Ухвала

від 03.04.2023 по справі 904/4001/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

03.04.2023м. ДніпроСправа № 904/4001/22

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2", м. Дніпро

про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Представники:

від позивача: Довгаль Сергій Миколайович, ордер серії АЕ № 1168457 від 13.12.2022 адвокат

від відповідача: Обдимко Станіслав Григорович, наказ № 6 від 02.07.2012 голова правління

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" від 03 квітня 2021 року, оформлене протоколом №2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача належним чином не повідомлено про проведення загальних зборів 03.04.2021.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.12.2022.

13.12.2022 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення підготовчого засідання призначеного на 14.12.2022 у зв`язку з його зайнятістю в засіданні Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

3.12.2022 від представника Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, яке відбулося 14.12.2022 представники сторін не з`явилися.

23.12.2022 від представника Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" надійшов відзив на позовну заяву в якій просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

23.12.2022 від представника Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи до якої додано копію протоколу загальних зборів членів Кооперативу від 20.03.2021, фотокопію оголошення про проведення 03.04.2021 загальних зборів членів Кооперативу, роздруківка скріншоту повідомлення про проведення 03.04.2021 загальних зборів членів Кооперативу.

В судовому засіданні яке відбулося 10.01.2023 оголошено перерву до 25.01.2023.

16.01.2022 від представника ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій просить позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" про визнання недійсним рішення загальних зборів автогаражного кооперативу задовольнити.

18.01.2023 від Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" надійшли заперечення, в яких відповідач просить поновити строк на поставлення позивачу запитань в порядку письмового опитування як свідка та зобов`язати позивача надати відповідь на поставлені відповідачем питання.

Враховуючи доводи, наведені відповідачем в обґрунтування причин пропуску строку на подання заяви про письмове опитування, господарським судом визнано клопотання необґрунтованим.

У судовому засіданні, яке відбулося 25.01.2023, представник позивача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання у справі на 08.02.2023, явку ОСОБА_1 визнано обов`язковою.

У судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2023 з`явився представник позивача та представник відповідача, однак ОСОБА_1 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 відкладено підготовче судове засідання у справі на 22.02.2023.

20.02.2023 від представника Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" надійшли заяви про допит свідка, а саме просить суд попитати позивача ОСОБА_1 як свідка (за наявності його згоди) про відомі йому обставини справи та голову кооперативу ОСОБА_2 .

21.02.2023 від представника ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи в якій просить суд долучити до матеріалів справи копії нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які містять показання щодо обставин, які мають значення для справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.02.2023 з`явився представник позивача та представник відповідача та ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2023 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 06.03.2023

У судовому засіданні 06.03.2023 оголошено перерву до 21.03.2023.

У судовому засіданні 21.03.2023 оголошено перерву до 03.04.2023.

Під час судового розгляду по суті суд дійшов до висновку про існування перешкод у з`ясуванні обставин, що входять до предмету доказування у даній справі, що викликає необхідність у вчинені додаткових дій, віднесених до завдань підготовчого провадження та є підставою для його повторного проведення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Так, за загальних зборах Обслуговуючого кооперативу Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" 03.04.2021 прийняті такі рішення по першому питанню порядку: прийнято в члени кооперативу ОСОБА_5 (Р2 №17); ОСОБА_6 (Р2 №18/3); ОСОБА_7 , Р3, №6; ОСОБА_8 , Р3, № 7; ОСОБА_9 , Р4, №8; ОСОБА_10 , Р1, №6; ОСОБА_11 , Р1, №7; ОСОБА_12 , Р1 №8; ОСОБА_13 , Р.3. №16; ОСОБА_14 , Р.3 №16; ОСОБА_15 , Р3, №17; ОСОБА_16 , Р.4, №3,4,5; ОСОБА_17 , ряд 3 №3,4,5.

ОСОБА_1 просить визнати недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" від 03 квітня 2021 року, оформлене протоколом №2 в повному обсязі.

Таким чином. рішення господарського суду про визнання недійсним рішення загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2" від 03 квітня 2021 року, оформлене протоколом №2, у разі задоволення позову, вплине на права ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 як нових членів Обслуговуючого кооперативу "Автогаражний кооператив "Лівобережний-2".

Господарський суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі у якості третіх особ, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Частинами 1-2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на вказані обставини, що перешкоджають прийняттю рішення у справі №904/4001/22, а також потребують вчинення процесуальних дій, які віднесенні до завдань підготовчого провадження, є достатні підстави повернутись до стадії підготовчого провадження та повторно провести підготовче провадження у справі № 904/4001/22.

У судому засіданні, яке відбулося 03.04.2023 представник позивача заперечував проти повернення до підготовчого засідання та залучення до участі у справі третіх осіб, представник відповідача вказав про необхідність повернення до підготовчого засідання та залучення до участі у справі третіх осіб.

Можливість повернення до стадії підготовчого провадження узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Суд бере до уваги, що за змістом статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне повернутися до стадії підготовчого провадження у справі, застосувати розумні строки.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що позивача належним чином не повідомлено про проведення загальних зборів 03.04.2021, не ознайомлено з порядком денним, у зв`язку з чим він не був присутнім на загальних зборах 03.04.2021, а також не мав можливості належним чином підготуватись до обговорення порядку денного загальних зборів 03.04.2021.

При цьому, позивач посилається на практику Верховного Суду про визнання недійсним рішення загальних зборів з підстав порушення вимог закону та / або статуту під час скликання загальних зборів (зокрема щодо неповідомлення про проведення зборів та не повідомлення порядку денного).

Разом з тим. на розгляді палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду перебуває справа №909/1154/21, предметом касаційного перегляду у якій стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, Під час підготовки справи до касаційного розгляду виявлено, що питання правомірності прийняття рішень загальних зборів учасників товариства були предметом дослідження Верховного Суду у справі № 909/869/20.

За наслідками касаційного розгляду справи № 909/869/20 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021, якими визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ", оформлені протоколом № 9 від 22.12.2014.

При вирішенні спору у справі № 909/869/20 Верховний Суд застосував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.

Так, у п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 викладено правовий висновок, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.

Відповідно до наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду відсутність доказів належного повідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів свідчить про порушення прав позивача - учасника товариства, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", та є достатньою підставою для визнання цих рішень недійсними.

Разом з тим, судді палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду вважають, що вказаний підхід (підтверджені обставини неналежного повідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів є достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи) вирішення такої категорії корпоративних спорів потребує уточнення.

Право учасників (акціонерів, членів) на участь в управлінні справами юридичної особи закріплено, зокрема, у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Законі України "Про акціонерні товариства", Законі України "Про господарські товариства" (в редакції на момент існування спірних правовідносин).

Таке право учасників господарського товариства закріплене у статті 116 Цивільного кодексу України, відповідно до п. 1 якої учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

У п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до змісту частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Частина 1 статті 10 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) визначала, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Безсумнівно необхідно погодитись з твердженням, що недотримання порядку скликання загальних зборів учасників (акціонерів) товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття ними рішень за відсутності позивача, не повідомленого про їх проведення, є порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача як учасника (акціонера) на участь в управлінні справами товариства.

А тому у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду сформувалась стала та послідовна практика, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у корпоративних спорах, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах.

Разом з тим, позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється.

Зокрема, учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою, посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним, тощо, проте дійсні мотиви звернення до суду учасника товариства можуть бути спрямовані не на захист його корпоративного права на управління справами товариства.

Незалежно від дійсних підстав та мотивів звернення до суду учасника товариства, задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства призведе до позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги.

А тому порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання загальних зборів товариства в частині неповідомлення позивача про загальні збори та позбавлення його можливості взяти участь у загальних зборах не може бути достатньою/безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними в будь-якому випадку.

Для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства, наслідки ухвалення оскаржуваного рішення загальних зборів товариства, його реалізацію (зокрема шляхом укладення відповідного правочину), кількість голосів учасника товариства, який оскаржує рішення загальних зборів товариства та чи захистить права учасника товариства судове рішення про визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів учасників товариства господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення та оцінити ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними, виходячи з обставин справи, яка залежить від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача.

Підтвердженням таких висновків стали обставини справи, яка є предметом касаційного перегляду.

Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в господарському судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (частина 1 статті 303 Господарського процесуального кодексу України).

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Так, відступленням від висновку треба розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, провадження №11-377апп18).

Ухвалою від 13.02.2022 Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського передано справу № 909/1154/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах є достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.

Такий висновок не завжди є ефективним у правозастосуванні норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Закону України "Про акціонерні товариства" при вирішенні спорів за позовами учасників (акціонерів) до господарського товариства про оскарження рішень загальних зборів, має загальний характер та потребує конкретизації.

У певних випадках суду варто враховувати "розклад сил" в товаристві. Наприклад, якщо учасники/акціонери, присутні на загальних зборах, сукупно володіють такою кількістю голосів, що присутність чи відсутність дрібного учасника/акціонера, якого не було повідомлено про скликання загальних зборів, не вплинула б на прийняття ними рішень, то і його впливу на це принципово не могло бути. Прийняття через деякий час загальними зборами аналогічного рішення (вже з додержанням всіх вимог про повідомлення дрібного учасника/акціонера) приведе до додаткових витрат товариства, що не узгоджується з принципом розумності. Крім того, в цих випадках необхідно здійснити економічний аналіз права, оскільки постає питання наскільки доцільно скасовувати рішення загальних зборів, щоб через деякий час було прийняте аналогічне за змістом рішення.

Порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними, для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене та з метою дотримання єдності судової практики, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №904/4001/22 на період до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою Верховного Суду справи №909/1154/21.

Керуючись статтями 50, 177, 228, 229, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд. -

УХВАЛИВ:

1. Повернутися до стадії підготовчого провадження у справі № 904/4001/22.

2. Залучити до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_15 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_16 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_9 ).

3. Позивачу:

Направити на адресу третіх осіб копію позовної заяви з додатками, надати до суду докази такого направлення;

4. Відповідачу:

Направити на адресу третіх осіб, копію відзиву на позовну заяву з додатками, надати до суду докази такого направлення;

5. Третім особам:

- надати письмові пояснення на позов та відзив на позовну заяву з відповідними доказами, надати до суду докази направлення вказаних пояснень на адреси позивача та відповідачів.

6. Зупинити провадження у справі №904/4001/22 на період до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою Верховного Суду справи №909/1154/21.

7. Учасникам справи повідомити суд про усунення обставини, що слугувала підставою для зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 03.04.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Бажанова