Ухвала

від 28.03.2023 по справі 910/13479/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

28.03.2023Справа № 910/13479/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Крисько О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/13479/22

За позовом фізичної особи ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертек-Україна"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про визнання припиненими трудових відносин

Представники учасників справи:

від позивача: ОСОБА_4 ;

від відповідача: не з`явився;

від третіх осіб: не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертек-Україна" (далі - відповідач) про визнання припиненими трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю учасників відповідача щодо вирішення питання про звільнення директора товариства ОСОБА_1 за власним бажанням через не прибуття на загальні збори товариства, що є порушення її прав на працю та права на припинення трудових відносин.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 відкрито провадження у справі №910/13479/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.02.2023.

У судовому засіданні 07.02.2023 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про залучення в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 21.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 призначено підготовче засідання на 28.03.2023.

У судове засідання 28.03.2023 представники відповідача та третіх осіб не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу та розміщені публікації на сайті Господарського суду міста Києва веб-порталу Судова влада в рубриках «Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України» та «Повідомлення учасникам справ».

Так, з матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження третьої особи-1 та третьої особи-2, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача є тимчасово окупована територія України та російська федерація, відповідно.

За приписами частини 2 та 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно частини 1 статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків (ч.3 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

При цьому, судом взято до уваги, що 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено. Комунікація Міністерства закордонних справ України з органами державної влади російської федерації за посередництва третіх держав не здійснюється. У зв`язку з наведеними обставинами, наразі унеможливлено сприяння органами дипломатичної служби України у переданні судових документів російській стороні (листи Міністерства закордонних справ України вих. №71/17-500-67127 від 04.09.2022 та вих. №71/17-500-77469 від 03.10.2022).

Таким чином, передача будь-яких документів компетентним органам російської федерації, у тому числі, дипломатичними каналами, наразі неможлива (лист Міністерства юстиції України вих. №100817/98748-22-22/12.1.3 від 31.10.2022).

Припинено і доставку поштових відправлень до/з російської федерації з перших днів повномасштабного вторгнення, що унеможливлює направлення повідомлень суду засобами поштового зв`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач та треті особи були належним чином та у належний спосіб повідомлені про розгляд даної справи і не надали суду доказів наявності поважних причин неявки в судове засідання, суд керуючись приписами статті 202 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе проводити судове засідання за їх відсутності.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов такого висновку.

Приписами частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У даному випадку, судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 19.12.2022 відкрито касаційне провадження з перегляду судових рішень постановлених у справі №127/27466/20 за позовом Директора до Товариства та Реєстратора про визнання Директора звільненим з посади керівника Товариства за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України та зобов`язання Товариства провести зміну керівника і подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі, щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття Директора посади керівника Товариства.

Позовні вимоги у справі № 127/27466/20 обґрунтовані тим, що позивач у визначений законом строк направив засновникам товариства заяву про звільнення та доклав усіх зусиль для скликання загальних зборів учасників цього товариства для вирішення питання щодо зміни керівника, повідомивши засновників про його ініціювання, проте останні залишили без розгляду заяву позивача про звільнення, чим порушили його трудові права, гарантовані Конституцією України, а державний реєстратор відмовив у здійсненні державної реєстрації щодо зміни відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме заміни керівника товариства.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023 справу №127/27466/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України з підстав необхідності відступу від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та 17.03.2021 у справі №761/40378/18.

Так, ухвала про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор, виконавчий орган), як будь-який інший працівник, дійсно має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, втім рішення про таке звільнення має бути прийняте загальними зборами товариства.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду зауважила на тому, що звільнення посадової особи товариства певним чином ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею. Порядок призначення та звільнення директора суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників, оскільки керівник є одноосібним виконавчим органом або входить до складу виконавчого органу юридичної особи, якщо це передбачено статутом товариства.

Так, у разі звільнення директора, який є одноосібним виконавчим органом, товариство лишається без органу управління, на який законом покладено керівництво поточною діяльністю товариства, вчинення дій від його імені без довіреності, а звільнення директора без призначення іншої особи на цю посаду може призвести до блокування діяльності товариства. Відповідно, призначення та звільнення керівника відбувається на підставі прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства і за правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством.

На думку колегії суддів, оскільки керівник (директор) товариства є виконавчим органом юридичної особи, звільнення (зміна) якого повинна супроводжуватися прийняттям (призначенням) нового директора, його право на звільнення кореспондує визначеному статтею 32 Закону № 2275-VIII обов`язку скликати загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення (поштовим відправленням з описом вкладення) про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників із зазначенням дати, часу та місця проведення, а також порядку денного, в якому одним з питань (або єдиним питанням) буде розгляд заяви керівника про звільнення. Тобто для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати / надіслати її роботодавцю, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення, або ініціювати таке звільнення, якщо скликання загальних зборів віднесено до компетенції іншого органу / посадової особи товариства.

Колегія суддів погоджується з тим, що у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника останньому з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду, однак вважає, що належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання / подання заяви про звільнення, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

На переконання колегії суддів, підхід, коли суд констатує відсутність рішення загальних зборів про звільнення з посади керівника (виконавчого органу), втім установлює факт припинення трудових відносин на дату закінчення двотижневого строку, наданого на завчасне повідомлення про звільнення, не свідчить про існування у сторін юридичного спору з можливістю захистити трудові права, які при такому підході не є порушеними. Колегія суддів вважає, що встановлення такого факту необхідне лише для примушення державного реєстратора зареєструвати виключення відомостей щодо керівника (директора) з державного реєстру.

При цьому колегія суддів вважає, що право на припинення трудових відносин на посаді директора (виконавчого органу) товариства саме за рішенням суду і саме з дати набуття ним (рішенням) чинності враховує можливість товариства доводити інші підстави звільнення, які можуть відрізнятись від підстав звільнення за власним бажанням.

Ураховуючи специфіку реалізації права звільнитися з посади керівника (директора) товариства саме за рішенням загальних зборів товариства, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлений КЗпП України двотижневий строк може бути недостатнім для вирішення питання зміни керівника та визначення підстав звільнення. На думку колегії суддів, такий строк має бути розумним, тобто таким, що надає обом сторонам реальну можливість вирішити спірне питання припинення трудових відносин без зловживання правом, а також акцентує увагу на помилковості підходу, за якого в усіх випадках констатується припинення трудових відносин через два тижні після подання/надіслання заяви про звільнення за власним бажанням, якщо на цей час рішення загальними зборами не прийнято.

При цьому, на думку колегії суддів, оскільки товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його зміна обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, а разом із вимогою припинити трудові відносини повинна заявлятись вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Однак законодавством це питання не врегульоване.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.03.2023 справу №127/27466/20 прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Предметом розгляду даної справи є вимога про визнання припиненими з 01.12.2022 трудових правовідносин, між позивачем (одноособовий директор товариства) та відповідачем (товариство) у зв`язку зі звільненням позивача з посади директора товариства на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України.

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю учасників відповідача щодо вирішення питання про звільнення директора товариства за власним бажанням через не прибуття учасників на загальні збори товариства, що є порушення його прав на працю та права на припинення трудових відносин.

При цьому, у поданому позові, позивач зауважує на тому, що за правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свого права надано можливість звернутися до суду із вимогою по визнання трудових правовідносин припиненими.

За приписами частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що правовідносини у даній справі є подібними правовідносинам у справі №127/27466/20, що переглядається в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі №910/13479/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №127/27466/20.

Керуючись статтями 202, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі №910/13479/22 за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертек-Україна" про визнання припиненими трудових відносин до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №127/27466/20.

Ухвала набирає законної сили 28.03.2023 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.04.2023.

Суддя Т.В. Васильченко