Постанова

від 04.04.2023 по справі 200/3885/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року справа №200/3885/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року (повне судове рішення складено 07 грудня 2022 року) у справі № 200/3885/22 (суддя в І інстанції Зінченко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-КОНТАКТ» до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-КОНТАКТ» (далі - ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ») звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області), в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Донецькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2022 № 38478 про відповідність ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати ГУ ДПС у Донецькій області виключити ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.07.2022 № 38478, відповідно до якого позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава у рішенні - пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку; у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Позивач вважав, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не зазначивши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено п. 8 Порядку зупинення реєстраціїподаткової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165), відповідач не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаного рішення, але вказане свідчить також про недотримання комісією ГУ ДПС як суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законодавством.

У затвердженій формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1 Порядку № 1165), то така податкова інформація має бути розшифрована та зазначена у рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Такі вимоги до рішення зумовлені тим, що платник податку має бути обізнаний з цією податковою інформацією, що забезпечить йому право подати на розгляд комісії регіонального рівня документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 6 Порядку № 1165.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 06.07.2022 № 38478 відповідачем в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Відсутність у рішенні розшифрування податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Ухвалою місцевого суду від 02 вересня 2022 рокузалучено до участі у справі другого відповідача Головне управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач-2), оскільки спірне рішення приймалось посадовою особою ГУ ДПС у Львівській області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2022 № 38478 про відповідність ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано обставин справи, які свідчать про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Апелянт наголошує, що саме позивачем має спростовуватись податкова інформація, яка стала підставою для прийняття рішення про включення платника податків до ризикових. Зазначає, що позивач до суду не надав документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою включення його до переліку ризикових.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ», код ЄДРПОУ 43573935, юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 17, основний вид діяльності - 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

06.07.2022 Комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 38478. Згідно з цим рішенням позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою у рішенні зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку; вказано, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

ГУ ДПС у Львівській області надано суду витяг з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2022 № 116, за наслідком якого прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, затверджених Порядком № 1165.

У протоколі зазначено, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ»: стан платника «0» - платник податків за основним місцем обліку, вид діяльності оптова торгівля хімічними продуктами, встановлено взаємодію з ризиковими суб`єктами господарської діяльності та відсутність трудових ресурсів необхідних для здійснення фінансового-господарської діяльності, основних фондів для здійснення фінансово-господарської діяльності, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених Порядком № 1165.

Не погодившись з віднесенням товариства до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спершу слід зазначити, що рішення місцевого суду оскаржено лише ГУ ДПС у Львівській області. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення місцевого суду лише в частині, в якій задоволені позовні вимоги. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

Частиною 2статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України.

Відповідно до підпунктів 191.1.40 та 191.1.46 пункту 191.1статті191Податкового кодексу Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст.193цього Кодексу, зокрема (але не виключно): організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно із підпунктами20.1.26,20.1.42та 20.1.45 пункту20.1 статті 20 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи, визначені у підпункту41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право: користуватися інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв`язку і комунікацій, мережами спеціального зв`язку та іншими технічними засобами відповідно до закону; проводити аналіз та здійснювати управління ризиками з метою визначення форм та обсягів податкового контролю; здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Статтею 61 Податкового кодексу Українипередбачено визначення податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення, у пунктах 61.1 та 61.2 якої вказано, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними устатті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За вимогамистатті 62 Податкового кодексу Україниподатковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цьогоКодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно достатті 39 цього Кодексу.

Вимоги щодо обробки та використання податкової інформації визначені устатті 74

Податкового кодексу України, згідно із якими податкова інформація, зібрана відповідно до цьогоКодексу, зберігається в базах даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Внесення інформації до баз даних інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом41.1.2 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту41.2 статті 41цьогоКодексу.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченомуПодаткового кодексу Українита прийнятими на виконання вимог цьогоКодексунормативно-правовими актами. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до нормПодаткового кодексу України, може зберігатися в інформаційних базах контролюючих органів та/або опрацьовуватися безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Підпунктом14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Українивизначено, що ЄРПН - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Поряд із цим за вимогами п.201.1 ст. 201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК Українипередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 ст. 201та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст. 201 ПК України).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165«Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»(Порядок, Порядок № 1165, тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так, процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій визначається вказаним Порядком № 1165 (додаток 3 до Порядку).

Згідно з п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормампідпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 таабзацу першогопункту 49.2 іпункту 49.18статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормампідпункту 16.1.3пункту 16.1 статті 16 тапункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстраціїподатковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»,«Про електронні довірчі послуги»та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 7 Порядку у разі коли за результатами автоматизованого моніторингуподаткової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За змістом абз.абз. 5-8 п. 40 Порядку № 1165 рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У затвердженій Порядком формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від №.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.

Метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Проводячи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушеннямПодаткового кодексута неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Водночас, вирішенню питання щодо відповідності/невідповідності платника податків Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування та моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

В оскаржуваному рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначено про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, у полі «податкова інформація» зазначено «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що таке рішення не конкретизовано стосовно того, яка саме податкова інформація стала підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації. Окрім того, в оскаржуваному рішенні не зазначено, яка ризикова операція та щодо якої податкової накладної/розрахунку здійснювався аналіз.

У постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 та від 20 січня 2022 року у справі №160/2840/20 сформовано правову позицію, відповідно до якої при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Так, у протоколі засідання комісії, за наслідком якого прийнято спірне рішення зазначено, що за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій по ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ» встановлено взаємодію з ризиковими суб`єктами господарської діяльності та відсутність трудових ресурсів необхідних для здійснення фінансового-господарської діяльності, основних фондів для здійснення фінансово-господарської діяльності, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника, затверджених Порядком № 1165.

При цьому, у оскаржуваному рішення така інформація не наводилась, доказів надання позивачу цього протоколу відповідач суду не надав.

Також і у протоколі не конкретизовано з якими саме ризиковими суб`єктами господарської діяльності встановлено взаємодію та під час яких операцій.

У відзиві на позов, а також в апеляційній скарзі, відповідач зазначав про результати проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що відповідно до схеми руху ПДВ ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ» за період з 01.01.2021 по 05.07.2022 встановлено, що позивачем придбано ТМЦ / послуг (сума ПДВ 1 144,3 тис. грн.) та реалізовано (сума ПДВ 9 396,2 тис. грн.). ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ» здійснювало взаємодію з ризиковими СГД, а саме з ТзОВ « ТІНОЛАН ІМПОРТ» (рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості від 09.04.2021 №124804, копію рішення додано до відзиву), яке реалізовує товари: арматура кріплення, килими з націнкою, яка формується з рахунок не реалізованих товарів, а саме шпалери; продаж послуг/ТМЦ ризиковими СГД, а саме: з ТзОВ «Легал сервіс груп» (рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості від 08.12.2021 №88435, копію рішення додано до відзиву) участь у схемі формування, використання та розповсюдження ймовірно ризикового податкового кредиту, ТзОВ «УЛЬТІМА ФІДЕС» (Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості від 14.12.2021 №36575, копію рішення додано до відзиву) підприємство/контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, та ТзОВ «ТЕРМІК ЛТД» (Рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості від 08.12.2021 №88415, копію рішення додано до відзиву) учасник схеми формування, використання та розповсюдження ймовірно ризикових сум ПДВ. У відзиві також зазначено про відсутність у позивача технічного персоналу для ведення господарської діяльності, що може свідчити про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності та безтоварність угод укладених між вказаними товариствами та підприємствами-постачальниками/покупцями.

Такі посилання апелянта на рішення про відповідність вказаних платників податку критеріям ризиковості, схему взаємодії позивача із ними, як на підставу для віднесення позивача до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки у спірному рішенні, а також протоколі засідання комісії, за наслідком якого його прийнято, такі доводи відсутні, як і посилання на вказані документи.

Відповідачем не надано доказів дослідження вказаних питань, обставин господарської діяльності позивача під час прийняття оскаржуваного рішення. Дослідивши зміст спірного рішення про відповідність платника податку на додану вартість (позивача) критеріям ризиковості, судом встановлено, що при віднесенні позивача до ризикових платників Комісією не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонкаху зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності,не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій, назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо. Самі лише посилання на наявну «податкову інформацію» не свідчить про наявність ознак ризиковість здійснення позивачем господарської операції, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, контролюючий орган не навів чітких ознак ризикової діяльності платника податку.

Крім того, зважаючи на абзац 7 пункту 6 Порядку № 1165, яким передбачено, що питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, може бути розглянуте відповідною комісією за таких умов:

1) виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

2) отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку,

- можна дійти висновку, що не зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації про відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості позбавляє такого платника податку скористатися передбаченим абзацом 7 пункту 6 Порядку № 1165 правом надання інформації та копій відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, що згодом може бути підставою для прийняття рішення згідно абз. 11-13 пункту 6 Порядку № 1165 щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У випадку неконкретизації підстав прийняття негативного рішення для платника податків, останній перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не вказання мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Беручи до уваги викладене, оскаржуване рішення комісії не містить належних підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Зазначене порушення не може бути визнаним формальним, оскільки зазначення такої податкової інформації прямо передбачено Порядком № 1165.

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку, що спірне рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень, топро

Відтак, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.07.2022 № 38478 про відповідність ТОВ «ЛІДЕР-КОНТАКТ» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Посилання податкового органу на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 19.05.2020 по справі № 160/10287/19, від 12.11.2020 у справі № 240/3906/19 є хибними, оскільки ухвалені за інших фактичних обставин,а позиція в цих рішення викладена стосовно норм Порядку № 117, який діяв до 31.01.2020 включно.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 у справі № 200/3885/22 залишити без змін.

Повне судове рішення 04 квітня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук