УХВАЛА
04 квітня 2023 року
м. Київ
справа №480/7249/21
адміністративне провадження № К/990/11804/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛАЙН АГРО" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (введення на території України воєнного стану, запровадження простою в роботі установи, неможливість своєчасно сплатити судовий збір), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛАЙН АГРО" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної від 14 квітня 2021 року №2567607/40488444; зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної ТОВ "ГРІН ЛАЙН АГРО" №7 від 02 березня 2021 року датою її фактичного надходження до контролюючого органу.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, податковий орган 10 червня 2022 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою про його скасування, одночасно порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтовував введенням в Україні воєнного стану та запровадженням простою в роботі установи.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 серпня 2022 року витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалами від 13 лютого 2023 року - відмовив в задоволенні заявленого відповідачем клопотання, визнав неповажними наведені ним причини пропуску строку апеляційного оскарження й залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою.
При цьому, апеляційний суд звернув увагу, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції 02 лютого 2022 року, а його копію скаржник отримав 14 лютого 2022 року, проте апеляційну скаргу подав лише 10 червня 2022 року, тобто за межами тридцятиденного строку.
Водночас суд вказав, що відповідачем до клопотання про поновлення строку не надано доказів поважних причин його пропуску, а саме копій наказів про встановлення й припинення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів.
До того ж, суд відмітив, що сам лише факт введення на території України воєнного стану не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань і доказів того, як саме ця обставина вплинула на його роботу.
Неналежна ж організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб й виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку із цим, є певною мірою відповідальністю за недотримання процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху податковим органом надіслано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, розглянувши яке, Другий апеляційний адміністративний суд, вказав, що скаржником так і не надано доказів, які підтверджували б поважність причин пропуску строку для подачі апеляційної скарги та вказували на об`єктивні причини неможливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою, а відтак, дійшовши переконання про невиконання вимог його ухвали від 13 лютого 2023 року, ухвалою від 01 березня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року.
Постановляючи таку ухвалу, суд апеляційної інстанції зауважив про можливість поновлення суб`єктові владних повноважень процесуального строку лише у разі, якщо його пропуск пов`язаний з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне подання апеляційної скарги; проте відповідачем, в даному випадку, таких обставин не наведено й доказів на їх підтвердження не подано.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Другий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 01 березня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІН ЛАЙН АГРО" до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2023 |
Оприлюднено | 05.04.2023 |
Номер документу | 110008745 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні