Ухвала

від 03.04.2023 по справі 916/1248/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

03 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1248/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство ВОСТОК»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 (суддя Г.Є. Смелянець, м.Одеса, повний текст складено 01.02.2023) про залишення позову без розгляду

у справі № 916/1248/22

за позовом Громадської організації «Товариство «ВОСТОК»

до відповідача: Южненської міської ради Одеського району Одеської області

до співвідповідача: Приватного підприємства «Південьпарксервіс»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Товариство «ВОСТОК» звернулось до Господарського суду Одеської області до Южненської міської ради Одеського району Одеської області з позовом про стягнення коштів у сумі 1350000,00 грн в якості компенсації за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 10.08.2022, постановленою у підготовчому судовому засіданні, задоволено клопотання позивача (вх.№14439/22 від 26.07.2022) про залучення співвідповідача, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Приватне підприємство «Південьпарксервіс».

Протокольною ухвалою суду від 05.10.2022, постановленою у підготовчому судовому засіданні, прийнято до розгляду заяву позивача (вх. №19948/22 від 19.09.2022) про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з Южненської міської ради та Приватного підприємства «Південьпарксервіс» на користь Громадської організації «Товариство «Восток» 2800000,00 грн в рівних частинах в якості компенсації за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2023, за наслідками розгляду клопотання Приватного підприємства «Південьпарксервіс» за вх.№26474/22 від 21.11.2022, позовну заяву Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» в частині позовних вимог про стягнення із співвідповідача Приватного підприємства «Південьпарксервіс» 1400000,00 грн у справі №916/1248/22 залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків заяви про збільшення позовних вимог за вх. №19948/22 від 19.09.2022 протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали суду шляхом сплати судового збору у розмірі 21000,00 грн та надання до суду відповідних документів про оплату.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 позов Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Приватного підприємства «Південьпарксервіс» про стягнення 1400000,00 грн у справі №916/1248/22 залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2023, Громадська організація «Товариство «ВОСТОК» 03.03.2023 звернулось за допомогою засобів поштового зв`язку до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (вх.№542/23 від 07.03.2023).

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги та про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: С.В. Таран, К.В. Богатиря.

20.03.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/1248/22.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Громадської організації «Товариство ВОСТОК» (вх.№550/23 від 07.03.2023) про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство ВОСТОК» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 про залишення позову без розгляду у справі №916/1248/22 залишено без руху. Встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Вказаною ухвалою суду апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство ВОСТОК» залишено без руху з підстав ненадання доказів сплати судового збору у сумі 2684,00грн.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, встановивши відсутність правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, відмовив у задоволенні відповідного клопотання.

При цьому Південно-західний апеляційний суд, відмовляючи у задоволення клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору, виходив з наступного.

Господарським судом Одеської області протокольною ухвалою суду від 10.08.2022 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі в якості співвідповідача Приватне підприємство «Південьпарксервіс».

Звертаючись із заявою про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідачів 2800000,00 грн компенсації за завдану шкоду в рівних частинах. Тобто, позивачем заявлена вимога про стягнення коштів з Приватного підприємства «Південьпарксервіс» у розмірі 1400000,00 грн.

Скаржником оскаржується ухвала Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 про залишення без розгляду позову Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» до Приватного підприємства «Південьпарксервіс» про стягнення 1400000,00 грн.

Таким чином, судом першої інстанції залишено без розгляду позовну заяву про стягнення 1400000,00 грн, які позивач просив стягнути в якості компенсації за шкоду, заподіяну діями співвідповідача Приватним підприємством «Південьпарксервіс».

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у частині 2 статті 3 наведеного Закону.

Так, відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Тлумачення пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що у справі про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №204/8696/20-ц).

Натомість у даному випадку на позивача не поширюються вимоги законодавства щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справах за позовами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, оскільки предметом позову, який ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 залишено без розгляду, є компенсація шкоди, заподіяної Приватним підприємством «Південьпарксервіс», яке не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, у справах про відшкодування шкоди з яких позивачі звільнені від сплати судового збору.

З огляду на викладене вище, ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.03.2023 у задоволенні клопотання Громадської організації «Товариство «ВОСТОК» про звільнення від сплати судового збору відмовлено.

Щодо заявленого апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі №916/1248/22 в ухвалі від 27.03.2023 зазначено, що вказане клопотання розглядатиметься Південно-західним апеляційним господарським судом після усунення недоліків апеляційної скарги.

29.03.2023 скаржником в підсистемі «Електронний суд» сформовано заяву (вх.№542/23/Д1) про усунення недоліків апеляційної скарги.

Проте, звертаючись із заявою про усунення недоліків, Громадською організацією «Товариство «ВОСТОК» не надано доказів сплати судового збору у сумі 2684,00грн. Натомість скаржником знову заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

У заяві про усунення недоліків апелянт наполягав на тому, що він звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.03.2018 у справі №761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18), а також у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №490/2254/20-ц (провадження № 61-14597св20) та від 11.01.2022 у справі №916/1248/21.

Досліджуючи висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18), колегія суддів встановила, що Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів. За основу приймається те, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору». Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору. У постановах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-185цс17 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-916цс17 висловлена правова позиція про те, що споживач звільняється від сплати судового збору лише при поданні позовної заяви і має сплатити судовий збір за подання до суду, зокрема апеляційної скарги. Відступаючи від практики Верховного Суду України, колегія суддів Великої Палати Верховного Суду вважає, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 «Про захист прав споживачів», ст. 1 ЦПК України у редакції на час постановлення оскарженої ухвали, ст. 2 ЦПК України у редакції на час розгляду справи Верховним Судом).

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 490/2254/20-ц (провадження №61-14597св20) зазначено, що системне телеологічне тлумачення приписів статей 3 та 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України №2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року, чинного з 15 грудня 2017 року ) дозволяє зробити висновок про те, що законодавець обрав спосіб справляння судового збору із застосуванням процентного співвідношення ставки судового збору в апеляційному та касаційному суді від ставки в суді першої інстанції. Отже, якщо позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно, він звільняється від сплати судового збору також і в разі подання ним апеляційної (касаційної) скарги на судові рішення у цій справі. Такий підхід при тлумаченні положень пункту 13 частини другої статті третьої Закону України «Про судовий збір» відповідає висновкам, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові 21 березня 2018 року у справі №761/24881/16-ц (звільнення споживачів від сплати судового збору).

У справі №916/1248/21 предметом позовної заяви ГО «Товариство «Восток» були вимоги про стягнення коштів у сумі 5650000,00 грн в якості компенсації за шкоду, заподіяну діями відповідача - Одеської обласної державної адміністрації. Верховний Суд, скасовуючи ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 у справі №916/1248/21, якою відмовлено у задоволенні клопотання ГО «Товариство «Восток» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та повернуто без розгляду апеляційну скаргу ГО «Товариство «Восток» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2021 у справі №916/1248/21, зазначив, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях господарського процесу, а саме, при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним господарським процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення господарських справ з метою захисту порушеного права.

Південно-західний апеляційний господарський суд враховує, що у постановах від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16 (пункт 40) Велика Палата Верховного Суду вказала, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Наведений висновок також викладений у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 917/751/19. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 (пункт 6.30), від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16 (пункт 5.5), від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц зазначено, що під судовим рішенням у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Проаналізувавши зміст постанов, на які послався скаржник у своїй заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що правовідносини, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18), а також у постановах Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 490/2254/20-ц (провадження № 61-14597св20) та від 11.01.2022 у справі №916/1248/21, не є подібними з правовідносинами у цій справі №916/1248/22, оскільки скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не ставить питання оскарження ухвали суду про залишення без розгляду позовної заяви заявника у справі за його позовом щодо компенсації шкоди, заподіяної органом місцевого самоврядування, у межах якої ставиться питання застосування пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», що визначає позови, за подання яких позивачі судовий збір не сплачують, а оскаржує ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 про залишення без розгляду позову Громадської організації «Товариство «ВОСТОК», спрямованого до Приватного підприємства «Південьпарксервіс», якого залучено протокольною ухвалою суду від 10.08.2022 в якості співвідповідача, і предметом позовних вимог до якого є компенсація шкоди, заподіяної цим підприємством, яке не є органом державної влади або органом місцевого самоврядування, у справах про відшкодування шкоди з яких позивачі звільнені від сплати судового збору, у зв`язку з чим у даному випадку вимоги пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не підлягають застосуванню.

Отже, несплата Громадською організацією «Товариство ВОСТОК» судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 про залишення позову без розгляду судовою колегією оцінюється як невиконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 27.03.2023.

Згідно із частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи, що скаржник не усунув недоліки поданої ним апеляційної скарги, остання підлягає поверненню.

У зв`язку з поверненням апеляційної скарги, заява скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 у справі №916/1248/22 залишається без розгляду.

Колегія суддів зауважує на тому, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості повторно залишити апеляційну скаргу без руху для усунення недоліків.

Частиною восьмою статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Повернути апеляційну скаргу Громадської організації «Товариство ВОСТОК» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.02.2023 про залишення позову без розгляду у справі №916/1248/22 та додані до неї документи.

2.Роз`яснити скаржнику, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран