Рішення

від 03.04.2023 по справі 440/1265/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/1265/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 163750019954 від 13.11.2022 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 161 від 23.12.2022 про відмову в підтвердженні періоду роботи, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період її роботи з 01.06.1985 по 01.08.1992 за професією заготівельника хімічних напівфабрикатів на Державному підприємстві «Виробниче об`єднання «Знамя» Міністерства машинобудування Фонду державного майна України (код 14310997);

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву від 04 жовтня 2022 року про призначення дострокової пенсії за віком на пільгових умовах за стаж набутий на роботах і посадах передбачених Списком № 2 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) до суду від учасників справи не надходило.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивач звернулася із заявою 04.10.2022 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За результатами розгляду заяви та доданих документів рішенням ГУПФ в Полтавській області від 13.11.2022 №163750019954 відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

Своє рішення відповідач мотивував тим, що для підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 не надала довідки згідно додатку 5 до Порядку №637, що має бути видана підприємством на підтвердження пільгового стажу. Пільговий стаж зарахувати згідно архівної довідки №15-2529 від 19.12.2005 можливо лише після надходження Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1. До загального страхового стажу не враховано періоди підприємницької діяльності згідно довідки №1600-0504-8/33248 від 07.07.2022, що видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, оскільки інформація в ній про систему оподаткування суперечить даним довідки №11574/6/16-31-24-05-17 від 11.07.2022, виданої Державною податковою службою України.

В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою від 30.11.2022 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.12.2022 №161 відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 13.11.1984 по 14.07.1997.

У рішенні зазначено про відсутність відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника, робота з 13.11.1984 по 31.05.1985 якості учня заготівельника хімічних напівфабрикатів, яка не дає права на пільгове пенсійне забезпечення, неритмічність роботи підприємства з 1991 року, не підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць, проведеної наказом від 06.02.1995 №24.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, оскільки і Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із ч.1 ст.114 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За змістом пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є належність його професії, посади до пільгової, тобто до Списку №2 в даному випадку, та підтвердження шкідливих умов праці за результатами проведеної атестації робочого місця, а також наявність достатньої кількості пільгового стажу на таких роботах та досягнення відповідного віку, встановленого законом.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач звертався до відповідача із заявою від 30.11.2022 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За змістом приписів пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із п. 2, З Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Так, якщо пільгова робота мала місце до 31.12.1991р., застосовуються Списки №№1,2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992р. (або тільки почалася після цієї дати), але не більще як до 11.03.1994р., - застосовуються Списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. №10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994р. (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003р., - застосовуються Списки №№1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162.

За приписами пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі Інструкція від 29.07.1993 №58), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993р. за №110, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 Про трудові книжки працівників, заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Пунктом 1.2 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. передбачено, що трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.

Відповідно до п. 2.4 Інструкції № 58 від 29.07.1993р. усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з п.4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви для призначення пенсії за віком додаються такі документи (надаються копії документів з оригіналами): паспорт та документи про місце проживання (реєстрації) особи; документ про присвоєння реєстраційного номеру; трудова книжка (відомості про роботу); диплом, атестат училища, які стверджують денну форму навчання; свідоцтво про шлюб (для жінок); свідоцтво про народження дітей (для жінок); та інші документи.

Аналіз вищенаведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Відповідно до записів в трудовій книжці позивача період роботи з 01.06.1985 по 14.07.1997 позивач працювала заготівельником хімічних напівфабрикатів на Полтавському заводі "Знамя", підтверджено відповідними записами в трудовій книжці, засвідчено підписами та відтиском печатки.

Згідно копії довідки Полтавського заводу "Знамя" від 27.03.1996 №15/32 ОСОБА_1 працювала з 1 червня 1985 року по 1 квітня 1992 року (Список №2 Р. 16) - заготівельник хімічних напівфабрикатів з повним робочим днем. Атестація робочого місця проведена згідно наказу №24 від 06.02.1995.

Згідно копії довідки від 19.12.2005 №15-2929, виданої Державним підприємством виробниче об`єднання «Знамя», ОСОБА_1 працювала на ВО «Знамя» заготівельником хімічних напівфабрикатів з 01.06.1985 року по 14.07.1997 року, але до пільгового стажу зараховуються лише періоди роботи до 01.08.1992.

Як зазначає відповідач, ним не зараховано період роботи позивача на ВО "Знамя" з 13.11.1984 по 14.07.1997 до пільгового трудового стажу, оскільки відсутні відомості про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника, робота з 13.11.1984 по 31.05.1985 якості учня заготівельника хімічних напівфабрикатів, яка не дає права на пільгове пенсійне забезпечення, неритмічність роботи підприємства з 1991 року, не підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць, проведеної наказом від 06.02.1995 №24.

Суд зазначає, що рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, оформлене рішенням №161 від 23.12.2022, не містить обґрунтування неможливості врахування даних, визначених у трудовій книжці позивача в частині зарахування до пільгового стажу, зокрема, періоду роботи ОСОБА_1 у ВО «Знамя» заготівельником хімічних напівфабрикатів з 01.06.1985 по 01.08.1992.

Суд також звертає увагу, що оскаржуване рішення №161 від 23.12.2022 також не містить мотивів відмови у зарахуванні до страхового стажу вищезазначеного періоду.

Як вже встановлено вище, пільговий характер роботи позивача у вказаному підприємстві (та на підприємстві правонаступнику) за цей період фактично доведений наявними у пенсійній справі доказами: трудовою книжкою, довідками від 27.03.1996 №15/32, від 19.12.2005 №15-2929, копіями документів про проведення атестації робочих місць, якими атестовані робочі місця, на яких перебував позивач.

Зі змісту цих документів ніяким чином не вбачається те, що позивач не був задіяний для виконання своїх трудових обов`язків протягом повного робочого дня. Протилежне судом не встановлено, а відповідачем не доведено.

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для визнання пільгового стажу через неритмічність роботи підприємства з 1991 року не підтверджені жодними доказами в справі, оскільки неритмічність роботи підприємства не свідчить про те, що трудові обов`язки особа не здійснювала. Відповідачем не доведено, що позивач не був зайнятий на вищезазначених роботах протягом спірного періоду.

А відтак, суд зазначає, що комісією при ГУПФУ в Полтавській області було протиправно відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні пільгового стажу за період з 01.06.1985 по 01.08.1992 з підстав, зазначених у рішенні № 161 від 23.12.2022.

Як вбачається з позовної заяви позивачем не оскаржується та не є спірним питання не підтвердження відповідачем пільгового стажу позивача за період з 13.11.1984 по 31.05.1985 та з 01.08.1992 по 14.07.1997.

Враховуючи наведене та оскільки комісією при ГУПФУ в Полтавській області було протиправно відмовлено позивачу у підтвердженні пільгового стажу за період з 01.06.1985 по 01.08.1992 та не зазначено вмотивованої підстав такої відмови, суд вважає за можливе для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить та визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФУ в Полтавській області № 161 від 23.12.2022 в частині відмови у підтвердженні пільгового стажу ОСОБА_1 за період роботи з 01.06.1985 по 01.08.1992 у Виробничому об`єднанні "Знамя" і зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.11.2022 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду, а відтак позовні вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 період її роботи з 01.06.1985 по 01.08.1992 за професією заготівельника хімічних напівфабрикатів на Державному підприємстві «Виробниче об`єднання «Знамя» Міністерства машинобудування Фонду державного майна України, не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку правомірності рішення ГУПФ у Полтавській області від 13.11.2022 №163750019954, яке крім іншого, вмотивоване посиланням на ненадання уточнюючої пільгової довідки, виданої підприємством за встановленою формою відповідно до Порядку №637, на предмет його відповідності критерію обґрунтованості, суд зазначає, що цей критерій вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Всупереч наведеному, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідач не надав будь-якої оцінки записам трудової книжки щодо періодів роботи позивача на ВО "Знамя" та довідкам, раніше виданим зазначеним підприємством, а також Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, як і не зазначив періодів роботи на підприємстві, які не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 та за яким списком.

Водночас у спірному рішенні зазначено, що пільговий стаж згідно архівної довідки №15-2529 від 19.12.2005 можливо зарахувати після надходження рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 затверджений Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі Порядок №18-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Відповідно до пунктів 3,4 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Згідно з пунктом 6 Порядку №18-1 основними завданнями Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку; участь у підготовці методичних посібників з розгляду питань про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: - заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; - запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; - отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; - інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії (пункт 6 Порядку №18-1).

Пунктом 8 Порядку №18-1 визначено, що засідання Комісії проводиться в міру потреби, але не рідше двох разів на місяць. Комісія правомочна приймати рішення за участю у засіданні не менше як 2/3 її членів.

Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи. Рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення (пункти 9,10 Порядку №18-1).

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку №18-1).

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 15 Порядку №18-1).

Отже у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, вирішення питання про зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників, віднесено до виключної компетенції Комісій при Головних управліннях Пенсійного фонду в областях.

Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є обов`язковими для органів пенсійного фонду України при виконанні покладених на них функцій.

За таких обставин, позивачеві необхідно підтвердити періоди роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на даному підприємстві комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років. Саме на підставі рішення комісії про підтвердження пільгового стажу роботи та інших документів, необхідних для призначення пенсії, управління Пенсійного фонду приймають рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії.

Фактично, оскаржуване рішення обгрунтоване відповідачем не у зв`язку із тим, що у позивача відсутній певний стаж та/або не зарахування відповідачем конкретного часу роботи позивача до стажу, що дає право на призначення пенсії, а обгрунтоване тим, що у відповідача на стадії прийняття рішення на призначення пенсії був відсутній належний та допустимий документ, який підтверджує конкретні обставини, а саме - рішення Комісії щодо підтвердження стажу роботи.

Як слідує з матеріалів справи, позивач до комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, із відповідною заявою звернувся лише 30.11.2022, тобто позивач не дотримався встановленого порядку підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за період роботи в ВО «Знамя».

Враховуючи ту обставину, що комісією за результатами розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, до подання позивачем заяви на призначення пенсії, не було складено відповідне рішення щодо підтвердження стажу роботи позивача, а іншого наявного стажу позивача не достатньо для відповідного призначення пенсії, то виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно прийнято рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.11.2022 №163750019954 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Як наслідок, не підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.10.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Поряд з тим суд зазначає, що позивач не позбавлений права у встановленому порядку, після підтвердження комісією стажу роботи позивача у ВО "Знамя", повторно звернутися до відповідача із заявою про призначення пенсії з урахуванням цього стажу.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відтак позов належить задовольнити частково.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2147,20 грн.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з ГУПФ у Полтавській області як органу, безпосередньо дії та рішення якого призвели до порушення прав позивача, у сумі пропорційній до задоволеної частини позовних вимог - 536,80 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23 грудня 2022 року №161 в частині відмови у підтвердженні пільгового стажу ОСОБА_1 за період роботи з 01 червня 1985 року по 01 серпня 1992 року у Виробничому об`єднанні "Знамя".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30 листопада 2022 року про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджених асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва