Постанова

від 31.03.2023 по справі 161/5239/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року

м. Київ

справа №161/5239/17

адміністративне провадження № К/9901/13693/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Малого підприємства - фірми "ЛОКО"

на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2018 (суддя Кирилюк В.Ф.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 (колегія у складі суддів Ільчишин Н.В., Гуляка В.В., Коваля Р.Й.)

у справі №161/5239/17

за позовом Малого підприємства фірми - "ЛОКО"

до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, Луцької міської ради, начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Маслюка Юрія Олександровича

третя особа Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області

про визнання протиправним та скасування наказу та постанови про накладення штрафу.

І. РУХ СПРАВИ

1. Мале підприємство - фірма «ЛОКО» (далі - позивач, МП «ЛОКО») 31.03.2017 звернулося до суду з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Маслюка Юрія Олександровича №40 від 28.02.2016;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8 від 16.03.2017.

2. Суд першої інстанції залучив відповідачів Луцьку міську раду та начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, третю особу - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області.

3. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019, у задоволенні позову відмовлено.

4. 13.05.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга МП "ЛОКО" на зазначені судові рішення.

5. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2019 відкрито касаційне провадження.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради №88 від 27.12.2016 затверджено план проведення планових перевірок на І квартал 2017 року, яким передбачалося, що у строк з 15.02.2017 до 28.02.2017 (десять робочих днів) необхідно провести планову перевірку об`єкта будівництва «Реконструкція прохідної, нове будівництво виробничого приміщення та навісів на АДРЕСА_1 » (далі - об`єкт будівництва), замовник будівництва ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 36).

7. Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради 10.02.2017 за вихідним №28-19/113 надіслав на адресу замовника повідомлення про проведення планової перевірки об`єкта будівництва.

8. Представник замовника ОСОБА_2 надав проектну документацію, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, документи про призначення відповідальних працівників (авторський та технічний нагляд, виконроб), договір оренди земельної ділянки.

9. Наказом начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Маслюком Юрієм Олександровичем за №40 від 28.02.2016 «Про проведення планової перевірки» відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та у зв`язку із службовою необхідністю продовжено проведення планової перевірки на об`єкті будівництва. Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що у зазначеному наказі відповідачем помилкова вказана дата 28.02.2016, правильною є 28.02.2017.

10. Під час проведення перевірки досліджено документацію, зроблено огляд об`єкта будівництва та складено Акт перевірки від 06.03.2017.

11. Було виявлено, що генпроектувальником (МП «ЛОКО») розроблено та передано замовнику проектну документацію, яка не відповідає вимогам законодавства, а саме запроектовано будівництво навісів № 5, № 6 (по ГП) та реконструкцію прохідної в межах червоних ліній АДРЕСА_1. Цим було порушено вимоги:

- примітки п. 1.3 ДБН В.2.3-5-2001 «Вулиці та дороги населених пунктів»: розміщення і будівництво наземних об`єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об`єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється;

- будівництво навісів № 5 та № 6 (по ГП) та реконструкцію прохідної запроектовано в охоронній зоні навколо інженерних комунікацій (водопроводу, кабелю зв`язку);

- п. 4 та п. 7 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 262-21-16 (м) від 07.07.2016, виданих Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради;

- п. 1 ст. 31 Закону № 3038-VI.

12. Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради направив на адресу МП «ЛОКО» лист повідомлення від 06.03.2017 №28-19/184 про забезпечення участі повноважного представника на 10 год.00 хв. 10.03.2017 для ознайомлення з результатами перевірки та підписання документів, а також була передана аналогічна телефонограма №28-19/193 від 10.03.2017.

13. Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 10.03.2017 встановлено, що МП «ЛОКО» (генпроектувальник) розробило та передало замовнику проектну документацію, яка не відповідає вимогам законодавства (наведені у п. 11 цієї постанови суду), та зобов`язано привести документацію до вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних, будівельних норм, державних стандартів і правил до 10.09.2017.

14. Протоколом про правопорушення від 10.03.2017 зафіксовано порушення з боку МП «ЛОКО» абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та призначено розгляд справи про правопорушення на 10:00 16.03.2017.

15. На ознайомлення з актом перевірки від 06.03.2017 та для підписання припису від 10.03.2017 та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.03.2017 представник МП «ЛОКО» не з`явився. Зазначені документи були надіслані 10.03.2017 на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

16. 16.03.2017 Начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Маслюк Ю.О. прийняв постанову №8, якою на МП «ЛОКО» накладено штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 144000 грн.

17. Позивач з постановою не погодився і звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

18. Позивач звертає увагу на те, що стосовно МП «ЛОКО» заходи державного нагляду (контролю), в тому числі державний архітектурно-будівельний контроль, посадовими особами відповідача не здійснювалися. Тому наказ №40 від 28.02.2016 та постанова про накладення штрафу №8 від 16.03.2017 є протиправними.

Позивач також покликається на порушення ч. 5 ст. 5 Закону України 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) в частині продовження строку проведення перевірки.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що під час розгляду відповідачем справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності були досліджені матеріали справи, акт перевірки від 06.03.2017, протокол про від 10.03.2017, заслухані пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, на підставі яких було визнано, що МП «ЛОКО» винне у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону №208/94-ВР.

Саме воно, як генпроектувальник, розробило та передало замовнику проектну документацію, яка не відповідає вимогам законодавства, а саме запроектовано будівництво навісів №5, №6 (по ГП) та реконструкцію прохідної в межах червоних ліній АДРЕСА_1.

Наказ від 28.02.2016 №40 стосується не позивача у справі, а проведення планової перевірки на об`єкті будівництва, тому він не порушує прав позивача.

Суди відхилили посилання позивача на скасування дії акту перевірки від 06.03.2017, припису від 10.03.2017 та протоколу від 10.03.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Волинській області, оскільки вказані дії не можуть свідчити про відсутність правопорушення позивача. Постанова №8 від 16.03.2017, якою МПФ «ЛOKO» притягнуто до відповідальності, є чинною та переглядається судом, в межах підстав та обґрунтувань позивача.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі позивач покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права. Зазначає, що:

А) постанову №8 від 16.03.2017 прийнято без повідомлення та участі позивача та на основі акту перевірки від 06.03.2017, яка не стосується позивача, а здійснювалася стосовно ОСОБА_1 .

Відповідний наказ та направлення щодо перевірки позивача не видавалися, позивач не був повідомлений про проведення перевірки згідно з ч. 4 ст. 5 Закону №877-V;

Б) відповідач повинен був перевіряти саме відповідність об`єкта будівництва затвердженим проектним вимогам, а не відповідність проекту вимогам законодавства;

В) відповідач порушив ч. 5 ст. 5 Закону №877-V в частині продовження строку проведення перевірки, оскільки таке не допускається;

Г) факт передачі позивачем проектної документації ФОП ОСОБА_1 на час вчинення заходів контролю та судами попередніх інстанцій не було встановлено, а тому відсутня об`єктивна сторона правопорушення;

Ґ) суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку щодо повідомлення позивача про розгляд справи судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції відхилив вказаний аргумент, зазначивши, що в матеріалах справи є рекомендоване повідомлення поштового відправлення, направлене на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та яке повернулося до суду, не вручене за інших підстав «за даною адресою не значиться». Однак позивачем на адресу суду 06.04.2017 була направлена заява з проханням надсилати всю судову кореспонденцію за адресою АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 187-188);

Д) акт перевірки від 06.03.2017 та протокол про правопорушення від 10.03.2017 були скасовані рішенням головного інспектора будівельного нагляду Маркевича С.Б. від 16.06.2017 №52, №53, №54. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі №803/1219/17 вищезазначені рішення головного інспектора будівельного нагляду Маркевича С.Б. від 16.06.2017 №52, №53, №54 були скасовані, однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2018 скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2017. Таким чином, рішення головного інспектора будівельного нагляду Маркевича С.Б. від 16.06.2017 №52, №53, №54 на час розгляд справи судом першої інстанції були чинні, а протокол та акт перевірки, як підстави для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, втратили юридичну силу;

Е) в матеріалах справи про порушення у сфері містобудівної діяльності та у судовій справі відсутні акт здачі-приймання виконання робіт та розпорядчий документ про затвердження проектної документації, а тому не підтверджено факт передачі проектної документації від проектувальника до замовника;

Є) позивач також не погоджується із суттю інкримінованих порушень, оскільки згідно з оригіналом проекта будівництво навісів запроектовано не як будівництво капітальних споруд, а як будівництво тимчасових без влаштування фундаменту, що не підпадає під дію п. 1.3 ДБН В.2.3-5-2001. Крім того, щодо будівництва навісів №5 та №6 та реконструкції прохідної, то такі інженерні комунікації відповідно до проекту підлягають попередньому демонтажу. В матеріалах справи відсутній оригінал або належним чином завірена копія проектної документації. Посилання судів попередніх інстанцій на матеріали фотофіксації може свідчити лише про факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ДБН під час проведення будівельних робіт, а не порушення позивачем норм проектування.

21. Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, Луцька міська рада у відзиві покликається на правомірність рішень судів попередніх інстанцій з огляду на таке:

А) позивач не довів порушень процедури проведення перевірки. Відповідно до абз. 3 п. 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553) строк проведення планової перевірки може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю не більше ніж на 5 робочих днів;

Б) наказом №88 від 27.12.2016 визначався об`єкт перевірки, а не суб`єкт, як стверджує в касаційній скарзі позивач;

В) Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI) та Порядок №553 на момент проведення перевірки не містили вимог щодо повідомлення про проведення планових та позапланових заходів. Акт складено відповідно до норм чинного законодавства, вказана суть правопорушення та порушені норми законодавства;

Г) повноваження щодо скасування чи зупинення рішень, прийнятих відділом ДАБК, у головного інспектора будівельного нагляду відсутні;

Ґ) посилання позивача на те, що факт передачі проектної документації засвідчується актом здачі-приймання виконаних робіт, не відповідає дійсності, оскільки перевірка виконання умов договору на створення (передачу) науково-технічної та проектно-кошторисної продукції не входить в коло питань, які з`ясовуються посадовими особами державного архітектурно-будівельного контролю. ФОП ОСОБА_1 не наділена повноваженнями на видачу розпорядчих документів, і єдиним можливим доказом затвердження проектної документації є особистий підпис фізичної особи;

Д) копія проектної документації є достовірним та належним доказом, адже редакція КАС України на час подання до суду заперечень не містила вимоги засвідчення письмових доказів.

22. У відзиві Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області просило касаційну скаргу задовольнити та скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки під час проведення перевірки було порушено норми Закону №877-V, а саме не повідомлено особу про проведення заходу контролю та не зазначено в направленні суб`єкта містобудування. Позивач не брав участі у контрольному заході.

Також всупереч висновків Верховного Суду у справі №201/3017/17 суди попередніх інстанцій не врахували, що акт був складений щодо замовника будівництва, а не проектувальника.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, відзивів на неї та дійшов такого висновку.

(а) щодо скасування постанови про накладення штрафу №8 від 16.03.2017

24. За змістом ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

25. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

26. Відповідно до пп. 2, 3 п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо, зокрема, усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

27. За приписами п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

28. Пунктом 12 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

29. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки (п. 13 Порядку № 553).

30. Згідно з положеннями п.п. 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

31. Верховний Суд у постанові від 07.02.2019 у схожій справі №201/3017/17 викладав правову позицію щодо подібних правовідносин та зазначив, що акт перевірки, складений відносно замовника, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на позивача (підрядника).

58. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій застосували норму права без урахування цього правового висновку.

59. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі - Порядок №244).

60. Згідно з п. 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

61. Суд бере до уваги, що на час розгляду справи судом першої інстанції акт перевірки від 06.03.2017, протокол від 10.03.2017 та припис від 10.03.2017 були скасовані за скаргою МП «Локо» від 24.03.2017 рішенням головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління ДАБІ у Волинській області.

Відповідно, постанова про накладення штрафу №8 від 16.03.2017, яка на них ґрунтується, втратила доказову основу та законні підстави. Зазначене рішення оскаржувалося до суду, однак скасоване не було (справа № 803/1219/17).

62. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8 від 16.03.2017.

(б) щодо скасування наказу начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради № 40.

63. У постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку:

«…. у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки від 10 жовтня 2016 року № 1336, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій із закриттям провадження у справі».

64. Керуючись вищезазначеною правовою позицією, Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Маслюка Ю.О. №40 від 28.02.2017 (судом апеляційної інстанції було встановлено, що правильною датою наказу є 28.02.2017, а не помилково вказана відповідачем 28.02.2016).

65. За правилами п. 5 ч. 1 ст. 349, ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

66. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 3 ст.341 КАС України).

67. В той же час, п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

68. Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині і закриття провадження.

69. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

70. Відповідно до квитанцій від 06.04.2017 та від 10.04.2017 за подання позову Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3200 грн, за подання апеляційної скарги - 4800 грн (квитанція від 04.02.2019), за подання касаційної скарги - 6080 грн (квитанція від 28.05.2019).

71. Враховуючи зазначене та у зв`язку із задоволенням однієї із двох позовних вимог, понесенні позивачем судові витрати на звернення до суду підлягають відшкодуванню за рахунок Луцької міської ради пропорційно частині задоволених позовних вимог, що становить 6880 грн.

72. Суд зазначає, що відповідно до Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 28.10.2015 №80/14, відділ є виконавчим органом Луцької міської ради, підконтрольний та підзвітний їй, а начальник відділу є його керівником. Враховуючи зазначене, судовий збір належить стягнути з Луцької міської ради.

Керуючись ст. 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Малого підприємства фірми - "Локо" задовольнити частково.

2. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 у справі №161/5239/17 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради про накладення на Мале підприємство - фірму "ЛОКО" штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №8 від 16 березня 2017 року.

Провадження в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради Маслюка Юрія Олександровича від 28 лютого 2017 року №40 закрити.

4. Стягнути з Луцької міської ради (вул. Богдана Хмельницького, 19, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 34745204) на користь Малого підприємства - фірми "Локо" (вул. Винниченка, 26, м. Луцьк, 43000, код ЄДРПОУ 13353881) судовий збір у розмірі 6880 грн (шість тисяч вісімсот вісімдесят гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб