Постанова

від 04.04.2023 по справі 400/10192/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 400/10192/21Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2021 №183,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Вільнозапорізької сільської ради, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Х сесії VIII скликання Вільнозапорізької сільської ради від 24.09.2021 № 183 «Про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про безоплатну приватизацію земельної ділянки»;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, розташованої в межах території Новоюр`ївського С

старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка), за його клопотанням від 12.03.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що, бажаючи скористатися правом на приватизацію земельної ділянки 2,0 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 4824583400:01:000:0484, він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, але його заява була залишена без розгляду, проте рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №400/3809/21 відповідач був зобов`язаний розглянути заяву позивача від 12.03.2021. виконуючи зазначене судове рішення, відповідач на Х сесії VIII скликання прийняв рішення від 24.09.2021 № 183 «Про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про безоплатну приватизацію земельної ділянки». Позивач вказував на те, що рішення відповідача від 24.09.2021 №183 є протиправним та таким, що суперечить приписам ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки земельна ділянка площею 2 га, що обрана позивачем для ведення особистого селянського господарства, є складовою частиною земельної ділянки з кадастровим номером 4824583400:01:000:0484, перебуває в комунальній власності відповідно до вимог закону, та її розпорядником є відповідач.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.01.2023, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на помилковість висновків суду першої інстанції, оскільки приватизація позивачем земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства має відбуватись за проектом землеустрою щодо її відведення, а не за технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. При цьому апелянт посилається на приписи ст. ст. 1, 50 та 56 Закону України «Про землеустрій» та на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що земельна ділянка, із загального масиву якої, апелянт бажає отримати 2,0 га, наразі перебуває в запасі, потребує відповідного обґрунтування щодо можливості віднесення її до земель для ведення особистого селянського господарства.

За вказаних обставин, апелянт вважає, що в цьому випадку необхідно розробляти проект землеустрою земельної ділянки, з проханням про що він і звернувся до відповідача, а не технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, оскільки за проектом землеустрою має бути визначено можливість використання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, такий проект передбачатиме і поділ земельної ділянки.

Вказує апелянт і на помилковість посилання судом першої інстанції на правові позиції Верховного Суду, оскільки вони були висловлені Верховним Судом до внесення змін до ст. 50 та доповнень до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» законами №1657-ІХ від 15.07.2021 та №1423-ІХ від 28.04.2021 відповідно, які були чинними на час прийняття оскаржуваного в цій справі рішення від 24.09.2021 №183.

При цьому апелянт зазначає про слушність посилання суду першої інстанції на п.п. 5 п. 27 Перехідних положень ЗК України, але зауважує, що виконання судового рішення за приписами ст. 378 КАС України, може бути відстрочене до завершення воєнного стану.

Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суд встановив, що 12 березня 2021 року позивач звернувся до Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме із земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, розташованої в межах території Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка).

Зазначена обставина установлена рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі № 400/3809/21, яке набрало законної сили, а тому не підлягає доказуванню в силу статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі № 400/3809/21, окрім іншого, Вільнозапорізька сільська рада була зобов`язана повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.03.2021 року про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка).

Відповідно до матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 4824583400:01:000:0484 площею 20 га належить до земель сільськогосподарського призначення та розташована на території Новоюр`ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, що підтверджено інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Рішенням від 24.09.2021 № 183 «Про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про безоплатну приватизацію земельної ділянки» відповідач відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 12.03.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, що розташована поблизу с. Білоцерківка (а.с. 7).

В обґрунтування рішення, серед іншого, вказане посилання на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі № 400/3809/21, вказане посилання на відсутність державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4824583400:01:000:0484 за Вільнозапорізькою сільською територіальною громадою, та на висновок про те, що вказана земельна ділянка не є об`єктом цивільних прав. Також рішення містить висновок про те, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 слід відмовити на тій підставі, яка визначена ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, що місце розташування бажаної для заявника земельної ділянки не відповідає вимогам закону, а саме ч. 1 ст. 122, ч. 9 ст. 79-1, ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, згідно з якими розпоряджатись землями комунальної власності можливо після державної реєстрації права комунальної власності.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з посиланням на постанови Верховного Суду від 21.08.2018 у справі №823/1179/17, від 03.10.2019 у справі № 823/1172/17, від 25.11.2019 у справі № 823/1178/17, від 26.11.2019 у справі № 823/1180/17, від 12.03.2020 у справі № 815/4257/16, від 12.03.2020 у справі № 815/4257/16, від 23.10.2020 у справі № 802/1535/17-а, виходив з того, що відповідач не мав правових підстав для задоволення клопотання позивача про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки в цій справі йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, а її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Предметом спору в цій справі є рішення сесії Вільнозапорізької міської ради Новобузького району Миколаївської області від 24.09.2021 № 183 «Про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про безоплатну приватизацію земельної ділянки», якою сільська рада відмовила у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 12.03.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, що розташована поблизу с. Білоцерківка (а.с. 7).

При цьому сільська рада посилалась на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі № 400/3809/21, на відсутність державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 4824583400:01:000:0484 за Вільнозапорізькою сільською територіальною громадою, та на те, що вказана земельна ділянка не є об`єктом цивільних прав, а тому розпоряджатись землями комунальної власності можливо лише після державної реєстрації права комунальної власності. При цьому у якості нормативного обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення сільська рада послалась на ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 122, ч. 9 ст. 79-1, ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України.

Апеляційний суд зазначає, що порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам регламентований статтею 118 ЗК України, та передбачає такі етапи як звернення громадянина до органу місцевого самоврядування із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути оскаржена до суду. У разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа замовляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Після отримання органом місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, такий орган приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. При цьому відмова органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність може бути оскаржена у суду.

Отже, апеляційний суд погоджується із доводами апелянта про те, що оскаржуване в цій справі рішення сільської ради від 24.09.2021 №183, враховуючи його зміст, стосується саме відмови у безоплатній приватизації земельної ділянки, тобто відмови у надання її у власність у межах норм безоплатної приватизації.

На вказану обставину суд першої інстанції уваги не звернув.

Проте, рішенню про відмову у наданні земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації, має передувати рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовлення громадянином проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подання вказаного проекту на затвердження до органу місцевого самоврядування.

Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей щодо прийняття відповідачем в цій справі рішення саме про відмову, або про задоволення клопотання апелянта про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як і не містять відомостей щодо подання апелянтом до відповідача на затвердження вже виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

При цьому, посилання в оскаржуваному рішенні сільської ради №183 від 24.09.2021 на те, що воно приймається на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №400/3809/21 не відповідає самому змісту як судового рішення, так і рішення сільської ради, з огляду на таке.

Відповідно до резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №400/3809/21, Вільнозапорізьку сільську раду було зобов`язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.03.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки, а саме: про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка).

Отже, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №400/3809/21 відповідач в цій справі мав розглянути саме клопотання апелянта в цій справі від 12.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, а саме: із земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка).

Натомість матеріали справи не містять відомостей щодо розгляду відповідачем клопотання апелянта від 12.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Отже, оскаржуване в цій справі рішення №183 від 24.09.2021 було прийняте відповідачем за відсутності на те жодних правових підстав, а тому має бути скасоване.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання апелянту дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка), за його клопотанням від 12.03.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки, апеляційний суд зазначає таке.

Вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною внаслідок того, що відповідач в цій справі замість прийняття рішення щодо дозволу на розроблення проекту землеустрою, прийняв фактично рішення, яким відмовив у безоплатній приватизації земельної ділянки, тобто відмови у наданні її у власність у межах норм безоплатної приватизації.

За вказаних обставин, оскільки оскаржуване рішення не є рішенням про відмову у задоволенні клопотання апелянта від 12.02.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, позовні вимоги про зобов`язання відповідача в цій справі прийняти конкретне рішення не можуть бути задоволенні.

Водночас апеляційний суд зазначає, що виконання Вільнозапорізькою сільською радою рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 у справі №400/3809/21 не є предметом дослідження у справі №400/10192/21, в якій апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанцій від 20.01.2023.

У справі №400/10192/21 апеляційний суд лише встановив той факт, що рішення сільської ради №183 від 24.09.2021 не стосується питання щодо дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Інші доводи апеляційної скарги відхиляються як такі, що не стосуються предмету спору та фактичних обставин в цій справі, які встановлені під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права внаслідок недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, внаслідок чого, відповідно до п. 2 та п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Враховуючи приписи ст. 139 КАС України, встановлення протиправності оскаржуваного рішення сільської ради, апеляційний суд дійшов висновку, що понесені апелянтом судові витрати (всього 2270 грн) сплачений судовий зір за подання позову до суду першої інстанції (908 грн) та за подання апеляційної скарги (1362 грн) мають бути відшкодовані апелянту за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 139, 242, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року у справі № 400/10192/21 скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області №183 від 24 вересня 2021 року «Про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про безоплатну приватизацію земельної ділянки».

Відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 20 га, кадастровий номер 4824583400:01:000:0484, розташованої в межах території Новоюр`ївського старостинського округу Вільнозапорізької сільської ради Баштанського району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Білоцерківка), за його клопотанням від 12.03.2021 про безоплатну приватизацію земельної ділянки.

Стягнути з Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04375671) на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат сплаченого судового збору 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04375671).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 04.04.2023

Головуючий суддя Домусчі С.Д.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.