Рішення

від 31.03.2023 по справі 910/1284/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.03.2023Справа № 910/1284/23Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго и С", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебізона", м. Київ

про стягнення 186 419,88 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аміго и С" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебізона" (відповідач) суми основної заборгованості в розмірі 186 419,88 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки №06/04/15-283 від 06.04.2015 року в частині оплати поставленого позивачем товару.

Згідно з п. 1 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою від 30.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105493679879 отримав ухвалу суду від 30.01.2023 про відкриття провадження у 16.02.2023 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 03.03.2023 року (включно).

10.03.2022 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву (з порушенням встановленого судом строку), в якому зазначено, що у відповідача не настав строк оплати пред`явленої позивачем суми, оскільки товар на суму 121 464,90 грн ще не реалізований кінцевим споживачам. Окрім того, в період з 11.11.2022 року по 20.01.2023 року відповідачем здійснено оплати на суму 9 077,91 грн.

До відзиву відповідачем долучено заяву про поновлення встановленого судом строку для подачі відзиву, в якій відповідач просив також прийняти поданий ним відзив.

Суд відмічає, що відповідно до пункту четвертої розділу X Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

З огляду на викладене вище, суд вважає за можливе визнати причини пропуску строку для подання відзиву поважними та поновити відповідачу пропущений строк для подання відзиву і прийняти поданий ним відзив із наданням йому відповідної правової оцінки.

23.03.2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що віповідач недобросовісно виконує свої зобов`язання за Договором щодо вчасного подання звітів і допускає порушення цих строків майже на 6 місяців. Окрім того, позивачем зазначено, що оскільки Договором чітко не визначено строку оплати за товар, тому повинна застосовуватись норма статі 530 ЦК України.

Відповідач правом на подачу до суду заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2015 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки №06/04/15-283 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити у власність покупця товар (товари для дітей) (надалі - товар), в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, погодженими сторонами, а покуець зобов`язується прийняти та оплатити поставлений у його власність товар у відповідності до умов даного Договору.

Право власності на товар, що поставляється на умовах даного Договору, а також ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця в момент передачі (вручення) йому товару постачальником чи уповноваженим представником постачальника, підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної. (п. 3.10. Договору).

Оплата за товар здійснюється покупцем за ціною вказною в підписаних сторонами видаткових накладних на рахунок постачальника, в національній валюті України (гривні), протягом 7 календарних днів з моменту реалізації товару кінцевим споживачем - фізичною особою, яка купують, замовляють чи мають намір придбати товар для особистих потреб, беспосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Покупець має право повністю чи частково достроково розрахуватись за отриманий товар. (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 5.2.2. Договору покупець зобов`язаний до 10 числа кожного місяця, що слідує за звітним, надавати постачальнику належним чином оформлені всі необхідні документи, передбачені дічим законодавством України (товарні накладні, довіреності, корегування та таке інше), якщо надання таких документів щомясяця передбачено діючим законодавством України. Сторони щоквартально, до 10 числа місяця, слідуючого за звітним кварталом, піфдписують акти звірок. Зобов`язання по підготовці щомісячного акту звірки покладається на постачальника.

Згідно з п. 5.2.5. Договору покупець зобов`язаний один раз в 7 днів (в телефонному режимі, по електронній пошті чи іншим способом, погодженим сторонами) надавати постачальнику звіт про реалізований товар за поточний період.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонамит та діє до 31 грудня 2016 року, а по грошовим зобов`язанням - до їх повного виконання. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін письмово не викладе вимогу про розірвання Договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік. (п. 9.1. Договору).

Як зазначає позивач, в період з 10.04.2015 року по 23.11.2020 року, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 299 399,46 грн, згідно наступних видаткових накладних: №КСІ5-001345/1 від 10.04.2015 р, №КС15-001351/1 від 10.04.2015 р„ №КС 15-001355/1 від 10.04.2015 р, №КС 15-001357/1 від 10.04.2015 р., №КС15-001358/1 від 10.04.2015 р., №КС15- 001359/1 від 10.04.2015 р, №КС15-001360/1 від 10.04.2015 р, №КС. 15-001362/1 від 10.04.2015 р., №КС15-001363/1 від 10.04.2015 р, №КС 15-001599/1 від 28.04.2015 р., №КС 15-001600/1 від 28.04.2015 р, №КС15-001601/1 від 28.04.2015 р, №КС15-001602/1 від 28.04.2015 р., №КС15- 001603/1 від 28.04.2015 р, №КС 15-001604/1 від 28.04.2015 р, №КС15-001605/1 від 28.04.2015 р., №КС 15-001606/1 від 28.04.2015 р., №КС 15-001612/1 від 28.04.2015 р, №КС 15-002093/1 від 28.05.2015 р, №КС 15-002094/1 від 28.05.2015 р №КС15-002095/1 від 28.05.2015 р №КС15- 002096/1 від 28.05.2015 р., №КС 15-002097/1 від 28.05.2015 р, №КС 15-002098/1 від 28.05.2015 р, №КС 15-002099/1 від 28.05.2015 р., №КС 15-002866/1 від 15.07.2015 р., №КС 15-002867/1 від 15.07.2015 р., №КС 15-002868/1 від 15.07.2015 р, №КС 15-002869/1 від 15.07.2015 р, №КС15- 002870/1 від 15.07.2015 р №КС15-002871/1 від 15.07.2015 р №КС 15-002872/1 від 15.07.2015 р., №КС15-002873/1 від 15.07.2015 р, №КС 15-002874/1 від 15.07.2015 р, №КС15-002875/1 від 15.07.2015 р, №КС 15-002876/1 від 15.07.2015 р., №КС 15-002937/1 від 21.07.2015 р„ №КС15- 003047/1 від 28.07.2015 р, №КС 15-003834/1 від 03.09.2015 р, №КС15-003835/1 від 03.09.2015 р №КС15-003836/1 від 03.09.2015 р, №КС 15-003837/1 від 03.09.2015 р„ №КС 15-003838/1 від 03.09.2015 р, №КС 15-003839/1 від 03.09.2015 р, №КС15-003840/1 від 03.09.2015 р, №КС15- 003841/1 від 03.09.2015 р, №КС 15-004408/1 від 29.09.2015 р„ №КС 15-004409/1 від 29.09.2015 р, №КС 15-004410/1 від 29.09.2015 р., №КС15-004411/1 від 29.09.2015 р., №КС 15-004412/1 від 29.09.2015 р, №КС 15-004413/1 від 29.09.2015 р., №КС 15-004414/1 від 29.09.2015 р, №КС15- 004758/1 від 13.10.2015 р., №КС 15-004759/1 від 13.10.2015 р., №ІСС 15-004760/1 від 13.10.2015 р, №КС15-004761/1 від 13.10.2015 р„ №КС 15-004762/1 від 13.10.2015 р, №КС 15-004763/1 від 13.10.2015 р., №КС 15-004764/1 від 13.10.2015 р„ №КС 15-004765/1 від 13.10.2015 р, №КС15- 004766/1 від 13.10.2015 р., №КС 15-004767/1 від 13.10.2015 р, №КС15-004768/1 від 13.10.2015 р., №КС 15-004774/1 від 13.10.2015 р., №КС 15-005241/1 від 29.10.2015 р, №КС 15-005242/1 від 29.10.2015 р, №КС 15-005243/1 від 29.10.2015 р, №РН15-000823 від 22.12.2015 р„ №РН15-000824 від 22.12.2015 р., №РН15-000825 від 22.32.2015 р., №РН15-000826 від 22.12.2015 р, №РН15- 000827 від 22.12.2015 р., №РН15-000828 від 22.12.2015 р, №РН15-000829 від 22.12.2015 р., №РН15-000830 від 22.12.2015 р„ №РН15-000831 від 22.12.2015 р„ №РН15-000832 від 22.12.2015 р., №РН16-000824 від 19.02.2016 р, №РН16-000825 від 19.02.2016 р., №РН16-000826 від 19.02.2016 р, №РН 16-000827 від 19.02.2016 р., №РН16-000828 від 19.02.2016 р., №РН 16-000829 від 19.02.2016 р., №РН 16-000830 від 19.02.2016 р„ №РН16-000831 від 19.02.2016 р., №РН16- 000832 від 19.02.2016 р„ №РН16-000834 від 19.02.2016 р„ №РН16-001732 від 29.03.2016 р„ №РН 16-001733 від 29.03.2016 р., №РН16-00і734 від 29.03.2016 р., №РН16-001735 від 29.03.2016 р., №РН 16-001736 від 29.03.2016 р., №РН16-001737 від 29.03.2016 р., №РН16-001738 від 29.03.2016 р, №РН 16-001739 від 29.03.2016 р., №РН16-001853 від 04.04.2016 р., №РН16-001854 від 04.04.2016 р, №РН 16-001855 від 04.04.2016 р., №РН16-002043 від 12.04.2016 р., №РН16- 002044 від 12.04.2016 р„ №РН16-002045 від 12.04.2016 р„ №РН16-002971 від 24.05.2016 р„ №РН 16-002972 від 24.05.2016 р., №РН16-002973 від 24.05.2016 р., №РН16-002974 від 24.05.2016 р., №РН 16-002975 від 24.05.2016 р., №РН16-002976 від 24.05.2016 р., №РН16-002977 від 24.05.2016 р, №РН 16-004827 від 25.08.2016 р., №РН16-004828 від 25.08.2016 р., №РН16-004829 від 25.08.2016 р, №РН 16-004830 від 25.08.2016 р, №РН16-004831 від 25.08.2016 р., №РН16- 004832 від 25.08.2016 р„ №РН16-004833 від 25.08.2016 р„ №РН16-004834 від 25.08.2016 р„ №РН16-004835 від 25.08.2016 р„ №РН16-004836 від 25.08.2016 р„ №РН16-005345 від 13.09.2016 р„ №РН16-006554 від 28.10.2016 р., №РН16-006555 від 28.10.2016 р., №РН16-006556 від 28.10.2016 р, №РН 16-006557 від 28.10.2016 р., №РН16-006558 від 28.10.2016 р„ №РН16-006559 від 28.10.2016 р., №РН 16-006560 від 28.10.2016 р., №РН16-006561 від 28.10.2016 р„ №РН16- 006562 від 28.10.2016 р., №РН 16-006563 від 28.10.2016 р., №РН17-000651 від 06.02.2017 р., №РН17-001398 від 09.03.2017 р„ №РН17-001399 від 09.03.2017 р., №РИ17-001400 від 09.03.2017 р„ №РН 17-001401 від 09.03.2017 р„ №РН17-001402 від 09.03.2017 р„ №РН17-001403 від 09.03.2017 р., №РН 17-001404 від 09.03.2017 р., №РН17-001405 від 09.03.2017 р., №РН17-001406 від 09.03.2017 р„ №РН 17-002746 від 21.04.2017 р„ №РН17-002747 від 21.04.2017 р„ №РН17- 002748 від 21.04.2017 р., №РН17-002749 від 21.04.2017 р., №РН17-002750 від 21.04.2017 р., №РН 17-002751 від 21.04.2017 р„ №РН17-002752 від 21.04.2017 р„ №РН17-002753 від 21.04.2017 р., №РН 17-002754 від 21.04.2017 р„ №РН 17-002755 від 21.04.2017 р., №РН 17-002756 від 21.04.2017 р, №РН 17-003148 від 11.05.2017 р., №РН17-003149 від 11.05.2017 р„ №РН17-003150 від 11.05.2017 р„ №РН 17-003151 від 11.05.2017 р., №РН17-003153 від 11.05.2017 р., №РН17- 003154 від 11.05.2017 р, №РН17-003155 від 11.05.2017 р., №РН17-003158 від 11.05.2017 р„ ЛгоРН17-005017 від 12.07.2017 р., №РН17-005018 від 12.07.2017 р., №РН17-005019 від 12.07.2017 р., №РН 17-005021 від 12.07.2017 р., №РН 17-005022 від 12.07.2017 р., №РНІ 7-005023 від 12.07.2017 р, №РН 17-005024 від 12.07.2017 р„ №РН17-005833 від 08.08.2017 р„ №РН17-005834 від 08.08.2017 р„ №РН 17-005835 від 08.08.2017 р.; №РН17-005836 від 08.08.2017 р, №РН17- 005837 від 08.08.2017 р„ №РН17-005838 від 08.08.2017 р„ №РН17-005839 від 08.08.2017 р„ №РН17-005840 від 08.08.2017 р., №РН17-005841 від 08.08.2017 р., №РН17-009791 від 19.12.2017 р„ №РН 17-009792 від 19.12.2017 р„ №РН 17-009793 від 19.12.2017 р„ №РН17-009794 від 19.12.2017 р„ №РН 17-009795 від 19.12.2017 р, №РН17-009804 від 19.12.2017 р„ №РН18-003485 від 11.05.2018 р„ №РН18-003486 від 11.05.2018 р, №РН18-003487 від 11.05.2018 р., №РН18- 003488 від 11.05.2018 р„ №РН18-003489 від 11.05.2018 р., №РН18-003493 від 11.05.2018 р., №РН18-003494 від 11.05.2018 р., №РН18-003495 від 11.05.2018 р., №РН18-003496 від 11.05.2018 р„ №РН 18-003536 від 11.05.2018 р„ №РН18-003537 від 11.05.2018 р„ №РН18-003538 від 11.05.2018 р., №РН18-003539 від 11.05.2018 р., №РН18-003540 від 11.05.2018 р., №РН18-003541 від 11.05.2018 р„ №РН 18-003542 від 11.05.2018 р„ №РН18-006464 від 28.08.2018 р., №РН18- 006465 від 28.08.2018 р„ №РН18-006466 від 28.08.2018 р., №РН18-006467 від 28.08.2018 р., №РН18-006468 від 28.08.2018 р., №РШ8-006469 від 28.08.2018 р., №РН20-008312 від 23.11.2020 р.

При цьому, вартість поставленого товару на загальну суму 3 299 399,46 грн, визначена із врахуванням здійснення відповідачем часткових повернень товару на суму 1 378 735,62 грн, згідно наступних накладних на повернення товару: №БЗ-00204 від 17.07.2015 р., №БЗ-0000034 від 19.02.2016 р., №БЗ-0000123 від 07.11.2016 р., №БЗ-0000029 від 27.02.2017 р., №БЗ-0000071 від 21.04.2017 р., №БЗ-0000072 від 21.04.2017 р„ №БЗ-0000073 від 21.04.2017 р„ №БЗ-0000074 від 21.04.2017 р„ №БЗ-0000075 від 21.04.2017 р, №БЗ-0000076 від 21.04.2017 р., №БЗ-0000077 від 21.04.2017 р., №БЗ-0000078 від 21.04.2017 р„ №БЗ-0000079 від 21.04.2017 р., №БЗ-0000080 від 21.04.2017 р., №БЗ-0000081 від 21.04.2017 р„ №БЗ-0000158 від 12.07.2017 р., №БЗ-0000159 від 12.07.2017 р„ №БЗ-0000160 від 12.07.2017 р., №БЗ-0000161 від 12.07.2017 р., №БЗ-0000162 від 12.07.2017 р., №БЗ-0000163 від 12.07.2017 р., №БЗ-0000164 від 12.07.2017 р, №БЗ-0000166 від 14.08.2017 р., №БЗ-0000171 від 28.08.2017 р., №БЗ-0000167 від 20.09.2017 р., №БЗ-0000168 від 29.08.2017 р., №БЗ-0000172 від 20,09.2017 р, №БЗ-0000174 від 20.09.2017 р., №БЗ-0000176 від 20.09.2017 р., №БЗ-0000177 від 20.09.2017 р., №БЗ-0000173 від 21.09.2017 р., №БЗ-0000175 від 21.09.2017 р., №БЗ-0000169 від 22.09.2017 р., №БЗ-0000170 від 25.09.2017 р„ №БЗ-0000114 від 11.05.2018 р., №БЗ-0000І15 від 11.05.2018 р., №БЗ-0000116 від 11.05.2018 р., №БЗ-0000117 від 11.05.2018 р., №БЗ-0000118 від 11.05.2018 р., №БЗ-0000119 від 11.05.2018 р., №БЗ-0000121 від 11.05.20І8 р., №БЗ-0000236 від 21.08.2018 р., №БЗ-0000238 від 21.08.2018 р., №БЗ-0000240 від 21.08.2018 р., №БЗ-0000241 від 21.08.2018 р., №БЗ-0000242 від 21.08.2018 р., №БЗ-0000244 від 21.08.2018 р., №БЗ-0000171 від 26.07.2019 р., №БЗ-0000324 від 06.11.2020 р.

Згідно наданих до позовної заяви доказів, а саме копій платіжних доручень за період з 21.04.2015 року по 30.11.2021 року, відповідачем здійснено часткову оплату вартості отриманого від позивача товару, а саме на суму в розмірі 3 112 979,58 грн.

У зв`язку з непроведення відповідачем повної оплати за отриманий згідно Договору товар, позивачем було надіслано відповідачу претензію №120 від 18.10.2022 року поштовим відправленням №0314212770218 21.10.2022 року

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 186 419,88 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, що строк оплати не настав, оскільки товар на суму 121 464,90 грн ще не реалізований кінцевим споживачам, а в період з 11.11.2022 року по 20.01.2023 року відповідачем здійснено часткову оплату на суму 9 077,91 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає Договір, укладений між сторонами, належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та є фактично за своєю правовою суттю договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено факт передачі позивачем відповідачу товару на суму в розмірі 3 299 399,46 грн, за мінусом повернутого товару на суму в розмірі 1 378 735,62 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що підтверджується відповідачем, останнім здійснено оплату частини вартості отриманого від позивача товару на суму 3 112 979,58 грн за період з 21.04.2015 року по 30.11.2021 року (зазначено в позові), а також, відповідачем здійснено часткові оплати на суму в розмірі 9 077,91 грн (зазначено у відзиві), згідно наступних платіжних доручень: №3883 від 20.01.2023 року на суму 969,42 грн, №3864 від 01.12.2022 року на суму 833,91 грн, №3865 від 14.12.2022 року на суму 2 848,26 грн, №3876 від 04.01.2023 року на суму 2 531,28 грн, №3852 від 11.11.2022 року на суму 1 895,04 грн.

Таким чином, станом на момент пред`явлення позивачем позовної заяви до суду, вартість неоплаченої відповідачем частини отриманого від позивача товару складає 177 341,97 грн, а не 186 419,88 грн, як зазначено позивачем у позовній заяві.

При цьому, умовами п. 4.2. Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем за ціною вказною в підписаних сторонами видаткових накладних на рахунок постачальника, в національній валюті України (гривні), протягом 7 календарних днів з моменту реалізації товару кінцевим споживачем - фізичною особою, яка купують, замовляють чи мають намір придбати товар для особистих потреб, беспосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Відповідно до статі 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ч. 4 п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар і строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі №9/252-10).

При цьому слід зазначити, що вимоги Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо правильності оформлення первинних документів передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов`язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 19.04.2016 у справі №21-4985а15.

Як зазначалося вище, товар прийнятий відповідачем про містяться відповідні відбитки печатки відповідача на видаткових накладних.

При цьому, заперечення відповідача щодо того, що строк оплати згідно Договору не настав, оскільки товар на суму 121 464,90 грн ще не реалізований кінцевим споживачам, не знаходять свого підтвердження, оскільки наданими відповідачем до матеріалів справи звітами по реалізації товару підтверджується обставина продажу товару кінцевим споживачам.

Так, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 16.09.2021 року по 30.09.2021 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 192 430,11 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.10.2021 року по 15.10.2021 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 186 359,43 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 16.10.2021 року по 31.10.2021 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 178 944,51 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.11.2021 року по 15.11.2021 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 170 155,53 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 16.11.2021 року по 30.11.2021 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 163 014,39 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.12.2021 року по 15.12.2021 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 160 427,37 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 16.12.2021 року по 31.12.2021 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 156 160,41 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.01.2022 року по 15.01.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 153 087,93 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 16.01.2022 року по 31.01.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 150 568,59 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.02.2022 року по 15.02.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 148 242,57 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 16.02.2022 року по 31.05.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 135 013,65 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.06.2022 року по 31.07.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 134 156,07 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 133 186,65 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 132 352,74 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 130 457,70 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 127 609,44 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.12.2022 року по 31.12.2022 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 125 078,16 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 01.01.2023 року по 15.01.2023 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 124 747,50 грн, наданим звітом про реалізацію товарів за період з 16.01.2023 року по 31.01.2023 року відповідачем підтверджено факт реалізації на суму в розмірі 122 679,96 грн.

При цьому, доказів оплати суми, згідно пред`явленої позивачем вимоги, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Щодо тверджень відповідача щодо того, що товар на суму 121 464,90 грн ще не реалізований кінцевим споживачам, то вони спростовуються наданими відповідачем звітами про реалізацію товарів, що в свою чергу свідчить про наявність у відповідача порушення виконання зобов`язання, передбаченого п. 4.2. Договору, з оплати вартості отриманого від позивача товару, оскільки строк в 7 календарних днів з моменту реалізації товару кінцевим споживачам, згідно наданих відповідачем звітів про реалізацію товару, вже минув.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При вирішенні спору суд виходить з того, що з огляду на положення ст. ст. 6, 627 - 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 42, 180 Господарського кодексу України, з яких випливає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, зважаючи на факт виконання сторонами зобов`язань по договору, про що сторонами не заперечується, суд дійшов до висновку про укладення між сторонами договору з погодженням всіх його умов, які обумовлюються.

Згідно ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до ст. 253 та ч. 5 ст. 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату поставленого позивачем товару, суд дійшов до висновку, що у встановлений законом, статтею 692 ЦК України, строк, заборгованість за поставлений товар в розмірі 177 341,97 грн, погашена не була та залишається непогашеною на даний час; позивачем належним чином відповідно до статей 525, 526, 655, 712, 901, 903 ЦК України та статей 181, 193 ГК України доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 177 341,97 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і товариство відповідача на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про повне погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню саме на зазначену суму, згідно визначених вище обставин.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 177 341,97 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 2 660,13 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бебізона» (ідентифікаційний код 36038327, адреса: 03162, м. Київ, вул. Зодчих, буд. 50-А, офіс 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аміго и С» (ідентифікаційний код 37670844, місцезнаходження: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д) основну суму заборгованості в розмірі 177 341,97 грн (сто сімдесят сім тисяч триста сорок одна гривна 97 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 660,13 грн (дві тисячі шістсот шістдесят гривень 13 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Аміго и С» судовий збір, сплачений до державного бюджету, в сумі 136,17 грн.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ