Рішення

від 14.02.2007 по справі 2-105/2007р.

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-105/2007р

Справа №2-105/2007р.

             ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

14 лютого 2007

р.   Барський районний суд Вінницької області

в склад

головуючого судді Перверзєва С.В при секретарі Ночовка Г.В

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим

приміщенням, зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в заяві до суду вказав, що з ОСОБА_2 він

перебував в зареєстрованому шлюбі, який 25 лютого 2000 року був розірваний. Від

спільного проживання в них є діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_2.

Він, відповідачка по справі та діти зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. Після

розірвання шлюбу відповідачка переїхала проживати в С.Іванівці Барського району

і з того часу в квартирі не проживає. З собою відповідачка забрала і дочку

ОСОБА_3. Квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві власності згідно договору

дарування, посвідченого державним нотаріусом Барської державної нотаріальної

контори 28 березня 1996 року, за реєстром №989. Добровільно відповідачка з

реєстрації знятися не бажає, а тому він вимушений звертатись в суд. Враховуючи

викладене він просить суд винести рішення про визнання

ОСОБА_2 втратившою право користування квартирою АДРЕСА_1 і зняти її з

реєстраційного обліку за вищевказаною квартирою. В судовому засіданні позивач

ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_5 заявлені позовні вимоги підтримали

повністю, ОСОБА_1 надав суду відповідні пояснення і обґрунтування, посилаючись

на діючі законодавчі акти України та наполягає на їх задоволенні. Відповідач

була належним чином повідомлена про день розгляду справи в суді, але в судове

засідання не з'явилася без поважної

причини, не повідомила про причини свої неявки, позов не оспорила. Тому, суд вважає,

що ОСОБА_2 навмисно ухиляється від розгляду справи в суді та вирішив

провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити

заочне рішення. Суд, заслухавши пояснення

учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази,

вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно

задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з слідуючого. Так,

позивач ОСОБА_1. являється власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується

договором дарування від 28.03.1996 року, посвідченим державним нотаріусом Барської державної нотаріальної контори,

зареєстрованим в реєстрі № 989 \а.с.5-6\. Відповідно до ст.. 150 ЖК України та ст.. 388 ЦК

України громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним

для особистого проживання і проживання членів сім'ї. В зазначеній квартирі

прописані ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, відповідне підтверджується

довідкою №2082 Барського будинкоуправління (ас.8). Відповідно до ст. 4 Закону

України „Про власність" від 07.02.1991р. власник на свій розсуд володіє,

користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо

свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Реєстрація ОСОБА_2в

зазначеній квартирі позбавляє позивача в повній міри користуватись і

розпоряжатись своїм майном. В судовому засіданні встановлено, що відповідач

тривалий час не проживає в квартирі, що вона мешкає без реєстрації в с.Іванівці

Барського району. Вказане підтверджується актами Барського будинкоуправління

(а.с.12-14). Згідно ст. 107, ст. 167 ЖК України в разі вибуття наймача та

членів його сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або

в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого

приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Постановою Пленуму Верховного

Суду України № 2 від 12.04.1985 року з відповідними змінами і доповненнями „

Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу

України" роз'яснено, що наймач, або члени його сім'ї, який вибув на інше

постійне місце проживання втрачає право користування жилим приміщенням. Згідно

ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання

в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі

заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи,

остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення

або права користування  житловим  приміщенням,  

визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Статтею

391 ЦК України

та ст.. 48

Закону України „Про власність" передбачено, що власник має право вимагати

усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та

розпорядження своїм майном. Позивачем виконано всі можливі та передбачені

законом умови для добровільного зняття з реєстрації відповідача. За таких

обставин суд, керуючись ст.ст. 225, 226 ЦПК України, ст.ст.107, 167 ЖК України,

ст.. ст. 388, 391

ЦК України, ст.48

Законом України „Про власність" від 07.02.1991 року, Законом України „Про

свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2

втратившою право користування квартирою АДРЕСА_1 і зняти її з реєстраційного

обліку за вишевказаною квартирою.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою

відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.