Рішення

від 31.03.2023 по справі 925/825/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/825/22

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

позивача Гордієнко О.В. адвокат,

відповідач не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК»

до Приватного підприємства «СЕВЕРИН»

про стягнення 2 374 428, 66 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК» (вул. Черняховського, будинок 11А, село Жаб`янка, Звенигородський район, Черкаська область, 19334, код ЄДРПОУ 14215158) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «СЕВЕРИН» (вул. Соборна, 171, селище міського типу Маньківка, Уманський район, Черкаська область, 20100, код ЄДРПОУ 31344923) про стягнення заборгованості за Генеральним договором поставки нафтопродуктів № 13,06/02 від 13.06.2022 у сумі 2 374 428 грн 66 коп., з яких 2 017 849 грн 74 коп. основний борг, 154 793 грн 95 коп. пеня, 201 784 грн 97 коп. штраф.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Наведено орієнтовний (попередній) розрахунок суми судових витрат, що складає: 10 000,00 грн витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою адвоката, 35 616,44 грн судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 173, 174, 181,193 Господарського кодексу України (ГК України), ст. 526, 530, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (ЦК України) та умовами договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що належним чином виконав свої зобов`язання за укладеним між сторонами договором, оплативши вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням № 4019 від 13.06.2022, а відповідач не передав товар у встановлений строк, не повернув суму попередньої оплати на вимогу позивача. За неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за період 21.06.2022 15.08.2022 позивач нарахував пеню в розмірі 154 793,95 грн, а також штраф у розмірі 201 784,97 грн.

Ухвалою від 30.08.2022 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 11 жовтня 2022 року; сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

26 вересня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката вважає неспівмірним з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи та обсяг наданих адвокатських послуг.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази про надіслання позивачем відповідачу письмової вимоги про сплату штрафу в порядку, передбаченому пунктом 6.3.2 договору, отже строк оплати заявленого до стягнення штрафу не настав, відтак позовна вимога є необґрунтованою і не може бути задоволеною.

Крім того, покупець в односторонньому порядку відступив від умов договору і на власний розсуд сплатив кошти наперед, тобто не в установлений додатком до договору строк, а саме пунктом 3 специфікації до договору, відтак на підставі пункту 2.4 договору постачальник звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язань по поставці товару.

Судові витрати по сплаті судового збору та правничу допомогу адвоката відповідач просить покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Призначене на 11 жовтня 2022 року судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги та загрозу ракетних ударів по всій території України.

Ухвалою від 11 жовтня 2022 року Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 01 листопада 2022 року.

Призначене на 01 листопада 2022 року судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги та загрозу ракетних ударів по всій території України.

Ухвалою від 01 листопада 2022 року Господарський суд Черкаської області відклав підготовче засідання на 01 грудня 2022 року.

Ухвалою від 01 грудня 2022 року Господарський суд Черкаської області задовольнив усне клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання; відклав підготовче засідання на 17 січня 2023 року; витребував у позивача на огляд у судовому засіданні оригінали документів доданих до позовної заяви.

Призначене на 17 січня 2023 року судове засідання не відбулося через відключення електричної енергії в приміщенні Господарського суду Черкаської області, в зв`язку з чим була відсутня технічна можливість проводити фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Ухвалою від 17 січня 2023 року Господарський суд Черкаської області продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів; відклав підготовче засідання на 14 лютого 2023 року.

У підготовчому засіданні, що відбулося 14 лютого 2023 року, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав довідку про те, що відповідач сплачені на виконання договору поставки нафтопродуктів кошти не повернув; представник відповідача просив відкласти підготовче засідання, оскільки бажає сплатити заборгованість.

Ухвалою від 14 лютого 2023 року Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16 березня 2023 року.

14 березня 2023 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, між позивачем та відповідачем ведуться переговори щодо можливості мирного врегулювання спору.

16 березня 2023 року від представника позивача надійшла заява в якій він повідомляє, що не заперечує проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою від 16 березня 2023 року Господарський суд Черкаської області задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи по суті відклав на 30 березня 2023 року.

30 березня 2023 року від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що представник відповідача перебуває в терміновому відрядженні.

Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2023 у задоволенні клопотання просив відмовити, повідомив, що домовленостей між сторонами щодо предмета спору не відбулося.

Суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

При цьому, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

У клопотанні про відкладення розгляду справи відсутнє обґрунтування необхідності такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої явки в судове засідання, подання нових доказів у справі, пояснень, тощо.

Суд враховує обізнаність представника відповідача про судовий розгляд, наявність можливості письмово висловити свою позицію відносно предмету спору, відсутність перешкод для реалізації відповідачем права на судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Отже, відповідач має право реалізувати всі свої процесуальні права та добросовісно виконати свої обов`язки, передбачені законом з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене та те, що задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу, вплине на розгляд справи упродовж розумного строку, зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 31.03.2023 представники сторін не з`явилися, вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Відомості про вказані процесуальні дії занесені до протоколу судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

13 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК» (покупець, позивач) та Приватним підприємством «СЕВЕРИН» (постачальник, відповідач) був укладений Генеральний договір поставки нафтопродуктів № 13,06/02 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти (товар) для комерційного (господарського) використання в кількості та асортименті, що передбачені в додатках до даного договору, а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах указаного договору.

Сторони у договорі погодили зокрема таке.

Пункт 1.2 договору одиниця виміру кількості товару та кількість поставки кожної партії товару визначається сторонами в додатках, що є невід`ємними частинами даного договору.

Пункт 2.1 договору товар постачається покупцю частинами (товарними партіями) автомобільним транспортом на умовах СРТ або FСА.

Пункт 2.2об`єми та строки поставок кожної окремої партії товару узгоджується сторонами додатково в додатках до даного договору.

Пункт 2.4постачальник звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язань по поставні товару у випадку порушення покупцем умов про ведення розрахунків (Розділ 4 даного договору).

Пункт 4.1розрахунки між сторонами здійснюються в Українській валюті гривнях. Вид розрахунків безготівковий, шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника.

Пункт 4.2 розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах 100 % передоплати поставки товару, якщо інший строк (термін) оплати не визначено в додатках до даного договору.

Пункт 4.3 зобов`язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту надходження грошових коштів на кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок постачальника.

Пункт 6.3.1 за несвоєчасну поставку товару у відповідності до його умов, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на такий період, від суми непоставленого товару за кожен день простроченої поставки.

Пункт 6.3.2 якщо термін прострочення постачальником поставки товару перевищує 15 календарних днів, постачальник зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 10 % від суми непоставленого товару протягом 5 робочих днів з дня одержання відповідної письмової вимоги покупця.

Пункт 6.5сторони прийшли до взаємної згоди, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором.

Пункт 6.6сторони даним договором встановлюють термін позовної давності на стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю 3 (три) роки.

Пункт 8.1 сторони прийшли до згоди про те, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин (виникнення ембарго, пожежі, повені та непереборної сили, яка не залежить від волі сторін, а саме, війни, військових дій, блокади, інших стихійних лих чи сезонних, природних явищ, міжнародних санкцій, валютних обмежень, зміни національного законодавства, обмежень, введених органами державної влади), які роблять неможливим виконання сторонами своїх обов`язків, сторони звільняються від виконання своїх обов`язків на час дії вказаних обставин, у випадку, якщо дія вказаних обставин продовжується більш ніж 30 днів, кожна із сторін має право на розірвання договору і не несе відповідальності за це при умові, що вона сповістила про це іншу сторону не пізніше ніж за 7 днів до розірвання.

Пункт 8.2 достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є довідка, видана компетентними органами державної влади України або компетентними підприємствами, установами, організаціями за місцезнаходженням сторони, яка піддалася дії обставин непереборної сили.

13 червня 2022 року сторони підписали Специфікацію, відповідно до якої постачальник зобов`язується передати (поставити) покупцеві паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар на нижче викладених умовах: дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 34 628 літрів на суму 2 017 849, 74 грн з ПДВ.

Оплата за товар проводиться з відстрочкою платежу до 3 банківських днів з моменту отримання товару (п. 3 специфікації).

Поставка товару здійснюється на протязі 7 днів з моменту підписання сторонами даної специфікації (п. 5 специфікації).

13 червня 2022 року відповідач (із зазначенням своїх платіжних та поштових реквізитів) виставив позивачу як покупцю рахунок на оплату П0613009 товару (дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО) в кількості 34 628 літрів на суму 2 017 849, 74 грн з ПДВ з посиланням на договір № 13,06/02 від 13.06.2022.

Позивач здійснив оплату товару 13.06.2022 на суму 2 017 849, 74 грн з ПДВ згідно з платіжним дорученням № 4019, призначення платежу «за дизельне паливо згідно рахунка №П0613009 ВІД 13.06.2022р. в т. ч. ПДВ 20 % 132008.86 грн.».

Відтак, платіж був здійснений у відповідності до договору та виставленого відповідачем рахунку.

29 червня 2022 року за вихідним № 70 ТОВ «СВІТАНОК» надіслало ПП «СЕВЕРИН» листа, в якому просило повернути кошти згідно з договору поставки нафтопродуктів № 13,06/02 від 13.06.2022 та платіжного доручення від 13.06.2022 № 4019 в сумі 2 017 849, 74 грн у зв`язку з недотриманням умов пункту 5 специфікації договору (поставка товару здійснюється на протязі 7 днів з моменту підписання сторонами даної специфікації) на свій поточний рахунок.

30 червня 2022 року за вихідним № 82 ПП «СЕВЕРИН» направило ТОВ «СВІТАНОК» листа, в якому зазначило, що затримка з поставкою товару виникла у зв`язку з складною логістичною ситуацією, а саме черги барж з пальним в річкових портах Дунаю. Вказані обставини є форс-мажорними і не залежать від приватного підприємства «СЕВЕРИН». Підприємство розраховує на те, що до 10 липня 2022 року ситуація з логістикою покращиться і товар буде поставлений, в іншому випадку поверне кошти за товар.

01 липня 2022 року за вихідним № 73 ТОВ «СВІТАНОК» надіслало ПП «СЕВЕРИН» претензію про сплату заборгованості за не поставлений товар з вимогою протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії повернути (перерахувати) суму заборгованості.

Крім цього, в листі зазначено про те, що інформація директора ПП «СЕВЕРИН» про складну логістичну ситуацію в річкових портах Дунаю була загальновідома і доступна із засобів масової інформації станом на 13.06.2022, тобто на момент підписання ним договору.

Також, всупереч п. 8.2 Договору, наявність форс-мажорних обставин документально не підтверджена.

Відповіді на претензію відповідач не надіслав, сплачені грошові кошти позивачу не повернув.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сплаченої передоплати у розмірі 2 017 849,74 грн, а також просить суд стягнути штраф у розмірі 201 784,97 грн, передбачений п. 6.3.2 договору, та пеню у розмірі 154 793,95 грн за період 21.06.2022 15.08.2022.

Відповідач доказів, які підтверджують поставку товару в обумовленому сторонами обсязі не надав, доводів позивача не спростував, у стягненні штрафу та пені просив відмовити.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

З огляду на фактичні обставини справи та правову кваліфікацію правовідносин сторін, судом визначено правову природу сплаченої позивачем суми коштів у загальному розмірі 2 017 849,74 грн саме як попередня оплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх договірних зобов`язань.

Аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 910/12382/17).

При цьому, як уже зазначалося, матеріали справи не містять належних доказів поставки відповідачем товару на суму попередньої оплати та ним не заперечується.

Суд встановив, що 13.06.2022 сторони уклали договір поставки нафтопродуктів, відповідно до якого відповідач зобов`язався поставити товар, об`єми та строки поставок кожної окремої партії якого узгоджується сторонами додатково в додатках до даного договору, а позивач здійснити розрахунки за товар на умовах 100 % передоплати поставки товару, якщо інший строк (термін) оплати не визначено в додатках до даного договору за них на підставі виставлених рахунків.

На виконання договору позивач на підставі рахунку П0613009 від 13.06.2022 здійснив попередню оплату в сумі 2 017 849,74 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до п. 5 специфікації до договору, яка являється невід`ємною частиною договору, відповідач зобов`язаний був поставити товар на протязі 7 днів з моменту підписання сторонами даної специфікації, тобто до 20.06.2022 (включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, в порушення договірних зобов`язань, відповідач товар не поставив, посилаючись на форс-мажорні обставини, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача з листом від 29.06.2022 з вимогою повернути сплачені кошти та з претензією від 01.07.2022, яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.

Згідно з судовою практикою, форс-мажорні обставини не мають преюдиціиного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. У даному випадку відповідачем не доведено вплив ситуації з логістикою черг барж з пальним в річкових портах Дунаю на спроможність виконувати договірні зобов`язання, зокрема, повернути суму передоплати.

Отже, суд дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення 2 017 849,74 грн є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення:

штрафу в сумі 201 784,97 грн за прострочення постачальником поставки товару більше 15 календарних днів в розмірі 10 % від суми непоставленого товару протягом 5 робочих днів з дня одержання відповідної письмової вимоги покупця, згідно з п. 6.3.2 договору;

пені в сумі 154 793,95 грн за несвоєчасну поставку товару в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на такий період, від суми непоставленого товару за кожен день простроченої поставки, згідно з п. 6.3.1 договору.

Сторони у договорі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд.

Відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

У даному випадку, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, відповідно до статті 230 Господарського кодексу України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідач вважає, що оскільки вимога про сплату штрафу не була направлена йому позивачем, то у нього не виник обов`язок сплати такого штрафу.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з відповідною письмовою вимогою про сплату штрафу. Листи від 29 червня 2022 року за вихідним № 70, від 01 липня 2022 року за вихідним № 73 містять лише вимоги ТОВ «СВІТАНОК» до ПП «СЕВЕРИН» про повернення (перерахування) коштів згідно з договору поставки нафтопродуктів в розмірі 2 017 849,74 грн та направлені відповідачу раніше, ніж термін прострочення постачальником поставки товару перевищив 15 календарних днів (п. 6.3.2 Договору).

Враховуючи вказані вище обставини та умови договору, вимога про сплату штрафу в сумі в сумі 201 784,97 грн є такою, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням підтвердженого факту прострочення відповідачем зобов`язання з поставки товару, вимоги про нарахування пені заявлені позивачем правомірно.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені за період 21.06.2022 15.08.2022, встановив, що заявлені до стягнення суми обчислено арифметично вірно, відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві відповідач зазначає, що розмір витрат позивача на правничу допомогу адвоката надмірно великий і необґрунтований, неспівмірний з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи та обсяг наданих адвокатських послуг.

На підтвердження витрат, позивач надав договір про надання правничої допомоги від 30.06.2022, укладений між адвокатом Гордієнко О.В. та ТОВ «СВІТАНОК» та додаткову угоду № 1 від 30.06.2022 до цього договору.

Відповідно до п. 3.2. договору в редакції додаткової угоди № 1, гонорар за надання правничої допомоги складає 10 000,00 грн.

Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 у справі № 357/11023/18.зЗ аналізу матеріалів справи, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням складності справи, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, суд встановив, що розмір заявлених адвокатських витрат відповідає критеріям їхньої реальності та розумності їхнього розміру.

Позивач у позовній заяві просить також покласти на відповідача сплачений ним судовий збір.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Господарський суд вважає, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо тривалого невиконання умов договору; розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями відповідача, в тому числі і для мирного урегулювання спору, проте ніяких дій щодо цього відповідачем вчинено не було, а тому суд вважає за необхідне повністю покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу, не застосовуючи правил пропорційності щодо розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вказані судові витрати повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «СЕВЕРИН» (вул. Соборна, 171, селище міського типу Маньківка, Уманський район, Черкаська область, 20100, код ЄДРПОУ 31344923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТАНОК» (вул. Черняховського, будинок 11А, село Жаб`янка, Звенигородський район, Черкаська область, 19334, код ЄДРПОУ 14215158):

2 017 849 грн 74 коп. передньої оплати за непоставлений товар,

154 793 грн 95 коп. пені,

10 000 грн 00 коп. витрат на правничу допомогу,

35 616 грн 44 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 03 квітня 2023 року.

Суддя О.В. Чевгуз