Рішення

від 10.03.2023 по справі 183/8135/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/8135/22

№ 2/183/1546/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

28 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом.

На обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме - земельну ділянку площею 3,580 га., кадастровий номер 1223284000-03-033-0585, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 03 березня 2006 року виконуючим обов`язки секретаря Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Полтавець І.П. за реєстровим № 03, згідно якого усе належне її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті на що вона по закону матиме право, - заповіла дочці (позивачу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_1 зазначає, що 21 липня 2022 року вона звернулася до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенка А.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте постановою нотаріуса від 25 жовтня 2022 року їй відмовлено у вчиненні відповідних нотаріальних дій у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Водночас, позивач вказує, що строк для прийняття спадщини було пропущено нею у зв`язку з тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому, щоб його поховати на території Україні їй довелося їхати до кордону із Російською Федерацією, щоб забрати прах останнього. Крім того, п. 3 Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. З урахуванням даної постанови та те, що позивач 21.07.2022 року звернулася до нотаріуса з відповідною заявою ОСОБА_1 вважає, що вона пропустила строк всього на 19 днів, оскільки на момент введення в дію зазначеної постанови КМУ строк на прийняття спадщини, на її думку, ще не сплив.

За вказаних обставин ОСОБА_1 вважає, що причина пропуску нею строку для прийняття спадщини є поважною, а тому є достатні підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

У зв`язку з наведеним, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ОСОБА_1 просила суд: визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном у 6 (шість) місяців.

Ухвалою суду від 01 грудня 2022 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року зобов`язано приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Носенка Андрія Григоровича надати на адресу суду належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, згідно заяви представника позивача, останній просив суд розглядати справу за його відсутності, вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити позов..

Представник відповідача - Новомосковської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив слухати справу без його участі.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши надані сторонами докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років померла матір позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 22 жовтня 2021 року Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) складено відповідний актовий запис № 1550, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22 жовтня 2021 року.

Встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме - земельну ділянку площею 3,580 га., кадастровий номер 1223284000-03-033-0585, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Миколаївської сільської ради, яка належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 080645, виданого 03 жовтня 2005 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-1844 від 13 травня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:126:02143.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 03 березня 2006 року виконуючим обов`язки секретаря Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області Полтавець І.П. за реєстровим № 03, згідно якого усе належне її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті на що вона по закону матиме право, - заповіла дочці (позивачу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що спадкова справа № 112/2022 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена 21 жовтня 2022 року приватним нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Носенком А.Г., номер у Спадковому реєстрі: 69827752, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71426216 від 09 лютого 2013 року.

Встановлено, що 21 липня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Носенка А.Г. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте постановою нотаріуса від 25 жовтня 2022 року їй було відмовлено у вчиненні відповідних нотаріальних дій у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держав.

Відповідно до положення статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом. Інших спадкоємців як за законом, так і заповітом судом не встановлено.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Зі спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 , 1936р.н. була зареєстрована та проживала(по день смерті) одна за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Доказів спільного проживання позивача із спадкодавцем станом на час відкриття спадщини матеріали справи не містять.

Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

За диспозицією вказаної норми закону у разі встановлення поважності причини пропуску строку для прийняття спадщини, суд визначає додатковий строк спадкоємцю, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абз. 1,3,6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судовий порядок продовження даного строку застосовується у випадках, коли інші спадкоємці, які прийняли спадщину, або хоча б один із них, заперечують проти вступу у спадщину особи, що пропустила вказаний строк; якщо спадщина перейшла до територіальної громади і немає інших спадкоємців; або усі спадкоємці, крім позивача, відмовилися від спадщини. Підставою для прийняття судом рішення про визначення спадкоємцеві, який пропустив строк для прийняття спадщини, додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, є визнання причин пропуску строку на прийняття спадщини поважними. Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку для прийняття спадщини після смерті матері позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому щоб його поховати на території Україні їй довелося їхати до кордону із Російською Федерацією, щоб забрати його прах, а також на введення воєнного стану.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на території Російської Федерації, Московська область, м. Митищі помер син позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 09 липня 2022 року складено актовий запис про смерть № НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 09 липня 2022 року Муніципальним бюджетним закладом «Багатофункціональний центр надання державних та муніципальних послуг міського округу Митищі».

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 16 вересня 2015 року.

Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан по всій території України у зв`язку з воєнною агресією Росії.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» та Постановою Кабінету Міністрів України №719 від 24 червня 2022 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

З урахуванням дати смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та виходячи з наведених вище постанов КМУ, строк для подання заяви про прийняття спадщини сплив 20 серпня 2022 року. Із заявою про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 звернулася 21 жовтня 2022 року, тобто з пропуском строку у 2 (два) місяці.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, при цьому виходить з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, про те, що через смерть сина та введення воєнного стану (у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України) вона не змогла своєчасно використати своє право на звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері. Ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачем. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються відповідачем.

Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази, які беруться до уваги судом при визначенні поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України є переважно письмові докази, а саме: довідки медичних установ про стан здоров`я та проходження курсу лікування, довідки про перебування особи у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що містять відомості щодо обставин, які перешкоджали зверненню спадкоємця до нотаріальної контори в строки встановлені ст. 1270 ЦК України.

Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач з поважної причини пропустила строк для прийняття спадщини. Доводи, викладені позивачем у позові розцінюються судом, як поважні причини, пов`язані з істотними для позивача труднощами на вчинення такої дії.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати. В тому числі на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

В той же час, враховуючи відсутність вини відповідачау пропущенні позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути покладені на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 273,354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити частково.

Визнати причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - поважною.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 3 (три) місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 34359199, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 10 березня 2023 року.

Суддя Д. І. Городецький