Рішення

від 31.03.2023 по справі 288/216/23

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/216/23

Провадження № 2-а/288/7/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань Колодяжної Н.В.,

представника позивача - Дяченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління поліції в Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач)звернувся досуду ізадміністративним позовомдо Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління поліції в Житомирській області (далі відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та про визнання бездіяльності протиправною, в якому зазначає, що позивач перебуває в шлюбі з ОСОБА_2 .

Від вказаного шлюбу мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на теперішній час в провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.

Дружина позивача систематично перешкоджає йому у спілкуванні з його рідними дітьми.

З метою припинення порушення свого законного права, позивач звернувся до Виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області із письмовою заявою про затвердження Висновку щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей.

25 листопада 2022 року рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області № 194 було затверджено Висновок служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради про визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до умов затвердженого Висновку, батьку дітей ОСОБА_1 рекомендується спілкуватись з дітьми відповідно до графіку. Також дружині позивача ОСОБА_2 рекомендовано поважати батьківські права та не чинити перешкод у спілкуванні батька з дітьми.

Однак, в порушення вимог, зазначених у вказаному Висновку, ОСОБА_2 продовжила систематичне перешкоджання ОСОБА_1 у спілкуванні з його дітьми.

Позивач неодноразово звертався до правоохоронних органів із заявами про порушення його прав, неодноразово викликав працівників поліції, перебуваючи в с. Криве, Житомирського району, Житомирської області, де тимчасово проживає його дружина ОСОБА_2 разом з їхніми спільними дітьми, однак до цього часу, працівники поліції продовжують вчиняти злочинну бездіяльність стосовно порушених прав позивача, а 07.01.2023 року вчинили стосовно останнього кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 365 КК України.

Прибувши 07.01.2023 року у день, час та спосіб, визначений вказаним Висновком до місця проживання дружини, остання почала чинити перешкоди позивачу у спілкуванні з дітьми, поводила себе зухвало, провокувала його на конфлікт та у категоричній формі відмовлялась виконувати вищевказане рішення Димерської селищної ради.

В подальшому позивач переконався, що самостійно він не зможе усунути перешкоди у спілкуванні зі своїми дітьми, зателефонував до поліції, щоб у цивілізований спосіб відновити своє порушене право на спілкування з дітьми.

Прибувши за викликом позивача працівники поліції категорично відмовились усувати перешкоди, створені дружиною позивача та звинуватили його у завідомо неправдивому виклику поліції та незаконного притягли останнього до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

На думку позивача така поведінка працівників поліції є злочинною та такою, що створює склад злочину, передбачений ст. 365 КК України.

Таким чином співробітниками Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області було вчинено перевищення своїх службових повноважень та службову недбалість, які виразились у незаконному притягненні позивача до адміністративної відповідальності та у систематичному ігноруванні законних вимог ОСОБА_1 і не виконанні покладених на них обов`язків.

За таких обставин позивач вважає, що постанова відносно нього винесена незаконно.

Позивач просить постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 016008, винесену 07 січня 2023 року поліцейським ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Павловим П.В. визнати незаконною та скасувати, справу відносно нього закрити та визнати бездіяльність відповідача в частині не реагування на законні вимоги громадянина, який звернувся у відповідному законному порядку із заявою про порушення його прав, протиправною.

Відповідно до ухвали суду від 10 березня 2023 року по справі відкрито провадження у справі за правилами глави 10 КАС України, у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області в судове засідання не з`явився, 15 березня 2023 року надав до суду відеозапис з записом події, яка відбулась 07.01.2023 року /а.с. 48/ та 22 березня 2023 року матеріали звернення на лінію «102» ЄО № 109 ОСОБА_1 .

З вказаного відеозапису вбачається, що позивач ОСОБА_1 спілкується з працівниками поліції та повідомляє, що приїхав до своїх дітей, проте його колишня дружина не дозволяє бачитись з дітьми. До них підходить колишня дружина позивача та повідомляє, що не забороняє батьку дітей спілкуватись з дітьми та запрошувала його до свого будинку. Проте ОСОБА_1 відмовлявся зайти до будинку. Працівники поліції разом з позивачем заходять до будинку, позивач спілкується з дітьми, дає їм подарунки. Пізніше працівники поліції відбирають пояснення у позивача та у його колишньої дружини ОСОБА_2 . Також позивачу пояснюють про порушення ним норм статті 183 КУпАП, роз`яснюють йому права та складають відносно ОСОБА_1 постанову за ст. 183 КУпАП. Позивач підписує постанову та отримує її копію. Частина 1 статті 205 КАС України визначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно нормчастини 3статті 268КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Клопотань відучасників процесупро розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.

Відповідно дочастини 5статті 262КАС України,суд розглядаєсправу впорядку спрощеногопозовного провадженнябез повідомленнясторін занаявними усправі матеріалами. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень ч. 5ст. 262 КАС України, тому суд з власної ініціативи розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, матеріали звернення ЄО № 109 від 07.01.2023 року та оглянувши відеозапис, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України.

Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з бокусуб`єктів владних повноважень.

Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови серії ГБВ № 016008 по справі про адміністративне правопорушення від 07 січня 2023 року, ОСОБА_1 07 січня 2023 року о 09.40 годині в АДРЕСА_1 , здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме: зателефонував на спецлінію «102» та повідомив про вчинення стосовно нього психологічного насильства, за що передбачена відповідальність за статтею 183 КУпАП та на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок /а.с. 5, 33/.

Згідно Висновку про визначення способу участі батька у вихованні дітей, винесеного Службою у справах дітей Димерської селищної ради, рекомендовано батьку дітей ОСОБА_1 спілкування з дітьми відповідно до графіку, графік побачень не порушувати, виконувати свої батьківські обов`язки /а.с. 6-7, 36-38/.

Рішенням № 194 від 25 листопада 2022 року Виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області «Про затвердження висновку щодо визначення способу участі батька у вихованні малолітніх дітей» затверджено висновок служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради щодо визначення способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 /а.с. 6 на звороті, 35/.

Як вбачається з ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 27 жовтня 2022 року, у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу /а.с. 8/.

Згідно Талону повідомлення єдиного обліку № 112 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_1 повідомлено про реєстрацію його заяви в інформаційно телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області за № 112 /а.с. 34/.

Як вбачається з рапорту від 07 січня 2023 року, складеного інспектором черговим ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, 07.01.2023 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 109 від 07.01.2023 року як: домашнє насильство. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 07.01.2023 року о 09.42 годині надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 07.01.2023 року о 09.41 годині за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час колишня дружина вчиняє відносно нього психологічне насильство. Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Результати відпрацювання: інспектором Павловим П.В. по прибуттю на місце події було відібрано письмові пояснення в учасників події та складено постанову серії ГБВ № 016008 за ст. 183 КУпАП відносно ОСОБА_1 /а.с. 59/.

Також були відібрані пояснення у ОСОБА_1 та його колишньої дружини ОСОБА_2 /а.с.60, 61/.

З пояснення ОСОБА_2 вбачається, що її колишній чоловік ОСОБА_1 приїхав до її будинку в село Криве, щоб побачити своїх дітей, вона дозволила йому і ніяких перешкод при цьому не чинила.

ОСОБА_1 пояснив, що 07.01.2023 року о 09.00 годині він приїхав в село Криве до будинку, де проживає його дружина, щоб побачитись з дітьми. Невідомий чоловік в стані алкогольного сп`яніння погрожував йому.

Суд зауважує, що доказів вказаного, позивачем не надано в судовому засіданні, також даний факт не підтверджується відеозаписом, який наданий поліцейським.

Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 зазначає, що в будинку є зброя і це загрожує йому, проте доказів вказаного також не надав.

Представник позивача в судовому засіданні також зазначив, що при винесені постанови поліцейським були порушенні норми закону щодо складання постанови.

Стаття 222 КУпАП передбачає, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема передбачені статтею 183 КУпАП.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

За приписами п. 5 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Отже, суд приходить до висновку, що підстави стверджувати, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 016008 від 07.01.2023 року, складена відносно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам КУпАП, відсутні. Зазначена постанова, складена в спосіб та порядок визначений діючими нормами законодавства.

Відповідно до статті 183 КУпАП, завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Предметом оскарження в даній справі є постанова про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 183 КУпАП, а саме - завідомо неправдивий виклик поліції. Перевіряючи обґрунтованість посилання відповідача на встановлення факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, слід зазначити, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, що містить об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Диспозиція статті 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ознака винності діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.

В позовній заяві позивач категорично заперечував проти вчинення ним адміністративного правопорушення, також свою вину заперечував і при винесенні відносно нього оскарженої постанови.

Тобто, необхідними елементами адміністративного правопорушення є доведення факту протиправності дій особи та її вини.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вище стоячих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Позивачем не надані дані, які б свідчили про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували його права, інтереси або створювали загрозу його здоров`ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.

Таким чином, у суду є підстави вважати, що позивач здійснив виклик поліції безпідставно, оскільки не потребував захисту своїх прав або членів своєї родини.

Враховуючи те, що під час судового розгляду було доведено наявність умислу в діяннях позивача, як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суд вважає доведеною вину позивача у вчиненні правопорушення і, як наслідок, відсутність підстав для скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Суд приходить до висновку, що доводи позивача наведені ним в позовній заяві, як на підставу для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а саме: позивачем не надано належних доказів наявності порушення його прав діями відповідача.

З наданого працівниками поліції відеозапису не вбачається, що відносно позивача було вчинено психологічне насильство його дружиною та доводи позивача про зворотнє не відповідають дійсності.

Крім того, з відеозапису наданого відповідачем зафіксовано, що поліцейським повідомлено позивача про те, що відносно нього буде винесено постанову за ст. 183 КУпАП та роз`яснено йому вимоги статтей 63 Конституції України та 268 КУпАП.

Отже, судом не встановлено порушень зі сторони відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАПвідносно ОСОБА_1 .

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 246 КУпАПпередбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 1ст. 247 КУпАП,обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідностатті 280 КУпАП,орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.

Крім цього, інформація яка була повідомлена позивачем на скорочений номер «102» не була підтвердженою в ході приїзду працівників патрульної поліції.

Матеріали справи не містять доказів, що свідчать про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували права, інтереси ОСОБА_1 або створювали загрозу його здоров`ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.

З урахуванням наведеного, матеріалами справи не підтверджено та позивачем не доведено факту відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, відтак позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частини 1статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності поліцейський Павлов П.В., який є посадовою особою та виконує посадові інструкції, встановив порушення ОСОБА_1 вимог закону, в даному випадку працівник поліції мав достатні фактичні дані, які свідчили про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та прийняте відповідачем рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень, відповідає санкції ст. 183 КУпАП. Таким чином, винесена відповідачем оскаржувана постанова є обґрунтованою, винесеною уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів показаннями свідків.

Згідно частини 2статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач, відповідно дост. 77 КАС України, навів підтверджуючі докази правомірності прийняття ним оскаржуваної постанови тим самим спростував доводи позивача вказані в позовній заяві.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Позивач в позовній заяві також просить визнати протиправною бездіяльність відповідача.

Проте, зважаючи на положення ч. 3ст. 286 КАС України, суд вважає необґрунтованими вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними і тому суд приходить до висновку, що в даній частині позовних вимог також необхідно відмовити.

Враховуючи вищезазначене,суд вважаєза необхіднепостанову поліцейськогоПавлова П.В. серії ГБВ№ 016008 пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняна ОСОБА_1 заст.183 КУпАПу видіштрафу врозмірі 850гривень залишитибез змін,а позовнузаяву ОСОБА_1 до Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління поліції в Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення та про визнання бездіяльності протиправною залишити без задоволення.

Вимога про стягнення судових витрат, згідно ст. 139 КАС України не вирішується, так як в задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 19, 55 Конституції України; Законом України «Про Національну поліцію»; статтями 183, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП; статтями 2, 5, 7, 9, 72, 77, 90,139, 205, 229, 241-246,250,251,255,257, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенніпозову ОСОБА_1 до Відділенняполіції №2Житомирського районногоуправління поліціїГоловного управлінняполіції вЖитомирській областіпро визнаннянезаконною таскасування постановипро адміністративнеправопорушення тапро визнаннябездіяльності протиправною- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом десятиднів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційногоадміністративного суду. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення (скорочене рішення) суд повідомляє, коли буде складено повне судове рішення.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник