Рішення

від 03.04.2023 по справі 917/1699/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023 Справа № 917/1699/22

Суддя господарського суду Полтавської області Кльопов І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс-Трейдинг" вул.Якутська, 8, корп.Ж, оф.318Б, м.Київ, 03680

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білогір`я молокопродукт", вул.Будська, буд.47, м.Гадяч, Полтавська область, 37301

про стягнення грошових коштів

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповільністю "Укрресурс-Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білогір`я молокопродукт" про стягнення заборгованості за Договором №06-09-1 від 06.09.2021 у розмірі 102154,60грн., у т.ч. 74027грн. - сума основного боргу та 28127,60грн. - неустойка.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив повну оплату за поставлений йому товар, чим порушив взяті на себе зобов"язання за договором поставки №06/09-1 про постачання вугілля від 06.09.2021.

Згідно з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2022 року даний позов був переданий на розгляд судді Кльопові І.Г.

Ухвалою суду від 23.12.2022 року на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 7 днів з дня вручення такої ухвали для усунення недоліків.

23.12.2023 року за вхід. №1830/22 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/1699/22, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 30.01.2023 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачеві рекомендованим листом, на адресу: вул.Будська, буд.47, м.Гадяч, Полтавська область, 37301 - повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, встановив:

06.09.2021між ТОБ «ТД «БІЛОГІР`Я М0ЛК0ПР0ДУКТ» (надалі - «Відповідач») та ТОВ «УКРРЕСУРС-ТРЕЙДИНГ» (надалі - «Позивач») було укладено договір № 06/09-1 про постачання вугілля (надалі - «Договір»).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити Товар.

Товаром за даним Договором є вугілля, марка якого вказується у Специфікаціях до цього договору (п.1.2 Договору)

Ціна Товару вказується у Специфікаціях до цього Договору (п.2.1 Договору)

Загальна сума Договору складає суму всіх Специфікацій до цього Договору (п.2.2 Договору)

Загальна сума Договору може бути змінена за згодою Сторін, у зв`язку зі зміною рівня цін на сировину, матеріали, енергоносії, змінами податкового законодавства та іншими підставами (п.2.3 Договору)

Розрахунки Покупця з Постачальником за поставлений Товар проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в національній валюті України на одній із наступних умов, яка вказуються в специфікації на конкретну партію Товару (п.2.4 Договору)

Датою оплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку Покупця на рахунок Постачальника (п.2.5 Договору)

У п. 1 Специфікації № 1 від 06.09.2021 вказано, що Позивач зобов`язаний поставити Відповідачу партію вугілля марки ДГ (13-100) в кількості 22 тон загальною вартістю 103 400 гривень (4700 грн. за тону).

Згідно п.2 Специфікації №91 оплата вугілля здійснюється на умовах: 40% передплата, 60% за фактом передачі вугілля Відповідачу протягом 3 банківських днів.

Датою поставки с дата підписання сторонами видаткової накладної (п.4 Специфікації N9 1).

На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу вугілля. Так, 08.09.2021 сторонами була підписана видаткова накладна № 20 згідно якої Відповідачу було поставлено 23,41 тони вугілля ціною 4 700 грн./тону загальною вартістю 110 027 гривень.

Згідно платіжного доручення № 5947 від 07.09.2021 Відповідач перерахував на банківський рахунок Позивача 31 000 гривень (оплата вугілля згідно рахунку № 31 від 06.09.21, без ПДВ). 20.09.2021 Відповідачем було перераховано на банківський рахунок Позивача 5 000 гривень згідно платіжного доручення № 6059 (оплата вугілля згідно рахунку N9 31 від 06.09.21, без ПДВ).

Таким чином, у Відповідача наявна заборгованість з оплати за поставлений Товар у сумі 74027 грн.

З викладеного вбачається, що позивач належним чином та у відповідності до умов Договору виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, натомість відповідач свій договірний обов`язок по повній його оплаті не виконав.

Відповідач 29.09.2021 видав Позивачу Гарантійний лист вих. № 2909 про те, що Відповідач гарантує Позивачу повну оплату залишку неоплаченої продукції у розмірі 74 027,00 грн. двома платежами: 34 027 грн. - до 01.10.2021 та 40 000 грн. до 15.10.2021. Проте, Відповідач суму боргу не сплатив.

Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу у розмірі 74027,00грн.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані Договором №06/09-1 про постачання вугілля від 09.09.2021, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Доказів розірвання, припинення чи визнання недійсним договору сторонами не надано.

Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, умови поставки, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 Цивільного кодексу України та ст. ст. 180, 181 Господарського кодексу України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов"язання за договором поставки: поставлено відповідачеві 23,41 тони вугілля ціною 4 700 грн./тону загальною вартістю 110 027,00грн., що підтверджується видатковою накладною №20 від 08.09.2021.

Проте, відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором поставки №06/09-1 від 06.09.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. За таких обставин є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 74027,00грн. основного боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Крім того, за порушення строків виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 28127,60грн. пені. за період з 15.10.2021 по 09.12.2022.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

За ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.3 Договору у разі порушення строків оплати продукції більш ніж на 3 банківських дні Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення. Дана неустойка нараховується за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, сторони погодили, що строк нарахування пені, визначеної п.5.3 Договору, є більшим, ніж це передбачено ч.6 ст.232 ГК України,

Таким чином суд констатує, що сторони у договорі збільшили передбачений законодавством строк для нарахування пені.

В даному контексті суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Застосований позивачем за неналежне виконання відповідачем умов договору розмір штрафних санкцій, а саме пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також строк для нарахування пені, як і строк позовної давності, погоджені сторонами при укладенні договору. Вказаний договір на момент розгляду справи не визнаний судом недійсним, зокрема в частині відповідальності сторін за неналежне виконання його умов, а також відсутні докази внесення змін до нього сторонами.

Відповідно до ст.204 ЦК України («презумпція правомірності правочину») правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням наведеного, суд здійснивши перевірку розрахунку позивача стосовно пені, відповідно до договірних умов, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білогір`я молокопродукт" (вул. Будька, буд.47, м. Гадяч, Полтавської області, 37300; код ЄДРПОУ 41313341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрресурс-Трейдинг" (вул.Якутська, 8, корп.Ж, оф.318Б, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 41912202) 74027,00грн. суму основного боргу, 28127,60грн. - пені та 2481,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв"язку з перебуванням судді у відпустці повне рішення складено та підписано: 03.04.2023

Суддя Кльопов І.Г.