Постанова

від 04.04.2023 по справі 120/7423/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/7423/22

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс Михайло Богданович

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

04 квітня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області №337352 від 30.08.2022 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500 грн.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, під час розгляду справи про притягнення його до відповідальності не повідомив про те, що перевезення здійснювалися іншою особою, а тому адміністративно-господарський штраф застосовано до нього правомірно.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що він не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, адже не є автомобільним перевізником в розумінні ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (Закон №2344-ІІІ).

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2023, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, станом на 20.07.2022 ОСОБА_1 був власником транспортного засобу марки DAF FT95XF380, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом JANMIL NW, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 .

20.07.2022 транспортним засобом марки DAF FT95XF380, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом JANMIL NW, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснювалось перевезення вантажу за товарно-транспортною накладною №5 від 19.07.2022, згідно з якою автомобільним перевізником вказано ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТІК УКРАЇНА".

20.07.2022 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF FT95XF380 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з причепом JANMIL NW (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів - у разі неподільного вантажу), встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (ПДР України).

Вказане порушення задокументовано актом перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.07.2022 №329729.

Повідомленням від 16.08.2022 №24894/21/24-22 позивача запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області на 30.08.2022. На розгляд справи позивач або його представник не з`явився та не надав жодних документів, які б спростовували виявлені перевіркою порушення.

30.08.2022 за результатом розгляду справи, відповідачем прийнято спірну постанову №337352 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів наявності у позивача статусу суб`єкта правопорушення (статусу автомобільного перевізника), що є необхідним елементом складу правопорушення, передбаченого абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до ст.48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно із ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-III відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується до автомобільних перевізників.

Стаття 1 Закону №2344-III визначає, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі ст.33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Колегія суддів зауважує, що позивач не заперечує висновків акту перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.07.2022 №329729 в частині встановлення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень. Доводи позивача та висновки суду першої інстанції щодо протиправності спірної постанови зводяться до того, що позивач не є автомобільним перевізником, а отже суб`єктом відповідальності за ст.60 Закону №2344-III. За товарно-транспортною накладною №5 від 19.07.2022 автомобільним перевізником є ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТІК УКРАЇНА".

Апеляційний суд критично розцінює вказані доводи та висновки, з огляду на наступне.

За визначенням ст.1 Закону №2344-III, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (Правила).

Відповідно до п.1.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накаладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Слід відмітити, що дана норма є альтернативною, в якій зазначається, що обов`язковою інформацією в товарно-транспортній накладній має бути інформація про перевізника та/або експедитора.

Отже, за своїм призначенням товарно-транспортна накладна є документом для обліку товарно-матеріальних цінностей. Водночас, товарно-транспортна накладна не може вважатись належним джерелом інформації про фактичного перевізника товару та користувача транспортного засобу.

За визначенням п.1.6 ст.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно п.6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 №379 (Інструкція №379), якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі №804/8740/16 зауважив, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції №379 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, але його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом №2344-ІІІ.

Таким чином, у разі перебування транспортного засобу у користуванні інших осіб, обов`язковим для автомобільного перевізника документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Згідно із свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 станом на 20.07.2022 ОСОБА_1 був власником транспортного засобу марки DAF FT95XF380, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом JANMIL NW, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Позивач не подав до суду тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб марки DAF FT95XF380, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом JANMIL NW, реєстраційний номер НОМЕР_2 , чи інших доказів перебування вказаного транспортного засобу у користуванні ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТІК УКРАЇНА".

Таким чином, відсутні підстави вважити, що у даному випадку автомобільним перевізником є ТОВ "ТРАНС ЛОГІСТІК УКРАЇНА".

При цьому, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, видом діяльності за КВЕД є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 у даному випадку є належним суб`єктом відповідальності передбаченого абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, що свідчить про протиправність спірного постанови №337352 від 30.08.2022.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) задовольнити.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.