Постанова

від 29.03.2023 по справі 620/8624/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/8624/22 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к позивача Коляда І.В.

пр-к відповідача Чередніченко А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Шляхрембуд № 17» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В

Приватне підприємство «Шляхрембуд № 17» звернулося з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку від № 5869 від 08.09.2022 та № 6844 від 17.11.2022.

- Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити Приватне підприємство «Шляхрембуд № 17» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2023 року позов задоволено повністю.

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якій він просив стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8624,70 грн.

Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року задоволено заяву Приватного підприємства «Шляхрембуд № 17» про ухвалення додаткового рішення.

Постановлено додаткове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Приватного підприємства «Шляхрембуд № 17» судові витрати (витрати на правничу допомогу) в розмірі 8624,70 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління Державної податкової служби України у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені позивачем до відшкодування витрати у сумі 8624,70 грн. не є співмірними складності справи та наданим послугам, а тому не підлягають до задоволення.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29 березня 2023 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та забезпечено проведення відеоконференції за участю представника апелянта Чернігівському окружному адміністративному суду.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від Приватного підприємства «Шляхрембуд № 17» надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Задовольняючи заяву про розподіл судових витрат, суд першої інстанції, здійснивши аналіз положень ст. ст. 132, 134, 139, 252 КАС України, прийшов до висновку про співмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 ст. 134 КАС України визначають для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому в силу положень ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.

Колегія суддів, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 19.09.2019 року у справі № 810/2760/17, вважає за необхідне звернути увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приписи КАС України покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 року у справі № 120/3929/19-а.

Наразі, перевіряючи обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат у розрізі їх видів наданих послуг, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави (п. 1); складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п. 2); представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (п. 6).

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

З матеріалів справи убачається, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано: договір про надання правничої допомоги №05/10/2022 від 05 жовтня 2022 року укладеним між адвокатом Чередниченко А.М. та ПП «Шляхрембуд № 17», в якому зафіксовано, що вартість одного часу роботи складає 1500,00 грн. за надання консультацій (письмових, усних), підготовка документів в тому числі процесуальних документів та вартість одного часу роботи 2000,00 грн. за представництво інтересів Клієнта в судових органах, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, а також підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності (пп. 4.2.1), акт приймання - передачі правничої допомоги від 12 січня 2023 року (а.с. 232), звіт про виконану Адвокатом роботу за договором про надання правничої допомоги №05/10/2022 від 05 жовтня 2022 року (а.с. 233), видатковий касовий ордер (а.с. 234).

Отже, позивачем надано всі необхідні докази на підтвердження витрат понесених на правничу допомогу адвоката.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не було подано заяви щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 8624,70 грн. та проти ухвалення додаткового рішення з питання розподілу витрат відповідач свої заперечення не висловлював.

Крім того, у апеляційній скарзі на додаткове рішення апелянтом не зазначено в чому полягає неспівмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не надано доказів на обґрунтування своїх доводів.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про здійснення розподілу витрат на правову допомогу.

Відтак, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 03.04.2023р.)