області.

Після приїзду працівників УГІ ГУ НП, даним поліцейським запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі. За результатами проходження вказаного огляду у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та лейтенанта поліції ОСОБА_3 алкогольного сп`яніння не виявлено. Водночас, ОСОБА_1 і ОСОБА_4 відмовилися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», у зв`язку з чим складено акт про відмову від такого огляду від 10.09.2022 року , зареєстрованого в УГІ ГУП у Львівській області за № 833 від 12.09.2022р.(а.с.174).

Також із змісту рапорту слідує, що майор поліції ОСОБА_1 та майор поліції ОСОБА_4 здійснювали охорону громадського порядку на визначеному посту без спеціальних засобів захисту (бронежилетів). Окрім цього, у позивача відсутній спеціальний нагрудний знак та посвідчення поліцейського не відповідає займаній посаді. У подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до ч. 4 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, відсторонено від виконання службових обов`язків.

Листом від 12.09.2022 № 16359/37-2022 вищезазначений рапорт скеровано начальнику ГУ НП у Львівській області.

Наказом від 13.09.2022 № 2586 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» у зв`язку з надходженням рапорта заступника начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_16, призначено за фактом порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників ЛРУП № 1 ГУ НП службове розслідування у формі письмового провадження. Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у визначеному цим наказом складі.

В ході службового розслідування опитано заступника начальника відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_16, інспектора ВП УГІ ГУ НП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_14, старшого інспектора СРПП ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_17, поліцейського СРПП ВП № 3 Львівського РУП № 2 ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_18, інспектора сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_1, старшого оперуповноваженого СРЗПВ ВКП Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області майором поліції ОСОБА_12 , дільничного офіцера поліції сектора дільничних інспекторів поліції відділу превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_22, дізнавача відділу дізнання Львівського РУА № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_2, начальника ВКП ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_19, заступника начальника ВКП ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_21, старшого оперуповноваженого сектор розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_13 , начальника сектору ювенальної превенції ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_23 та начальника Львівського РУП № 1 у Львівській області полковника поліції ОСОБА_20.

Службовим розслідування установлено, що інспектор сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП майор поліції ОСОБА_1 та старший оперуповноважений сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Львівського РУП № 1 ГУ НП майор поліції ОСОБА_4 унаслідок особистої недисциплінованості та повного ігнорування вимог нормативно правових актів МВС України, НП України та Головного управління НП у Львівській області щодо неухильного дотримання службової дисципліни як працівники поліції, будучи зобов`язані, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, 10.09.2022 здійснюючи патрулювання на блокпості «Винники», в однострої поліцейського, з вогнепальною зброєю перебували з ознаками алкогольного сп`яніння та у подальшому відмовилися від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та/або у медичному закладі, чим порушили службову дисципліну, зокрема вимоги абз. 6 ч. 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейського», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, підпунктів 1.1, 1.2, п. 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 27.02.2020 №803 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» пункту 1, 4, 14 частини 3 статті 1 Розділу І «Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.

Крім цього, під час перевірки виявлено, що майори ОСОБА_1 та ОСОБА_4 здійснювали охорону громадського порядку на визначеному посту без спеціальних засобів захисту (бронежилетів), чим порушили вимоги пункту 10 розділу ХІІІ «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 19.08.2017 № 718.

Вказані обставини відображені у висновку службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Львівського РУП № 1 ГУ НП у Львівській області від 23.09.2022, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Також, із висновку слідує, що враховуючи вищенаведене та на виконання наказу НП України від 19.07.2022 № 507, вказівки Голови Національної України від 18.02.2019 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та законності в діяльності поліції», протоколу № 13 наради керівництва Національної поліції від 05.09.2019 та Доручення Голови Національної поліції України від 24.02.2020 № 2299/01/50-2020 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення контролю за її дотримання» дисциплінарна комісія уважала б подальше проведення службового засідання завершити. Вказано, що відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, знайшли своє підтвердження. За грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 1, 4, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абз. 6 ч. 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейського», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також основних обов`язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1.1, 1.2, п. 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 27.02.2020 № 803 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», пункту 10 розділу ХІІІ «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 19.08.2017 № 718 та скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, застосувати до інспектора сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП майора поліції ОСОБА_1 (0078734), дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.09.2022 № 2696 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ЛРУП № 1 ГУ НП, за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог п. 1, 4, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України», затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, абз. 6 ч. 2 розділу ІІ «Правил етичної поведінки поліцейського», затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також основних обов`язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 1.1, 1.2, п. 1 наказу ГУ НП у Львівській області від 27.02.2020 № 803 «Про заходи покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», пункту 10 розділу ХІІІ «Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України», затвердженої наказом МВС України від 19.08.2017 № 718 та скоєння вчинку, що дискредитує та підриває авторитет поліції, на підставі пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, застосовано до інспектора сектору ювенальної превенції Львівського РУП № 1 ГУ НП майора поліції ОСОБА_1 (0078734), дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції. Із вказаним наказом позивача ознайомлено 02.10.2022.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 03.10.2022 № 486 о/с «Про особовий склад» звільнено відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції № 1 ГУ НП, з 03.10.2022. Копію наказу позивача отримав 04.10.2022.

Позивач вважаючи таке звільнення протиправним, звернувся за захистом своїх прав до суду першої інстанції.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів у повному обсязі ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Положеннями статті 19 вказаного Закону також передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

За змістом пункту 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.

Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Як передбачено статтею 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша).

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1 частини третьої); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункт 2 частини третьої); утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з положеннями статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Закону №2337-УІІІ дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Стаття 13 Закону №2337-УІІІ передбачає, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Зміст положень Дисциплінарного статуту ОВС свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Водночас, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні поліцейським службової дисципліни. Такими обставинами є лише фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діяннях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків і причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. У цій справі підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції був висновок відповідача про перебування позивача на службі в нетверезому стані.

Чинним законодавством не визначено характеру та обсягу доказів, якими може підтверджуватися факт перебування особи на службі (на роботі) в стані алкогольного сп`яніння, а тому під час підтвердження або спростування таких обставин необхідно застосовувати загальні положення КАС України, що регулюють порядок надання доказів і розкривають поняття їхньої належності, достатності, допустимості.

Нетверезий стан працівника або особи, яка проходить публічну службу, може бути підтверджено як медичним висновком, так і іншими видами доказів (актами та іншими документами, поясненням сторін і третіх осіб, показаннями свідків), які мають бути відповідно оцінені судом.

Аналогічний висновок був висловлений у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року в справі №806/2272/16, від 07 листопада 2019 року в справі №826/1610/18.

Колегія суддів зазначає, що під час проведення службового розслідування, позивач надав висновок на підтвердження відсутності алкоголю в крові, які долучені до матеріалів справи, однак, що є очевидним і підтверджено висновком службового розслідування, особи, які проводили службове розслідування, проігнорували цей результат та не перевірили його, мотивувавши пізнім часом його проведення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.10.2018 року за результатами розгляду справи №806/2272/16, де зазначено, що за своєю специфікою стан алкогольного сп`яніння супроводжується лише тимчасовою зміною свідомості, викликаною дією етилового спирту на центральну нервову систему, з огляду на що як науковці, так законодавець дотримуються єдиної думки (позиції) та вказують, що з метою забезпечення достовірності результатів медичного обстеження на стан алкогольного сп`яніння, огляд особи повинен бути проведений не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. В іншому випадку результати такого огляду слід вважати недійсними.

Суд першої інстанції в своєму рішенні посилався на цю правову позицію Верховного Суду, однак, на думку колегії суддів, інтерпретував її на власний розсуд, вирвавши з контексту найважливіше, зазначивши лише, що «від проходження такого огляду позивач відмовився о 04:15 год. 10.09.2022, а здав кров для аналізу о 15:10, відтак дисциплінарна комісія дійшла правильного висновку про неприйняття вказаного доказу до матеріалів службового розслідування.»

В даному випадку, навіть якщо врахувати твердження відповідача, то така відмова зафіксована актами за спливом більше ніж двох годин від моменту виявлення підстав для огляду. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що під час допиту свідків ці факти було повністю підтверджено, а допитаний свідок ОСОБА_14 повідомив, що навіть не мав при собі бланків направлення на огляд, що цілком підтверджує небажання і неспроможність забезпечити дотримання вимог закону в даному випадку.

Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що порядок встановлення стану сп`яніння особи на роботі регулюється Тимчасовою інструкцією про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затвердженою заступником Міністра охорони здоров`я СРСР 01.09.1988 № 06-14/33-14 (Тимчасова інструкція), яка є доповненням до наказу Міністерства охорони здоров`я СРСР від 08.09.1988 № 694 «Про заходи щодо подальшого вдосконалення медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп`яніння». Зазначений наказ включений до Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні, що додається до вказівки Міністерства охорони здоров`я України від 28.05.1996 № 165.

Згідно з пунктом 2 Тимчасової інструкції медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння здійснюється в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів (відділень) лікарями психіатрами-наркологами або лікувально-профілактичних закладах лікарями психіатрами-наркологами та лікарями інших спеціальностей, які пройшли відповідну підготовку.

Згідно з пунктом 7 Тимчасової інструкції основою медичного висновку з питання станів, пов`язаних зі споживанням алкоголю, повинні служити дані всебічного медичного огляду. Після його завершення проводиться відбір повітря, що видихається або біологічних рідин організму для дослідження їх на наявність алкоголю. Лабораторні дослідження (повітря, що видихається, сечі, слини) при проведенні огляду є обов`язковими. Кров для аналізів на алкоголь слід брати у виняткових випадках тільки за медичними показаннями (наприклад, важкі травми, отруєння і т.п.).

Відповідно до пункту 10 Тимчасової інструкції зразки біологічних матеріалів, взятих для визначення алкоголю бажано зберігати в закладі охорони здоров`я, де проходив огляд, на протязі не менше 25 днів з дотримання необхідних і гарантованих на їх збереження умов, які відповідають вимогам методичних вказівок.

Відповідно до п.13 Тимчасової інструкції на підставі медичного огляду формулюється висновок, в якому повинно бути чітко охарактеризовано стан оглянутого на момент обстеження.

З аналізу вищевказаних норм, апеляційний суд доходить до висновку, що такий стан можна підтвердити лише за наслідками саме медичного огляду.

Колегія суддів наголошує, що в даному випадку працівники УГІ прибули на блокпост приблизно о 01.30-01.45 год. Факт складання акту про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» зафіксований о 04.15 год., тобто за спливом більше двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, що очевидно є порушенням вимог нормативних документів та підтверджує незаконність дій працівників УГІ.

Апеляційний суд зазначає, що у своєму рішенні суд першої інстанції лише перерахував свідків, не надавши аналізу показанням, які ними були надані. Разом з тим, під час допиту свідки підтвердили, що події на блокпості тривали майже до 06.00 год., та підтвердили, що саме в цій годині ОСОБА_1 був усунутий від виконання службових обов`язків, а це підтверджує факт спливу вже більше ніж п`ять годин від початку приїзду на блокпост працівників УГІ, тим самим і неналежне виконання ними вимог нормативних документів щодо забезпечення на проведення огляду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що працівники мобільної групи та працівник УГІ ОСОБА_14 під час подій на блокпості Винники 10.09.2022 року використовували та керувалися Інструкцію «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (Інструкція № 1413/27858), передбачено, що ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

При цьому, апеляційний суд вважає, що до спірних правовідносини не застосовуються норми Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, оскільки вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, однак не застосовується для процедури огляду працівників на стан алкогольного сп`яніння.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі №819/1394/17.

Отже, безпідставним є покликання суду першої інстанції у рішенні, що «матеріалами справи, зокрема долученим представником відповідача відеозаписом, встановлено, що після пропозиції працівників УГІ ГУНП позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом - газоаналізатора Drager Alcotest виробництва Drager Safety AG and Co. KGaA, позивач відмовився від такого огляду, також відмовився надати пояснення щодо причин відмови. Однак, на думку суду першої інстанції, позивач, при виникненні сумнівів у законності та етичності його поведінки, зобов`язний був усувати їх всіма можливими засобами. Відтак, як зазначає суд першої інстанції, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.08.2019 р. по справі №806/2555/17, сам факт відмови позивача від виконання законних вимог працівників УГІ щодо проходження огляду на стан сп`яніння можна вважати невиконанням службової дисципліни, тобто дисциплінарним проступком в розумінні статті 12 Статуту».

Колегія суддів не погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції, та такими ж твердженнями відповідача, так як позивач, після закінчення несення служби, звернувся в медичний заклад для здачі крові.

В матеріалах справи наявне направлення № 11 на токсикологічне дослідження, яке позивачу було надано 10.09.2022 о 15.10 (а.с. 97).

Відповідно до відповіді на адвокатський запит 13.03.2023 на ім`я Миколи Скоробогатому вбачається що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до травмпункту відділення невідкладної допомоги ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП № 1 територіальне медичне об`єднання м. Львова» для проведення дослідження зразків його крові на вміст етанолу 10.09.2022 о 15.10. Факт звернення зареєстровано в Журналі № 13 реєстрації амбулаторних хворих за порядковим номером № 10327. Зразки крові відібрані 10.09.2022 о 15.10. Лабораторне дослідження крові на вміст етанолу було проведено 12.09.2022.

Різниця номерів у наданих ОСОБА_1 документах полягає у наступному: № 10327 є порядковим номером його звернення 10.09.2022 о 15.10 до травмпункту. При формування електронного документа - Скерування на токсикологічне дослідження медична інформаційна система (МІС) під час реєстрації ОСОБА_1 надала йому ІD230737.

Різниця у датах на направлення пояснюються наступним - дата та час відбору зразків крові 10.09.2022 о 15.10 (субота). Токсикологічна лабораторія працює у робочі дні тижня. Дата 12.09.2022 8:25 це дата і час доставки зразків крові до лабораторії. 12.09.2022 14:44 перший робочий день після вихідних і дата проведення дослідження та документування результату. Запис «дата здачі аналізу 12.09.22» у вказаному випадку є опискою. (а.с.98)

Відтак, апеляційний суд наголошує про здачу крові позивачем, з метою виявлення етанолу в крові, 10.09.2022 року, згідно лабораторного аналізу, проведеного 12.09.2022 року та у крові етанолу не виявлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач повідомляв перевіряючих про вживання лікарських препаратів.

Отже, оскільки дії працівників УГІ ГУ НП у Львівській області та відповідального по ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_16 є протиправними, службове розслідування проведено неповно, без врахування усіх обставин події, з порушенням прав позивача, а відповідно накази № 2696 від 26.09.2022 року про застосування дисциплінарного стягнення та № 486 о/с від 03.10.2022 року про звільнення зі служби в поліції є незаконними і підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на займаній посаді - інспектора сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівської області з дати, наступної після звільнення, тобто з 04.10.2022 року.

Крім цього, у відповідності до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» передбачено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

У відповідності до п.5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 вказаного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки про доходи Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Львівській області від 16.03.2023 року №50/68, загальна сума доходу позивача у період за серпень-вересень 2022 року становить 26 456,76 грн., при цьому середньоденна заробітна плата складає 433 грн. 72 коп. (26 456,76 / 61 календарний день).

Таким чином, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 110598 грн. 60 коп. (433 грн. 72 коп. х 255 календарних днів вимушеного прогулу), який слід стягнути з ГУНП у Львівській області.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню.

Окрім того, з урахуванням положень пунктів 2 та 3 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді, а також в частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця слід допустити до негайного виконання.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Таким чином судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не відповідають встановленим обставинам справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року у справі № 380/14743/22 скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівської області від 26.09.2022 року № 2696 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників поліції ЛРУП № 1» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівської області від 03.10.2022 року № 486 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівської області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівської області (ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 жовтня 2022 року по 15 червня 2023 року в сумі 110598 (сто десять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 60 копійок із утриманням із цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді інспектора сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівської області.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення із Головного управління Національної поліції у Львівської області (ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 13228 (тринадцять тисяч двісті двадцять вісім) гривень 38 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді Н. В. Бруновська І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 19 червня 2023 року.