Вирок

від 01.02.2023 по справі 752/14270/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/14270/21

провадження №: 1-кс/752/612/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника ТОВ «Екзітос ЛТД» - адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника ТОВ «Екзітос ЛТД» - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021100010000227, відомості щодо якого внесені 29.01.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

В провадження слідчого судді надійшло вказане клопотання, в якому адвокат просить скасувати арешт з майна, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2022 у справі №752/14270/21 (провадження №1-кс/752/858/22), а саме з земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:122:0055 площею 0,4 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 13, 13а, 15, 15а, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Екзітос ЛТД».

В обґрунтування поданого клопотання представник власника майна зазначив, що накладений арешт на вказану земельну ділянку підлягає скасуванню, оскільки органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказу арештованої земельної ділянки та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містять на собі безпосередньо земельна ділянка, яке зареєстровано у встановленому законодавством порядку і здійснює реальну господарську діяльність. Разом з цим, застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з обмеженням права користування та розпорядження вказаним майном, що негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання товариством взятих на себе договірних зобов`язань.

Слідчий суддя, заслухавши обґрунтування представника ТОВ «Екзітос ЛТД» - адвоката ОСОБА_4 та заперечення прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього копії документи, а також документи на підставі яких прийнято судове рішення про накладення арешту майна, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, що проведеною перевіркою встановлені факти використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:122:0055 не за цільовим призначенням та те, що при проведенні будівельних робіт, на вищезазначеній земельній ділянці знято та перенесено ґрунтовий покрив земельної ділянки без отримання спеціального дозволу. При цьому, земельна ділянка огороджена парканом та на ній збудовано багатоповерховий будинок, який складається 15 поверхів, що підтверджує факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 22.02.2022, задоволено клопотання прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:122:0055 площею 0,4 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 13, 13а, 15, 15а, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Екзітос ЛТД», з метою збереження речових доказів.

Одночасно з накладенням арешту, встановлено заборону ТОВ «Екзітос ЛТД» та іншим будь-яким особам, розпоряджатись будь-яким чином, у тому числі вчиняти будь-які ді, пов`язані з реєстрацією та перереєстрацією прав власності, здійснювати дії пов`язані із будівництвом (створення) об`єктів нерухомості, демонтажем об`єкту, а також встановлено заборону власнику, іншим особам у володінні, користуванні чи розпорядженні яких перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:79:122:0055 на проведення будь-яких будівельних, земельних, шляхових та інших видів робіт.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Проте, власник та/або представник власника вказаного майна, не був присутнім в засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, що у свою чергу позбавило права останнього на обґрунтування своєї правової позиції щодо вирішення питання про арешт майна.

Разом з цим, порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Так, у своєму клопотанні представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт зазначає, що застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є неспівмірним з обмеженням права користування та розпорядження вказаним майном, що негативно впливає на господарську діяльність, платоспроможність і виконання товариством взятих на себе договірних зобов`язань, а проведення будівельних робіт на земельній ділянці, здійснюється на законних підставах у відповідності до отриманих дозвільних документів, чим допущено недотримання ч. 4 ст. 173 КПК України щодо застосування найменш обтяжливого способу арешту майна.

Крім того, слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:122:0055, оскільки вказана земельна ділянка на яку накладено арешт не перебувала в оренді, а є власністю ТОВ «Екзітос ЛТД» на підставі державного акту на вказану земельну ділянку. Разом з цим, ТОВ «Екзітос ЛТД» використовує зазначену земельну ділянку виключно в межах і в спосіб встановлений законодавством України, на підтвердження цього представник власника майна в судовому засіданні надав докази.

При цьому, постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 02.02.2022 земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:79:122:0055, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 13, 13а, 15 , 15а визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021100010000227.

Однак, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя у своїй ухвалі зазначила, що арешт накладається з метою забезпечення збереження майна, оскільки існує можливість приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, передачі цього майна.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Таким чином, слідчим судом встановлено, що вказана земельна ділянка використовується власником - ТОВ «Екзітос ЛТД» виключно в межах і в спосіб встановлений законодавством України і жодним чином не причетна до вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, використання, перетворення, передачі та відчуження цього майна.

Крім того, слідчий суддя вважає вищевказану постанову такою, що прямо порушує засади кримінального провадження визначені п. п. 1, 2, 9 ч. 1 ст. 7 КПК України (верховенство права, законність, недоторканість права власності) і свідчить про зловживання слідчим своїм службовим становищем та відсутність належного процесуального керівництва з боку прокурора.

В матеріалах, на підставі яких прийнято судове рішення про накладення арешту на вищезазначене майно, відсутні належні та допустимі докази, в силу ст.ст. 85, 86 КПК України, про те, що вищевказане майно може бути об`єктом кримінально протиправних дій чи набуте кримінально протиправним шляхом або отримане внаслідок вчинення будь-якого кримінального правопорушення.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що вказана земельна ділянка, на яку прокурор просив накласти арешт, в конкретному кримінальному провадженні не відповідає критеріям визначеними статтею 98 КПК України, а тому не може бути речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (від 07.02.2014 року), визначено, що відносно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про накладення арешту на їх майно.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваною.

З огляду на викладене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Разом з цим, слідчим суддею встановлено, що власник вказаної земельної ділянки не є підозрюваним або обвинуваченим у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, процесуальні та слідчі дії з вказаною земельною ділянкою не проводяться, а подальший арешт майна є неспівмірним втручанням у право власності ТОВ «ЕКЗІТОС ЛТД».

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Згідно Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти Російської Федерації», судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про те, що арешт накладено на вказану земельну ділянку необґрунтовано, оскільки власник земельної ділянки не є підозрюваним або обвинуваченим у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, процесуальні та слідчі дії з вищевказаною земельною ділянкою не проводяться, подальший арешт майна є неспівмірним втручанням у право власності ТОВ «ЕКЗІТОС ЛТД», а тому клопотання представника власника майна про скасування арешту з майна, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 174, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ

Клопотання представника ТОВ «Екзітос ЛТД» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2022 у справі №752/14270/21 (провадження №1-кс/752/858/22), а саме з земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:122:0055 площею 0,4 га, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 13, 13а, 15, 15а, яка на праві приватної власності належить ТОВ «Екзітос ЛТД».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1