Рішення

від 03.04.2023 по справі 716/1976/21

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/1976/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2023 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.,

з участю секретаря Кульки О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Західний Буг" про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ПП «Західний Буг» про визнання недійсним договору оренди землі. В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розміром 2,47 га, яка розташована на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області за кадастровим номером 7321584900:01:004:0025, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю.

01.03.2008 був укладений договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТзОВ «Хрещатик-Агро». Згідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником ТзОВ «Хрещатик-Агро» є приватне підприємство «Західний Буг».

Позивач зазначає, що жодного договору він не підписував, а підпис який міститься в договорі йому не належить, а тому вважає його недійсним. У зв`язку із наведеним та з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати недійсним договір оренди землі від 01.03.2008, укладений між ОСОБА_1 та ПП " ОСОБА_3 ", в якому об`єктом оренди виступає земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,47 га, яка розташована на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області з кадастровим номером 7321584900:01:004:0025; усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 2,47 га, шляхом витребування її з користування ПП " ОСОБА_3 ", заборони ПП " ОСОБА_3 " проводити на ній аграрні роботи та зобов`язання ПП " ОСОБА_3 " звільнити її від посівів та врожаю.

В судове засідання, призначене на 23.03.2023 сторони не з`явилися.

Від представника позивача ОСОБА_2 надійшла письмова заява, в якій останній підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі та провести судове засідання без його участі та позивача.

Представник відповідачаадвокат адвокатськогооб`єднання«Галицька правничагрупа» БоровецьМ.М.також просив провестисудове засіданнябез йогоучасті.У відзивіна позовнузаяву звимогами позовноїзаяви непогодився,по сутізаявлених позовнихвимог заперечувавз підстав,викладених вньому ,в письмовихпоясненнях тау викладенихв письмовійформі дебатах. Вважає, що вимога в частині визнання Договору оренди землі не відповідає належному способу захисту порушеного права і така вимога з врахуванням обставини справи та доказів, які містяться в матеріалах справи не має бути предметом розгляду в суді та задоволена по суті. Також вимоги щодо заборони ПП «Західний Буг» проводити на вказаній земельній ділянці аграрні роботи, звільнення її від посівів та врожаю не підлягають до задоволення, оскільки є передчасними, оскільки могли б бути пред`явлені після задоволення негаторного позову в частині «Усунення перешкод ОСОБА_1 у користування земельною ділянкою….. шляхом витребування вказаної земельної ділянки з користування ПП «Західний Буг». Будь-яких доказів того, що відповідач проводить аграрні роботи позивачем до матеріалів справи не додано. Також представник відповідача зазначив, що не можна визнавати договір оренди землі від 01.03.2008 , який укладений між ОСОБА_1 та ПП «Західний Буг» не укладеним, оскільки вказаний договір був зареєстрований в державному реєстрі та протягом багатьох років він виконувався сторонами, спочатку ТзОВ «Хрещатик Агро», а в подальшому правонаступником ПП «Західний Буг». Крім того протягом дванадцяти років позивачу виплачувалась орендна плата за оренду земельної ділянки. У зв`язку з цим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Із врахуванням неявки сторін в судове засідання фіксаціясудового процесу за допомогоюзвукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не проводилася.

Суд, врахувавши заяви сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ № 007494, виданого 13.06.2003 ОСОБА_1 , який проживає в с.Звенячин Заставнівського району Чернівецької області є власником земельної ділянки площею 2,47 га, кадастровий номер 7321584900:01:004:002517, що розташована на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с.8).

01.03.2008 між ОСОБА_1 з одного боку, та ТзОВ «Хрещатик- Агро» в особі директора Микитюка Михайла Івановича, що діє на підставі Статуту з другого боку укладено договір оренди земельної ділянки загальної площі 2,47 га, у тому числі під ріллею 2,47 га. Згідно розділу «Строк дії договору» договору оренди землі «Договір укладено на строк 15 років» (а.с.10).

Договір оренди землі був зареєстрований 25.11.2009 в Заставнівському районному секторі Чернівецької філії державного земельного кадастру за №040981300035, що підтверджується відповідно відміткою на другому аркуші договору оренди землі від 01.03.2008 ( а.с.11).

31.07.2019 ТОВ «Хрещатик-Агро» прийняв рішення №8 про припинення Товариства шляхом його приєднання до ПП «Західний Буг». 03.12.2019 між ліквідаційною комісією ТзОВ «Хрещатик-Агро» та директором ПП «Західний Буг» підписаний передавальний Акт, згідно якого усі майнові та немайнові права і обов`язки ТзОВ «Хрещатик-Агро» , в тому числі і за укладеними договорами перейшли до правонаступника ПП «Західний Буг» (а.с.37) .

10.12.2019 зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо припинення ТзОВ «Хрещатик-Агро» шляхом приєднання до ПП «Західний Буг». Крім цього, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником припиненого ТзОВ «Хрещатик-Агро» є ПП «Західний Буг» (а.с. 38-43).

Зазначене також передбачено Статутом приватного підприємства «Західний Буг», який є правонаступником усього майна, усіх майнових та немайнових прав та обов`язків ТзОВ «Хрещатик Агро» (а.с.44).

Таким чином ПП «Західний Буг» з 10.12.2019 є повним правонаступником припиненого ТзОВ «Хрещатик-Агро», до якого перейшли всі права і обов`язки орендаря по спірному договору оренди землі.

Пред`являючи до суду позов про визнання недійсним договору оренди землі від 01.03.2008 , позивач ОСОБА_1 стверджував, що він не підписував спірний договір оренди землі, а підпис який міститься в договорі не його.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У частині першій статті215, статтях229-233 ЦК Українийдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другоюстатті 207 ЦК України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина першастатті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

За частиною першоюстатті 14ЗаконуУкраїни«Про орендуземлі» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається в письмовій форміі за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частиною першоюстатті 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей4-6,11,17,19цьогоЗакону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У своїй постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такий висновок щодо застосування відповідних норм права в аналогічних правовідносинах:

- правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

- відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

- враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

У даній справі, що розглядається, позивач звернувся до суду з вимогами: про визнання недійсним договору оренди, посилаючись на те, що цей договір позивач ОСОБА_1 не підписував, умови його не погоджував, а також просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом витребування спірної земельної ділянки від відповідача.

Для з`ясування обставин щодо підписання позивачем спірного договору оренди, ухвалою суду від 16.06.2022 призначалася почеркознавча експертиза, проведення якої було доручено Чернівецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру (НДЕКЦ) МВС України.Згідно з висновком експерта №СЕ-19/126-22/3200-ПЧ від 06.07.2022 підпис в оригіналі договору оренди землі від 01.03.2008 виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою ( а.с. 123-125).

Як встановлено, договір оренди земельної ділянки від 01.03.2008 ОСОБА_1 як орендодавець не підписував. А тому правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.

Цивільне законодавство розрізняє такі два способи захисту прав:

- речово-правовий - це по суті негаторний позов, а саме усунення перешкод у користуванні належною їй земельною ділянкою шляхом припинення користування нею та вилучення її; і в такому випадку доречним є посилання на ст.ст.317, 319, 321, 391 ЦК України;

- зобов`язально-правовий - це реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК України), яка застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним); і в такому випадку доречним є посилання на ст.ст.203, 215, 216 ЦК України.

І хоча конкуренція вказаних способів захисту прав не допускається, позивачем, обрано одночасно вказані два способи захисту свого порушеного права, адже ним, з одного боку, заявлено вимогу про визнання договору оренди недійсним, та,з іншого боку, заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування від відповідача.

Саме з підстав обрання позивачем такого неефективного способу захисту, як визнання недійсним договору оренди, оскільки, як вже було зазначено, договір оренди орендодавцем позивачем ОСОБА_1 не підписувався,а отже не укладався, суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні позовної вимоги про визнання договору оренди недійсним.

Щодо вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом витребування її із незаконного користування, суд зазначає наступне.

Статтею 152 Земельного кодексу Українивизначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Відповідно до ч.1ст.317 Цивільного кодексу Україниправа володіння, користування та розпорядження своїм майном належать власникові.

Згідно зіст.319 ЦК України, власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування розпорядження ним.

Об`єктом негаторного позовує усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.

Позивачем у негаторному позові є власник майна або особа, яка володіє майном на підставі інших прав на майно (титульний власник).

Відповідачем у негаторному позові є особа, яка власними протиправними діями перешкоджає позивачу здійснювати правомірність щодо користування чи розпорядження майном.

Предметом негаторного позовує вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем дій, що перешкоджають позивачу використовувати належні йому права, позадоговірний характер наявних між сторонами правовідносин. Якщо на момент подання позову правопорушення, що є об`єктом негаторного позову, припинилося, то підстав для задоволення позову у суду немає.

Умовою задоволення негаторного позову позивача є встановлення судом факту протиправності дій відповідача, задоволення позовних вимог позивача не залежить від наявності вини відповідача. Захист прав і охоронюваних законом інтересів позивачів за негаторним позовом надається судом у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права.

Як було встановлено судом відповідач ПП «Західний Буг» користується земельною ділянкою площею 2,47 га, кадастровий номер 7321584900:01:004:002517, що розташована на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області на підставі договору оренди землі від 01.02.2008, який позивачем ОСОБА_1 підписаний не був і який позбавлений права користування належним йому майном (земельною ділянкою), оскільки земельна ділянка незаконно перебуває в оренді у відповідача ПП «Західний Буг» за неукладеним договором оренди , а тому суд вважає що вимога позивача ОСОБА_1 про усунення йому перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом витребування вищевказаної земельної ділянки з користування ПП «Західний Буг» підлягає задоволенню.

Щодо вимог про: зобов`язання ПП «Західний Буг» заборонити проводити аграрні роботи та звільнити земельну ділянку від посівів та врожаю, суд вважає що в задоволенні в цій частині позову слід відмовити, оскільки позивачем не надано до суду доказів та в судовому засіданні не встановлено, що на земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_1 здійснюються аграрні роботи та знаходяться посіви та врожай.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що представник відповідача при поданні до суду відзиву на позовну заяву просив стягнути із позивача понесені ним судові витрати, зазначивши, що документальне підтвердження витрат на правничу допомогу буде надано з врахуванням вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як передбачено п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви . Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву орієнтовний розмір судових витрат в ПП «Західний Буг» по даній справі становитиме 7000 грн - за правову допомогу надану АО «Галицька правнича група».

Як вбачається із письмової промови в дебатах представника відповідача, останній просить суд розглянути питання судових витрат у відповідності до ст.270 ЦПК України з урахуванням доказів, які будуть надані відповідачем згідно з приписами ч.8 ст.141 ЦПК України.

За таких обставин враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає, що для ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат слід призначити судове засідання та встановити представнику відповідача строк для подання доказів, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи.

Згідно ч.ч 4,5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання, призначене на 14:00 год. 23.03.2023 учасники справи не з`явилися, а повне судове рішення складено 03.04.2023 (в межах строку, встановленого ч.6 ст.259 ЦПК України), то датою ухвалення даного судового рішення є 03.04.2023 .

На підставі ст.ст.202.203,205,207,215,268, 317,319,321,391 ЦК України, Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст.3,12,13,81,141,254,263,264,265,273,352,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,47 га, що розташована на території Звенячинської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, кадастровий номер 7321584900:01:004:0025 шляхом витребування вказаної земельної ділянки з користування ПП «Західний Буг», заборони ПП «Західний Буг» проводити на вказаній земельній ділянці аграрні роботи.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Для вирішення питання про розподіл судових витрат призначити судове засідання на 15:00 год. 12.04.2023 .

Встановити представнику відповідача строк для подання доказів, понесених відповідачем витрат у зв`язку з розглядом справи до 10.04.2023. Роз`яснити, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява про розподіл судових витрат буде залишена без розгляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 ,

Представник позивача- Мадзюк Віктор Борисович, адвокат, орден на надання правничої (правової) допомоги від 13.10.2021;

Відповідач - приватне підприємство «Західний Буг», 80250 Львівська область, Радехівський району с.Павлів Проспект Юності, 39 ;

Представник відповідача Боровець Микола Степанович, адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 24.11.2021.

Повний текст рішення складено 03.04.2023.

Суддя О.Пухарєва