Ухвала

від 04.04.2023 по справі 448/566/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 448/566/23

Провадження № 2/448/246/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04.04.2023 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,-

в с т а н о в и в:

На адресу суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити відомості: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, до позовної заяви стороною позивача у порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а додано копію посвідчення учасника бойових дій, належного ОСОБА_1 та наявне покликання на підставу звільнення від сплати судового збору на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», у відповідності до якої «від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав».

З цього приводу вважаю за необхідне зазначити наступне.

Аналіз ст.5 Закону України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб`єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду. Також Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги витікають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду. Слід звернути увагу, що зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які витікають з цих конкретних випадків.

Так, згідно п.13 ч.1 ст.5 вказаного Закону, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору - у справах пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, провадження № 11-795заі19, сформулювала такий правовий висновок: «Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань».

За змістом наведеного правового висновку учасники бойових дій мають право на пільгу зі сплати судового збору виключно у справах з приводу захисту належних ним гарантій, які стосується їх соціального і правового захисту саме як ветеранів війни.

В ухвалі від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду у постановах від 18 квітня 2022 року у справі № 910/6441/21 та від 31 серпня 2022 року у справі № 344/18162/21.

Позов у цій справі не стосується захисту прав, пов`язаних зі статусом учасника бойових дій. В зазначеному випадку права позивача ОСОБА_1 як учасника бойових дій не порушені, тому при звернені його до суду з позовом про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - пільги, передбачені п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на нього не розповсюджуються.

З огляду на наведене, вважаю, що у даному випадку відсутні підстави звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору, на які він покликався у позовній заяві.

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2023 року, тобто станом на 1 січня календарного року, в якому була подана до суду позовна заява в інтересах позивача ОСОБА_1 , розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 2684 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви про розірвання шлюбу та будь-якої іншої вимоги немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2023 рік становить 1073,60 грн.

Так, стороною позивача заявлено позов про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, тобто стороною позивача заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру. Однак, в порушення вказаних вище вимог, стороною позивача не додано до позовної заяви документу, що підтверджує сплату судового збору за пред`явлені вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Таким чином, стороні позивача необхідно доплатити судовий збір в сумі 2147,20 грн. (1073,60 грн. х 2) грн. за пред`явлені позовні вимоги немайнового характеру, про що до суду надати відповідний платіжний документ.

Недоліки мають бути усунуті шляхом надання платіжного документа про сплату судового збору за наступними реквізитами: «Отримувач коштів ГУК Львiв/Мостиська тг/22030101; код отримувача за ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО 899998; рахунок отримувача UA448999980313161206000013807; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача) Мостиський районний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа)», або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу ОСОБА_1 строку на їх усунення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк дляусунення недоліків п`ятьднів здня врученняйому копіїухвали прозалишення позовубез рухута роз`яснити, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В. Кічак