Справа № 202/4867/23
Провадження № 1-кс/202/2374/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
28 березня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023040000000110 від 26.01.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого 26.01.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000110 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється СУ ГУНП в Дніпропетровській області.
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.
21.03.2023 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023040000000110 від 26.01.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 21.03.2023 року.
Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займаючи посаду директора ПП «Науково-виробничий центр «ТЕХНОЕКОС» (код ЄДРПОУ 31385378), умисно вчинила тяжкий корисливий злочин у сфері службової діяльності.
Так у березні 2021 року у Державного підприємства «Виробничого об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) (далі - ДП«ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова») виникла необхідність проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розроблення документів для отримання дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами заводу.
З метою отримання дозволу на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» для розробки необхідної документації між Державним підприємством «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» та директором ПП «Науково-виробничий центр «Техноекос»» (код ЄДРПОУ 31385378) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 укладено відповідний договір №69-АВ/2021 від 31.08.2021 про виконання технічних робіт, а саме: «проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел виробництва; супроводження процедури узгодження розроблених матеріалів в Держпродспоживслужбі України та Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України; отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова».
12.07.2022 ОСОБА_7 закінчила проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел виробництва ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова». Вказаний факт було зафіксовано Актом здавання-приймання послуг № 1-69-АВ/2021/2022 від 12.07.2022.
У невстановленийрозслідуванням час,але непізніше 23.01.2023,у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,займаючи посадудиректора ПП«Науково-виробничийцентр «ТЕХНОЕКОС»(кодЄДРПОУ 31385378),перебуваючи ум.Дніпро(більшточне місцерозслідуванням невстановлено)виник злочиннийумисел наотримання неправмірноївигоди від ОСОБА_8 за впливна посадовихосіб Міністерствазахисту довкіллята природнихресурсів Українипро прийняттярішення щодонадання дозволу ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в ході зустрічі з ОСОБА_8 , яка відбулася 23.01.2023 в службовому кабінеті останнього в адміністративній будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_8 , що ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» отримає позитивну відповідь без заперечень, виключно у разі сплати грошових коштів у розмірі 1000 грн. з одного об`єкту на який потрібно отримати дозвіл. В результаті загальна сума, яку необхідно передати ОСОБА_9 , щоб вона здійснила вплив на своїх знайомих посадових осіб Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, з її слів складала 1365000,00 гривень. В іншому випадку, у разі не сплати вказаної суми, будуть створюватись штучні перешкоди в отриманні відповідного дозволу, шляхом постійного направлення вищевказаної розробленої документації для доопрацювання, та, як наслідок, відмова у наданні дозволу. При цьому, ОСОБА_7 повідомила, що треба поквапитись із сплатою, інакше сплинуть строки і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України поверне пакет документів не надавши схвального рішення.
ОСОБА_8 , розуміючи, що у нього ніяких знайомств в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України не має, а також те, що з метою отримання вказаного дозволу, вимушений був погодитись на незаконну вимогу ОСОБА_7 щодо передачі неправомірної вигоди останній, за вплив на службових осіб в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України.
Продовжуючи реалізовуватисвій злочиннийумисел,в ходізустрічі з ОСОБА_8 ,яка відбулася07.02.2023 в службовому кабінеті останнього за в адміністративній будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Криворізька, 1, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_8 , що вона попередньо домовилась зі своїми знайомими посадовими особами Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про зменшення суми необхідної для отримання ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» позитивної відповіді без заперечень, в саме сума неправомірної вигоди, яку вимагала ОСОБА_7 склала 550000, 00 грн.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 16.03.2023 о 17 год. 55 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в адміністративній будівлі ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», за адресою: м Дніпро, вул. Криворізька, 1, у службовому кабінеті, яким користується головний інженер - перший заступник генерального директора ОСОБА_8 , отримала від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 550000, 00 гривень в якості неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України при прийняття позитивного рішення щодо надання дозволу ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова» на здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а також не створення штучних перешкод у погодженні відповідної документації щодо отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова».
Умисні дії ОСОБА_7 , що виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, кваліфікуються за ч. 3 ст. 369-2 КК України.
16.03.2023 в порядку ст. 208 КПК України останню затримано під час вчинення злочину за підозрою у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 369-2 КПК України.
17.03.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.3 ст. 369-2 КПК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Приймаючи до уваги, що санкція 3 ст. 369-2 України передбачає конфіскацію майна, а не накладення арешту на вищевказане майно, може призвести до його відчуження або пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що буде перешкоджати об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме:
-квартира за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 322429312101);
-частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1155557).
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала частково, просила накласти арешт на квартиру, в іншій частині клопотання просила відмовити, адже 1/2 частка домоволодіння не належить ОСОБА_9 .
Представник власника майна - адвокат у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів, що і потрібно під час даного досудового розслідування.
Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України. Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, що були знаряддям скоєння кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або утримують інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час проведення досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 170-174 КПК України.
Виходячи з норм ч.1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у тому числі у реалізації права на збирання речових доказів.
Положеннями ч. 1 ст. 170 КПК України, серед іншого встановлено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У разі зволікання із наданням дозволу на арешт майна (речового доказу) виникає ризик його знищення або переховування, тощо.
З метою подальшого використання вилученого майна у кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Наведене зумовило слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням до слідчого судді.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна передбачає собою тимчасове позбавлення можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
З матеріалів провадження вбачається, що власник майна підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція статті якої передбачає позбавлення волі з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що санкція статті передбачає конфіскацію майна як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, відповідає вимогам ст.171 КПК України і підлягає частковому задоволенню в частині заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 ., а 1/2 частка домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , не належить ОСОБА_9 , тому в цій частині клопотання слідчого слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме:
- квартира за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 322429312101), в частині заборони відчуження майна.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2023 |
Оприлюднено | 09.05.2024 |
Номер документу | 109982246 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Ісаєва Д. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні