Ухвала

від 03.04.2023 по справі 825/1826/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 квітня 2023 року

м. Київ

справа №825/1826/18

адміністративне провадження № К/990/10515/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Тепло-Монтаж» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Чернігівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі, проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.

Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Приватне підприємство «Тепло-Монтаж» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2018 року №00000701400 про збільшення суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість з виробництва в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 658 080,00 грн. та нарахування штрафної санкції в сумі 164 520,00 грн., всього - 822 600,00 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, податковий орган 27 грудня 2022 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою про його скасування, одночасно порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 лютого 2023 року відмовив в задоволенні заявленого відповідачем клопотання, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою.

При цьому, апеляційний суд звернув увагу, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції 07 червня 2022 року, а його копію цього ж дня направлено скаржнику, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте апеляційну скаргу подано лише 27 грудня 2022 року, тобто за межами тридцятиденного строку.

Разом з тим, податковим органом не доведено неможливості отримання та ознайомлення з оскаржуваним рішенням, яке було направлено до його офіційного електронного кабінету, який, в свою чергу, є офіційним інструментом обміну інформацією, як і не подано доказів обмеженого доступу до нього, неможливості ним користуватися тощо.

Зазначені ж відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією Російської Федерації проти України, яка призвела до зміни форми організації праці держаного органу, виїзду працівників за кордон, великого навантаження та інших технічних проблем, апеляційний суд визнав безпідставними, адже налагоджена неналежним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади в умовах воєнного стану на території України та віялові відключення електроенергії не можуть вважатися об`єктивними, непереборними й такими, що унеможливили подання апеляційної скарги у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сам лише факт введення на території України воєнного стану, як відмітив суд, не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань і доказів того, як саме ця обставина вплинула на його роботу.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб й виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку із цим, є певною мірою відповідальністю за недотримання процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху податковим органом надіслано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, розглянувши яке, Шостий апеляційний адміністративний суд, вказав, що скаржником так і не надано доказів, які підтверджували б поважність причин пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою, а відтак, дійшовши переконання про невиконання вимог його ухвали від 21 лютого 2023 року, ухвалою від 10 березня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 10 березня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Тепло-Монтаж» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова