Рішення

від 30.03.2023 по справі 910/4378/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.03.2023Справа № 910/4378/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ДЕВЕЛОПМЕНТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКАРГО УКРАЇНА"

про стягнення 47622487,99 грн.

представники сторін:

від позивача: Олексієнко Т.В.

від відповідача: Маркицький А.М.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ДЕВЕЛОПМЕНТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІКАРГО УКРАЇНА" про стягнення 47622487,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 в м. Києві.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 позовну заяву залишено без руху.

05.07.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.07.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4378/22, постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.08.2022.

02.08.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та надання відповідачу 10 календарних днів для підготовки та подачі до суду відзиву.

Протокольними ухвалами від 03.08.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про надання строку на підготовку відзиву, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 15.09.2022.

31.08.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення додаткових доказів.

У підготовче засідання 15.09.2022 представники сторін не з`явились.

Протокольною ухвалою від 15.09.2022 відкладено підготовче судове засідання на 29.09.2022.

27.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли два клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення додаткових доказів.

28.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли клопотання про відкладення підготовчого засідання.

29.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про виправлення описки в клопотаннях про поновлення строку на подання доказів та долучення додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022 задоволено клопотання позивача про виправлення описки в клопотаннях про поновлення строку та долучення додаткових доказів, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про продовження строку подання доказів та долучення додаткових доказів, яке надійшло до суду 31.08.2022 та відмовлено в задоволенні клопотань позивача про продовження строку подання доказів та долучення додаткових доказів, які надійшли до суду 27.09.2022.

Протокольною ухвалою від 29.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2022.

12.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви разом з клопотанням про призначення оціночно-будівельної експертизи.

20.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 20.10.2022, не відбулось.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.10.2022 призначив судове засідання по суті на 10.11.2022.

У судовому засіданні 10.11.2022 оголошено перерву до 08.12.2022.

08.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 08.12.2022 оголошено перерву до 18.01.2023.

Протокольною ухвалою від 18.01.2023 відкладено судове засідання по суті на 09.02.2023.

08.02.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольними ухвалами від 09.02.2023 залишено без розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки останнє не містить кваліфікованого електронно-цифрового підпису та відкладено судове засідання по суті на 02.03.2023.

У судовому засіданні 02.03.2023 оголошено перерву у судовому засіданні по суті на 09.03.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Турчина С.О. у відпустці, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 09.03.2023, не відбулось.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.03.2023 призначив судове засідання по суті на 30.03.2023.

У судовому засіданні 30.03.2023 суд, розглянувши клопотання позивача про призначення у справі судової оціночно-будівельної експертизи, протокольною ухвалою від 30.03.2023 залишив без розгляду зазначене клопотання, з огляду на наступне.

Так, частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При цьому, відповідно до приписів п.8 ч.2 ст.182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.

Отже, питання щодо призначення експертизи у справі господарський суд вирішує у підготовчому засіданні.

Однак, протокольною ухвалою від 29.09.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Клопотанням про призначення оціночно-будівельної експертизи надійшло до суду 12.10.2022. Тобто, клопотання про призначення експертизи від позивача надійшло вже після закриття підготовчого провадження.

Стаття 118 Господарського процесуального кодексу України, визначає, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин клопотання позивача про призначення експертизи залишене судом без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2023 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.03.2023 проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 30.03.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44,46 в м. Києві витратив на будівництво об`єкта 47622487,99 грн, в підтвердження чого надав акти звірки взаємних розрахунків та докази понесених витрат.

Однак, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/3499/19, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 21.12.2021, відповідач втратив право розпоряджатись земельними ділянками, на яких здійснювалось будівництво об`єкта.

Позивач зазначає, що внаслідок втрати ТОВ "ЮНІКАРГО УКРАЇНА" ознаки "замовника будівництва" по вул. Казимира Малевича 44,46 в м. Києві, та, відповідно, втрати можливості належним чином виконати умови договору на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича 44, 46 в м. Києві, витрати ТОВ "Геос Девелопмент", понесені на виконання умов договору на будівництво підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

У додаткових поясненнях, поданих до суду 12.10.2022, позивач зазначає, що витрати ТОВ "ГЕОС ДЕВЕЛОПМЕНТ, понесені у зв`язку з виконанням умов спірного договору, є збитками позивача.

Позиція відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

14.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІКАРГО УКРАЇНА" (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ДЕВЕЛОПМЕНТ" (сторона 2) укладено договір на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 в м. Києві (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого за цим договором сторона 1 доручає стороні 2 за власні або залучені кошти побудувати житловий будинок з паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44, 46 в м. Києві з метою отримання його у власність у відповідних частках або відчуження третім особам пропорційно визначеним сторонами часткам у об`єкті.

Згідно з п. 1.2 договору будівництво об`єкта здійснюється на земельних ділянках загальною площею 0,3265 га, розташованих на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва з цільовим призначенням "для будівництва житлового будинку з паркінгом", щодо яких прийнято рішення Київської міської ради за № 761/761 від 14.07.2016 про поновлення стороні 1 (ТОВ "ПРОМБУД", що змінено на ТОВ "ЮНІКАРГО УКРАЇНА") договорів оренди земельних ділянок від 27.11.2008 № 79-6-00680 плошею 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) та від 27.11.2008 № 79-6-00681 площею 0,0600 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036).

Сторона 1 передає стороні 2 для розроблення (коригування) проектно-кошторисної документації по об`єкту та виконання всіх етапів будівництва, вводу в експлуатацію та передачу інвесторам об`єкту, функції замовника по спорудженню об`єкту, якими сторона 1 буде наділена відповідно до договору оренди земельної ділянки (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору сторона 2, здійснюючи функції замовника, діє від свого імені, чинить в межах цього договору усі необхідні юридичні дії та акти, укладає на власний розсуд будь-які правочини, необхідні для реалізації проекту, та несе за них повну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

У п. п. 2.3.1, 2.3.8. сторони погодили, що для виконання цього договору сторона 1 зобов`язується виконати всі необхідні дії щодо отримання наданих земельних ділянок загальною площею 0,3265 га, розташованих на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва з цільовим призначенням "для будівництва житлового будинку з паркінгом", в оренду, щодо яких прийнято рішення Київської міської ради та укласти відповідні договори оренди; протягом 10 днів з дати отримання Дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва житлового будинку з паркінгом на земельній ділянці на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва передає стороні 2 будівельний майданчик, про що сторонами підписується відповідний акт прийому-передачі.

Згідно з п. 3.1 договору сторона 2 здійснює фінансування у повному обсязі всього комплексу робіт, пов`язаних з проектуванням, виконанням всіх етапів будівельних робіт та введенням в експлуатацію об`єкту, а також витрат, пов`язаних з забезпеченням реалізації майнових прав та прав власності сторін на площі в об`єкті та будь-яких інших витрат, що прямо не передбачені умовами договору і пов`язані з виконанням сторонами даного договору.

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору (п. 6.1. договору).

Згідно з п. 9.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та щодо умов договору, що безпосередньо мають відношення до наявності діючого договору оренди земельної ділянки, після укладення стороною 1 договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,3265 га на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

23.11.2016 між Київською міською радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд" (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" (орендар) укладено Договір про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 27.11.2008 за реєстровим №3303, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1192, відповідно до умов якого сторони домовились поновити на 5 років Договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем та первісним орендарем, викласти договір оренди в новій редакції, згідно якої визначено, що орендодавець, передає а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі міста Києва, площею 0,0600 га, в межах червоних ліній, кадастровий номер: 8000000000:72:219:0036.

Також, 23.11.2016 між Київською міською радою (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд" (первісний орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнікарго Україна" (орендар) укладено Договір про поновлення та внесення змін до Договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 27.11.2008 за реєстровим №3304, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. за реєстровим №1193, відповідно до умов якого сторони домовились поновити на 5 років Договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем та первісним орендарем, викласти договір оренди в новій редакції, згідно якої визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі міста Києва, площею 0,2665 га, кадастровий номер: 8000000000:72:219:0006.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 в м. Києві, витратив на будівництво 47622487,99 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2021 у справі № 910/3499/19, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 21.12.2021 скасовано рішення Київської міської ради №761/761 від 14.07.2016 "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Промбуд" договорів оренди земельних ділянок для будівництва житлового будинку з паркінгом та для організації будівельних робіт на вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва та внесення змін до нього". Визнано недійсним договір про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,06 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0036) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 23.11.2016 за №1192. Визнано недійсним договір про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки площею 0,2665 га (кадастровий номер 8000000000:72:219:0006) по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі 23.11.2016 за №1193.

Оскільки відповідач втратив право розпоряджатись земельними ділянками по вул. Казимира Малевича, 44, 46 у Голосіївському районі м. Києва, позивач 17.02.2022 звернувся до відповідача з листом вих № 139 від 04.02.2022 щодо відшкодування витрат, у якому запропонував протягом 10 днів з моменту отримання листа відшкодувати понесені ТОВ ГЕОС ДЕВЕЛОПМЕНТ" витрати на будівництво в сумі 47622487,99 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем спірного договору.

З огляду на невиконання відповідачем вимоги позивача, останній звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 47622487,99 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 в м. Києві та втратою права розпоряджатись земельними ділянками, на яких здійснювалось будівництво, що, на переконання позивача, є підставою для покладення на відповідача здійснених позивачем витрат на таке будівництво.

Як зазначено позивачем, останнім витрачено на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44,46 в м. Києві 47622487,99 грн.

Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам та обставинам щодо розміру понесених позивачем витрат, пов`язаних з виконанням, суд зазначає таке.

Відповідно до умов укладеного договору позивач здійснює фінансування у повному обсязі всього комплексу робіт.

На підтвердження факту понесення витрат на будівництво у розмірі 47622487,99 грн, позивачем подані до суду такі документи: довідку затрат по будівництву на суму 374092,15 грн, договір 15-05 від 15.05.2018 з ТОВ "ГЕОС-УКБ", лист Управління екології та природніх ресурсів від 26.09.2018 № 077-4266 про зарахування коштів в сумі 171508,00 грн та виписка з груп рахунків за 06.09.2018, а також акти звірки взаємних розрахунків: з ТОВ "Юридична консалтингова фірма "ШІЛД" за договором 06/2018 від 12.03.2018 на суму 180000,00 грн, з ДП "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" за договором № 189-18 від 04.09.2018 на суму 664080,00 грн, з ДП "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" за договором № 38-18 від 05.03.2018 на суму 100800,00 грн, з ТОВ "ПРОДЖЕКТ БІЛДІНГ" за договором № 2811/180Г від 28.12.2017 на суму 150356,18 грн, з адвокатом Олексієнко Т.В. на суму 373765,00 грн, з ТОВ "УКРЕКСПЕРТИЗА В БУДІВНИЦТВІ" за договором № 144-10-17 від 25.10.2017 на суму 238 680,00 грн, з ФОП Старіковим Б.М. на суму 405383,42 грн, з ТОВ "ЮНІКАРГО УКРАЇНА" на суму 8150832,97 грн, з ТОВ "Урбаністика" за договором № 2301/18-ЖЛ від 23.01.2018 на суму 60000,00 грн, з ТОВ "КРАМАЛЛ СТУДІО" за договором № 20/07/2017-В від 20.07.2017 на суму 20600,00 грн, з ТОВ "АНІГО ГРУП" за договором 04/18-кп від 22.01.2018 на суму 140000,00 грн, з ФОП Володарська О.М. за договором 20618/АР від 02.06.2018 на суму 76500,00 грн, з ФОП Володарська О.М. за договором № 22/09/16/МБР від 22.09.2016 на суму 50000,00 грн, з ФОП Володарська О.М. за договором № 1/09/16-АР від 14.09.2016 на суму 2 827156,00 грн, з ФОП Володарська О.М. за договором № 18/08/16-ЕП від 18.08.2016 на суму 245000,00 грн, з КНМЦ по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій на суму 73913,04 грн, з ТОВ ЗЕМПРОЕКТ ГРУП" на суму 75200,00 грн, з ТОВ "КОНСЕНСУС ТМ" за договором № 02/17/10/17 від 02.10.2017 на суму 228000,00 грн, з ТОВ "МАГЕЛАН ГІС" за договором № 17-11/2016 від 17.11.2016 на суму 35500,00 грн, з Інститутом археології НАН України на суму 249762,84 грн, з ТОВ "ГЛОБАЛ ПРОМПОСТАЧ" на суму 200000,00 грн, з ТОВ "ГЕОС-УКБ" за договором № 15-05 від 02.04.2018 на суму 32531308,39 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Дослідивши надані позивачем докази, суд зазначає, що акти звірки взаємних розрахунків не є належними та допустимими доказами понесення позивачем витрат, з огляду на таке.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом, тобто акт не є належним доказом здійснення суб`єктами господарювання господарських операцій за певним правочином (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04. 2019 року у справі № 910/493/18).

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

У той же час, позивачем не надано жодних первинних документів на підтвердження інформації, зазначеної в наданих актах звірки розрахунків.

За відсутності первинної документації (актів надання послуг, актів виконання робіт, видаткових накладних, платіжних доручень, банківських виписок тощо) суд позбавлений можливості встановити факт понесення позивачем витрат на будівництво, що зазначені в наданих актах звірки розрахунків, їх дійсний розмір, встановити, чи дійсно такі витрати пов`язані саме з будівництвом житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44, 46 в м. Києві.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що акти звірки взаємних розрахунків, на які посилається позивач як на докази понесення витрат на будівництво, за відсутності первинних документів, не є належними та допустимими доказами.

Довідка затрат по будівництву на суму 374092,15 грн, надана позивачем, також не є первинним документом.

Щодо листа Управління екології та природніх ресурсів від 26.09.2018 № 077-4266 про зарахування коштів в сумі 171508,00 грн та виписки з груп рахунків за 06.09.2018 з призначенням платежу "кошти відновленої вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню по об`єкту ж/б вул. К.Малевича, 44,46 згідно акту № 4 від 16.02.2018, то суд дійшов висновку, що вказані документи підтверджують понесення позивачем витрат у зв`язку з виконанням спірного договору лише на суму 171508,00 грн.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо наявності у відповідача обов`язку з відшкодування понесених позивачем витрат на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича, 44,46 в м. Києві, суд зазначає наступне.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1, ч.2 ст.14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Позивач зазначає, що внаслідок втрати ТОВ "ЮНІКАРГО УКРАЇНА" ознаки "замовника будівництва" по вул. Казимира Малевича 44,46 в м. Києві, та, відповідно, втрати можливості належним чином виконати умови договору на будівництво житлового будинку з паркінгом по вул. Казимира Малевича 44,46 в м.Києві, витрати ТОВ ГЕОС ДЕВЕЛОПМЕНТ", понесені на виконання умов договору на будівництво підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача.

Поряд з цим, дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що відповідач доручив позивачу за власні або залучені кошти побудувати житловий будинок з паркінгом на вул. Казимира Малевича, 44,46 в м. Києві. Також сторони погодили, що позивач здійснює фінансування у повному обсязі всього комплексу робіт, пов`язаних з проектуванням, виконанням всіх етапів будівельних робіт та введенням в експлуатацію об`єкту.

Судом встановлено, що договір не містить умов, які б передбачали, що у випадку втрати відповідачем права розпоряджатись земельними ділянками, у нього виникає обов`язок з відшкодування позивачу коштів, витрачених останнім на будівництво об`єкта.

Таким чином, зміст укладеного між сторонами договору не містить умов щодо відповідальності відповідача у вигляді відшкодування позивачу витрат, здійснених ним на виконання умов договору.

Судом враховано, що в додаткових поясненнях, поданих до суду 12.10.2022, позивач, з посиланням на приписи ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 226 Господарського кодексу України зазначив, що витрати позивача, понесені ним під час виконання умов спірного договору, є збитками.

Згідно із п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Застосування цього способу захисту визначається положенням ст. 22 Цивільного кодексу України і проводиться як у договірних зобов`язаннях (ст. 611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов`язаннях (гл. 82 ЦК України), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду, призведено до збитків.

При цьому, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Згідно з положеннями процесуального законодавства позовом у процесуальному сенсі є звернення особи до суду з вимогою про захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Статями 2, 14 ГПК України закріплений принцип диспозитивності у господарському процесі.

У розумінні ст. 14 ГПК України принцип диспозитивності господарського судочинства означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов`язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору та визначає обов`язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі.

Саме на позивача покладено обов`язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, при розгляді справи повинен надати правильну правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, і не застосовує самостійно для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, якщо позивач не обґрунтовує ними свої вимоги з наданням відповідних доказів, і застосування цих норм призводить до зміни предмета позову або обраного способу захисту прав та інтересів.

Отже, враховуючи відображений у ГПК України принцип диспозитивності господарського судочинства, господарський суд при розгляді позову обмежений з`ясуванням наявності правових підстав для захисту права позивача саме з наведених ним у позові підстав.

У той же час, як встановлено судом, ні в позовній заяві, ні в додаткових поясненнях до позовної заяви, позивачем, у відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, не доведено належними та допустимими доказами обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема позивачем не доведено належними та допустимими доказами ані розміру самих збитків, пов`язаних із виконанням ним договору, ані безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між збитками і протиправною поведінкою відповідача, що є необхідними елементами складу цивільного правопорушення для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків. Також позивачем не зазначено, відповідно, і не доведено обставин, які б вказували на наявність вини та протиправної поведінки відповідача у спірних правовідносинах.

Одночасно суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2022, залишеною без змін постаново Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023, відмовлено в задоволенні клопотань позивача про продовження строку подання доказів та долучення додаткових доказів, які надійшли до суду 31.08.2022 та від 27.09.2022, а відтак, долучені до клопотань докази не є предметом дослідження у межах цієї справи.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не доведено наявність усіх складових для застосування такого виду відповідальності як стягнення збитків, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 47622487,99 грн.

При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлений права та можливості звернутися за захистом своїх прав з відповідним позовом, зазначивши обставини та надавши докази в обґрунтування своєї правової позиції щодо завдання йому з боку відповідача збитків.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 47622487,99 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.04.2023.

Суддя С.О. Турчин