Ухвала

від 03.04.2023 по справі 420/22204/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2023 року

м. Київ

справа №420/22204/21

адміністративне провадження №К/990/6877/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №420/22204/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 23.02.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №420/22204/21, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» у повному обсязі.

Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 КАС України. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, тривалістю у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки касаційної скарги шляхом подання: 1) уточненої касаційної скарги з належним обґрунтуванням та конкретизацією у ній підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень у цій справі, зазначення яких, у відповідності до вимог статті 328 КАС України, є обов`язковим при поданні касаційної скарги; 2) документа про сплату 45400,00 суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ухвала про залишення касаційної скарги без руху була отримана представником скаржника за довіреністю 13.03.2023.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучено уточнену касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2023 у справі №420/22204/21 з обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у відповідності до частини четвертої статті 328 КАС України.

Поряд з цим, як убачається зі змісту клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, відповідач обґрунтовує його необхідністю відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі. Посилаючись на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, що зумовлено, як вказує скаржник, введеним на всій території України воєнним станом, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку скаржника суми коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату.

Надаючи оцінку доводам викладеним у клопотанні скаржника, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведені положення закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, із заявленого контролюючим органом клопотання убачається, що воно не відповідає вимогам встановлених статтею 8 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» та свідчить про відсутність підстав для його задоволення.

При цьому, Суд зауважує, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу та унеможливило сплату ним судового збору.

Доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, суд касаційної інстанції вважає неприйнятними, оскільки останній стосується суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

До того ж, у поданому клопотанні, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування органів податкової служби та скрутний майновий стан скаржника викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі задоволенню не підлягає.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд з власної ініціативи дійшов висновку про необхідність продовження встановленого ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору.

Керуючись статтями 121, 169, 248, 332, 359 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Продовжити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 (з направленням копії вказаного судового рішення скаржнику) на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надання:

- платіжного документа про оплату судового збору.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник