Постанова

від 04.04.2023 по справі 560/11738/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/11738/22

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

04 квітня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 17 грудня 2021 року №54 п.437/8/VІІІ "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

- зобов`язати Старокостянтинівську міську раду Хмельницького району Хмельницької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6824280700:08:041:0002 розташованої на території Березненського старостинського округу Старокостянтинівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність зі зміною виду цільового призначення із земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у землі для ведення особистого селянського господарства на території Березненського старостинського округу Старокостянтинівської міської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в клопотанні ОСОБА_1 . Позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені шляхом: подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої відповідно до вимог статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду з позовними вимогами не пропущено; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.11.2022 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в клопотанні ОСОБА_1 від 24.11.2022 року. Продовжено ОСОБА_1 на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №560/11738/22.

На виконання вимог ухвали суду від 30.11.2022 до суду надійшло клопотання від 12.12.2022, в якому позивач зазначає, що 21.01.2022 виїхав за межі території України в Польщу. Перебуваючи за кордоном, позивач займається волонтерством, у зв`язку з чим постійно пересувається країнами Європи для організації збору необхідної гуманітарної допомоги. Тому позивач підписує процесуальні документи і передає їх батькові в село Бутівці Хмельницького району, а останній направляє їх до суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в клопотанні ОСОБА_1 від 12.12.2022 року. Позовну заяву ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2022 року у справі №560/11738/22 позовну заяву вчетверте повернуто позивачу. Вказує, що у зв`язку з різним підходом суддів Хмельницького окружного адміністративного суду застосуванням ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» щодо порядку сплати судового збору за повторно поданий позов у випадку коли раніше позов було повернуто, призвело до тривалого терміну пропущення позивачем процесуального строку звернення до суду, який потрібно поновлювати. Зазначає, що пропущення строку звернення до суду відбулось не з вини позивача, оскільки він діям відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та Закон) України «Про судовий збір», проте судом в усіх ухвалах про повернення позовної заяви вина безпідставно покладена на позивача.

Вважає, що чотири випадки безпідставного повернення поданої ОСОБА_1 позовної заяви, свідчить про порушення судом його права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав яке встановлено національним законодавством і судовою практикою Європейського суду з прав людини. Такі дії є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Водночас, як встановлено з матеріалів справи, відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №560/8212/22 позовну заяву ОСОБА_1 повернутопозивачеві, з підстав підписання позовної заяви представником який не має повноважень на її підписання. В ухвалі від 11 серпня 2022 року вказано на дефектність ордеру адвоката, оскільки в ньому не було зазначено номер, дату та орган що видав посвідчення адвоката, даний ордер на думку суду не є документом який підтверджує право адвоката на підписання позовної заяви. Вказано, що ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1028390 від 02.08.2022 р. не містить обов`язкових реквізитів, передбачених Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі - Положення), а саме, номер посвідчення адвоката України, та інформацію стосовно того, ким та коли він виданий, що вказує на його дефектність та виключає, в даному посилання на ордер як на документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Ухвалою від 08 вересни 2022 року у справі №560/8937/22 позовну заяву ОСОБА_1 знову повернуто позивачеві з підстав не надання належних доказів сплати судового збору. Судом не взято до уваги квитанцію про сплату судового збору від 03.08.2022р. №0.0.2629681630.1 на суму 992,40 грн. оскільки дана квитанція додавалася до поданого позивачем позову який було повернуто ухвалою від 11 серпня 2022 року у справі №560/8212/22. У справі №560/8212/22 провадження у справі не було відкрито.

Ухвалою від 21 жовтня 2022 року у справі №560/9960/22 позовну заяву ОСОБА_1 знову повернуто. Підставою повернення була фактична відмова суду врахувати квитанцію від 03.08.2022р. №0.0.2629681630.1 про сплату судового збору в розмірі 992,40 грн. На виконання ухвали від 21.09.2022 р. позивач надав квитанцію про повторну сплату судового збору, проте судом не визнано поважних причин пропуску строку звернення до суду і позовну заяву повернув.

Позивач вчетверте звернувся до суду з даним позовом, повторно сплативши повторно судовий збір що підтверджується квитанцією №0.0.2694361726.2 від 03.10.2022р. на суму 992,40 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2022р. у справі №560/11738/22 позовну заяву вчетверте повернуто позивачу.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, колегія суддів, враховує таке.

Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 380/8841/20 зазначено, що відповідно до статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява №23805/94, § 36)).

Крім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Також ЄСПЛ зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», №35787/03, п. 29).

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява № 48778/99, пункт 25).

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Так, колегія суддів суддів зауважує, що при першому зверненні до суду з позовом та при повернені позовної заяви позивачеві, з підстав підписання позовної заяви адвокатом, як представником, який не має повноважень на її підписання, ухвалою суду від 11 серпня 2022 року у справі №560/8212/22, в питанні "належності" ордеру допущено надмірний формалізм. Тому, навіть за умови послідуючого недотримання позивачем в вищенаведених ухвалах вимог законодавства або невиконання вимог суду, у своїй сукупності, з наведеного позивачем обґрунтування такого недотримання та невиконання, такі свідчать про поважність пропуску строку звернення до суду в період між першим зверненням (позов від 03.08.2022 року) та четвертою позовною заявою, яку оскарженою ухвалою від 26.12.2022 року - повернуто.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів у даній адміністративній справі вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви, оскільки оскаржувана ухвала постановлена внаслідок надмірного формалізму.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18 наголосила, що виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановлянням нової постанови про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.