Постанова
від 29.03.2023 по справі 520/9288/21
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 р.Справа № 520/9288/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2021, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, по справі № 520/9288/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "БАЛІНВЕСТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «БАЛІНВЕСТ»» (далі ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ», підприємство) звернулося до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління ДПС у Харківській області «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 32934058)» від 18.02.2021 року № 1037-п;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.05.2021 року № 00070880701;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.05.2021 року № 00070870701;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.05.2021 року № 00070860701;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.05.2021 року № 00070830701.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року адміністративний позов підприємства задоволено частково, а саме, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 13.05.2021 року № 00070880701, № 00070870701, № 00070860701, № 00070830701.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 22.700,00 грн.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційні скарги, в яких з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає їх ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, просить їх скасувати у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції установлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області) було видано наказ від 18.02.2021 року № 1037-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 32934058)» (т.1 а.с.29).

В подальшому, відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 17.03.2021 року № 1771-п продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» з 23.03.2021 року на 5 робочих днів (т.1 а.с.32).

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 05.04.2021 року № 5654/20-40-07-01-08/32934058 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІАК «Балінвест» (далі - Акт перевірки) (т.1 а.с.39-70).

26.04.2021 року та 28.04.2021 року підприємством надано заперечення до Акту перевірки (т.1 а.с.71-99).

Контролюючим органом розглянуто заперечення Позивача та за підсумками розгляду заперечення надіслано позивачу лист «Про розгляд заперечення» (вих. № 17156/6/20-40-07-01-16 від 07.05.2021 року) (далі - Висновок (т.1 а.с.99-144).

Відповідно до висновків акта перевірки, контролюючим органом встановлено наступні порушення ТОВ «ІАК «Балінвест», а саме:

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі ПК України), на підставі вищезазначеного, не підтверджено здійснення господарських операцій між ПП «УКРОРГАНІК 001», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» та ТОВ «ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН», що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток, всього у сумі 14.311.500,00 грн, у тому числі за 1 квартал 3 квартали 2020 року на 7.561.500,00 грн., за 2020 рік в сумі 14.311.500,00 грн;

- п. 198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, абз. 19 п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, всього у сумі 5.015.500,00 грн, в тому числі за грудень 2019 року в сумі 1.008.200,00 грн, за січень 2020 року в сумі 1.512.300,00 грн, за грудень 2020 року в сумі 2.495.000,00;

- п. 63.3 ст. 63 ПК України в наслідок неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, документів щодо реєстрації змін до облікових даних за наступними договорами оренди: б/н від 02.05.2018 року (строк дії до 30.04.2021 року) та б/н від 01.03.2019 року (строк дії до 31.12.2021 року);

- п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266, п. 52-5 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого занижено податок на нерухоме майно за 2020 рік на загальну суму 883,2 грн, у тому числі за березень 2020 року на загальну суму 883,2 грн.

13.05.2021 року на підставі висновків акту перевірки та Висновку було складено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 00070880701, яким визначено збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5.015.500,00 грн та визначено суму грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1.253.875,00 грн (т.1 а.с.115-116);

- № 00070870701, яким визначено грошове зобов`язання за податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 883,20 грн (т.1 а.с.117-118);

- № 00070860701, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2.040,00 грн за ненадання повідомлення протягом 10 робочих днів з дати зміни облікових даних щодо об`єктів оподаткування за договором оренди б/н від 02.05.2018 року та договором оренди б/н від 01.03.2019 року (т.1 а.с.119-120);

- № 00070830701, яким встановлено відхилення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за даними перевірки від від`ємного значення об`єкта оподаткування за даними платника на 14.311.500,00 грн (т.1 а.с.121-122).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 ст. 14 ПК України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 ст. ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 134.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до положень п. 135.1 ст. 135 ПК України - базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно із п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, це Положення (стандарт) не поширюється на доходи, пов`язані з: договорами оренди; дивідендами, які належать за результатами фінансових інвестицій та обліковуються методом участі в капіталі; страховою діяльністю; первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов`язаних з сільськогосподарською діяльністю, та з первісним визнанням сільськогосподарської продукції; змінами вартості інших поточних активів; природним приростом поголів`я худоби, виходом продукції сільського та лісового господарства; видобуванням корисних копалин.

Порядок формування податкового кредиту передбачений ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до таких, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абз. 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Матеріалами справи встановлено, що в перевіряємому періоді позивача мав господарські взаємовідносини із ПП «УКРОРГАНІК 001» (код ЄДРПОУ 42811061), ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» (код ЄДРПОУ 43322667) та ТОВ «ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН» (код ЄДРПОУ 41465742).

Щодо взаємовідносин позивача з ПП «УКРОРГАНІК 001», колегією суддів встановлено наступне.

12.12.2019 року між ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» (Покупець) та ПП «УКРОРГАНІК 001» (Постачальник) укладено договір постачання № 2019/12-1, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати товар у зумовлені строки, а Покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити його, відповідно до вимог цього Договору (т.1 а.с.123-124).

Згідно з п. 2.1. Постачальник поставляє товар покупцю, а Покупець приймає та оплачує кожну партію товару, в узгоджений сторонами термін. Перехід права власності на товар до Покупця відбувається в момент фактичної передачі товару Покупцю, що засвідчується підписанням видаткових накладних уповноваженими на це особами (в редакції зміненій Додатковою угодою від 12.12.2019 року) (т.1 а.с.127).

Відповідно до п. 2.2. строк поставки товару Покупцю до 31.03.2020 року.

Згідно з положеннями п. 2.4. Договору датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем.

Відповідно до п. 2.5. Договору перевірка кількості та якості товару здійснюється Покупцем в присутності представника Постачальника. Якщо внаслідок такої перевірки буде виявлено невідповідність кількості або якості товару, Покупець зобов`язується скласти двосторонній акт, який підписується обома сторонами. Після фактичної передачі товару та складання акту невідповідності, претензій, стосовно якості або кількості товару, не приймаються.

Згідно з п. 3.1. Договору кількість, асортимент та ціна кожного виду товару вказуються в накладних на кожну партію (кожне відокремлене постачання) товару. Отримання Покупцем визначеного товару та документів на нього, є фактом узгодження сторонами визначених вище умов.

Відповідно до п. 4.1. Договору плата за партію товару здійснюється Покупцем з відстрочкою платежу до 15.10.2020 року, шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до Додатків № 1 та № 2 до вищезазначеного Договору, сторони домовились про поставку наступного товару: Добриво азотно-фосфорно-калійне 9-25-25 б/б, в кількості 887,50 т, за ціною 14 200,00 грн за т. (без ПДВ), загальною вартістю 15.123.000,00 грн (в т. ч. ПДВ 2.520.500,00 грн).

На підтвердження реальності виконання сторонами умов укладено договору, підприємством надано наступні документи: видаткові накладні від 12.12.2019 року № 3 та від 28.01.2020 року № 1 (т.2 а.с.128-129); податкові накладні від 12.12.2019 року № 3 на загальну суму 6.049.200,00 (ПДВ 1.008.200,00 грн) та від 28.01.2020 року № 1 на загальну суму 9.073.800,00 грн (ПДВ 1.512.300,00 грн) (т.1 а.с.130-131); товарно-транспортні накладні від 07.02.2020 року № 27 (автомобіль RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп - НОМЕР_2 ), від 07.02.2020 року № 26 (автомобіль DAF, державний номерний знак НОМЕР_3 , причіп/напівпричіп - НОМЕР_4 ), від 07.02.2020 року № 25 (автомобіль VOLVO-FH 12, державний номерний знак НОМЕР_5 ), від 07.02.2020 року № 24 (автомобіль KAMAZ-65222-53, державний номерний знак НОМЕР_6 ), від 06.02.2020 року № 23 (автомобіль VOLVO-FH 12, державний номерний знак НОМЕР_7 ), від 05.02.2020 року № 22 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_8 , причіп/напівпричіп НОМЕР_9 ), від 05.02.2020 року № 21 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_10 , причіп/напівпричіп НОМЕР_11 ), від 05.02.2020 року № 20 (автомобіль DAF, державний номерний знак НОМЕР_12 , причіп/напівпричіп НОМЕР_13 ), від 05.02.2020 року № 19 (автомобіль DAF, державний номерний знак НОМЕР_14 причіп/напівпричіп НОМЕР_15 ), від 04.02.2020 року № 18 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_16 , причіп/напівпричіп НОМЕР_17 ), від 04.02.2020 року № 17 (автомобіль КАМАЗ державний номерний знак НОМЕР_18 , причіп/напівпричіп НОМЕР_19 ), від 04.02.2020 року № 16 (державний номерний знак НОМЕР_20 , причіп/напівпричіп НОМЕР_21 ), від 03.02.2020 року № 15 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_22 , причіп/напівпричіп НОМЕР_23 ), від 03.02.2020 року № 14 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_24 , причіп/напівпричіп НОМЕР_25 ), від 31.01.2020 року № 13 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_26 , причіп/напівпричіп НОМЕР_26 ), від 31.01.2020 року № 12 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_27 , причіп/напівпричіп НОМЕР_28 ), від 30.01.2020 року № 11 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_29 , причіп/напівпричіп НОМЕР_30 ), від 30.01.2020 року № 10 9автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_31 , причіп/напівпричіп НОМЕР_32 ), від 30.01.2020 року № 9 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_33 , причіп/напівпричіп НОМЕР_34 ), від 29.01.2020 року № 8 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_35 , причіп/напівпричіп НОМЕР_36 ), від 29.01.2020 року № 7 (автомобіль RENAULT PREmiun, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_37 ), від 29.01.2020 року № 6 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_38 , причіп/напівпричіп НОМЕР_37 ), від 28.01.2020 року № 5 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_39 , причіп/напівпричіп НОМЕР_40 ), від 28.01.2020 року № 4 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_41 , причіп/напівпричіп НОМЕР_42 ), від 28.01.2020 року № 3 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_43 , причіп/напівпричіп НОМЕР_44 ), від 28.01.2020 року № 2 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_45 , причіп/напівпричіп НОМЕР_46 ), від 28.01.2020 року № 1 (автомобіль RENAULT PREmiun, державний номерний знак НОМЕР_1 ), від 17.12.2019 року № 218 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_38 , причіп/напівпричіп НОМЕР_37 ), від 17.12.2019 року № 217 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_41 , причіп/напівпричіп НОМЕР_42 ), від 17.12.2019 року № 216 (автомобіль RENAULT PREmiun, державний номерний знак НОМЕР_1 ), від 17.12.2019 року № 215 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_45 , причіп/напівпричіп НОМЕР_46 ), від 17.12.2019 року № 214 (автомобіль DAF, державний номерний знак НОМЕР_14 , причіп/напівпричіп НОМЕР_13 ), від 16.12.2019 року № 213 (автомобіль DAF, держаний номерний знак НОМЕР_12 , причіп/напівпричіп НОМЕР_13 ), від 16.12.2019 року № 212 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_10 , причіп/напівпричіп НОМЕР_11 ), від 16.12.2019 року № 211 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_8 , причіп/напівпричіп НОМЕР_9 ), від 16.12.2019 року № 210 (автомобіль VOLVO-FH 12, державний номерний знак НОМЕР_5 ), від 13.12.2019 року № 209 (автомобіль DAF, державний номерний знак НОМЕР_3 , причіп/напівпричіп НОМЕР_4 ), від 13.12.2019 року № 208 (автомобіль RENAULT PREMIUM, державний номерний знак НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп НОМЕР_2 ), від 13.12.2019 року № 207 (автомобіль КАМАЗ НОМЕР_33 , причіп/напівпричіп НОМЕР_34 ), від 13.12.2019 року № 206 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_35 , причіп/напівпричіп НОМЕР_36 ), від 12.12.2019 року № 205 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_39 , причіп/напівпричіп НОМЕР_40 ), від 12.12.2019 року № 204 (автомобіль КАМАЗ, держаний номерний знак НОМЕР_38 , причіп/напівпричіп НОМЕР_37 ), від 12.12.2019 року № 203 (автомобіль КАМАЗ, держаний номерний знак НОМЕР_41 , причіп/напівпричіп НОМЕР_42 ), від 12.12.2019 року № 202 (автомобіль RENAULT PREmiun, державний номерний знак НОМЕР_1 ), від 12.12.2019 року № 201 (автомобіль КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_45 , причіп/напівпричіп НОМЕР_46 ) (т.1 а.с.132-176).

В подальшому, між ТОВ «ІАК «БАЛІНСВЕСТ» (Замовник) та ПрАТ «Балаклійське ХПП» (Виконавець) 01.03.2020 року укладено договір надання с/г послуг № 01/03/20-СГ, відповідно до п. 1.1. якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець зобов`язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату с/г послуги (т.1 а.с.179-180).

Згідно відомостей акта приймання-передачі матеріалів від 14.04.2020 року, Замовником було передано виконавцю наступні матеріали для виконання послуг по внесенню мінеральних добрив за адресою: Харківська обл., Балаклійський район, с. Яковенкове, а саме добриво азотно-фосфорно калійне 9-25-25 у кількості 320,805 т, норма внесення 150 кг/га (+/- 5%) (т.1 а.с.183).

Відповідно до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2020 року № П00000579 Виконавцем були виконані наступні роботи (послуги): комплекс польових робіт (внесення добрива азотно-фосфорно-калійного 9-25-25 б/б) та комплекс польових робіт (посів технічних культур) на загальну суму 1.176.000,00 грн (ПДВ 196.000,00 грн) (т.1 а.с.181); відповідно до акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.04.2020 року № П00000578 Виконавцем були виконані наступні роботи (послуги): комплекс польових робіт (внесення добрива азотно-фосфорно-калійного 9-25-25 б/б) на загальну суму 487.398,96 грн (ПДВ 81.233,16 грн) (т.1 а.с.182).

Згідно відомостей актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 30.04.2020 року добриво азотно-фосфатно калійне внесено на незрошуваних землях у кількості 208,0005 т (т.1 а.с.189-193).

14.05.2020 року між ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» (Постачальник) та ПрАТ АФ «Вербицьке» (Покупець) укладено договір постачання № 2020/5-1, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати товар у зумовлені строки, а Покупець зобов`язується прийняти поставлений товар та оплатити його відповідно до вимог цього Договору (т.1 а.с.184-185).

Відповідно до видаткових накладних від 18.05.2020 року № 28 та від 19.05.2020 року № 29 найменуванням товару є добриво азотно-фосфарно калійне 9-25-25 б/б у кількості 300 т на загальну суму 5.112.000,00 грн (ПДВ 852.000,00 грн) (т.1 а.с.186-187).

На час укладення та виконання договору вказаний контрагент позивача був зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тобто мав достатній об`єм правоздатності для складання первинних документів та укладання будь-яких правочинів, а також не знаходився в стадії припинення, мав свідоцтво платника ПДВ, видане у встановленому порядку, що не було скасовано, договори від імені зазначеного контрагента підписувала особа, що володіла достатньою для цього правосуб`єктністю.

З наведеного слідує, що господарські операції між позивачем та ПП «УКРОРГАНІК 001» здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо наявності станом на 31.12.2020 року кредиторської заборгованості ТОВ «ІАК «Балінвест» перед ПП «Укрорганік 001», оскільки наявність такої заборгованості не може бути беззаперечним доказом нереальності укладеної між сторонами угоди за наявності в матеріалах справи документів, що підтверджують надходження вказаного товару до позивача та використання його у власній господарській діяльності.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на порушення порядку заповнення товарно-транспортних накладних, передбачений Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 (далі Правила) з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 11.1 Розділу 11 Правил, будь-яка інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема інформація щодо навантаження товару у кількості 887,5 т, не є обов`язковою. Товарно-транспортна накладна може складатись суб`єктом господарювання й без дотримання форми, наведеної в додатку 7 цих Правил, за наявності іншої обов`язкової інформації, натомість інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій до такої не відноситься.

Крім того, відповідно до листа ПП «УКРОРГАНІК 001» № 1.03/21 від 12.03.2021 року всі відвантажувальні роботи та транспортування було виконано за рахунок постачальника, тобто ПП «УКРОРГАНІК 001» (т.1 а.с.178).

Доводи контролюючого органу щодо потреби ПП «УКРОРГАНІК 001» в певних часових витратах, залучення трудових ресурсів та техніки для здійснення вантажних операцій та неможливості реально провадити ПП «УКРОРГАНІК 001» декларовану господарську діяльність через наявність особи, яка є керівником, головним бухгалтером та засновником підприємства є виключно припущенням контролюючого органу. Зазначені обставини не обмежують ПП «УКРОРГАНІК 001» залучати третіх осіб та техніки до вантажних робіт, в тому числі на підставі договорів.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зазначені товарно-транспортні накладні містять всі необхідні реквізити для ідентифікації вантажу, який придбав позивач та його доставку до пункту розвантаження покупця-позивача, в тому числі підписи, печатки осіб вантажовідправника, водія/експедитора, відповідальної особи (директора) ПРАТ «Балаклійське КПП».

Крім того, зазначені товарно-транспортні накладні містять всі необхідні реквізити для ідентифікації вантажу, який придбано ТОВ «ІАК «Балінвест» та його доставку до пункту розвантаження Покупця за адресою: 64225, Харківська обл., Балаклійський р-н, с. Яковенкове, вул. Миру, б. 27, в тому числі підписи, печатки осіб Вантажовідправника, водія/експедитора, відповідальної особи (директора) ТОВ «ІАК «Балінвест».

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил № 363, обов`язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. У свою, чергу ТОВ «ІАК «Балінвест» до зазначеної категорії суб`єктів господарювання не відноситься.

Колегія суддів надає критичну оцінку доводам контролюючого органу стосовно встановленої невідповідності транспортних засобів та причепів реєстраційним даним, тобто неспівпадіння транспортних засобів зазначених в товарно-транспортних накладних відомостям щодо транспортних засобів, зареєстрованих згідно з серією та номером, виходячи з наступного.

В товаротранспортних накладних, складених в підтвердження перевезення товару від ПП «Укорганік 001» до позивача не зазначено автомобільного перевізника.

Однак, відповідно до листа ПП «Укорганік 001» від 12.03.2021 року всі навантажувальні роботи та транспортування товару здійснювалося за рахунок ПП «Укорганік 001» (а.с. 178). Таким чином автомобільним перевізником та постачальником товару виступав ПП «Укорганік 001», а тому саме вказаним підприємством було складено товаро-транспортні накладні.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам.

Таким чином, у приписах частини восьмої статті 9 Закону № 996-ХIV знайшов відображення принцип індивідуальної відповідальності платника податків.

Водночас немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента.

Платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19.

Колегія суддів також зазначає, що транспортні документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортні накладні чи подорожні листи не є винятковими первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують факт реальності здійснення господарської операції за договором, та за відсутності яких платник позбавляється права на формування податкового кредиту, а також віднесення до складу доходів і витрат сум за договорами у разі наявності інших первинних бухгалтерських документів, оформлених відповідно до положень чинного законодавства, а саме: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, регістрів бухгалтерських документів, платіжних доручень, відомостей про рух активів, товару та інших документів.

Таким чином, дефекти товарно-транспортних накладних можуть свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов`язане з дотриманням вимог податкового законодавства, а отже посилання контролюючого органу на не заповнення деяких граф товарно-транспортних накладних не є підставою для обмеження Позивача, як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій. Крім того, навіть наявність помилок при складенні таких документів, певні недоліки в них самі по собі не свідчать про відсутність реальності у здійсненні господарських операцій, за умови, що з сукупності інших документів та обставин справи така реальність вбачається.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 805/5017/15-а.

Аргументи відповідача, що суд першої інстанції не надав правового значення відомостям із інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» , яку отримано ГУ ДПС та долучено до матеріалів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки такі дані не є належними доказами за відсутності документального підтвердження того, що інформаційною підсистемою «Гарпун» обладнані всі автошляхи України.

Крім того, з листа Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Харківській області від 14.06.2021 року № 1786/119-27/01-2021 вбачається, що розпізнавання будь-якою камерою не дорівнює 100%, як і відсутня інформація про те, що всі камери системи здійснюють фіксування переміщення транспортних засобів (т.3 а.с.101).

Посилання контролюючого органу на невідповідність адреси пункту навантаження та місцезнаходження ПП «УКРОРГАНІК 001» за даними ІТС «Податковий блок» взагалі не впливає на здійснення господарських операцій ПП «УКРОРГАНІК 001» з ТОВ «ІАК «Балінвест»; чинним законодавством не заборонено розміщення товарно-матеріальних цінностей Постачальника за іншою адресою, відмінною від офіційно зареєстрованого місцезнаходження, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, ТОВ «ІАК «Балінвест» не може відповідати за дії свого контрагента, зокрема щодо постановлення на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку, відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України.

Станом на час здійснення господарських операцій ПП «УКРОРГАНІК 001» відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мало повний обсяг дієздатності, взято на облік 08.02.2019 року, 155319032566, в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Південне управління у м. Одесі, Приморська державна податкова інспекція (Приморський район м. Одеси) (дані про взяття на облік як платника податків).

Також, станом на дати укладення договору, здійснення господарських операцій, відповідно до даних контролюючого органу «Інформація про суб`єктів господарювання які мають податковий борг» ПП «УКРОРГАНІК 001» не мав податкового боргу (відповідно до відомостей із загальнодоступного ресурсу ДПС України).

Крім того, відповідно до даних про взяття на облік платників податків зазначений контрагент перебуває на обліку в органах доходів і зборів (платником податків перевірено відомості із загальнодоступного ресурсу ДПС України, розташованого на веб сайті https://cabinet.tax.gov.ua/registers/registration), відповідно до даних реєстру платників ПДВ зазначений контрагент зареєстрований як платник ПДВ (відповідно до даних загальнодоступного ресурсу ДПС України на веб сайті https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv).

Відсутність в базах даних ДПС звітності ПП «УКРОРГАНІК 001» за формою № 20-ОПП жодним чином не спростовує здійснення господарської операції з Позивачем, не підтверджує відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних, виробничих, складських тощо), які б дозволяли провадити господарську діяльність за вказаними взаємовідносинами. До того ж ТОВ «ІАК «Балінвест» не може відповідати за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку свого контрагента.

В Акті перевірки контролюючий орган, серед іншого, посилається на те, що за даними Єдиного державного реєстру податкових накладних за грудень 2019 лютий 2020 відсутні зареєстровані податкові накладні, які б підтверджували придбання будь-яких послуг, необхідних для провадження зазначеної господарської діяльності, у тому числі оренди офісного та складського приміщень, комунальних послуги тощо.

Натомість, коло суб`єктів господарювання, з якими може вступати в господарські взаємовідносини ПП «УКРОРГАНІК 001» не обмежується платниками податку на додану вартість. ПП «УКРОРГАНІК 001» вільне у виборі контрагента та може здійснювати господарські операції також з неплатниками податку на додану вартість, а також офісні та складські приміщення контрагент може мати у власності та не використовувати їх на праві оренди, а відтак, такі аргументи контролюючого органу жодним чином не свідчать про неможливість ПП «УКРОРГАНІК 001» здійснювати господарські операції з ТОВ «ІАК «Балінвест».

Доводи апеляційної скарги про те, що контрагент ПП «УКРОРГАНІК 001» - ПП «Купрумторг» (код за ЄДРПОУ 42475421) за весь період здійснення своєї діяльності оформлював придбання лише фруктів, овочів, палива, взуття, газу скрапленого, а також імпортувало тканину, а протягом всієї діяльності імпортувало лише корми для собак і котів, ніяким чином не обмежує цього контрагента здійснювати поставку добрив.

Аргумент контролюючого органу, що до перевірки не надано будь-яких сертифікатів або гігієнічних висновків щодо якості товару, встановленим для даного виду товару, отримання якого передбачено п. 3.2. договору постачання № 2019/12-1 від 12.12.2019 року, то по-перше, якість товару може бути підтверджена сертифікатом, якщо товар підлягає сертифікації, а по-друге, гігієнічний висновок надається за вимогою Покупця.

Контролюючий орган при посиланні на відсутність сертифікату або гігієнічного висновку не встановив, чи підлягає сертифікації товар, чи вимагав Позивач від ПП «УКРОРГАНІК 001» такі документи.

Крім того, сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність здійснення господарських операцій.

Щодо тверджень контролюючого органу щодо неможливості здійснення операції з постачання добрива азотно-фосфорно-калійного 9-25-25 б/б у кількості 887,5 т. на загальну суму 15.123.000,00 грн, у тому числі ПДВ 2.520.500,00 грн, безпосереднім контрагентом-постачальником ПП «УКРОРГАНІК 001», а також передуючим йому псевдопостачальником ПП «Купрумторг» у взаємопов`язаному ланцюгу, то суд відхиляє такі аргументи з наступних мотивів. Відповідачем не доведено неможливість здійснення операції з постачання товарів ПП «УКРОРГАНІК 001» позивачу, а позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, оскільки вимогами чинного законодавства України у покупця відсутні права та не покладений обов`язок відстежувати джерела та підстави надходження товару до постачальника.

Посилання контролюючого органу на дані ІТС «Податковий блок» та Єдиний реєстр податкових накладних суд відхиляє, оскільки будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не звернув уваги на доводи позивача про те, що він мав розумну економічну причину (ділову мету), оскільки мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, а саме: збільшення родючості ґрунтів на незрошуваних полях за рахунок внесення добрив, збільшення врожайності сільськогосподарських культур та, як наслідок збільшення прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції.

Згідно з абз. 2 п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК України економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

В додаткових письмових поясненнях, відповідач повідомив суд про досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021220000000035, розпочатого 16.04.2021 року та надав матеріали досудового розслідування, яке знаходиться в провадженні слідчого управління ФР ГУ ДФС у Харківській області.

Суд відхиляє зазначені доводи Відповідача з посиланням на вищезазначені матеріали досудового розслідування, виходячи з наступного.

Саме по собі порушення кримінальної справи, отримання певних документів, проведення певних процесуальних дій не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем з його контрагентами.

Матеріали досудового розслідування до винесення вироку в рамках кримінального провадження не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 року у справі № 2а-7075/12/2670, від 26.08.2018 року у справі № 808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 року у справі № 826/17617/13, від 05.03.2012 року у справі № 21-421а11 та від 22.09.2015 року у справі № 810/5645/14.

У відповідності до ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до Наказу ГУ ДПС у Харківській області «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 32934058)» від 18.02.2021 року № 1037-п, документальна планова перевірка Позивача проводилася з 09.08.2021 до 22.08.2021 року. В подальшому перевірка була продовжена на 5 робочих днів до 29.03.2021 року. В той же час, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32021220000000035 розпочато 16.04.2021 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 74 КАС України, суд приходить до висновку про неналежність матеріалів досудового розслідування як доказів в адміністративному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, матеріали досудового розслідування не могли бути враховані Відповідачем та відображені в Акті перевірки, оскільки на час її проведення відповідних документів досудового розслідування фактично не могло існувати. Вирок суду, який набрав законної сили у цьому кримінальному провадженні відсутній. Це свідчить про те, що висновки Відповідача ґрунтуються на доказах, які були отримані поза межами процедури проведеної перевірки, а тому висновки такої перевірки в цілому не можуть вважатися обґрунтованими.

У ході розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не подав належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України доводили неправомірність діянь заявника за цим епізодом.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА», колегією суддів встановлено наступне.

04.12.2020 року між ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» (Покупець) та ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» (Постачальник) укладено договір поставки № ДМН-2020/1204, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, згідно узгодженої Сторонами Специфікації (Додаток до Договору) поставити добриво органічно-мінеральне сухе (Технічні умови: ТУ У 20.1-43654301-001:2020, далі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору (т.1 а.с.194-196).

Згідно п. 3.1. Договору, Постачальник здійснює поставку Товару Покупцю, зазначеного в Специфікації на умовах: DAP (в редакції Інкотермс 2010) за адресою Покупця: Харківська обл., Балаклійський район, с. Яковенкове. У випадку зазначення в Специфікації іншого місця поставки Товару, пріоритет має ця додаткова угода (в редакції зміненій Додатковою угодою від 04.12.2020 року) (т.1 а.с.197).

Відповідно до Специфікації від 04.12.2020 року № 1, найменуванням товару є добриво органічно-мінеральне сухе «Вітагров» у кількості 600 т (т.1 а.с.198).

Товар був переданий Покупцю відповідно до наступних видаткових накладних, а саме: від 24.12.2020 року № 24121, від 23.12.2020 року № 23121, від 22.12.2020 року № 22124, від 18.12.2020 року № 18126, від 21.12.2020 року № 21123, від 17.12.2020 року № 17123 (т.1 а.с.198-203).

На підтвердження поставки Товару, матеріали справи містять наступні товарно-транспортні накладні: від 17.12.2020 року № 22590, від 17.12.2020 року № 22591, від 17.12.2020 року № 22592, від 18.12.2020 року № 22593, від 18.12.2020 року № 22594, від 18.12.2020 року № 22595, від 21.12.2020 року № 22596, від 21.12.2020 року № 22597, від 21.12.2020 року № 22598, від 22.12.2020 року № 22599, від 22.12.2020 року № 22600, від 22.12.2020 року № 22601, від 23.12.2020 року № 22602, від 23.12.2020 року № 22603, від 23.12.2020 року № 22604, від 24.12.2020 року № 22065, від 24.12.2020 року № 22606, від 24.12.2020 року № 22607 (т.1 а.с.204-220).

За результатами зазначених господарських операцій, підприємством оформлено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, а саме: від 24.12.2020 року № 24121 на загальну суму 1.390.500,00 грн (ПДВ 231.750,00 грн), від 23.12.2020 року № 23121 на загальну суму 1.336.500,00 грн (ПДВ 222.750,00 грн), від 22.12.2020 року № 22124 на загальну суму 1.309.500,00 грн (ПДВ 218.250,00 грн), від 18.12.2020 року № 18126 на загальну суму 1.404.000,00 грн (ПДВ 234.000,00 грн), від 21.12.2020 року № 21123 на загальну суму 1.296.000,00 грн (ПДВ 216.000,00 грн), від 17.12.2020 року № 17123 на загальну суму 1.363.500,00 грн (ПДВ 227.250,00 грн) (т.1 а.с.221-226).

Постачальником товару було надано сертифікат відповідності № UA.PN.104.0594-20, терміном дії з 06.11.2020 року до 06.11.2021 року на добриво органічно-мінеральне сухе «Вітагров», видане ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ДАМОНА» ТОВ «Харківський незалежний центр сертифікації», а також Технічні умови на Добриво органічно-мінеральне сухе ТУ У 20.1-43654301-001:2020 (т.2 а.с.39-42).

Згідно з Актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 30.12.2020 року добрива були використані в господарській діяльності ТОВ «ІАК «Балінвест» шляхом внесення в ґрунт на незрошуваних землях ТОВ «ІАК «Балінвест» під урожай 2021 року (т.2 а.с.25-38).

Посилання Відповідача на недоліки в товарно-транспортних накладних на товар як на підставу визнання нереальними господарських операцій Позивача з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА», колегія суддів відхиляє виходячи з наступного.

Недоліки в товарно-транспортних накладних можуть свідчити лише про факт недостатньо якісного складання документів при здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом, що не пов`язане з дотриманням вимог податкового законодавства, а отже посилання контролюючого органу на відсутність у товарно-транспортних накладних інформації щодо супровідних документів на вантаж, не є підставою для обмеження ТОВ «ІАК «Балінвест», як покупця, у праві формувати витрати за умови реальності господарських операцій. Крім того, навіть наявність помилок при складенні таких документів, певні недоліки в них самі по собі не свідчать про відсутність реальності у здійсненні господарських операцій, за умови, що з сукупності інших документів та обставин справи така реальність вбачається.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 805/5017/15-а.

Відповідно до положень абз. 2 п. 11.1 Розділу 11 Правил № 363, будь-яка інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій, зокрема інформація щодо навантаження товару у кількості 600 т, не є обов`язковою. Товарно-транспортна накладна може складатись суб`єктом господарювання й без дотримання форми, наведеної в додатку 7 цих Правил, за наявності іншої обов`язкової інформації, натомість інформація щодо вантажно-розвантажувальних операцій до такої не відноситься.

Відповідачем, серед іншого в Акті перевірки зазначається, що згідно з даними ЄРПН та ІТС «Податковий блок» ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» фактично почала свою діяльність з жовтня 2020 року, а з 01.11.2020 року по 31.12.2020 року підприємство придбавало лише свіжі та сушені фрукти, а також овочі свіжі. За цей час не отримувало послуги оренди компостних ям та супутніх послуг (транспортування, сушіння тощо), необхідних для виробництва сухих органічних добрив, на мало взаємовідносин з ТОВ «ЗАВОД ЕКОДОБРИВ «ФЕРТІНА» (код ЄДРПОУ 43654301), не здійснювало імпортних операцій.

Натомість, оцінивши доводи сторін, колегія суддів зазначає, що коло суб`єктів господарювання, з якими може вступати в господарські взаємовідносини контрагент позивача не обмежується платниками податку на додану вартість. Контрагент позивача вільний у виборі інших контрагентів та може здійснювати господарські операції також з неплатниками податку на додану вартість.

Вимогами чинного законодавства України покупця відсутні права та не покладений обов`язок відстежувати джерела та підстави надходження товару до постачальника.

Матеріалами справи установлено, що позивачу постачальником товару було надано сертифікат відповідності № UA.PN.104.0594-20, терміном дії з 06.11.2020 року до 06.11.2021 року на добриво органічно-мінеральне сухе «Вітагров», видане ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ДАМОНА» ТОВ «Харківський незалежний центр сертифікації», а також Технічні умови на Добриво орагнічно-мінеральне сухе ТУ У 20.1-43654301-001:2020. Вищезазначені документи містять достатні відомості, що посвідчують якість товару, який придбало ТОВ «ІАК «Балінвест» (т.2 а.с.39).

Посилання контролюючого органу на недоліки документів, що посвідчують якість товару суд відхиляє, виходячи з того, що сертифікати якості чи інші відповідні документи не є документами бухгалтерського чи податкового обліку, а є лише документами, що посвідчують якість товару, а не факт проведення господарської операції, а тому відсутність або недоліки таких документів не є беззаперечною підставою для висновку про нереальність господарських операцій.

Окрім того, матеріали досудового розслідування, надані відповідачем містять листи ТОВ «Академтест» вих. № 026 від 03.06.2021 року, лист ТОВ «Харківський незалежний центр сертифікації» вих. № 182/635 від 03.06.2021 року. В них зазначена інша юридична особа - ТОВ «Дамона», в той час як контрагент позивача ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» (т.3 а.с.90-91).

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність у постачальника фізичної та технологічної можливості для виробництва товару (враховуючи короткий проміжок часу початок діяльності з листопада 2020 року, а поставка нібито виготовленої продукції вже у грудня 2020 року), його імпорту, іншого реального джерела введення в обіг, базуючись на даних особливостей технічних умов виробництва добрив, ІТС «Податковий блок» та ЄРПН, є припущеннями контролюючого органу, оскільки постачальник повідомив у листі, що при належній якості сировини та дотриманні умов користування, технологічний процес може тривати від 2 до 3 тижнів, а юридична особа ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА», відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрована 31.10.2019 року, тобто більше, ніж за рік до здійснення господарських операцій з ТОВ «ІАК «Балінвест».

Крім того, платник податків не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, а також інших осіб, які вступають в господарські правовідносини з цими контрагентами.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції відсутності укладеного ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» договору оренди з ТОВ «Сотта-Маркет» на компостну яму, відсутності самого об`єкту компостна яма, оскільки ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» вільна у виборі своїх контрагентів у господарських відносинах та могла укласти договір щодо оренди компостної ями з будь-яким іншим контрагентом, а тому відсутність договірних відносин з певною юридичною особою не доводить неможливість здійснення господарської діяльності.

Крім того, позивач не може нести відповідальність за дії своїх контрагентів, а також інших осіб, які вступають в господарські правовідносини з цими контрагентами.

При цьому, посилання контролюючого органу на протокол допиту керівника ТОВ «Сотта Маркет» ОСОБА_1 від 11.05.2021 року колегія суддів відхиляє, оскільки останній датований вже після складення відповідачем акту перевірки від 05.04.2021 року (т.3 а.с.67-70).

Позивачем надано до суду відповідні первинні документи здійснення господарських операцій з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ДАМОНА», а також документи, що підтверджують переміщення товарів від постачальника до покупця (товарно-транспортні накладні). Крім того, були надані документи, що підтверджують оприбуткування та списання товарів, придбаних у ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «ДАМОНА».

Натомість, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, що обґрунтовують його заперечення.

На час здійснення господарських операцій ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мало повний обсяг дієздатності, взято на облік як платника податків Центральною ДПІ Маріупольського управління Головного управління ДПС у Донецькій області, 31.10.2019 року, 058119298769.

Також, станом на дати укладення договору, здійснення господарських операцій, відповідно до даних контролюючого органу «Інформація про суб`єктів господарювання які мають податковий борг» ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» не мало податкового боргу (перевірено відомості із загальнодоступного ресурсу ДПС України)

Враховуючи вищевикладене, фактичне виконання Договору поставки № ДМН-2020/1204 від 04.12.2020 року, укладеного з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» підтверджено ТОВ «ІАК «Балінвест» належними та допустимими доказами; вищезазначений договір не містить ознак фіктивності; у ТОВ «ІАК «Балінвест» були наявні підстави для відображення господарських операцій з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ДАМОНА» в бухгалтерському обліку. Контролюючим органом протилежного не доведено.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів також відхиляє доводи відповідача про неможливість здійснення двох перевезень однією особою за 24 год. з урахуванням відстані та часу на навантаження та розвантаження.

Вищезазначені доводи Відповідача є припущеннями контролюючого органу, оскільки відповідачем на підтвердження своїх пояснень не надано жодного належного та допустимого доказу.

Аргументи відповідача відносно того, що автомобільний транспорт, яким нібито перевозився товар з м. Маріуполя до Балаклійського району Харківської області, фіксувався у Херсонській та Одеській областях, м. Києві. Суд оцінює критично, оскільки такі не підтверджені належними та допустимим доказами.

Посилання відповідача на дані інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» колегія суддів відхиляє, оскільки такі дані не є належними доказами за відсутності документального підтвердження того, що інформаційною підсистемою «Гарпун» обладнані всі автошляхи України.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН», колегією суддів встановлено наступне.

04.12.2020 року між ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» (Замовник) та ТОВ «ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН» (Виконавець) укладено договір про надання послуг по обробці ґрунту № 46902-КР, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати послуги по обробці ґрунту, дискування, глибокорихлення, внесення добрив, послуги з розкорчовування поля зокрема, але не виключно (далі Послуги). Замовник в свою чергу зобов`язується прийняти надалі Послуги та оплатити їх вартість в порядку та строки, визначені цим Договором або додатками до нього (т.1 а.с.230-234).

Відповідно до п. 2.1. Договору передача Виконавцем та приймання Замовником робіт здійснюється в місці здійснення робіт, визначеному у цьому Договорі за актами приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього Договору. Місцем виконання робіт є: Харківська обл., Балаклійський район, с. Яковенкове. Акти приймання-передачі оформлюються Сторонами за фактом виконання кожного окремого виду робіт. Сторони погоджуються, що кожен окремий акт приймання-передачі, що складений ними на виконання умов цього Договору є належним підтвердженням факту своєчасного та якісного виконання відповідних робіт Виконавцем.

Замовник зобов`язаний забезпечити Виконавця обсягом робіт згідно цього Договору та додатків до нього (п. 3.2.1. Договору).

Згідно до відомостей додатку № 1 від 04.12.2020 року, Сторони вказаного Договору досягли згоди щодо видів послуг по обробці ґрунту, що підлягають виконанню за Договором, їх орієнтованого обсягу (в гектарах), вартості окремих видів сільськогосподарських робіт та їх загальної вартості, а також термінів виконання послуг, а саме: внесення мінеральних добрив на 1900 га, дискування поля на 2000 га, культивація на 2000 га, глибоке рихлення ґрунту на 1500 га, оприскування на 2000 га, внесення біодобрив на 2400 га. Договірна ціна виконання робіт складає 6.870.000,00 (у тому числі ПДВ) (т.1 а.с.236).

Додатком № 2 від 04.12.2020 року до зазначеного Договору узгоджено виконання послуг по обробці ґрунту наступною технікою: трактор Case-340, трактор Challenger МТ685С, трактор John Deere, самохідний оприскувач John Deere 4930, розкидувач добрив Amazone ZG-D 7000, культиватор Case IH Tiger Mate II (18 метровий), культиватор Hogh Tiger 6 MT, дискова борона Лемкен Heliodor 12S (т.1 а.с.244).

На підтвердження пердачі Замовником матеріалів для виконання послуг, узгоджених вищевказаним договором, матеріали справи містять наступні акт приймання-передачі матеріалів, а саме: від 05.12.2020 року, від 17.12.2020 року, від 18.12.2020 року, від 21.12.2020 року, від 22.12.2020 року, від 23.12.2020 року, від 24.12.2020 року (т.1 а.с.237-243).

На підтвердження наданих послуг за договором від 04.12.2020 року про надання послуг по обробці ґрунту № 46902-КР, матеріали справи містять наступні копії документів, а саме: звіти про використання матеріалів (т.1 а.с.245-249); акти здачі-прийняття робіт виконання робіт (наданих послуг) від 30.12.2020 року № 36, від 30.12.2020 року № 37, від 30.12.2020 року № 38, від 30.12.2020 року № 39, від 30.12.2020 року № 40, від 30.12.2020 року № 42 (т.1 а.с.250; т.2 а.с.1-5).

За результатами зазначених господарських операцій, підприємством оформлено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні, а саме: від 30.12.2020 року № 27 на загальну суму 800.000,00 грн (ПДВ 133.333,33 грн), від 30.12.2020 року № 28 на загальну суму 1.300.000,00 грн (ПДВ 216.666,67 грн), від 30.12.2020 року № 29 на загальну суму 1.320.000,00 грн (ПДВ 220.000,00 грн), від 30.12.2020 року № 30 на загальну суму 1.350.000,00 грн (ПДВ 225.000,00 грн), від 30.12.2020 року № 31 на загальну суму 600.000,00 грн (ПДВ 100.000,00 грн), від 30.12.2020 року № 33 на загальну суму 1.500.000,00 грн (ПДВ 250.000,00 грн) (т.2 а.с.6-11).

Згідно відомостей актів про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за 30.12.2020 року добриво азотно-фосфатно калійне внесено на незрошуваних землях у кількості 502,2 т (т.2 а.с.25-38).

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача відносно відсутності техніки у ТОВ «ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН» виходячи з наступного.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.04.2020 року по справі № 805/5017/15-а, будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

За таких обставин, посилання контролюючого органу на дані Єдиного реєстру податкових накладних не є належним та допустимим доказом.

Сільськогосподарська техніка, послуги, необхідні для провадження господарської діяльності, у тому числі оренди офісного та складського приміщень, комунальних послуг тощо могла бути придбана або залучена в оренду ТОВ «ХАРВЕСТЕР-КОМБАЙН» у неплатників податку на додану вартість.

Крім того, у позивача відсутні права та обов`язки контролювати правові підстави використання сільськогосподарської техніки надавачами послуг. Сам факт її наявності достатній для позивача для укладення відповідного договору про надання послуг з обробітку ґрунту.

Посилання контролюючого органу на те, що відповідно до умов Договору переїзди техніки своїм ходом протягом періоду надання послуг виконується за рахунок Замовника, а також на те, що Виконавець та Замовник погодили, що витрати пального на сільськогосподарську роботу та переїзди між полями, забезпечуються за рахунок Замовника та контролюється Замовником, є безпідставними, оскільки спростовуються Додатковою угодою до Договору від 04.12.2021 року Відповідно до вищезазначеної Додаткової угоди переїзди техніки своїм ходом протягом періоду надання послуг виконується за рахунок Виконавця, а також витрати пального на сільськогосподарську роботу та переїзди між полями, забезпечуються за рахунок Виконавця та контролюється Виконавцем.

Крім того, переїзди техніки своїм ходом, переїзди техніки між полями не є предметом договору про надання послуг по обробці ґрунту та не спростовують здійснення господарської операції з обробітку ґрунту.

У ході розгляду справи, контролюючий орган, як суб`єкт владних повноважень не подав належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, котрі б у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України доводили неправомірність діянь заявника за цим епізодом.

З огляду на викладені вище міркування, колегія суддів доходить до переконання про недоведеність контролюючим органом події вчинення заявником податкового правопорушення у вигляді заниження (недоплати) грошових зобов`язань з ПДВ за переліченими вище епізодами.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 13.05.2021 року № 00070880701, яким підприємству визначено збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 5.015.500,00 грн та визначено суму грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1.253.875,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.05.2021 року № 00070830701, яким встановлено відхилення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за даними перевірки від від`ємного значення об`єкта оподаткування за даними платника на 14.311.500,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту апеляційної скарги випливає, що висновки контролюючого органу щодо завищення позивачем від`ємного значення фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток грунтувалися на відсутності реальності проведених господарських операцій між позивачем та ПП «Укрорганік», ТОВ «ТВК «Дамона», ТОВ «Харвестер-Комбайн».

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відсутність доказів в підтвердження нереальності проведених операцій із вказаними контрагентами, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що рішенням суду першої інстанції задоволено позовні вимоги ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Харківській області від 13.05.2021 року № 00070870701, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2040 грн. та № 00070860701, яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 883, 20 грн.

Між тим, апеляційна скарга не містить доводів та обгрунтувань щодо незаконності висновків суду першої інстанції в цій частині, а тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Приймаючи рішення про стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того, що вказані витрати є обгрунтованими та підтверджені належними та допустимими доказами, а тому наявні підстави для стягнення судових витрат на користь позивача у сумі 28000 грн.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частиною першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст. 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Приписи ч. 9 ст. 139 КАС України містять критерії розподілу судових витрат, які суд повинен врахувати при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Так, пунктами 1, 2, 4 ч. 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі № 640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір від 27.05.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» та Адвокатським об`єднанням «Тауер».

Також, 18.06.2021 р. між ТОВ «Балінвест» та Адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 27.05.2021 року, умовами якої передбачено домовленість сторін про те, що за надання Об`єднанням правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 27 травня 2021 року встановлюється оплата у вигляді фіксованої ставки адвокатського гонорару що складає 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2021 р. (2 270,00 грн.) за годину роботи, а за участь в одному судовому засіданні встановлюється фіксована ставка адвокатського гонорару, що складає 1956,00 гривень. Крім того, згідно з Додатковою угодою Клієнт (Відповідач) зобов`язався здійснити оплату за надання Об`єднанням правової допомоги за Договором про надання правової допомоги від 27 травня 2021 року протягом 3 (трьох) днів з дня направлення Клієнту рахунку на оплату, в розмірі, визначеному сторонами в Акті наданих послуг (правової допомоги).

Також згідно Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги від 27.05.2021 року сторони визначили, що до вартості гонорару (оплати правової допомоги за Договором) не входять фактичні витрати понесені Об`єднанням (на відрядження, транспортні, судовий збір, поштові витрати, тощо) пов`язані із наданням правової допомоги Клієнту, передбаченої Договором. їх розмір визначається за взаємним погодженням Сторін Договору та оплачуються безпосередньо Клієнтом, шляхом сплати грошових коштів по безготівковому розрахунку або готівкою, про що складається відповідний двосторонній акт з підтвердженням фактично понесених Об`єднанням витрат.

25.08.2021 року сторони підписали Акт наданих послуг (правової допомоги) за Договором про надання правової допомоги від 27.05.2021 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 28000,00 грн.

25.08.2021 року Позивач перерахував в якості оплати послуг за Договором про надання правової допомоги від 27.05.2021 року на рахунок АО «Тауер» грошові кошти в сумі 28000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 369 від 25.08.2021 року.

Таким чином витрати Позивача на професійну правничу допомогу у даній справі склали 28000,00 грн.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Акт наданих послуг (правової допомоги) за Договором про надання правової допомоги від 27.05.2021 року містить детальний опис виконаних робіт, а саме:

- ознайомлення з Наказом Головного управління ДПС у Харківській області «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 32934058)» від 18.02.2021 року № 1037-п, Актом від 05.04.2021 року № 5654/20-40-07-01- 08/32934058 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІАК «Балінвест», податковими повідомленнями-рішеннями, іншими документами ТОВ «ІАК «БАЛІНВЕСТ», пов`язаних з проведенням документальної планової перевірки платника податків, а також з правовими позиціями Верховного Суду, викладених в постановах від 22.09.2020 по справі №520/8836/18; від 08.09.2020 по справі № 819/1250/17, від 16.04.2020 по справі № 805/5017/15-а; від 21.02.2021 по справі № 826/17123/18 та іншими.

- складання адміністративного позову до Харківського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області (адміністративна справа № 520/9288/21);

- ознайомлення із Відзивом на позовну заяву (адміністративна справа № 520/9288/21);

- складання відповіді на відзив Головного управління ДПС у Харківській області (адміністративна справа № 520/9288/21);

- ознайомлення з додатковими письмовими поясненнями Головного управління ДПС у Харківській області та доданими до них матеріалами досудового розслідування (адміністративна справа № 520/9288/21);

- складання заперечень позивача проти долучення до матеріалів справи копій наданих відповідачем додаткових пояснень та копій документів (адміністративна справа № 520/9288/21);

- складання клопотання позивача про виключення документів з числа доказів (адміністративна справа № 520/9288/21);

- складання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (адміністративна справа №520/9288/21);

- ознайомлення з матеріалами справи № 520/9288/21;

- участь в трьох судових засіданнях в адміністративній справі № 520/9288/21.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 28000 грн. підтверджено належними та допустимими доказами.

Доводи апеляційної скарги, що розмір витрат на правову допомогу є неспівмірними із складністю справи, оскільки спірні правовідносини склалися лише стосовно взаємовідносин з трьома контрагентами, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дійсно правовідносини вказаної справи стосуються трьох контрагентів, однак у вказаний період між позивачем та його контрагентами проведено не три, а набагато більше господарських операцій з поставки товару та надання послуг, що потребувало аналізу значної кількості документів.

Крім того, в даному випадку підлягає врахуванню ціна позову, яка складає 6272298, 20 грн. та відповідно значення вказаної справи для позивача, враховуючи великий розмір нарахованих податкових зобов`язань.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правову допомогу є обгрунтованим та співмірним зі складністю справи.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 139 КАСУ при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому обгрунтовані є доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано, що рішенням суду першої інстанції позовні вимог були задоволено частково, в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки було відмовлено.

Враховуючи, що позивачем було заявлено 5 позовних вимог, а задовлено 4 вимоги, то відповідно і відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу пропорційно задоволеної частини позовних вимог у сумі 22400 грн.

За таких обставин додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 5600 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області щодо скасування рішення суду першої інстанції від 06.09.2021 року та приходить до висновку про необхідність скасування додаткового рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат по оплаті правової допомоги в сумі 5600 грн.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 р. - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 по справі № 520/9288/21 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 -задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 р. по справі № 520/9288/21 скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "БАЛІНВЕСТ" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 600 грн. (п`ять тисяч шістсот) 00 коп.

В іншій частині Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 03.04.2023 року


Суд	Другий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	29.03.2023
Оприлюднено	05.04.2023
Номер документу	109972104
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Макаренко Я.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 29.03.2023 по справі 520/9288/21ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —520/9288/21

Постанова від 29.03.2023

Постанова
від 29.03.2023 по справі 520/9288/21
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД