Постанова
від 29.03.2023 по справі 440/2844/22
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 р. Справа № 440/2844/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Євсєєвої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2022, суддя А.Б. Головко, повний текст складено 06.07.22, по справі № 440/2844/22

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Приват Агро»

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне сільськогосподарське підприємство "ПриватАгро" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00071090701 від 04.10.2021.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00071090701 від 04.10.2021.

Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказував на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зазначав, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами у перевіряємий період не підтверджена належним чином, первинні документи мають недоліки, з огляду на що останні не можуть бути використані у бухгалтерському обліку позивача з метою формування податкових зобов`язань.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Полтавській області у період з 25.08.2021 по 06.09.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро" з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За результатами проведеної перевірки складний акт № 7106/16-31-07-01-10/32413243 від 16.09.2021, яким встановлено наступне порушення: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 395616 грн., в тому числі за травень 2018 в сумі 131000 грн., лютий 2019 в сумі 111290 грн., вересень 2019 в сумі 50929 грн., серпень 2020 в сумі 102397 грн.

На підставі зазначеного акту Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкове повідомлення рішення № 00071090701 від 04.10.2021, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 494520,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 395616,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 98904,00 грн.

Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив, з того, що позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами належними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Із матеріалів справи встановлено, що у період, який перевірявся, позивач здійснював господарські операції з ТОВ "МЕЙН ТРЕЙД", ТОВ "РЕММАШ КОМПАНІ", ТОВ "ДАРІОН ПРО", ТОВ "АЛИСКАР ТРЕНДС".

Так, 11.02.2019 між позивачем покупцем та ТОВ "МЕЙН ТРЕЙД" - продавцем укладено договір купівлі - продажу № 11022019, за умовами якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти і оплатити у відповідності з вимогами договору мінеральне добриво: найменування товару - аміачна селітра в кількості 62 т. (вид пакування - біг бег) на загальну суму 667740,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 111290,00 грн.

На підтвердження реальності виконання умов договору надано договвр та специфікацію до нього; рахунок фактуру № 021108 від 11.02.2019, видаткову накладну № 49 від 11.02.2019, товарно-транспортну накладну від 11.02.2019; платіжне доручення № 5075 від 28.02.2019.

21.08.2020 між ТОВ "РЕММАШ КОМПАНІ" продавець, та позивачем покупець, укладено договір купівлі - продажу № 2108/2020, за умовами якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти і оплатити у відповідності з вимогами договору мінеральне добриво: найменування товару - карбомід в кількості 67,5 т. (вид пакування - біг бег) на загальну суму 614385,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 102397,50 грн.

На підтвердження виконання умов договору надано договір та специфікацію до нього; рахунок фактуру № 082123 від 21.08.2020, видаткову накладну № 67 від 21.08.2020, товарно-транспортну накладну від 21.08.2020; платіжне доручення № 488 від 15.09.2020.

Також, 04.05.2018 між ТОВ "ДАРІОН ПРО" продавець, та позивачем покупець, укладено договір купівлі - продажу № 04/05-18, за умовами якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти і оплатити у відповідності з вимогами договору мінеральне добриво: найменування товару - КАС-32 (карбомідо-аміачна суміш) в кількості 90,0 т. на загальну суму 729000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 121500,00 грн.

На підтвердження реальності виконання умов договору надано договір та специфікацію до нього; рахунки фактури № 050403 від 04.05.2018, № 050406 від 04.05.2018, видаткові накладні № 5 від 04.05.2018, № 3 від 04.05.2018, товарно-транспортні накладні від 04.05.2018; платіжні доручення № 2978 від 17.05.2018, № 2992 від 21.05.2018.

Крім того, 04.05.2018 між ТОВ "ДАРІОН ПРО" виконавець, та позивачем замовник, укладено договір про надання транспортних послуг № 0405-2018, за умовами якого замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати транспортні послуги з перевезень вантажу.

На підтвердження виконання умов вказаного договору надано акт надання транспортних послуг № 4 від 04.05.2018, товарно-транспортну накладну від 04.05.2018.

Також, 27.09.2019 між ТОВ "АЛИСКАР ТРЕНДС" продавцем, та позивачем покупцем, укладено договір купівлі-продажу № 27/09/2019, за умовами якого продавець зобов`язується передати, а покупець прийняти і оплатити у відповідності з вимогами договору мінеральне добриво: найменування товару - добриво складне мінеральне NPK 10:26:26 в кількості 22,5 т. (вид пакування - біг бег) на загальну суму 305572,50,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 50928,75 грн.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору надано договір та специфікацію до нього; рахунок фактуру № 092705 від 27.09.2019, видаткову накладну № 0927/18 від 27.09.2019, товарно-транспортну накладну від 27.09.2019; договір про відступлення права вимоги № 1/1411/2019 від 14.11.2019; повідомлення про відступлення права вимоги; платіжне доручення № 7163 від 14.11.2019.

За результатами проведення вказаних господарських операцій контрагентами позивача складено податкові накладні № 49 від 11.02.2019, № 67 від 21.08.2020, № 3 від 04.05.2018, № 4 від 04.05.2018, № 5 від 04.05.2018, № 896 від 27.09.2019, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також на підтвердження подальшого використання придбаних товарів позивачем у господарській діяльності надано накладні внутрішньогосподарського призначення та акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин за відповідний період, відповідно до яких придбане мінеральне добриво внесене під час обробітку посівних площ.

Стосовно посилань відповідача на відсутність певних первинних документів чи недоліків у їх оформленні колегія суддів зазначає наступне.

Так, щодо відсутності сертифікатів відповідності слід вказати, що сертифікати відповідності, паспорти якості - документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки вони не містять відомостей про господарську операцію та не фіксують факт їх здійснення, а містять інформацію про товар та його якість, підтверджують відповідність продукції встановленим вимогам та можливість її подальшого використання чи реалізації.

Колегія суддів зазначає, що сертифікати відповідності, паспорти якості - це документи, які підтверджують якість товарів та за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам. Крім того сертифікати відповідності, паспорти якості видаються безпосередньо виробником товару (продукції).

Відтак відсутність вказаного документа не може свідчити про безтоварність господарської операції.

Під час судового розгляду справи встановлено, що товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено дослідженими належним чином оформленими первинними документами в їх сукупності.

Втім, відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості контрагентами позивача виконувати оформлені господарські операції, зокрема через відсутність необхідних трудових ресурсів, основних фондів, є необґрунтованим, оскільки зазначене не виключає можливості реального виконання господарської операції, враховуючи, що залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), основних фондів за договорами оренди обладнання.

Також, слід враховувати, що чинне законодавство не містить вимог до суб`єктів підприємництва стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявності тих чи інших основних фондів, зокрема, складських приміщень, транспортних засобів, тощо.

Натомість, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено, яким чином відсутність вище перелічених ресурсів унеможливила реальне виконання умов укладених між сторонами правочинів.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру господарських правовідносин, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено їх безпосередню участь у зловживанні. Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Окрім цього, чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, підтверджено здійснення руху активів у процесі здійснення господарських операцій.

Крім того, у ході судового розгляду встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області винесене за наслідками проведення податковим органом документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавської області «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро"» № 1828 від 11.08.2021.

Пунктом 52-2 підр. 10 розд. XX Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення наказу про призначення перевірки) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 установлено з 19.12.2020 та в подальшому до 30.04.2023 на території України карантин.

Відповідно до вимог п. 4 розд. II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

В подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 89 від 03.11.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених п. 52-2 підр. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Втім, на момент прийняття Головним управлінням ДПС у Полтавської області наказу № 1828 від 11.08.2021 про проведення перевірки Приватного сільськогосподарського підприємства "ПриватАгро" мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину, встановлений п. 52-2 підр. 10 розд. XX Перехідних положень Податкового кодексу України, був чинним та його дія не зупинялась.

Так, виходячи зі змісту п. 2.1 ст. 2 Податкового кодексу України, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Більш того, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексі України і в постанові Кабінету Міністрів України застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 28.12.2022 у справі № 420/22374/21, від 23.03.2023 у справі № 600/1402/22-а.

Таким чином, всупереч встановленого п. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторію на проведення перевірок, контролюючим органом призначено та проведено перевірку, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області № 00071090701 від 04.10.2021 та необхідності його скасування.

Отже, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив докази по справі, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 по справі № 440/2844/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 04.04.23.

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.03.2023
Оприлюднено06.04.2023
Номер документу110006074
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —440/2844/22

Ухвала від 28.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 08.11.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 22.05.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 29.03.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Постанова від 29.03.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 28.02.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 08.02.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 08.02.2023

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Ухвала від 28.11.2022

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Ральченко І.М.

Рішення від 30.06.2022

Адміністративне

Полтавський окружний адміністративний суд

А.Б. Головко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні