Постанова

від 22.08.2023 по справі 910/1284/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. Справа№ 910/1284/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебізона"

на рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2023

у справі № 910/1284/23 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміго и С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебізона"

про стягнення 186 419,88 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аміго и С" (позивач; ТОВ "Аміго и С") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебізона" (відповідача; ТОВ "Бебізона") про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 186 419,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору поставки №06/04/15-283 від 06.04.2015 року в частині оплати поставленого позивачем товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2023 у справі №910/1284/23 позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Бебізона» на користь ТОВ «Аміго и С» основну суму заборгованості в розмірі 177 341,97 грн та суму судового збору в розмірі 2 660,13 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що доказів оплати поставленого товару згідно з пред`явленою позивачем вимогою відповідачем не надано. При цьому судом не прийнято до уваги заперечення відповідача про те того, що строк оплати згідно з договором не настав, оскільки товар на суму 121 464,90 грн ще не реалізований кінцевим споживачам, з тих підстав, що наданими відповідачем до матеріалів справи звітами по реалізації товару підтверджується обставина продажу товару кінцевим споживачам.

Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів. Позиції інших учасників справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2022 у справі № 910/9724/22, ТОВ «Бебізона» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права (ст.ст. 13, 86, 236 ГПК України), ухвалити нове рішення, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що строк оплати на суму 121 464, 90 грн не настав, оскільки відповідно до п. 4.2 укладеного між договору товар, який поставлений позивачем, станом на 23.02.2023 ще не реалізований відповідачем кінцевим споживачам.

ТОВ «Аміго и С» подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, зазначаючи при цьому, що відповідно до п. 3.10 договору право власності на товар перейшло до покупця - відповідача з моменту отримання товару, а оскільки у договорі чітко не визначені строки поставки товару, то в даному випадку застосовується положення ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Бебізона" у справі № 910/1284/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1284/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бебізона" на рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2023 у справі № 910/1284/23 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Бебізона" на рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2023 по справі № 910/1284/23; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (ч. 10 ст. 270 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору поставки від 06.04.2015 №06/04/15-283, укладеного між відповідачем та позивачем, останній взяв на себе зобов`язання поставити у власність покупця товар (товари для дітей) в асортименті, кількості, в строки, по ціні та з якісними характеристиками, погодженими сторонами, а покупець - прийняти та оплатити поставлений у його власність товар у відповідності до умов даного договору.

Згідно з п. 3.1 договору право власності на товар, що поставляється на умовах даного договору, а також ризик випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця в момент передачі (вручення) йому товару постачальником чи уповноваженим представником постачальника, підтверджується підписанням покупцем видаткової накладної.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється покупцем за ціною, вказаною в підписаних сторонами видаткових накладних на рахунок постачальника, в національній валюті України (гривні), протягом 7 календарних днів з моменту реалізації товару кінцевим споживачем - фізичною особою, яка купують, замовляють чи мають намір придбати товар для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю. Покупець має право повністю чи частково достроково розрахуватись за отриманий товар.

За положеннями п. 5.2.2. договору покупець зобов`язаний до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, надавати постачальнику належним чином оформлені всі необхідні документи, передбачені діючим законодавством України (товарні накладні, довіреності, корегування та таке інше), якщо надання таких документів щомісяця передбачено діючим законодавством України. Сторони щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом, підписують акти звірок. Зобов`язання по підготовці щомісячного акту звірки покладається на постачальника.

Пунктом 5.2.5. договору встановлено, що покупець зобов`язаний один раз в 7 днів (в телефонному режимі, по електронній пошті чи іншим способом, погодженим сторонами) надавати постачальнику звіт про реалізований товар за поточний період.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами та до 31 грудня 2016 року, а по грошовим зобов`язанням - до їх повного виконання. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не викладе вимогу про розірвання договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік. (п. 9.1. договору).

На виконання умов зазначеного договору позивачем в період з 10.04.2015 по 23.11.2020 поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 299 399,46 грн, згідно наступних видаткових накладних: №КСІ5-001345/1 від 10.04.2015, №КС15-001351/1 від 10.04.2015, №КС 15-001355/1 від 10.04.2015, №КС 15-001357/1 від 10.04.2015, №КС15-001358/1 від 10.04.2015, №КС15- 001359/1 від 10.04.2015, №КС15-001360/1 від 10.04.2015, №КС. 15-001362/1 від 10.04.2015, №КС15-001363/1 від 10.04.2015, №КС 15-001599/1 від 28.04.2015, №КС 15-001600/1 від 28.04.2015, №КС15-001601/1 від 28.04.2015, №КС15-001602/1 від 28.04.2015, №КС15- 001603/1 від 28.04.2015, №КС 15-001604/1 від 28.04.2015, №КС15-001605/1 від 28.04.2015, №КС 15-001606/1 від 28.04.2015, №КС 15-001612/1 від 28.04.2015, №КС 15-002093/1 від 28.05.2015, №КС 15-002094/1 від 28.05.2015, №КС15-002095/1 від 28.05.2015, №КС15- 002096/1 від 28.05.2015, №КС 15-002097/1 від 28.05.2015, №КС 15-002098/1 від 28.05.2015, №КС 15-002099/1 від 28.05.2015, №КС 15-002866/1 від 15.07.2015, №КС 15-002867/1 від 15.07.2015, №КС 15-002868/1 від 15.07.2015, №КС 15-002869/1 від 15.07.2015, №КС15- 002870/1 від 15.07.2015, №КС15-002871/1 від 15.07.2015, №КС 15-002872/1 від 15.07.2015, №КС15-002873/1 від 15.07.2015, №КС 15-002874/1 від 15.07.2015, №КС15-002875/1 від 15.07.2015, №КС 15-002876/1 від 15.07.2015, №КС 15-002937/1 від 21.07.2015, №КС15- 003047/1 від 28.07.2015, №КС 15-003834/1 від 03.09.2015, №КС15-003835/1 від 03.09.2015, №КС15-003836/1 від 03.09.2015, №КС 15-003837/1 від 03.09.2015, №КС 15-003838/1 від 03.09.2015, №КС 15-003839/1 від 03.09.2015, №КС15-003840/1 від 03.09.2015, №КС15- 003841/1 від 03.09.2015, №КС 15-004408/1 від 29.09.2015, №КС 15-004409/1 від 29.09.2015, №КС 15-004410/1 від 29.09.2015, №КС15-004411/1 від 29.09.2015, №КС 15-004412/1 від 29.09.2015, №КС 15-004413/1 від 29.09.2015, №КС 15-004414/1 від 29.09.2015, №КС15- 004758/1 від 13.10.2015, №КС 15-004759/1 від 13.10.2015, №ІСС 15-004760/1 від 13.10.2015, №КС15-004761/1 від 13.10.2015, №КС 15-004762/1 від 13.10.2015, №КС 15-004763/1 від 13.10.2015, №КС 15-004764/1 від 13.10.2015, №КС 15-004765/1 від 13.10.2015, №КС15- 004766/1 від 13.10.2015, №КС 15-004767/1 від 13.10.2015, №КС15-004768/1 від 13.10.2015, №КС 15-004774/1 від 13.10.2015, №КС 15-005241/1 від 29.10.2015, №КС 15-005242/1 від 29.10.2015, №КС 15-005243/1 від 29.10.2015, №РН15-000823 від 22.12.2015, №РН15-000824 від 22.12.2015, №РН15-000825 від 22.32.2015, №РН15-000826 від 22.12.2015, №РН15-000827 від 22.12.2015, №РН15-000828 від 22.12.2015, №РН15-000829 від 22.12.2015, №РН15-000830 від 22.12.2015, №РН15-000831 від 22.12.2015, №РН15-000832 від 22.12.2015, №РН16-000824 від 19.02.2016, №РН16-000825 від 19.02.2016, №РН16-000826 від 19.02.2016, №РН 16-000827 від 19.02.2016, №РН16-000828 від 19.02.2016, №РН 16-000829 від 19.02.2016, №РН 16-000830 від 19.02.2016, №РН16-000831 від 19.02.2016, №РН16- 000832 від 19.02.2016, №РН16-000834 від 19.02.2016, №РН16-001732 від 29.03.2016, №РН 16-001733 від 29.03.2016, №РН16-001734 від 29.03.2016, №РН16-001735 від 29.03.2016, №РН 16-001736 від 29.03.2016 р., №РН16-001737 від 29.03.2016 р., №РН16-001738 від 29.03.2016 р, №РН 16-001739 від 29.03.2016 р., №РН16-001853 від 04.04.2016 р., №РН16-001854 від 04.04.2016 р, №РН 16-001855 від 04.04.2016 р., №РН16-002043 від 12.04.2016 р., №РН16- 002044 від 12.04.2016 р„ №РН16-002045 від 12.04.2016 р„ №РН16-002971 від 24.05.2016 р„ №РН 16-002972 від 24.05.2016 р., №РН16-002973 від 24.05.2016 р., №РН16-002974 від 24.05.2016 р., №РН 16-002975 від 24.05.2016 р., №РН16-002976 від 24.05.2016 р., №РН16-002977 від 24.05.2016, №РН 16-004827 від 25.08.2016, №РН16-004828 від 25.08.2016, №РН16-004829 від 25.08.2016, №РН 16-004830 від 25.08.2016, №РН16-004831 від 25.08.2016, №РН16- 004832 від 25.08.2016, №РН16-004833 від 25.08.2016, №РН16-004834 від 25.08.2016, №РН16-004835 від 25.08.2016, №РН16-004836 від 25.08.2016, №РН16-005345 від 13.09.2016, №РН16-006554 від 28.10.2016, №РН16-006555 від 28.10.2016, №РН16-006556 від 28.10.2016, №РН 16-006557 від 28.10.2016, №РН16-006558 від 28.10.2016, №РН16-006559 від 28.10.2016, №РН 16-006560 від 28.10.2016, №РН16-006561 від 28.10.2016, №РН16- 006562 від 28.10.2016, №РН 16-006563 від 28.10.2016, №РН17-000651 від 06.02.2017, №РН17-001398 від 09.03.2017, №РН17-001399 від 09.03.2017, №РИ17-001400 від 09.03.2017, №РН 17-001401 від 09.03.2017, №РН17-001402 від 09.03.2017, №РН17-001403 від 09.03.2017, №РН 17-001404 від 09.03.2017, №РН17-001405 від 09.03.2017, №РН17-001406 від 09.03.2017, №РН 17-002746 від 21.04.2017, №РН17-002747 від 21.04.2017, №РН17- 002748 від 21.04.2017, №РН17-002749 від 21.04.2017, №РН17-002750 від 21.04.2017, №РН 17-002751 від 21.04.2017, №РН17-002752 від 21.04.2017, №РН17-002753 від 21.04.2017, №РН 17-002754 від 21.04.2017, №РН 17-002755 від 21.04.2017, №РН 17-002756 від 21.04.2017, №РН 17-003148 від 11.05.2017, №РН17-003149 від 11.05.2017, №РН17-003150 від 11.05.2017, №РН 17-003151 від 11.05.2017, №РН17-003153 від 11.05.2017, №РН17- 003154 від 11.05.2017, №РН17-003155 від 11.05.2017, №РН17-003158 від 11.05.2017, №РН17-005017 від 12.07.2017, №РН17-005018 від 12.07.2017, №РН17-005019 від 12.07.2017, №РН 17-005021 від 12.07.2017, №РН 17-005022 від 12.07.2017, №РНІ 7-005023 від 12.07.2017, №РН 17-005024 від 12.07.2017, №РН17-005833 від 08.08.2017, №РН17-005834 від 08.08.2017, №РН 17-005835 від 08.08.2017, №РН17-005836 від 08.08.2017, №РН17- 005837 від 08.08.2017, №РН17-005838 від 08.08.2017, №РН17-005839 від 08.08.2017, №РН17-005840 від 08.08.2017, №РН17-005841 від 08.08.2017, №РН17-009791 від 19.12.2017, №РН 17-009792 від 19.12.2017, №РН 17-009793 від 19.12.2017, №РН17-009794 від 19.12.2017, №РН 17-009795 від 19.12.2017, №РН17-009804 від 19.12.2017, №РН18-003485 від 11.05.2018, №РН18-003486 від 11.05.2018, №РН18-003487 від 11.05.2018, №РН18- 003488 від 11.05.2018, №РН18-003489 від 11.05.2018, №РН18-003493 від 11.05.2018, №РН18-003494 від 11.05.2018, №РН18-003495 від 11.05.2018, №РН18-003496 від 11.05.2018, №РН 18-003536 від 11.05.2018, №РН18-003537 від 11.05.2018, №РН18-003538 від 11.05.2018, №РН18-003539 від 11.05.2018, №РН18-003540 від 11.05.2018, №РН18-003541 від 11.05.2018, №РН 18-003542 від 11.05.2018, №РН18-006464 від 28.08.2018, №РН18- 006465 від 28.08.2018, №РН18-006466 від 28.08.2018, №РН18-006467 від 28.08.2018, №РН18-006468 від 28.08.2018, №РН8-006469 від 28.08.2018, №РН20-008312 від 23.11.2020.

При цьому відповідачем було здійснено часткове повернення позивачу товару на суму 1378735,62 грн, що підтверджується накладними на повернення товару: №БЗ-00204 від 17.07.2015, №БЗ-0000034 від 19.02.2016, №БЗ-0000123 від 07.11.2016, №БЗ-0000029 від 27.02.2017, №БЗ-0000071 від 21.04.2017, №БЗ-0000072 від 21.04.2017, №БЗ-0000073 від 21.04.2017, №БЗ-0000074 від 21.04.2017, №БЗ-0000075 від 21.04.2017, №БЗ-0000076 від 21.04.2017, №БЗ-0000077 від 21.04.2017, №БЗ-0000078 від 21.04.2017, №БЗ-0000079 від 21.04.2017, №БЗ-0000080 від 21.04.2017, №БЗ-0000081 від 21.04.2017, №БЗ-0000158 від 12.07.2017, №БЗ-0000159 від 12.07.2017, №БЗ-0000160 від 12.07.2017, №БЗ-0000161 від 12.07.2017, №БЗ-0000162 від 12.07.2017, №БЗ-0000163 від 12.07.2017, №БЗ-0000164 від 12.07.2017, №БЗ-0000166 від 14.08.2017, №БЗ-0000171 від 28.08.2017, №БЗ-0000167 від 20.09.2017, №БЗ-0000168 від 29.08.2017, №БЗ-0000172 від 20,09.2017, №БЗ-0000174 від 20.09.2017, №БЗ-0000176 від 20.09.2017, №БЗ-0000177 від 20.09.2017, №БЗ-0000173 від 21.09.2017, №БЗ-0000175 від 21.09.2017, №БЗ-0000169 від 22.09.2017, №БЗ-0000170 від 25.09.2017, №БЗ-0000114 від 11.05.2018, №БЗ-0000І15 від 11.05.2018, №БЗ-0000116 від 11.05.2018, №БЗ-0000117 від 11.05.2018, №БЗ-0000118 від 11.05.2018, №БЗ-0000119 від 11.05.2018, №БЗ-0000121 від 11.05.2018, №БЗ-0000236 від 21.08.2018, №БЗ-0000238 від 21.08.2018, №БЗ-0000240 від 21.08.2018, №БЗ-0000241 від 21.08.2018, №БЗ-0000242 від 21.08.2018, №БЗ-0000244 від 21.08.2018, №БЗ-0000171 від 26.07.2019, №БЗ-0000324 від 06.11.2020.

Таким чином, загальна вартість поставленого товару склала 3 299 399,46 грн.

Відповідач, в свою чергу, оплатив поставлений йому товар частково, зокрема, за період з 21.04.2015 року по 30.11.2021 ним сплачено 3 112 979,58 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся з претензією №120 від 18.10.2022.

Залишення зазначеної претензії без задоволення і стало підставою для звернення ТОВ "Аміго и С" з позовом про стягнення основної заборгованості в розмірі 186 419,88 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Статтею 658 ЦК України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За положеннями 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем отримано від позивача товар на загальну суму 3 299 399,46 грн.

В той же час, доказів повної оплати поставленого йому товару відповідачем надано не було.

Заперечення відповідача про те, що товар не було реалізовано, а тому не настав строк його оплати, суперечить правовій природі договору купівлі-продажу та приписам наведених вище ст.ст. 658, 692 ЦК України.

До того ж, як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначене твердження відповідача спростовується також звітами про реалізацію товару.

З врахуванням зазначеного вище, вмотивованим вбачається висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений йому товар в сумі 177 341, 97 грн з врахуванням здійснених відповідачем оплат.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебізона" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2023 у справі №910/1284/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко