Рішення

від 17.03.2023 по справі 279/2751/22

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

провадження №2/279/43/23

Справа № 279/2751/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2023

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого- судді Коваленко В.П.

секретаря Зубкової І.М.

розглянувши в м. Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 ; Коростенська районна державна нотаріальна контора, про визнання договору дарування удаваним та поділ майна подружжя, -

В СТ АН ОВ ИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати договір купівлі-продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 удаваним та визнати за нею право власності на 1/2 частину вказаного будинку та 1/2 частину автомобілів OPEL Askona 1985 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіль Ford B4Y Mondeo 2007 року випуску.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 10 червня 1997 року по 15 січня 2020 року. Вказане майно було придбане в період шлюбу за спільні кошти. Договір дарування житлового будинку було укладено в той же день, що і договір купівлі продажу її квартири в АДРЕСА_2 , за вказаний житловий будинок було сплачено кошти ОСОБА_3 , а тому придбане майно є спільною сумісною власністю і вона має право на 1/2 його частину.

Ухвалою суду від 23 серпня 2022 року справа призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бугайов Д.М. підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві. Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Дубенчук М.В. позовні вимоги визнали частково, тільки в частині визнання права власності на автомобіль Опель, просили застосувати строк позовної давності щодо вимог про визнання договору дарування удаваним, відмовити в позові щодо визнання права власності на автомобіль Форд.

Представник Коростенської районної державної нотаріальної контори просить розглянути справу без його участі. Третя особа - ОСОБА_3 позовні вимоги визнав, ствердив, що дійсно передавала йому кошти ОСОБА_1 , договір дарування був оформлений за порадою нотаріуса, оскільки у сім"ї Кашпуренків не вистачало коштів на сплату державного мита. Частину доларів ОСОБА_1 йому віддала на поминальному дні на кладовищі, коли він приїздив на свято радовиці.

Вислухавши пояснення учасників, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 212 ЦПК України установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1ст.202 ЦК України правочин-це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків.

Оскільки згідно з частиною першою статті 202, частиною третьою статті 203 ЦК України головною вимогою для правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, встановленим судом, є дійсна спрямованість волі стрін на укладення договору купівлі-продажу .

Згідно ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов"язується передати в майбутньому другій стороні ( обдарованому) безплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов"язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

За правилами ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили , відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У відповідності до ч.1ст.655 ЦК України за договорм купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 04 березня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було нотаріально посвідчено договір дарування (а.с.15), згідно умов якого дарувальник передав у власність обдарованого житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи , ОСОБА_4 перебували у зареєстрованму шлюбі з 10.06.1997 по 15.01.2020 . З початку створення сім"ї проживали в однокімнатній квартирі АДРЕСА_3 , власником якої була ОСОБА_1 . Оскільки в сім"ї під час шлюбу народилось 5 дітей, проживання в однокімнатній квартирі було складним, то було прийнято рішення про продаж квартири і покупку житлового будинку. 04 березня 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.20) було укладено договір купівлі-продажу приватизованої квартири АДРЕСА_3 .

Цього ж дня було укладено договір дарування житлового будинку (а.с.15) .Як ствердив у судовому засіданні ОСОБА_3 у молодої багатодітної сім"ї Кашпуренків не вистачало коштів на оплату будинку, а тому порадили укласти договір дарування з метою сплати значно меншої суми державного мита. Кошти від продажу будинку були передані ОСОБА_6 негайно після виходу із кабінету нотаріуса саме ОСОБА_7 . 200 доларів ОСОБА_1 передала йому під час відвідування селищного кладовища. Під час укладання договору дарування у нотаріуса був присутній він та ОСОБА_8 . Документи забрав ОСОБА_8 , ОСОБА_9 їх не перевіряла і не дивилась. Про існування договору дарування позивач дізналась лише тоді, коли подружжя припинило сімейно-шлюбні відносини і ведення спільного господарства і виникло питання поділу спільно нажитого подружнього майна, в тому числі і розподілу спірної квартири.

Аналіз наведених належних та допустимих доказів вказує на те, що позивачем доведено обставини, які підтверджують укладення сторонами удаваного правочину, який вчинено для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме, що договір дарування будинку по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом Коростенської районної державної нотаріальної контори Кисіль С.В. , зареєстрованим в реєстрі за № 327, є удаваним правочином, який приховує інший правочин договір купівлі-продажу, який насправді вчинили сторони. Таким чином, оскільки сторони уклали договір дарування для того, щоб приховати договір купівлі-продажу, застосовуються правила Цивільного Кодексу щодо купівлі-продажу будинку, який був придбаний подружжям ОСОБА_4 у період шлюбу. А відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки щодо визнання договору дарування спірного будинку удаваним та визнання права власності на 1/2 частину будинку та 1/2 частину автомобіля OPEL Askona 1985 року випуску є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині, грунтуються на законі , доведені матеріалами справи, частково визнані відповідачем.

Наведені обставини об"єктивно вказують на те, що при укладенні Договору дарування від 04.03.2005 року насправді було укладено договір купівлі-продажу, оскільки дарувальнику були передані кошти за будинок, а договір, що встановлює обов"язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарувння, тобто має місце удаваного правочину , що є підставою для визнання цього правочину недійсним за правилами ст.235 ЦК України та визнання права власності на 1/2 частину майна подружжя за позивачкою .

Враховуючи те, що згідно із частиною першою статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За змістом частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної суміснї власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів( статті15,16, 20 ЦК України) , за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Верховний Суд України у постанові від 22 квітня 2015 року у справі №6-48цс15 дійшов висновку , що відповідно до частини першої статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Заявлене відповідачем клопотання про застосування пропущеного строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки встановлено, що позивач дізналася про своє порушене право в 2020 році при розірванні шлюбних відносин з відповідачем і будь-яких належних та допустимих доказів пропуску строку позовної давності ОСОБА_1 судом не здобуто, а відповідач ОСОБА_2 такі докази суду не надав.

Крім того, з відповіді територіального сервісного центру МВС №1843 від 31 січня 2023 року (а.с.69) видно, що транспортний засіб з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , марки FORD MONDEO зареєстрований 10.11.2021 за ОСОБА_2 та 06.09.2022 було проведено перереєстрацію при втраті свідоцтва про реєстрацію.

Таким чином, суд приходить до висновку , що реєстрація автомобіля була здійснена після розірвання шлюбу, а тому в частині визнання права власності на 1/2 частину вказаного автомобіля суд відмовляє.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-268 ЦПК України , ст. ст. 203,717 ЦК України , ст.69,70 СК України , суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково .

Визнати договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 ,загальною площею 74,1 кв. м., посвідчений державним нотаріусом Коростенської районної нотаріальної контори Житомирської області Кисіль С.В. , зареєстрований в реєстрі за №327, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 04 березня 2005 року , удаваним .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 ідеальну частку автомобіля OPEL Ascona , 1985 року випуску.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 ідеальну частку автомобіля OPEL Ascona , 1985 року випуску.

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення буде виготовлено 27 березня 2023 року.

Суддя В.П. Коваленко