Постанова

від 22.03.2023 по справі 446/189/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 446/189/21

провадження № 61-12692св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі: Дернівська сільська рада Кам`янка-Бузького району Львівської області, Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ,

ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Миронова Людмила Олександрівна на постанову Львівського апеляційного суду

від 10 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М.,

Приколоти Т.І., Савуляка Р.В,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства «Спілка власників селянських господарств «Кам`янка» (далі -КСП «СВСГ «Кам`янка»), Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області, (далі - Дернівська сільська рада), Кам`янка-Бузької

міської ради Львівської області (далі - Кам`янка-Бузька міська рада), про визнання протиправним і скасування рішення зборів співвласників

майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства, визнання протиправними і скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою.

Позовну заяву мотивували тим, що у них було право на багаторічні насадження, яке виділено їм як майновий пай у зв`язку із виходом із членів КСП «СВСГ «Кам`янка», однак надалі рішення про таке виділення

було скасовано самими загальними зборами членів колишнього сільськогосподарського підприємства з порушенням процедури та за відсутності будь-яких підстав, що є незаконним.

Згодом органом місцевого самоврядування було вчинено дії щодо розпорядження земельною ділянкою, на якій знаходяться багаторічні насадження, шляхом надання дозволу на розробку проектів землеустрою та передання у власність громадянам. Такі рішення є незаконними і такими,

що порушують їхні права, та є підставою для скасування таких рішень.

Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просили суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП «СВСГ «Кам`янка» від 11 лютого 2017 року,

яке оформлене протоколом №7;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 21 липня 2020 року № 931,

від 09 жовтня 2020 року № 997, № 998, № 999, № 1019, від 22 жовтня 2020 року

№ 1020, № 1021 «Про надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення ОСГ та для індивідуального садівництва».

У березні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до суду заяву про збільшення позовних вимог та залучення до участі

у справі співвідповідачів. Зокрема просили суд також визнати протиправним та скасувати рішення Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області

від 22 грудня 2020 року № 20 у частині затвердження проекту землеустрою

та передачу у власність земельних ділянок ОСОБА_6

та ОСОБА_5 .

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 22 лютого 2021 року до участі у справі як третіх осіб залучено: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 ,

ОСОБА_77 .

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 08 квітня 2021 року залучено правонаступника прав та обов`язків КСП «СВСГ «Кам`янка» в частині спірного майна - Дернівську сільську раду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 червня 2021 року у складі судді Котормуса Т. І. позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП «СВСГ «Кам`янка» від 11 лютого 2017 року, оформлене протоколом № 7, у частині прийняття рішення про скасування (анулювання) рішення загальних зборів пайовиків від 08 липня 2012 року, оформленого протоколом № 4.

Визнано незаконним та скасовано:

- рішення Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 21 липня 2020 року № 931 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_8 ;

- рішення Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 09 жовтня 2020 року № 997 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок

у власність для ведення особистого селянського господарства

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

- рішення Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 09 жовтня 2020 року № 998 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального садівництва ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 ,

ОСОБА_27 , ОСОБА_13 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_78 ;

- рішення Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 22 жовтня 2020 року № 1019 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального садівництва ОСОБА_58 , ОСОБА_79 , ОСОБА_60 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 ;

- рішення Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 22 жовтня 2020 року № 1020 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального садівництва ОСОБА_85 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 ;

- рішення Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 22 жовтня 2020 року № 1021 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для індивідуального садівництва ОСОБА_72 , ОСОБА_89 , ОСОБА_74 , ОСОБА_90 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 .

Визнано незаконним та скасовано рішення Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області від 22 грудня 2020 року № 20 в частині затвердження проєкту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га. в с. Сапіжанка ОСОБА_6 (кадастровий номер ділянки 4622182600:07:000:0355) та площею 2,0000 га в с. Сапіжанка

ОСОБА_5 (кадастровий номер ділянки 4622182600:07:000:0266).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що КСП «СВСП «Кам`янка» була ліквідована відповідно до рішення загальних зборів від 16 січня 1997 року та розпорядження голови Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації від 22 липня 1997 року, однак майно такого підприємства залишилося.

Загальними зборами КСП «СВСГ «Кам`янка» було прийнято рішення

від 08 липня 2012 року про виділення позивачам, як власникам майнових паїв членів колективного сільськогосподарського підприємства, в натурі майна - багаторічних насаджень (сад). Між сторонами підписано договір про виділ

в натурі частки з майна та акт приймання-передачі такого майна. На підставі таких актів у позивачів виникло право на багаторічні насадження.

Оцінюючи посилання відповідачів та третіх осіб про те, що таке майно

як багаторічні насадження не підлягало паюванню і не могло бути самостійним об`єктом права власності без земельної ділянки, суд першої інстанції виходив з того, що рішення загальних зборів, якими затверджено перелік майна пайового фонду КСП «СВСГ «Кам`янка», було прийнято

12 березня 2001 року, а відповідно до статті 13 чинного на той час

Закону України «Про власність» насадження на земельній ділянці входили до переліку об`єктів права приватної власності, тобто таке майно законодавцем визнавалось як об`єкт, щодо якого може виникати право приватної власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177

«Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян

у процесі реформування аграрного сектору економіки» затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, у якій багаторічні насадження віднесено до переліку майна, що не підлягає паюванню. Однак вказана постанова Кабінету Міністрів України була опублікована в газеті «Урядовий кур`єр» 15 березня 2001 року, а в Офіційному віснику України - 16 березня 2001 року, тобто після того, як загальні збори КСП «СВСГ «Кам`янка» визначили перелік майна, яке входить до пайового фонду. А тому загальні збори, проведені 12 березня 2001 року, не мали законодавчих перешкод щодо включення багаторічних насаджень до переліку майна, яке підлягало паюванню.

Рішенням загальних зборів співвласників від 08 липня 2012 року вирішено виділити в натурі майно - багаторічні насадження позивачам в рахунок майнових паїв. Таке рішення є чинним та не скасоване у встановленому законом порядку, а тому породжує права та обов`язки для відповідних суб`єктів правовідносин, допоки інше не буде встановлено судом. З моменту виділення відповідного майна позивачам в натурі, вони набули право власності на виділене майно і таке право підлягає судовому захисту.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення загальних зборів, суд першої інстанції виходив з того, що таким рішенням зборів співвласників майнових паїв від 11 лютого 2017 року скасовано попереднє рішення загальних зборів від 08 липня 2012 року, оскільки виділене майно було помилково включене

у пайовий фонд. Проте рішення загальних зборів від 11 лютого 2017 року

у цій частині порушує права позивачів та є незаконним, оскільки загальні збори не мали права скасовувати раніше ухвалені ними же рішення.

Рішення загальних зборів від 08 липня 2012 року, яке оформлене протоколом № 4, є актом ненормативного характеру та таким, що породило правові наслідки для позивачів, оскільки таким рішенням їм передано у власність майно в рахунок майнових паїв. Крім того, вказане рішення загальних зборів вичерпало свою дію фактом його виконання, оскільки на його підставі було укладено договір про виділ в натурі частки із спільного майна, а саме майно передано за актом приймання-передачі. Тому таке рішення не могло бути скасованим після того, як воно вичерпало свою дію.

Щодо позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішень Дернівської сільської ради та рішення Кам`янка-Бузької міської ради,

то суд першої інстанції вважав їх похідними від вимоги про скасування рішення загальних зборів від 11 лютого 2017 року та дійшов висновку про їх задоволення.

Оспорюваними у цій справі рішеннями Дернівської сільської ради та Кам`янка-Бузької міської ради надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земель та передано у власність землі, які входять у межі земельної ділянки,

на якій розташовані багаторічні насадження, що виділялися позивачам

в рахунок майнових паїв.

Враховуючи те, що право на багаторічні насадження позивачів виникло раніше ніж право власності на земельну ділянку під ними у відповідачів, то у даних конкретних обставинах справи виникла ситуація, що власник земельної ділянки одночасно стає власником багаторічних насаджень, які на ній розташовані, а їх попередній власник позбавляється свого права без будь-якого відшкодування чи іншої сатисфакції.

Суд першої інстанції виходив з того, що національне законодавство визначає правовий механізм «вивільнення» земельної ділянки від багаторічних насаджень за умови відшкодування вартості таких. Однак передача

у власність земельних ділянок, на яких наявні багаторічні насадження інших осіб, призводить до позбавлення права на багаторічні насадження,

що не може бути визнано правомірною дією органу місцевого самоврядування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення органів місцевого самоврядування підлягають скасуванню, оскільки вони порушують права позивачів та не відповідають вимогам закону.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішення Дернівської сільської ради від 09 жовтня 2020 року № 999, суд першої інстанції виходив з того, що це рішення не стосується спірних правовідносин, оскільки таким рішенням надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельних ділянок, які ще не сформовані, а позивачами не доведено, що це рішення стосується їх прав та інтересів.

Рішення суду першої інстанці в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_91 , ОСОБА_8 та Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області.

На стадії апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовилися від частини позовних вимог.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року прийнято відмову позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 від частини позовних вимог.

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 червня 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Дернівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 09 жовтня 2020 року № 997 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області від 22 грудня 2020 року № 20 в частині затвердження проєкту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та передання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га в с. Сапіжанка ОСОБА_6 (кадастровий номер ділянки 4622182600:07:000:0355) та площею 2,0000 га в с. Сапіжанка

ОСОБА_5 (кадастровий номер ділянки 4622182600:07:000:0354), визнано нечинним.

Провадження у цій частині позовних вимог закрито.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року задоволено апеляційні скарги ОСОБА_61 , ОСОБА_8 ,

Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області.

Задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 .

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 червня 2021 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування рішень.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що збори співвласників майнових паїв колишнього СВСГ «Кам`янка» своїм рішенням від 11 лютого 2017 року, яке оформлене протоколом № 7, фактично виправили допущену раніше помилку щодо включення багаторічних насаджень «саду» до переліку майна пайового фонду колишнього СВСГ «Кам`янка», скасувавши рішення загальних зборів від 08 липня 2012 року № 4 в частині виділення позивачам

в рахунок майнових паїв багаторічних насаджень вартістю 32 220,00 грн,

як таке, що не було виконане на момент прийняття рішення, оскільки позивачами не представлено свідоцтв на зазначену суму, та уточнили пайовий майновий фонд шляхом виключення багаторічних насаджень «саду» з переліку майна пайового фонду колишнього СВСГ «Кам`янка».

На момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів позивачі

не набули права власності на багаторічні насадження «сад», оскільки

не виконали обов`язкову умову, яка була зазначена у рішенні загальних зборів від 08 липня 2012 року № 4, договорі про виділ в натурі частки із спільного майна від 08 липня 2012 року, акті прийому-передачі майна, а саме: представлення майнового сертифіката на суму 30 326,00 грн. У матеріалах справи містяться копії п`яти свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, виданих позивачам, на загальну суму 31 894,00 грн, хоча за умовами виділення майна

у натурі сума свідоцтв мала бути не менше 32 200,00 грн.

Оскільки у договорі про виділ в натурі частки із спільного майна від 08 липня 2012 року містилась відкладальна умова про представлення майнових сертифікатів на певну суму, позивачі не представили майнових сертифікатів (свідоцтв) на усю суму, не надали доказів про їх «погашения», тобто проставляння відмітки про виділення майна в натурі підприємством-правонастуником чи користувачем, а також декларують наявність у них

у власності свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, фактично не набули права власності на багаторічні насадження та можуть і надалі претендувати на майно, яке залишилося нерозпайованим у складі пайового фонду.

Щодо визнання незаконними та скасування рішень Дернівської сільської ради про надання дозволів громадянам на виготовлення проектів землеустрою,

то апеляційний суд виходив з того, що під час розгляду справи позивачами не доведено, а судом не встановлено жодних порушень вимог чинного законодавства стосовно процедури прийняття органами місцевого самоврядування оскаржуваних рішень.

Апеляційний суд також виходив з того, що спірна земельна ділянка під багаторічними насадженнями ніколи не належала позивачам, у них відсутні будь-які інші окремі підстави для набуття права власності чи користування на таку.

У зв`язку із укладенням договору про виділ в натурі частки із спільного майна від 08 липня 2012 року у позивачів не виникло жодних прав на багаторічні насадження як на окремий об`єкт права власності, так само як не виникло

і жодних прав на земельну ділянку, на якій був розташований сад.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2022 рокуОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року та залишити в силі рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 червня 2021 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , справу витребувано із суду першої інстанції.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повернуто заявникам.

27 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_8 , ОСОБА_10 про розгляд справи з викликом сторін відмовлено. Справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на те,

що апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 916/375/17, від 21 березня 2018 року у справі № 927/699/17, від 27 березня 2018 року

у справі № 904/9431, від 23 травня 2018 року у справі № 908/1027/17,

від 24 липня 2019 року у справі № 182/2428/16а.

В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що рішення зборів співвласників колишнього КСП «СВСГ «Кам`янка» від 08 липня 2012 року (протокол № 4)

є ненормативним актом та актом індивідуальної дії, що був виконаний

та у зв`язку із чим вичерпав свою дію в день його виконання, а саме 08 липня 2012 року. Натомість, суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не взяв до уваги правову позицію, сформовану рішенням Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 908/1027/17, та скасував акт індивідуальної дії.

Апеляційний суд залишив поза увагою, що рішення загальних зборів

від 08 липня 2012 року в частині виділення позивачам в рахунок майнових паїв майна у вигляді багаторічних насаджень одночасно припиняло членство позивачів у складі співвласників колишнього КСП «СВСГ «Кам`янка» та позивачів було виключено на підставі їх заяв зі складу таких осіб.

Отже, прийняттю рішення про виключення позивачів зі складу співвласників колишнього СВСГ «Кам`янка» кореспондувала передача їм майна в натурі,

а отже, фактична реалізація їх прав та інтересів, пов`язаних із володінням майновими сертифікатами.

Скасування однієї з підстав для отримання позивачами в натурі у власність майна в рахунок майнових паїв та відсутність відновлення позивачів в статусі членів КСП «СВСГ «Кам`янка» є порушенням їх прав.

Відповідно до договору про виділ в натурі частки зі спільного майна

від 08 липня 2012 року, укладеного між співвласниками майна - майнових паїв СВСГ «Кам`янка» та позивачами, сторонами погоджено виділити позивачам у зв`язку з їх виходом зі складу членів СВСГ «Кам`янка», майновий пай (частку в спільному майні співвласників) в натурі шляхом передачі

у власність майна - фруктових дерев саду у кількості 11 тисяч штук,

що знаходяться за адресою с. Сапіжанка Кам`янка-Бузького району Львівської області, вартістю 32 220,00 грн. Сторонами договору зафіксовано, що право власності на вказане майно переходить до позивачів 08 липня 2012 року,

в день підписання договору.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що договір виділу в натурі майна від 08 липня 2012 року містив певну відкладальну умову набуття права власності та через її ненастання позивачі не набули у власність майно,

є помилковими, оскільки сторонами договору від 08 липня 2012 року

не визначено відкладальної обставини та, навпаки, вказано про набуття

у власність майна та перехід права власності до позивачів в день укладення договору - 08 липня 2012 року без жодних умов.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що на момент прийняття рішення загальних зборів від 12 березня 2001 року (протокол № 2) про включення майна «сад» до переліку майна, що підлягало паюванню, чинне на той момент законодавство дозволяло (не забороняло) відносити таке майно до пайового фонду та зважаючи на принцип дії закону в часі, нормативні акти, що були прийняті (набули чинності) після зборів від 12 березня 2001 року, не можуть бути підставою для перегляду цього рішення та підставою для його скасування.

Станом на день прийняття рішення загальних зборів від 12 березня 2001 року про віднесення майна «сад» до майна, що підлягає паюванню, не існувало жодних законодавчих обмежень для прийняття такого рішення і наведене рішення загальних зборів від 12 березня 2001 року є дійсним, не визнане

в судовому порядку недійсним та не скасовано.

Прийняття Дернівської сільською радою та Кам`янка-Бузькою міською радою Львівської області рішень про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність третім особам, на якій розташоване майно позивачів, набуте ними у встановленому порядку, та без належного вирішення правової долі саду позивачів та земельної ділянки (ділянок), на яких їхнє майно розташоване, призвело до нівелювання права власності позивачів та спрямоване на передачу такого майна

у власність третіх осіб.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У лютому 2023 року треті особи: ОСОБА_92 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_93 , подали до Верховного Суду відзиви, у яких заперечували проти доводів ОСОБА_1 та просили залишити подану ним касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Посилались на те,

що апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог,

а прийнята ним постанова відповідає засадам законності і обґрунтованості.

У березні 2023 року Кам`янка-Бузька міська рада Львівської області подала до Верховного Суду відзив, у якому заперечувала проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1 та просила залишити постанову апеляційного суду без змін.

Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до виписки з протоколу № 1 загальних зборів

КСП «СВСГ «Кам`янка» від 16 січня 1997 року вирішено, зокрема, ліквідувати КСП «СВСГ «Кам`янка», а розпорядженням голови Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації від 22 липня 1997 року № 292-р скасовано реєстрацію КСП «СВСГ «Кам`янка» (т. 3, а.с. 63,64).

Згідно із свідоцтвом про право власності на майновий пай члена

КСП «СВСГ «Кам`янка» від 13 березня 2008 року ОСОБА_1 мав право на пайовий фонд у розмірі 1 588 грн; відповідно до свідоцтва від 21 серпня

2008 року ОСОБА_2 мав право на пайовий фонд у розмірі 102,00 грн; відповідно до свідоцтва від 17 липня 2008 року ОСОБА_94 мала право на пайовий фонд у розмірі 102,00 грн; відповідно до свідоцтва від 17 липня

2008 року ОСОБА_3 мала право на пайовий фонд у розмірі 102,00 грн; відповідно до свідоцтва від 23 липня 2014 року ОСОБА_1 мав право

на пайовий фонд у розмірі 30 000,00 грн (т. 1, а.с. 9-11, 252).

Наявність у позивачів майнових паїв у зазначених розмірах, як у членів

КСП «СВСГ «Кам`янка», підтверджується також відповідними записами

за № 54, 76, 77, 118, 169 у Книзі обліку свідоцтв (майнових сертифікатів) про право власності на майновий пай члена КСП «СВСГ «Кам`янка», прошитій

та пронумерованій, скріпленій печаткою Дернівської сільської ради (т. 2,

а.с. 66-101).

Згідно з копією протоколу загальних зборів № 2 уповноважених власників майнових паїв СВСГ «Кам`янка» від 12 березня 2001 року, загальними зборами було вирішено деякі питання, зокрема затверджено перелік майна

КСП «СВСГ «Кам`янка» (т. 1, а.с. 13-15).

З копії додатку до цього протоколу видно, що ним визначено перелік майна, яке входить до пайового фонду КСП «СВСГ «Кам`янка», де у пункті № 198 вказано «Сад» 1951 року вводу, балансовою вартістю - 2241, залишковою вартістю - 32, та експертною вартістю - 32 220,00 грн (т. 2, а.с. 118-122).

Також під час розгляду справи суду першої інстанції надано інший примірник додатку до протоколу загальних зборів № 2 уповноважених власників майнових паїв СВСГ «Кам`янка» від 12 березня 2001 року, відповідно до якого визначено майно, яке не підлягало паюванню, і у якому у пункті 57 вказано «Сад» 1951 року вводу, балансовою вартістю - 2241, залишковою вартістю станом на 01 квітня 1998 року - 37, а станом на 01 січня 2001 року - 2241.

Рішенням Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 17 липня 2008 року № 328 «Про прийняття майна СВСГ «Кам`янка» надано згоду та затверджено акти і прийнято безоплатно у комунальну власність територіальної громади в особі Дернівської сільської ради майно СВСГ «Кам`янка», яке в процесі розпаювання не підлягає паюванню, зокрема, багаторічні насадження (сад) на АДРЕСА_1 балансовою вартістю 9 248,00 грн.

Згідно з актом прийому-передачі майна, що не підлягає паюванню комісія

з організації вирішення майнових питань, уповноважена загальними зборами пайовиків (протокол № 2 від 12 березня 2001 року) передала у комунальну власність на баланс Дернівської сільської ради майно на загальну суму

9 248,00 грн, а саме: сад, 1951 року, залишковою вартістю 9 248,00 грн.

Землю під зазначеним майном (сад) віднесено до складу земель резервного фонду.

Відповідно до витягу з протоколу зборів співвласників колишнього

КСП «СВСГ «Кам`янка» від 08 липня 2012 року № 4, збори вирішили виключити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зі складу членів КСП «СВСГ «Кам`янка» згідно з поданою ними заявою та виділити їм в рахунок майнових паїв, які підтверджуються майновими сертифікатами багаторічні насадження вартістю 32 220,00 грн за умови представлення майнового сертифіката на суму 30 326,00 грн (т. 3, а.с. 22-23).

08 липня 2012 року між співвласниками майна, що належить на праві спільної часткової власності - майнових паїв СВСГ «Кам`янка» в особі в. о. голови комісії ОСОБА_95 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 укладено договір про виділ в натурі частки із спільного майна, за умовами якого, сторони погодили виділити власнику його майновий пай шляхом надання у власність багаторічних насаджень - фруктові дерева (сад)

у кількості 11 тисяч штук вартістю 32 220,00 грн (за умови представлення майнового сертифіката на суму 30 326,00 грн) У цьому договорі вказано,

що право власності на майно виникло 08 липня 2012 року (т. 1, а.с. 24-25).

Того ж дня, 08 липня 2012 року, між сторонами підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було передано багаторічні насадження вартістю 32 220,00 грн, що знаходяться в с. Сапіжанка Кам`янка-Бузького району Львівської області (т. 1, а.с. 26).

11 лютого 2017 року протоколом № 7 зборів співвласників майнових паїв колишнього СВСГ «Кам`янка» вирішено, зокрема, майно «Сад», яке помилково рахувалось включеним в пайовий фонд, виключити з переліку майна пайового фонду колишнього СВСГ «Кам`янка» та анулювати рішення загальних зборів пайовиків колишнього СВСГ «Кам`янка» (протокол № 4 від 08 липня

2012 року), про прийняте рішення повідомити пайовика ОСОБА_1 .

У схемі розташування земельної ділянки в с. Сапіжанка, яка підписана землевпорядником та скріплена печаткою органу місцевого самоврядування, зображена земельна ділянка з кадастровим номером 4622182600:07:000:0231 (т. 1, а.с. 260), а відповідно до відповіді начальника відділу у Кам`янка-Бузькому районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 30 березня

2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 4622182600:07:000:0231 внаслідок поділу утворила інші земельні ділянки з відповідними кадастровими номерами (т. 3, а.с. 30).

Із викопіювання з публічно-кадастрової карти та переліку земельних ділянок за межами села Сапіжанка в урочищі «Сад» станом на 15 травня 2021 року,

які надані Кам`янка-Бузькою міською радою, видно, що в межах існуючої раніше земельної ділянки з кадастровим номером 4622182600:07:000:0231 утворено 71 земельну ділянку з відповідними кадастровими номерами (т. 1, а.с. 261-264).

Рішеннями Дернівської сільської ради від 21 липня 2020 року № 931,

від 09 жовтня 2020 року № 997, № 998, від 22 жовтня 2020 року № 1019,

№ 1020, надано дозволи громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з кадастровими номерами, які знаходяться

в урочищі «Сад» у селі Сапіжанка (т. 1, а.с. 37-50).

Рішенням Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області від 22 грудня

2020 року № 20 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність земельну ділянку площею

2,0000 га в с. Сапіжанка ОСОБА_6 з кадастровим номером 4622182600:07:000:0355 і земельну ділянку площею 2,0000 га в с. Сапіжанка

ОСОБА_5 з кадастровим номером 4622182600:07:000:0266 (т. 2,

а.с. 127-130).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, а також в межах доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У справі яка переглядається установлено, що КСП «СВСП «Кам`янка» була ліквідована відповідно до рішення загальних зборів від 16 січня 1997 року та розпорядження голови Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації від 22 липня 1997 року, однак майно цього підприємства залишилося.

Відповідно до статей 7, 8 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції на час спірних правовідносин) підприємство самостійно володіє, користується

і розпоряджається належними йому об`єктами права колективної власності, якими є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові

та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах.

Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

При ліквідації підприємства відповідно до статей 32, 33 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (у редакції на час спірних правовідносин) ліквідаційна комісія у порядку і строки, встановлені загальними зборами (зборами уповноважених) членів підприємства, здійснює проведення ліквідаційної процедури, оцінює наявне майно підприємства і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його загальним зборам членів підприємства. Паї членів підприємства видаються їм натурою або грішми чи цінними паперами після задоволення претензій кредиторів. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, розподіляється між членами підприємства.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо паювання земель, переданих

у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, затвердженими наказом Держкомзему від 20 лютого 1996 року № 11,

та Методичними рекомендаціями щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затвердженими спільним наказом Держкомзему, Міністерства сільського господарства

і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04 червня 1996 року № 47/172/48, землі під багаторічними насадженнями увійшли до розрахунку вартості земельної частки (паю) та визначення її розміру в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого спільним наказом Держкомзему, Мінсільгосппроду, Держкоммістобудування та Української академії аграрних наук від 27 листопада 1995 року № 427/362, багаторічні насадження мали порівняно вищу грошову оцінку, ніж інші види угідь.

Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин (затвердження переліку майна пайового фонду 12 березня 2001 року), громадяни могли набути право на земельні частки (паї) під багаторічними насадженнями, як на сільськогосподарські угіддя, які згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 08 вересня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих

у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» підлягали паюванню, а не на насадження як окремо визначене майно, зокрема як на нерухоме, яким багаторічні насадження не є.

За пунктом 27 ДСТУ 26640-85, затвердженим постановою Державного комітету СРСР за стандартами від 28 жовтня 1985 року № 3453, багаторічне сільськогосподарське насадження - це сільськогосподарське угіддя,

що використовується під штучно створені древесні, кущові або трав`янисті багаторічні насадження, призначені для отримання врожаю плодово-ягідної, технічної та лікарської продукції, а також для декоративного оформлення територій. До багаторічних сільськогосподарських насаджень відносяться: сад, виноградник, ягідник, плодовий розплідник, плантації та ін.

Отже, багаторічне сільськогосподарське насадження (сади, виноградники тощо) визначаються через угіддя. У свою чергу, сільськогосподарськими угіддями згідно з пунктом 4 цього ж ДСТУ є земельні угіддя, які систематично використовуються для отримання сільськогосподарської продукції.

Аналогічний зміст цього поняття міститься у Земельному кодексі України

та в Законі України «Про плату за землю». Так, за пунктом 2 статті 22

ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). За приписами статті 6 Закону України «Про плату за землю» багаторічні насадження визначаються як вид сільськогосподарських угідь.

Наведені законодавчі положення дозволяють вважати багаторічні насадження приналежністю земельної ділянки, яка має слідувати її юридичній долі. Такий висновок у повній мірі узгоджується з положеннями статей 181, 187 ЦК України та є гарантією охорони прав нового набувача єдиної речі, -

у цьому випадку земельної ділянки з багаторічними насадженнями.

Відповідно до Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, у процесі розрахунку пайового фонду на підставі переліку уточненого складу і вартості майна підприємства складаються (уточнюються) переліки таких активів за їх призначенням: майна, яке передбачається для задоволення боргів; майна соціальної інфраструктури; майна, яке не підлягає паюванню; майна уточненого пайового фонду.

Згідно з пунктом 21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України

від 28 лютого 2001 року № 177, переліки майна, що не підлягає паюванню, зокрема майна, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю (дороги загального користування, капітальні вкладення на поліпшення земель - меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи, гідротехнічні споруди, ставки, багаторічні насадження, лісосмуги), а також об`єктів, які перебувають в загальному користуванні, повинні систематично уточнюватися.

Тобто багаторічні насадження неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю. Витрати на багаторічні насадження, відображені в балансі реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств як об`єкт основних засобів, а не землі, зайнятої багаторічними насадженнями,

не підлягали паюванню.

Тимчасовим порядком проведення робіт з видачі державних актів колективним сільськогосподарським підприємствам, кооперативам, акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, на право колективної власності на землю, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 березня 1995 року № 18, регламентовано,

що для видачі державного акта на право колективної власності на землю одним з необхідних документів є експлікація земель у межах землекористування відповідного підприємства (пункти 5, 9 зазначеного Порядку).

Форма експлікації міститься у додатку та вміщує в себе графу про кількість багаторічних насаджень (в гектарах), окремо від ріллі, сіножатей, пасовищ,

з числа сільськогосподарських угідь, тобто багаторічні насадження вимірюються не кількістю дерев чи кущів, а гектарами, тобто площею земельної ділянки.

Системний аналіз зазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що багаторічні насадження та земельна ділянка на якій вони розташовані, є єдиним цілим об`єктом.

Крім того, згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженим наказом Державного комітету по земельних ресурсах

від 02 липня 2003 року № 174 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року № 641/7962), дані про площу багаторічних насаджень

є кількісною характеристикою земельної ділянки.

З урахуванням наведеного можна дійти висновку, що земельна ділянка, так само, як і багаторічні насадження, як об`єкт цивільного обігу об`єктивно не існує, і з`являється лише як результат діяльності людей, зокрема унаслідок встановлення меж земельної ділянки та висадження на ній багаторічних насаджень. До цієї діяльності майбутня земельна ділянка існує тільки

як частина земної поверхні, а багаторічні насадження - як саджанці, які не можуть виступати об`єктом цивільного обігу як нерухомість.

Права на багаторічні насадження є похідними від прав на земельну ділянку

і слідують за нею. У такому випадку доля багаторічних насаджень вирішується як складова частина земельної ділянки.

Тобто діє принцип єдності земельної ділянки і багаторічних насаджень,

які на ній знаходяться.

Верховний Суду України у постанові від 25 лютого 2015 року у справі

№ 6-14цс15 дійшов висновку, що багаторічні насадження не можуть розглядатися як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Перебування багаторічних насаджень на балансі підприємства не може вважатись підтвердженням права власності на ці насадження, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна.

Схожих за змістом висновків щодо застосування принципу єдності земельної ділянки і багаторічних насаджень, які на ній знаходяться, дійшов Верховний Суд у постановах від 08 квітня 2020 року № 133/832/19 (провадження

№ 61-19453св19), від 06 лютого 2020 року № 495/5083/15 (провадження

№ 61-16795св18).

У справі, яка переглядається, установлено, що 17 липня 2008 року спірні багаторічні насадження (сад), закладені у 1951 році, КСП «СВСГ «Кам`янка» були передані у комунальну власність Дернівській сільській раді, а землю під цими багаторічними насадженнями включено до складу резервного фонду,

що підтверджується рішенням Дернівської сільської ради Кам`янка-Бузького району Львівської області від 17 липня 2008 року № 328 «Про прийняття майна СВСГ «Кам`янка», яким надано згоду та затверджено акти і прийнято безоплатно у комунальну власність територіальної громади в особі Дернівської сільської ради майно КСП «СВСГ «Кам`янка», яке в процесі розпаювання не підлягає паюванню, зокрема, багаторічні насадження (сад)

на АДРЕСА_1 балансовою вартістю 9 248,00 грн, а також актом прийому-передачі майна, що не підлягає паюванню, яким комісія з організації вирішення майнових питань, уповноважена загальними зборами пайовиків (протокол

№ 2 від 12 березня 2001 року) передала у комунальну власність на баланс Дернівської сільської ради майно, а саме - сад 1951 року.

Установивши, що багаторічні насадження (сад) не можуть розглядатися

як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони розташовані, а отже, і не могли бути включені до переліку майна пайового фонду колишнього СВСГ «Кам`янка» як окремо визначене майно та надалі передаватись у власність позивачів за рахунок паю без визначення юридичної долі земельної ділянки, суд апеляційної інстанції дійшов правильного по суті висновку про відсутність підстав для визнання незаконним і скасування рішення зборів співвласників майнових паїв колишнього СВСГ «Кам`янка»

від 11 лютого 2017 року, оформленого протоколом № 7.

Апеляційний суд правильно виходив з того, що цим рішенням фактично виправлено допущену раніше помилку щодо включення багаторічних насаджень (саду) до переліку майна пайового фонду колишнього

СВСГ «Кам`янка», тобто скасовано рішення загальних зборів від 08 липня

2012 року № 4 в частині виділення позивачам в рахунок майнових паїв багаторічних насаджень, як таке, що не було виконане на момент прийняття рішення від 11 лютого 2017 року, та уточнили пайовий майновий фонд шляхом виключення багаторічних насаджень (саду) з переліку майна пайового фонду колишнього КСП «СВСГ «Кам`янка».

При цьому суд врахував, що земельна ділянка під спірними багаторічними насадженнями позивачам як пай не виділялась, та вони не набули права власності на багаторічні насадження (сад) у відповідній кількості дерев, оскільки не виконали обов`язкову умову, визначену у рішенні загальних зборів від 08 липня 2012 року № 4, договорі про виділ в натурі частки із спільного майна від 08 липня 2012 року, акті прийому-передачі майна, а саме:

не представили майнового сертифіката на обумовлену суму.

Так, у договорі про виділ в натурі частки із спільного майна від 08 липня

2012 року сторони погодили виділити власнику його майновий пай шляхом надання у власність багаторічних насаджень - фруктові дерева (сад)

у кількості 11 тисяч штук вартістю 32 220,00 грн, за умови представлення майнового сертифіката на суму 30 326,00 грн. Разом з тим, майнових сертифікатів (свідоцтв) на усю суму не представлено, доказів про їх погашення, тобто проставляння на сертифікаті відмітки про виділення майна в натурі підприємством-правонастуником чи користувачем, не надано.

ОСОБА_1 не надав належних доказів про виконання відкладальної умови про представлення майнових сертифікатів на суму, яка зазначена у договорі.

Апеляційний суд правильно виходив з того, що позивачі фактично не набули права власності на багаторічні насадження, проте мають свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, а отже, можуть і надалі претендувати на майно, яке залишилося не розпайованим у складі пайового фонду.

Зазначеним спростовуються посилання заявника на те, що за відсутності відновлення позивачів у статусі членів колективного сільськогосподарського товариства (співвласників колишнього КСП «СВСГ «Кам`янка») порушуються їхні права на отримання в натурі майна як паю.

Посилання у касаційній скарзі на те, що рішення зборів співвласників колишнього КСП «СВСГ «Кам`янка» від 08 липня 2012 року (протокол № 4)

є ненормативним актом та актом індивідуальної дії, що був виконаний

та у зв`язку із чим вичерпав свою дію в день його виконання, а тому не міг бути скасованим, є необґрунтованими, оскільки, у справі установлено,

що це рішення не було реалізованона момент прийняття рішення загальних зборів від 11 лютого 2017 року, в тому числі з підстав невиконання умов,

за яких ці насадження передавались, та позивачі фактично не набули права власності на багаторічні насадження.

Рішенням загальних зборів від 11 лютого 2017 року фактично виправлено допущену раніше помилку щодо включення багаторічних насаджень (саду) до переліку майна пайового фонду колишнього СВСГ «Кам`янка» та уточнено пайовий майновий фонд шляхом виключення багаторічних насаджень (саду)

з переліку майна пайового фонду колишнього СВСГ «Кам`янка». Тобто це рішення спрямоване на виконання обов`язку щодо уточнення переліку майна, яке неможливо виділити в натурі в рахунок майнового паю.

Колегія суддів, проаналізувавши зміст судових рішень з точки зору застосування норми права, яка стала підставою для розгляду позову та вирішення справи по суті, дійшла висновку, що апеляційний суд ухвалив судове рішення відповідно до встановлених у справі обставин та на підставі поданих сторонами доказів.

Посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі № 916/375/17, від 21 березня 2018 року у справі

№ 927/699/17, від 27 березня 2018 року у справі № 904/9431, від 23 травня 2018 року у справі № 908/1027/17, від 24 липня 2019 року у справі

№ 182/2428/16ає необґрунтованими, оскільки висновки у цих справах зроблено за інших фактичних обставин, які не є тотожними зі справою,

яка переглядається. Відмінними є і підстави звернення до суду

та у переважній більшості відрізняється нормативно-правове регулювання правовідносин.

За своїм змістом усі доводи касаційної скарги зводяться до незгоди

з наданою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів

та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, в тому контексті, який, на думку позивача, свідчить про наявність підстав для набуття ним за рахунок паю у власність багаторічних насаджень без визначення юридичної долі земельної ділянки, на якій вони знаходяться. Проте такі доводи і обставини були перевірені та спростовані апеляційним судом під час розгляду справи

з посиланням на належні докази та норми права.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець