Постанова

від 03.04.2023 по справі 522/15061/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1075/23

Справа № 522/15061/19

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів колегії: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

переглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2021 року по справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Французький бульвар 2» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В:

03 вересня 2019 року представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Французький бульвар 2» (далі ОСББ «Французький бульвар 2») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги в розмірі 9 568,12 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою від 12.09.2017 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна №97077030, управління яким здійснюється ОСББ «Французький бульвар 2», відповідно до протоколу від 29.06.2017 Установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до вищезазначеного протоколу Установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Французький бульвар 2» було прийнято в управління багатоквартирний житловий будинок за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом прийому-передачі від 18.06.2017, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРС» передало, а ОСББ «Французький бульвар 2» прийняло в управління багатоквартирний будинок за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 . Протоколом Установчих зборів також були затверджені відповідні розміри внесків та обов`язкових платежів на утримання будинку, прибудинкової території та інше.

Однак, відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконує свої обов`язки по сплаті внесків та обов`язкових платежів на утримання будинку, прибудинкової території, у зв`язку із чим в неї утворилась заборгованість по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальних послуг за період з 18.07.2017 по 31.12.2018 в розмірі 9 568,12 гривень.

У зв`язку з чим представник позивача звернувся із даним позовом до суду, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Французький бульвар 2» суму заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги в розмірі 9 568,12 гривень та понесені у справі судові витрати.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2021 року позовні вимоги ОСББ «Французький бульвар 2» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території та житлово-комунальні послуги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Французький бульвар 2» заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 9 568,12 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 728,90 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 11, 15 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, можуть бути: договори та інші правочини; інші юридичні факти. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до статті 3ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (зазначений висновок викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2020 в справі №369/88/17).

За приписами частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 332 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно із частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою від 12.09.2017 з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна №97077030 (т. 1 а.с. 73).

Згідно Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини від 18.07.2017, ТОВ «ЗАРС» передало, а ОСББ «Французький бульвар 2» прийняло в управління багатоквартирний будинок за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 32-34).

За статутом, затвердженим загальними зборами від 14.09.2017, ОСББ «Французький бульвар 2» створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом .

Завданням та предметом діяльності об`єднання є: - забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; - забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; - сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами (т. 1 а.с. 35-44).

ОСББ «Французький бульвар 2» утворене та зареєстроване як юридична особа здійснює управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_4 , відповідно до протоколу Установчих зборів ОСББ за місцезнаходженням: 65012, м. Одеса, Французький бульвар, 2, від 29.06.2017 (т. 1 а.с. 30-31).

Відповідно до протоколу Установчих зборів ОСББ за місцезнаходженням: 65012, м. Одеса, Французький бульвар, 2, від 29.06.2017, ОСББ «Французький бульвар 2» було прийнято в управління багатоквартирний житловий будинок за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 .

Вищевказаним протоколом Установчих зборів ОСББ були затверджені відповідні розміри внесків та обов`язкових платежів на утримання будинку, прибудинкової території та інше (т. 1 а.с. 9-29).

На підтвердження позовних вимог також надано кошторис витрат з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_4 , у якому зазначено найменування витрат, їх розмір, вартість для споживача, періодичність надання послуг та інше, відповідно до затверджених кошторисів та калькуляцій витрат, затверджених зборами ОСББ «Французький бульвар 2» (т. 1 а.с. 45-71).

В обґрунтування позовних вимог ОСББ «Французький бульвар 2» зазначив, що станом на 01 лютого 2019 року сума заборгованості по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги за період з 18 липня 2017 року по 31 грудня 2018 року, у відповідача ОСОБА_1 , як власниці квартири АДРЕСА_3 , складає 9568,12 грн, які позивач просить стягнути у повному обсязі з відповідача. На підтвердження вказаного також надано докладний розрахунок заборгованості (т. 1 а.с 72).

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСББ «Французький бульвар 2» та стягуючи з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 9568,12 грн, суд першої інстанції виходив з того, відповідач, якособа, яка є власником квартири в будинку, у якому створено ОСББ, зобов`язана своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі за утримання будинку та прибудинкової території, інші обов`язкові внески та платежі, а також оплачувати спожиті комунальні послуги.

ОСББ «Французький бульвар 2», яке створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , з метою управління і забезпечення експлуатації єдиного комплексу нерухомого майна, фактично здійснювало управління вказаним будинком та несло витрати по його утриманню, а відповідач, який є власник квартири в цьому будинку, не відмовлявся від таких послуг, отримував їх та не оплачував їх вартість, а тому наявні правові підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості за житлово-комунальні послуги, які відповідачем не спростовано.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанцій правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на установчих зборах ОСББ «Французький бульвар 2» від 29 червня 2017 року було вирішено питання щодо розміру внесків та обов`язкових платежів, які не відносяться до компетенції установчих зборів ОСББ, з огляду на наступне.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Пунктами 1, 5, 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) (ст. ст. 1, 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;2-1) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

За частиною другою статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до статті 1 якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. А за частиною четвертою статті 4 цього Закону діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання. До виключної компетенції яких відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Отже законодавства, яке регулює здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, засади функціонування об`єднань власників жилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, не встановлює обмеження щодо вирішення питань установчими зборами, які належать до компетенції загальних зборів.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що до компетенції установчих зборів ОСББ «Французький бульвар 2» від 29 червня 2017 року не належало вирішення питання щодо розміру внесків та обов`язкових платежів, оскільки законом такого обмеження не встановлено. Рішення про затвердження розмірів внесків та обов`язкових платежів ОСББ «Французький бульвар 2» та інші прийнято зборами власників квартир та нежитлових приміщень будинку. Рішення прийняті на зборах не визнавались в судовому порядку неправочинними, жодним чином не скасовані та/або не відмінені.

Крім того, апеляційним судом враховуються висновки викладені в рішенні Господарського суду Одеської області від 18 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2022 року (справа №522/15507/17) по справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСББ «Французький бульвар 2» про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту, на які посилається голова правління ОСББ «Французький бульвар 2» у відзиві на апеляційну скаргу.

Предметом спору у вищевказані справі були вимоги позивачів про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів мешканців власників житлових та нежитлових приміщень ОСББ «Французький бульвар 2» від 29 червня 2017 року, а також про визнання недійсним статуту вказаного об`єднання співвласників.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 18 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні позовних вимог. Судове рішення мотивоване недоведеністю факту порушення оспорюваним рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та статутом відповідача, затвердженим цим рішенням, прав і законних інтересів позивачів.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини від 18 липня 2017 року, згідно якого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 було передано від ТОВ «ЗАРС» до ОСББ «Французький бульвар 2», складений із порушенням норм чинного законодавства України, не приймаються до уваги, оскільки питання правомірності приймання-передачі будинку на баланс ОСББ не є предметом розгляду вказаної цивільної справи.

Крім того, як вірно вказав суд першої інстанції відповідачем не надано достатніх та належних доказів недійсності акту приймання-передачі від 18.07.2017, а в судовому порядку з вищезазначеного питання відповідних рішень прийнято не було, а отже ОСББ «Французький бульвар 2» правомірно здійснює розрахунок періоду управління багатоквартирним будинком та належним чином оформило підставу для початку здійснення управління багатоквартирного будинку, в якому розташована квартира відповідача.

Колегія суддів також визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що позивач не довів факту надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг, з огляду на наступне.

Так, на підтвердження позовних вимог позивачем надано протокол установчих зборів ОСББ «Французький бульвар 2» від 29 червня 2017 року, яким затверджені відповідні розміри внесків та обов`язкових платежів на утримання будинку, прибудинкової території та інше; кошторис витрат з утримання будинку та прибудинкової території, із зазначенням у якому зазначено найменування витрат, їх розмір, вартість для споживача, періодичність надання послуг, відповідно до затверджених кошторисів та калькуляцій витрат; розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по оплаті за утримання будинку та прибудинкової території, житлово-комунальні послуги за період з 18 липня 2017 року по 31 грудня 2018 року, із зазначенням його складових. Та інші документи, які підтверджують факт отримання об`єднанням комунальних послуг, які були досліджені як судом першої інстанції так і колегією суддів апеляційного суду (т. 1 а.с. 9-73, т. 2 а.с. 3-237).

При цьому, відповідач ОСОБА_1 в порушення засад змагальності цивільного судочинства не надала жодних доказів на підтвердження своїх вимог або заперечень, в тому числі доказів не надання послуг з утримання будинку, прибудинкової території та надання житлово-комунальних послуг.

Також, як вірно вказав суд першої інстанції, надані листи-претензії не містять інформації щодо належних підстав перерахунку розмірів внесків та обов`язкових платежів, доказів та фіксації фактів із зазначенням у чому саме полягає порушення прав та законних інтересів відповідача та підтвердження такого порушення, у випадку якщо таке мало місце. Акти-претензії, не містять фіксування фактів порушення об`єднанням прав та законних інтересів відповідача, зводяться до питань, які можуть бути вирішені лише відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальними зборами об`єднання та як докази не спростовують доводів та вимог наведених у позовній заяві.

Апеляційний суд звертає увагу, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України).

Відповідно до статі 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За своєю природою принцип змагальності судового процесу засновується на розподілі процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог на відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території та інших житлово-комунальних послуг, порушення строків та розміру їх оплати, зробив правильний висновок про наявність правових підстав для задоволення позову й стягнення з відповідача заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Доводи наведені в апеляційні скарзі суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, та фактично зводяться до незгоди із мотивами судових рішення, які встановлені у справі.

Крім того, в п. 54 Рішення у справі Трофимчук проти України (заява №4241/03) від 28.10.2010, остаточне 28 січня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що, «беручи до уваги свої висновки за статтею 11 Конвенції (див. вище пункти 42-45), Суд не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявниці про переслідування її роботодавцем, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. У зв`язку з цим Суд повторює, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (див. рішення у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1)».

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, перевіривши доводи позивача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм належну оцінку у відповідності до вимог ст. ст. 12, 80-89 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСББ «Французький бульвар 2», такий висновок суду відповідає засадам розумності та справедливості.

Оскільки ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст.19ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено: 03 квітня 2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк

Р.Д. Громік